§ 36. Ландшафт як просторово-цілісна система

Пригадайте, які компоненти природи є складовими природного комплексу.

У якому зв'язку перебувають компоненти в природному комплексі?

КОМПОНЕНТИ І ЧИННИКИ ЛАНДШАФТУ. Із попередніх курсів географії ви вже знаєте, шо компоненти природи на тій чи іншій території перебувають у складних взаємозв’язках і взаємодії. Внаслідок такого їх тісного поєднання виникають ландшафти (природні комплекси — ПК).

Ландшафти формуються в результаті тривалої взаємодії на певних територіях таких природних компонентів, як гірські породи, рельєф, клімат, води, фунти, рослинність і тваринний світ (мал. 161). Для ландшафтів характерна подібність внутрішньої будови і зовнішнього вигляду, історичного розвитку і сучасних природних процесів.

Основними чинниками формування ландшафтів є сонячна та внутрішня енергія Землі, а також процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері та біосфері. Ці енергетичні чинники впливають на розвиток ландшафту через основні фізико-геофафічні процеси - теплообмін, вологообмін, обмін мінеральних та органічних речовин (мал. 161).

Завдяки тісним взаємозв’язкам між компонентами ландшафт є надзвичайно цілісним, досконалим і водночас вразливим утворенням. Порушення чи зміна хоча б одного з його складників одразу ж відбивається на інших компонентах через невидимі на перший погляд зв’язки. У результаті ландшафт видозмінюється або ж зникає взагалі, посту лаючись новому ландшафту. Це яскраво можна проілюструвати на прикладі змін, шо відбулися в болотах Полісся наприкінці XX ст. Там ландшафти сформувалися на водотривких породах в умовах підвищеного рівня фунтових вод і виходу їх на поверхню у вигляді численних джерел. Над ними виник своєрідний мікроклімат з підвищеною вологістю повітря, що підфимував рослинність і тваринний світ, які там існували. Болота вкриті торфово-болотними фунтами, порослими вологолюбною трав’яною, моховою, чагарниковою чи деревною рослинністю. Це сприяло поширенню багатьох видів земноводних, плазунів і комах, що, в свою

Подорож у слово

Слово ландшафт походить від німецького landschaft - вигляд простору, де land - земля, територія, простір, a schaft - суфікс, що означає взаємодію, взаємозв’язок.

чергу приваблювало різноманітне птаство. Достатньо було зруйнувати водотривкий шар порід, перетнувши його осушувальним каналом, як знизився рівень фунтових вод, а отже, змінився водний режим ландшафту. Відповідно мікроклімат став сухішим, рослинність і тваринний світ зазнали змін. На місці колишнього болота з'явилася лука з бідною рослинністю, вкрита сухим, легко займистим торфовищем.

За час формування поверхні України на одних і тих самих ділянках виникала і змінювалася велика кількість ландшафтів. Адже неодноразово чергувалися суходіл і море, змінювалися геологічна будова та кліматичні умови, зникали одні й з’являлися інші рослини і тварини (див. геохронологічну таблицю на с. 76-77). Сучасні ландшафти почали формуватися після танення останнього льодовика лише 10-12 тис. років тому. їх компоненти та властивості продовжують змінюватися в часі, інколи - просто на очах і доволі суттєво. Поряд з природними чинниками значний вплив на ландшафти має діяльність людини (антропогенний чинник), що часто призводить до різких змін у них за короткий проміжок часу. Людина прагне змінити компоненти ландшафту для своїх потреб. Проте часто невиважене втручання в природні процеси призводить до негативних наслідків.

БУДОВА ЛАНДШАФТУ. Ландшафти — своєрідні «цеглинки», з яких утворена географічна оболонка Землі. Отже, ландшафт — це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що має єдину геологічну основу, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, тісне поєднання фунтово-рослинного покриву і тваринного світу. У будові ландшафт розрізняють фаці'ї, урочища і місцевості.

Фація - найпростіший природний комплекс, що утворюється в межах одного елемента рельєфу, наприклад на дні яру, схилі балки, вершині горба, вздовж русла річки. Фація має найбільш однорідні природні умови. Взаємозв’язана група фацій утворює урочище — природний комплекс, що формується в межах однієї відносно невеликої форми рельєфу (яру, балки, окремого горба, днища малої річкової долини). Просторове ж поєднання однакових за походженням урочищ, що сформувалися на досить великій формі рельєфу, утворює місцевість. Місцевостями, наприклад, можуть бути заплава великої річки, плоске межиріччя, горбисте пасмо чи скелясте високогір’я.

Одним із методів вивчення ландшафтів є складання ландшафтного профілю (мал. 162). Такий профіль наочно демонструє територіальну зміну одних комплексів іншими, а також їх компонентну будову.

Одним із засновників учення про ландшафт бу'в Кале-ник Геренчук. Він заклав підвалини української ландшафтознавчої школи. Учений сформував уявлення про місцевість

як найбільший із природних комплексів, з яких складається ландшафт. Склав карти ландшафтів Українських Карпат і західних областей України.

ПОДІЛ Л\НДШАФТІВ. Геоірафічні ландшафти поділяють на групи за певними ознаками. Зокрема, враховуючи тектонічну будову і рельєф території, у межах України розрізняють два класи ландшафтів — рівнинних та гірських. Водночас серед рівнинних ландшафтів розрізняють підкласи низовинних та височинних ландшафтів, а серед гірських — передгірних, низькогірних, середньогірних та міжгірно-улоговинних.

Рівнинні ландшафти об’єднують у типи: широколисто-лісові, мішанолісові, лісостепові і степові. Гірські ландшафти Українських Карпат і Криму належать до гірських лучно-лісових (мал. 163).

ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ. Діяльність людини спричиняє зміни ландшафтів та їх компонентів. Це призводить до існування не лише природних, а й природно-антропогенних ландшафтів (мал. 164, 165). У таких ландшафтах майже не змінилися геологічна основа та клімат, проте значних змін зазнали невеликі форми рельєфу, фунти, рослинність і тваринний світ. Серед природно-антропогенних ландшафтів є сільськогосподарські, лісогосподарські, водогосподарські, промислові, ландшафт населених пунктів, рекреаційні (пов’язані зі сферою відпочинку людей).

Активний вплив людини на природні ландшафти на території України розпочався з розвитком орного землеробства ще у VI—V тисячолітті до н. е. Вирощування культурних рослин землеробськими племенами призвело до формування перших сільськогосподарських ландшафтів у лісостеповій частині Правобережної України. Заснування фецьких колоній на чорноморському узбережжі в VII—ІII ст. до н. е. дало початок формуванню міських ландшафтів. До XVI—XVIII ст. люди активно перетворювали лісові ландшафти на сільськогосподарські. На заході України цей процес набув масового поширення. З XVI ст. почалося інтенсивне освоєння лісостепу, а з кінця XVIII ст. — плуг уперше пройшовся українським степом. Упродовж XIX ст. там майже суцільно запанували сільськогосподарські ландшафти, змінивши природні. Збільшилася їх площа і в Поліссі. У Передкарпатті, степовому Придніпров'ї та на Донбасі на основі видобутку корисних копалин з’явилися промислові ландшафти.

Надзвичайно великі зміни відбулися у ландшафтах України під впливом господарської діяльності людини у XX ст. Вони пов’язані з подальшим сільськогосподарським, лісогосподарським і промисловим освоєнням території, будівництвом осушувальних і зрошувальних систем, шляхів сполучення, створенням водосховищ, містобудуванням і розвитком сфери відпочинку.

Отже, нині у зв’язку зі значною освоєністю території України природно-антропогенні ландшафти значно переважають над природними. Не змінених діяльністю людини природних ландшафтів майже не залишилося, а мало змінені становлять менше 20 % території країни. На жаль, дуже мала частина території України належить до природоохоронних ландшафтів, де опікуються охороною різних компонентів природи.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Ландшафт — це доволі однорідна за походженням ділянка географічної оболонки, що формується в результаті тривалої взаємодії компонентів природи на певних територіях: геологічної будови, рельєфу, клімату, вод, грунтів, рослинності й тваринного світу.

Складниками будови ландшафту є фації, урочища і місцевості.

Ландшафти поділяють на класи (рівнинні та гірські) і підкласи (низовинні та височинні (серед рівнинних), передгірні, низькогірні, середньогірні та міжгірно-улоговинні (серед гірських).

Ландшафти об’єднано в типи: рівнинні — широколистолісові, мішанолісо-ві, лісостепові і степові; гірські — залежно від висотних поясів.

Під впливом господарської діяльності людини формуються природно-антропогенні ландшафти.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1.    Чому ландшафт уявляють як просторово-цілісну систему?

2.    Використовуючи схему (мал.), поясніть, які взаємозв’язки виникають між чинниками і компонентами ландшафту.

3.    Поясніть на конкретному' прикладі особливості взаємодії компонентів природи у ландшафті.

4.    На які класи і підкласи поділяють ландшафти?

5.    Чим відрізняється природний ландшафт від природно-антропогенного?

6.    Які ландшафти сформувалися у вашій області? Я ким є в її межах співвідношення природних та антропогенних ландшафтів?

7*. Проаналізуйте ландшафтний профіль (мал..) і встановіть, як змінюються ландшафтні урочища в межах річкової долини р. Піщаної.

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Бойко