Народна Освіта » Географія » § 16. Тектонічні структури на території України

НАРОДНА ОСВІТА

§ 16. Тектонічні структури на території України

Як класифікують ділянки земної кори за тектонічними характеристиками? Як тектонічні структури впливають на рельєф та діяльність людини?

Пригадайте, які є типи земної кори та яку вони мають будову. Що таке дрейфування літосферних плит і як це впливає на рельєф?

 

ОСНОВНІ ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ. Земна кора неоднорідна. На суходолі у ній розрізняють трн шари: верхній — осадовий, що складається з м’яких порід, нижній щільні ший, гранітний шар, і найглибший базальтовий.

Чи знаєте ви, що...

 

Український щит займає третину території України і навіть виходить за її межі. Він має форму підкови, довжина якої перевищує 1000 км. Північно-західна частина щита лежить на узбережжі Азовського моря. Максимальна ширина щита 250 км. Товщина фундаменту в районі Українського щита коливається в межах 40 100 км.

 

Під дією внутрішніх сил Землі літосфера розбита на окремі блоки літосферні плити, що постійно рухаються. Відповідно рухається і верхня частина літосфери земна кора. За характером будови і силою рухів виділяють стійкі ділянки земної кори — платформи і порівняно молоді рухомі — гірські (складчасті) області.

Платформа велика малорухома, переважно рівнинна ділянка земної кори, що характеризується двох’ярусною будовою; в нижньому ярусі (фундаменті) містяться тверді кристалічні породи, здебільшого вкриті м’якими осадовими породами верхнього ярусу. У межах платні юрми виділяють ділянки, де кристалічні породи виходять на поверхню. І (є — щити. Великі частини платформи, що вкриті потужними шарами осадових порід (чохлами), називають плитами. Окремі ділянки земної кори прогнуті й опущені. Цс — западини. Усі ці типи форм земної кори називають тектонічними структурами.

Великими тектонічними структурами на території України є: Східноєвропейська платформа і дві складчасті області — Карпати і Кримські гори (Середземноморський рухомий пояс). У межах української частини Східноєвропейської платформи виділяють: Український щит, Волшю-Подільську плиту, Галицько-Волинську, Дніпровсько-Донецьку, Причорноморську западини, Донецьку складчасту область, Воронезький кристалічний масив.

Найбільшою і найдавнішою тектонічною структурою на нашій території є Український щит. Він являє собою брилове підняття фундаменту південно-західної частини Східноєвропейської платформи й простягається з північного заходу (від центральної частини Рівненщини і Житомирщини) па піпдсшгий схід (до Азовського моря) через усю територію України. Метаморфічним породам його близько 3,5 млрд років. Найвищі ділянки щита збігаються з Придніпровською і При азовською височинами. У багатьох місцях кристалічні породи щита виходять на поверхню. З його геологічною будовою пов’язані родовища залізних руд Криворіжжя і Кременчука, з осадовими породами — марганець Нікополя і буре вугілля Придніпров'я.

Волино-Подільська плита розташована на захід від Українського щита. Це складна земної кори. Вона іюзчленована на окремі блоки |юз-ломами, через які відбувалися виливи базальтів. На південному заході глибина залягання кристалічного фундаменту плити різко збільшується і вона переходить у Галицько-Волинські/ западину. Глибина залягання

кристалічного фундаменту западини досягає 7000 м. Дніпровсько-Донецька западина лежить на північний схід під Українського щита. У рельєфі їй відповідає Придніпровська низовина. Западина заповнена відкладами, потужність яких становить 18-20 км. З ними пов’язані родовища нафти і газу. Причорноморська западина лежить у межах південного схилу Східноєвропейської платформи. Заповнена відкладами різних періодів. У рельєфі їй відповідає Причорноморська низовина. Донецька складчаста область тектонічна споруда, що лежить на південному сході України. У рельєфі їй відповідає Донецька височина. Утворилась Донецька складчаста область в герцинську епоху горотворення на місці прогину.

Крім великої Східноєвропейської платформи в межі України заходять ще дві менші платформи: Західноєвіюпейська і Скіфська. Західноєвропейська платформа розташована на крайньому заході України між Карпатською складчастою структурою і західним краєм Східноєвропейської платформи. Вона утворилася після палеозою і вважається порівняно молодою. Скіфська платформа в межах України охоплює рівнинну частину Кримського піпостропа, прилеглу до нього частину північного шельфу Чорного моря та більшу територію дна Азовською моря. Це теж порівняно молода геологічна структура. Фундамент платформи складається з порід допалеозойської і палеозойської ер і формувався впродовж багатьох епох горотворення — від байкальської до кіммерійської.

Карпатська складчаста область утворилася в альпійську епоху горотворення. В складі її гірських порід виявлені відклади докембрію, палеозою, мезозою і кайнозою. Цс — різпі сланці, пісковики, вапняки, конгломерати тощо. Значна різноманітність корисних копалин.

Кримська складчаста область, як і Карпатська, сягає часів альпійської епохи горотворення. З півночі цю область обмежовує Причорноморська западина, з півдня — глибоководна западина Чорного моря. Гори складені переважно глинистими сланцями, пісковиками, вапняками, мергелями.

ТЕКТОНІЧНА КАРТА УКРАЇНИ. Тектонічна карта відображає типи тектонічних структур України, які мають тривалу історію тектонічної еволюції (понад 3,8 млрд років). Ila тектонічній карті України кольорами позначено платформу, плити, виступи кристалічного фундаменту: Український щит, схили Воронезького кристалічного масиву, структури осадового покриву, що утворилися у різні епохи творення. Суцільною червоною лінією позначено межі платформ, пунктирною глибинні розломи. Ця карта дає можливість виявити взаємозв’язок між тектонічними структурами та формами рельєфу в Україні, визначити, де не можна будувати важливі інженерні споруди із-за ймовірності землетрусів тощо.

НВОТЕКТОШЧШ РУХИ. Неотектоиічні (новітні) рухи — це рухи, які обумовили формування сучасного вигляду Землі. Правильне розуміння розвитку структур, сформованих унаслідок цих рухів, має велике значення для визначення місць залягання родовищ нафти й газу, мінеральних вод, розсипищ золота, алмазів, каситериту та інших мінералів. Вивчення неотектоніки ґрунтується на аналізі геоморфологічних особливостей територій та еволюції рельєфу.

На розвиток осадового нагромадження й утворення форм рельєфу істотно впливали неотектоиічні рухи, що відбувалися в неогеновий та четвертинний періоди. їх сумарна амплітуда на платформній частині території становить 300 500 м, а в гірських країнах — 800 1200 м. З районами активних тектонічних рухів пов’язані вияви сейсмічності в Карпатях,

1.    Визначте основні тектонічні структури, що формують земну кору в межах території України.

2.    Установіть відповідність між тектонічними структурами та формами рельєфу. Для цього на заповнену контурну карту «Рельєф України» наклейте кальку. На кальку нанесіть тектонічні структури України (номенклатура). Зробіть відповідний висновок.

Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільша інтенсивність сейсмічних явищ характерна для Криму, де сила землетрусів становить 6 7 балів.

Неотектонічний етап триває і донині. Відбуваються вертикальні й горизонтальні рухи земної кори. У межах платформних рівнин переважають підняття ( + 2...5 мм па рік), і лише невеликі ділянки опускаються. У Карпатах підняття становлять +2...4 мм на рік, у гірському Криму -1...З мм на рік (на Південному березі Криму —1...2 мм).

ЗОНИ СЕЙСМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ. В межах України виділяють три найбільші сейсмоактивні зони, а четверта розташована поблизу її меле. Четверта сейсмоактивна зона гір Пранка, розташована в Румунії, на стику Східних і Південних Карпат, зумовлює найсильніші землетруси на південному заході України (7 8 балів). У зв’язку з тим, що вогнища землетрусів розташовані на значних глибинах (80-180 км), сейсмічні хвилі поширюються на велику територію і навіть на Полтавщині їх сила становить до 5 балів. Останні руйнівні землетруси спостерігались у 1977 і 1987 рр.

Закарпатська сейсмоактивна зона приурочена до Закарпатської западини, по глибинному розлому в межах якої відбувається розсування

ділянки земної кори. Землетруси тут відбуваються на незначній глибині (2-12 км), і хоч мають значну силу (до 7 балів), але швидко вщухають і пе охоплюють велику територію.

 

Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримській півострів. Землетруси приурочені до глибинного розлому, на північ від якого піднімаються Кримські гори, а на південь опускається Чорноморська глибоководна западина. Вогнища землетрусів на глибині 10-40 км. Бувають землетруси силою 8 балів (був у 1927 р.).

ІІівдеппо-Лзовська сейсмоактивна зона розташована в північній частині Керченського півострова: тут можливі землетруси силою до 9 балів. На Керченському півострові є грязьові вулкани (исевдовулкани). Вони вивергають не магму, а холодну грязь, горючі гази, часом нафту. Ці вулкани утворюються внаслідок стиснення глин, насичених газами в межах рухливих поясів. На Керченському півострові понад 50 грязьових вулканів, в т. ч. 25 діючих. Найбільший грязьовий вулкан Джау-Тепе має відносну висоту 60. Діючих вулканів, які вивергають магму, в Україні немає.

Невеликі вогнища землетрусів спостерігаються в Передкарпатті. Вони приурочені до зони глибинного розлому, по якому Карпатська складчаста споруда насувається на Схід. Можливі також землетруси, зумовлені діяльністю людини (в місцях розроблення вугілля, залізної руди, районах великих водосховищ).

ВИЛИВ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА ТЕКТОНІКИ IIA ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ. Особливості геологічної та тектонічної будови впливають па життєдіяльність людини. Адже для сільськогосподарських робіт важливе значення має геологічна будова земної поверхні, склад гірських порід земної кори, материнська порода ґрунту.

Під час будівництва на лесових поіюдах треба зважати па те, що лес має здатність утворювати плавуни. Карстові відклади утворюють порожнини, тому в цих зонах можливі просідання.

Життя в сейсмічно активних областях потребує певних заходів щодо організації будівництва та здійснення господарської діяльності. В цих районах існує навіть відповідна система оповіщення про несприятливі природні явища.

- ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    На території України є різноманітні типи тектонічних структур. Найбільші з них: Східноєвропейська платформа і Середземноморський рухомий пояс.

2.    У межі України заходять також Західноєвропейська і Скіфська платформи, Донецька, Карпатська та Кримська складчасті області.

3.    Неотектонічні рухи активно впливають на форми рельєфу, що в цілому змінює усю природу.

4.    Тектонічна карта — це тематична географічна карта, на якій відображено основні тектонічні структури території. 11

 

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов

 

Категорія: Географія

Автор: evg01 от 16-08-2016, 00:18, Переглядів: 3632