§ 6. Топографічні карти та їх використання

Що таке географічна карта? В яких сферах життєдіяльності людини використовують карту як цінне й детальне джерело інформації?

ЩО ТАКЕ ТОПОГРАФІЧНА КАРТА. Географічні карти допомагають сприймати і вивчати комплекс природних та економічних характеристик певної території. Інформація, розміщена на них, е важливою для визначення руху транспорту, TrporHosy^rBaHHfl природних явищ, проектування будівництва, ухвалення рішень у екологічній, економічній та військовій сферах тощо. Найдетальнішими є топографічні карти. На них можна зобразити об’єкти детально і майже без спотворень, тому такі карти називають загаль-ногеографічними. Топографічні карти створюють здебільшого великого (1:10 000-1:200 000 включно) та середнього (1:200 000-1:1 000 000) масштабу.

1.    Знайдіть приклади умовних знаків на топографічній карті.

2.    Прокладіть маршрут від північно-західної околиці населеного пункту Загоряни до гори Гола, вказавши при цьому: напрямки, відстані, орієнтири. Скориставшись каргою, опишіть навколишні краєвиди.

Топографічні карти складають у рівнокутній поперечно-циліндричній проекції Гауса. Як допоміжна фігура при її створенні використовується циліндр, тому при перетині елементів градусної сітки утворюються прямі кути, що ми можемо спостерігати на топографічних картах.

ГЕОГРАФІЧНІ и ПРЯМОКУТНІ КООРДИНАТИ. На топографічних картах зображено територію земної поверхні, яка обмежена на заході і сході меридіанами, на півночі і півдні — паралелями з відомими довготою і широтою (мал. 23). На північній і південній опорних рамках траленії нанесені мінутні поділки по довготі, а на західній і східній сторонах но широті у вигляді чорних і білих шашок, які чергуються. Кожна мінута довготи і широти поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10'. З’єднавши прямими відповідні точки на гі|ютиложних широтах і довготах трапеції, можна одержати геодезичну сітку координат у

вигляді ліній паралелей і меридіанів. У кутках рамки наведені їхні географічні координати.

Прямокутна система координат на топографічній карті зображена лініями кілометрової сітки. Горизонтальні лінії сітки паралельні проекції екватора на горизонтальну площину, а вертикальні лінії — осьовому меридіану. Виходи ліній координатної сітки написані між внутрішньою і мінутними рамками, що дозволяє визначити плоскі прямокутні координати точок.

Висотне положения точок земної поверхпі відображається горизонталями, проведеними через відповідну висоту перерізу залежно від масштабу карти і характеру рельєфу місцевості, та додатковими абсолютними позначками точок. Висота перерізу рельєфу наведена під південною зовнішньою рам кою. На горизонталях позначаються бергштрихи, положения яких вказує на те, чи є ця форма рельєфу підняттям, чи опусканням. Як ви вже знаєте, для зображення горбів бергштрихи позначаються із зовнішнього боку горизонталі, а схилів — внутрішнього.

Номенклатура аркуша карти вказана над північною зовнішньою рамкою. Масштаб, а також графік закладання карти розташовані під півдснпою зовнішньою рамкою. Під південно-західним кутом рамки розташовується пояснювальний підпис про схилення магнітної стрілки і середні кути зближення меридіанів {мал. 23).

З 2007 р. єдиною державною системою координат в Україні є УСК-2000, що ґрунтується на загальноземній системі ITRS.

УМОВНІ ЗНАКИ. На топографічних картах використовують майже такі самі умовні позначення, що й на тематичних географічних картах, проте вони більш деталізовані. Масштабними у мовними знаками зображують об’єкти, які можна відобразити в масштабі карти: квартали або будівлі населених пунктів, ліси, луки, озера, сади, болота, яри, ділянки з вирубаним лісом тощо. Поза масштабними умовними знаками позначають дрібніші предмети, які складно виразити в масштабі карти: колодязі, джерела, водонапірні башти, пам'ятники, ок ромі камені, поодинокі дерева тощо.

Пояснювальні умовні знаки потрібні для додаткової характеристики місцевих предметів. Наприклад, знак дерева в межах площинного масштабного знака лісу вказує на переважний склад дерев; стрілка на річці показує, у якому напрямку вона тече, тощо. Абсолютну висоту гір, горбів, западин, показники урізів води на водах суходолу на топографічних картах підписують цифрами.

Щоб карт>' було легше 'штати, умовним знакам надають форму предметів, які вони зображують. Широко використовується кольорова палітра для позначення типових об’єктів. Так, ліси, чагарники, парки, сади позначають зеленим кольором, водні об’єкти блакитним, шосейні до-

роги червоним, горизонталі світло коричневим кольо ром, змінені людиною форми рельєфу чорним тощо.

ВИКОРИСТАННЯ ТОПОГРАФІЧНИХ КАРТ. Великомасштабні топографічні карти використовують для детальною вивчення місцевості, орієнтування на ній, а також для різних за призначенням точних вимірювань і розрахунків. Середньомасіптабні топографічні карти є помічниками у виборі місця для прокладання автошляхів, залізничних колій, проведення геологічних розвідок, для попередніх розрахунків під час проектування споруд. Дрібномасштабні топографічні карти застосовують для вирішення завдань науково-дослідного й прикладного змісту щодо використання ресурсів й економічного освоєння територій. Усі топографічні карти є основою для створення різних тематичних карт: геологічних, гідроі-еологічних, геоботанічних, геоеко-логічиих, економіко-географічних тощо.

ЯК ОРІЄНТУВАТИСЯ ЗА ТОПОГРАФІЧНОЮ КАРЮЮ Топографічна карта є своєрідним путівником. Щоб розпочати мандрівку, потрібно визначити «координати* свого місцезнаходження знайти на місцевості позначені на карті об’єкти, які розташовані поряд з вами. Щоб продовжити шлях, слід розташовувати карту так, щоб напрямки до зображених на ній об’єктів збігалися з напрямками до таких самих об’єктів па місцевості й рухатися від одного орієнтира до іншого. У такий спосіб зручно й легко орієнтуватися, якщо ви перебуваєте на відкритій місцевості, де достатньо об’єктів орієнтирів.

На закритій місцевості (в лісі, горах) або за поганої видимості напрямок руху визначають за магнітним азимутом — кутом між напрямком на північ і па будь-який предмет. Як ви вже знаєте, азимут вимірюють за допомогою компаса в градусах і відлік розпочинають від нуля за рухом годинникової стрілки. Наприклад, якщо предмет розташований чітко на півночі, то його азимут дорівнює 0°, якщо на сході — 90°, на півдні — 180°, на заході — 270°.

Часто напрямки на потрібніш предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок на предмет показує дійсний (географічний) азимут — кут між географічним меридіаном і напрямком на певний предмет. Його вимірюють на карті за допомогою транспортира. Для цього спочатку з’єднують прямою лінією точки початку й завершення шляху. Потім через точку, від якої визначається напрямок, проводять лінію, паралельну до бокової рамки карти (географічного меридіана, який показує точний напрямок «південь—північ*), й за допомогою транспортира вимірюють кут між утвореними лініями.

Показники дійсного й магнітного азимуту не збігаються й утворюють KjT магнітного схилення. Магнітне схилення

від дійсного меридіана на схід називається східним, або до датпим, і позначається зі знаком « + #, а на захід західним (в-®). Магнітне схилення зазначається у легенді аркуша топографічної карти.

Дирекцімним кутом (а) називається кут, який вимірюють від північного напрямку осьового меридіана зони Гаус-са-Крюгера або від вертикальних ліній сітки до напрямку на даний предмет за ходом годинникової стрілки в межах від 0° до 360°. Як правило, а вимірюється на карті від вертикальних ліній кілометрової сітки. Використання вертикальних ліній сітки дає можливість швидко і точно виміряти кути за допомогою транспортира.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    Топографічна карта — це загальногеографічна карта здебільшого великого та середнього масштабу, на якій об’єкти місцевості відтворено досить детально й майже без спотворень.

2.    Прямокутна система координат зображена на топографічній

карті лініями кілометрової сітки.

3.    Для читання топографічних карт важливе значення мають и ле

генда, рамка карти та уміння визначати азимути.

І

1.    Які карти називають топографічними? Яку інформацію несуть надписи та позначки на рамці топографічної карти?

2.    Як за топографічною картою визначають напрямок руху?

3.    Доведіть, що топографічні карти належать до загальногеогра-фічних карт.

4.    Скориставшись топографічною картою, що на с. 27 [мал. 23) або вмішена у вашому атласі, за лініями кілометрової сітки визначте квадрат, в якому розташований кожний зазначений у табл. 1 об'єкт. Пам'ятайте, шо для позначення квадрата, в якому лежить точка пошуку, використовують двозначні числа, які підписані більшим шрифтом і зазначені біля горизонтальної та вертикальної ліній кілометрової сітки. При цьому спочатку записується число нижньої горизонтальної лінії квадрата, а потім число лівої вертикальної лінії. Наприклад, с. Мостище розташоване в квадраті 6511.

Таблиця 1

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1

Визначення напрямків, відстаней, площ, географічних і прямокутних координат, висот точок за топографічною картою

Для виконання практичної роботи вам знадобиться навчальна топографічна карта, вміщена в вашому атласі.

Результати завдань оформггь у вигляді табл. 2-5.

1. Визначте найкоротшу відстань між об’єктами.

Таблиця 2

2. Визначте напрямок та азимут між об'єктами.

Таблиця З

3. Визначте абсолютну висоту точок та відносну висоту між ними.

Таблиця А

4. Визначте географічні та прямокутні координати об’єктів.

Іаблиця 5

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов