Розмноження та розвиток людини

Біологічні та соціальні основи статевої функції людини. Запліднення та розвиток організму людини

Основні поняття і терміни: статева функція, геніталії, статева поведінка, кохання, шлюб, сім’я, каріотип, хромосоми, статеві хромосоми, гамети, запліднення, гаметогенез.

Ви знаєте багато функцій організму людини, що забезпечуються діяльністю нервової, серцево-судинної, дихальної, травної, ендокринної та видільної систем тощо. Проте лише одна з них — статева система — бере безпосередню участь у продовженні роду. З точки зору анатомії та фізіології, вона така сама, як і всі інші системи організму людини. Однак її реалізація потребує участі двох різностатевих осіб — чоловіка й жінки. Окрім того, статева система єдина, де природа не економить «будівельний» матеріал і енергію, а витрачає їх на створення нового людського життя.

Статева функція людини ґрунтується на біологічних і соціальних основах. Вона становить сукупність генетичних, морфологічних, психофізіологічних ознак людини та сформованого в процесі виховання уявлення про соціальну роль відповідної статі.

Морфологічною основою статі є відмінності в будові організму чоловіка й жінки, пов’язані з успадкованими від батьків генетичними факторами - статевими хромосомами. Такі відмінності називаються статевим дичорфішом і полягають вони в різній будові статевих залоз (гонад), статевих органів, або геніталій (з латин, народжуючий, дітородний), та у відмінності вторинних статевих ознак.

Психофізіологічні основи статевої функції- Під впливом статевих гормонів, що продукуються гонадами в організмі статево зрілої людини, виникає статевий потяг, який є відображенням одного з иайсильніших інстинктів статевого, або інстинкту продовження роду.

У плазунів, птахів, ссавців і людини статевий потяг реалізується статевим актом, коли певним чином з’єднуються чоловічі й жіночі статеві органи, що забезпечує запліднення. У тварин статевий акт називають копуляцією, а в людини — коїтусом. Це досить складний процес, що ґрунтується па вроджених і набутих формах поведінки. Наприклад, у птахів і ссавців йому передують різні шлюбні ігри, загравання самців із самками, певні форми «залицяння» (рис. 201). Інстинкт продовження роду реалізується у тварин також у вигляді турботи про нащадків (рис. 202).

На відміну від тварин, інстинкти є основою статевого потягу людини, вони контролюються свідомістю, підпорядковуються вихованню й волі. Тож стосовно людини не можна порівнювати статевий інстинктів відчуттям голоду та наступним задоволенням від насичення. У людському суспільстві, де панують певні моральні правила, статевий інстинкт у вигляді статевого потягу передбачає ще й духовний зв'язок між чоловіком і жінкою, кохання, взаємоповаг)', бажання створити сім’ю, народити дітей, любити й виховувати їх. У сучасному суспільстві статева поведінка людини стала елементом її загальної культури.

Моральні й соціальні засади статевої функції та створення сім’ї. Щоб

зрозуміти значення сім’ї як оссрсдка кохання та продовження роду, людству довелося пройти довгий, складний, навіть драматичний шлях. Так, із соціальним розвитком людства виникла перша моральна заборона — кровозмішання. З нею пов’язане виникнення групової сім'ї, члени якої об'єднувалися навколо жінки-матері (матріархат), утворюючи рід (спільність людей за первіснообщинного ладу, господарське й соціальне об’єднання кровних родичів). Поступово групова сім’я перетворювалася па парну, у якій жінка також відігравала провідну роль. І якщо такі сімейні пари розпадалися, діти переходили тільки до материнського роду.

Отже, соціальний розвиток сім'ї набував тенденції звуження кола статевих партнерів до однієї пари.

Із розвитком виробництва «хазяїном у домі» став чоловік, і матріархат поступився патріархату. Характерним прикладом є сім'я Стародавнього Риму. Вона була не просто парною, а такою, коли один чоловік мав право взяти шлюб тільки з однією жінкою. Це також пов’язувалося з економічними причинами, бо глава сім’ї — батько — мав бути абсолютно впевненим у походженні своїх дітей, які після його смерті успадковували батьківське майно.

Одночасно з економічним розвитком суспільства відбувався й духовний. Виникли поняття про кохання та відданість, симпатію й палку пристрасть, які також стали основою створення сім’ї й народження дітей.

Наприклад, у Стародавньому Єгипті почуття кохання між чоловіком і жінкою вважалося однією з найвищих людських чеснот.

У Стародавній Греції кохання розглядалося як любов до природи й споконвічний потяг до краси та досконалості.

Для давніх греків поняття «краса тіла», «статеве кохання», «моральна досконалість» були тотожними.

Безліч скульптур, створених давніми й сучасними митцями (рис. 203), мали навіювати людям любов до свого тіла й народжувати світлі й прекрасні думки, бажання жити, кохати, мати дітей.

Наші предки — давні українці — також залишили багато свідчень про значення сім'ї та кохання, обожнення матері. Київський літописець, описуючи життя українських племен, зазначав, що вони мали «добрий звичай, жили тихо й соромливо, і шлюб у них був правильний».

Давні українці втілювали свої поняття про кохання в образі Лади — богині шлюбу, кохання, щастя, весни й краси, сімейної злагоди. Божества Рід і Ро-жанйця уособлювали єдність сім’ї та утвердження необхідності продовження людського роду. Особлива відданість української жінки своїй сім'ї нині славиться в усьому світі.

Людство поступово виробило морально-етичні засади статевих стосунків у шлюбі та сім’ї. Вони гармонійно поєднують і біологічну, і соціальну сутності людини.

У сучасному суспільстві шлюб і створення сім'ї є результатом добровільної згоди чоловіка й жінки, які покохали одне одного та прагнуть мати спільних дітей. Сучасна людина дуже вимоглива до вибору пари, бо хоче жити з гарною, доброю, розумною й відданою людиною. І саме почуття кохання ставить статевий потяг па вищу сходинку: від фізіологічного задоволення до відчуття духовного єднання чоловіка й жінки як джерела радості й щастя. Тому розумна людина ніколи не назве статеві стосунки між подружжям непристойними, неприродними, такими, що принижують гідність людини до рівня тварини.

Отже, повноцінна сім’я — така, де батьки кохають одне одного, народжують і люблять своїх дітей (рис. 204).

Хромосомний набір клітини — каріотип. Для того щоб зрозуміти, як відбувається запліднення й розвиток нового організму, нам необхідно знати ті біологічні структури та механізми, які відповідають за цей процес.

Хромосоми — основні структурні елементи клітинного ядра, V яких міститься спадкова інформація. Основою хромосоми є одна дволаїщюжкова молекула дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), з’єднана з різними білками.

Ділянка молекули ДНК, яка відповідає за успадкування певної ознаки, називається геном. Ген — це матеріальна одиниця спадковості. Сукупність генів організму називають генотипом.

Кожний біологічний вид має тільки йому притаманний набір хромосом у клітині, що відрізняється за їхньою кількістю, розмірами, формою (рис. 205) і називається каріотипом (з грецьк. ядро горіха та форма, тип).

Хромосоми соматичних клітин (клітин тіла, нестатевих клітин) завжди парні, тобто в ядрі є по дві однакові за будовою та розмірами хромосоми. Такі хромосоми називають гомологічними, а парний набір хромосом - диплоїдним (з грецьк. податний).

У соматичних клітинах організму людини налічується 46 хромосом, або 23 пари. У чоловіків і жінок 22 нари хромосом однакові, їх називають аутосо-мами й позначають великою літерою А. Остання, 23 пара хромосом, у чоловіків і жінок відрізняється. Де — статеві хромосоми.

У жінок ця пара представлена двома однаковими хромосомами, які позначають великими латинськими літерами XX. У чоловіків одна із статевих хромосом така сама, як у жінок (Х-хромосома), а друга значно менша, має іншу форму, і її позначають великою латинською літерою У. Хромосомний набір соматичних клітин можна записати так: 44А+ХХ — у жінки, 44А+ХУ — у чоловіка.

Дозрілі статеві клітини мають гаплоїдний (з грецьк. поодинокий, простий) набір хромосом — 23 хромосоми. Утворюються вони в процесі гаметогенезу (рис. 206).

Жіночі статеві клітини — яйцеклітини — завжди мають однаковий набір хромосом, що описується формулою 22+Х.

Чоловічі статеві клітини — сперматозоїди — мають два варіанти наборів хромосом: 22+Х та 22+У.

Запліднення. Унаслідок злиття жіночої та чоловічої гамет із гаплоїдним набором хромосом (цей процес називається заплідненням) виникає новий організм із подвійним набором хромосом, тобто відновлюється типовий для соматичних клітин диплоїд ний набір.

Запліднену яйцеклітину називають зиготою (з грецьк. з'єднання в пару). Її подальший поділ веде до утворення організму людини, кожна клітина якого зберігає подвійний набір хромосом.

Зигота містить одну хромосому від батька, а другу — від матері в кожній парі хромосом (рис. 207). Це зумовлює схожість дитини з обома своїми батьками.

Стать нового організму залежить від того, яка чоловіча гамета злилася з яйцеклітиною. Якщо вона містила Х-хромосому, то із зиготи розвивається жіночий організм, якщо У-хромосому — чоловічий.

Поняття про спадковість і мінливість. Спадковість — властивість живих істот передавати нащадкам ознаки, притаманні батьківським організмам. Вона забезпечує передавання з покоління в покоління біохімічних, анатомічних і фізіологічних особливостей як таких, що характерні для всього виду (особливості будови скелета людини, нервової системи, видоспецифічні безумовні рефлекси тощо), а також індивідуальних ознак батьків (колір очей і волосся, групу крові, особливості обміну речовин тощо).

Новий організм утворюється па основі генетичної програми, яку він отримав від батьків. Водночас дитина не є цілковитою копією своїх батьків. Вона — неповторна біологічна індивідуальність, яка формується внаслідок утворення нових комбінацій генів і різних структурних змін у генотипі. Відмінність нащадків від батьків пояснюється існуванням, поряд із спадковістю, мінливості — здатності організму набувати нових ознак під впливом різних факторів середовища.

Розрізняють декілька форм мінливості, які ви детально вивчатимете в наступних класах. Тепер лише запам’ятаємо, що вона може бути спадковою (генотиловою) та неспадковою (фепотиповою). Спадкова мінливість супроводжується певними змінами в генотипі, наприклад рекомбінацією батьківських ознак або мутаціями, що можуть виникати під час утворення статевих

клітин унаслідок дії шкідливих факторів середовища. Неспадкова мінливість — це зміни в організмі, які не спричиняють змін генотипу. Наприклад, виникнення засмаги влітку й зникнення її взимку.

Одним із проявів неспадкової мінливості є вікова. Вона виявляється в закономірних змінах будови та функцій організму на різних етапах його індивідуального розвитку (рис. 208). Причиною вікової мінливості є те, що на кожному етапі індивідуального життя людини функціонують одні гени, а інші знаходяться в неактивному стані. Перехід до нового етапу розвитку пов'язаний з активацією інших генів і «вимкненням» частини тих, що були активними раніше. Негативні фактори середовища можуть змінювати швидкість індивідуального розвитку. Так, недостатнє й неповноцінне харчування затримує процеси розвитку дитини, а негативні звички (куріння, уживання алкоголю тощо) прискорюють процеси старіння й тим самим зменшують запрограмовану генетично тривалість життя людини.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Поясніть, чому статева поведінка є частиною людської культури. 2. Обґрунтуйте взаємозв'язок історичного розвитку людства й еволюції статевої поведінки людей 3. Поясніть, чому в статевій функції людини немає нічого непристойного. 4. Як ви розумієте поняття «кохання», «шлюб», «сім’я», «щаслива сім'я»? 5. Поясніть, чому хромосоми можна вважати основними «цеглинками» спадковості. Дайте характеристику хромосомного набору соматичних клітин. 6. Поясніть, що таке аутосоми й статеві хромосоми.

7.    Обґрунтуйте, у чому полягає докорінна відмінність між будовою соматичних клітин чоловічого та жіночого організмів Для відповіді скористайтеся рис. 205.

8.    Поясніть особливості та біологічну доцільність хромосомного набору дозрілих статевих клітин. Поясніть терміни «соматичний», «гаплоїдний», «диплоїдний».

9.    Визначте основну біологічну суть запліднення. 10. Користуючись рис. 206 та 207, поясніть, чому в соматичних клітинах і заплідненій яйцеклітині (зиготі) одна хромосома з кожної пари отримана від батька, а друга — від матері

Самостійна робота з підручником. 1. Користуючись матеріалом параграфа, доведіть, що запліднення — єдиний можливий шлях утворення організму людини. 2. Поясніть походження термінів «аутосоми», «гаметогенез», «онтогенез», «зигота».

Домашнє завдання. Користуючись рис. 204 як прикладом, намалюйте «Родинне дерево» своєї сім’ї.

Анатомія і фізіологія жіночої та чоловічої статевої системи

Основні поняття і терміни: молочні залози, зовнішні статеві органи жінки, внутрішні статеві органи (піхва, матка, маткові труби), сім'яні канальці, сім’явиносна протока, уретра, передміхурова залоза, статевий член, сперма.

Статева система жінки. Її ще називають органами розмноження, або репродуктивними органами (з латин, створюю, відтворюю).

Репродуктивними органами є молочні залози (рис. 209) та зовнішні й внутрішні статеві органи (рис. 210).

Молочні залози — парний орган, який складається з 15-20 залозистих часточок, у яких після пологів починає вироблятися спеціальний секрет — грудне молоко.

До зовнішніх статевих органів жінки належать: великі соромітні губи, утворені двома складками шкіри; малі соромітні губи, які розташовані всередині великих і вкриті слизовою оболонкою.

Між малими соромітними губами розмішується клітор — орган статевого чуття. Він має вигляд горбика довжиною до 1,5 см. Нижче від клітора міститься зовнішній отвір сечівника — уретри. У жінки сечівник проходить окремо від статевих шляхів і має власний отвір. Ще нижче розміщений отвір піхви, який є межею між зовнішніми та внутрішніми статевими органами. У дівчат він прикритий дівочою плівкою — своєрідним виростом слизової оболонки, що захищає внутрішні статеві органи від інфекцій.

Внутрішні статеві органи жінки (рис. 210) містяться в порожнині таза. До них належать: піхва, матка, яєчники та маткові труби.

Піхва — це порожнистий м’язовий орган завдовжки 7-9 см. Зверху вона обіймає шийку матки й утворює склепіння, а знизу переходить у соромітну щілину. М'язовий шар піхви дуже розвинений і робить її рельєф наче «гофрованим» за рахунок великої кількості складок. Завдяки їм піхва здатна значно розтягуватися, що дуже важливо під час народження дитини. Її внутрішня поверхня вистелена слизовою оболонкою.

Матка — непарний порожнистий м’язовий орган завдовжки 6 8 см, у якому розрізняють тіло та шийку (рис. 211). Вона міститься в тазовій порожнині. Її головна функція — забезпечення розвитку зародка та виштовхування плоду під час пологів. Під час вагітності величина й форма матки змінюються внаслідок потовщення м’язових волокон. Після пологів вона поступово зменшується до попередніх розмірів.

Слизова оболонка матки періодично змінюється відповідно до фаз менструального циклу.

Маткові труби розташовані по одній з обох боків матки (рис. 210, 211) і являють собою трубки завдовжки 9-11 см, які мають слизовий та м'язовий шари. По них яйцеклітина, що виходить з яєчника, потрапляє в матку.

Будову яєчників та процес дозрівання яйцеклітин ми вивчали в § 58.

Статева система чоловіка. Функції чоловічої статевої системи — це утворення чоловічих статевих клітин і забезпечення їхнього надходження до внутрішніх статевих органів жінки, у яких відбувається процес запліднення. Чоловічі статеві органи (рис. 212) складаються з:

•    внутрішніх статевих органів яєчок із придатками, сім’явииосних проток, сім'яних міхурців, передміхурової залози та сечівника;

•    зовнішніх статевих органів мошонки (калитки) і статевого члена.

Сім'яні міхурці — парні залози, секрет яких забезпечує сперматозоїди поживними речовинами, а також підтримує їхню рухливість (рис. 212).

Передміхурова валова (простата) — непарний орган, який розташований під сечовим міхуром і охоплює верхню частину сечівника (рис. 212,213). Вона виділяє секрет слаболужної реакції та біологічно активні речовини, що змішуються зі спермою.

Сечівник у чоловіків водночас є шляхом, по якому відбувається виділення сечі із сечового міхура та виділення сперми. М'язи простати при скороченні перетискають сечівник, унаслідок чого не відбувається змішування сечі зі спермою. Скорочення м’язів простати забезпечує також процес сім'явипорскування.

Статевий член (латин, penis) — слугує для виведення сечі та сперми, бере участь у коїтусі. Він складається з тіла та головки, утворений печеристими (губчастими) тілами (рис. 212). Під час статевого збудження завдяки особливій будові кровоносних судин кров під тиском заповнює печеристі тіла, що викликає ерекцію (з латин, випрямлення).

Головку статевого члена вкриває складка шкіри — крайня плоть. Усередину неї виходять протоки сальних залоз, які постійно виділяють смешу (з латин, мастило).

Через порушення правил гігієни смегма розкладається мікроорганізмами, що в ній розвиваються, і це може призводити до запалення головки статевого члена. У деяких народів, які сповідують певну релігію (мусульманство, іудаїзм), з прадавніх часів існує обряд обрізання крайньої плоті. Вій має гігієнічно-профілактичне значення дія запобігання запалення в умовах спекотного клімату.

Іноді трапляються випадки зрощення крайньої плоті з головкою. У цьому разі потрібно звернутися до лікаря-уролога.

Будову яєчок та процес дозрівання сиермата-зоїдів ми вивчали в § 58.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Скла-' діть схему «Статеві органи жінки». 2. Поясніть біологічне значення дівочої плівки. 3. Визначте особливості будови молочної залози. 4. Установіть взаємозв’язок будови та функцій матки. 5. Визначте взаємозв’язок будови та функцій маткових труб. 6. Обґрунтуйте взаємозв'язок будови та функцій статевої системи чоловіка. 7. Установіть, що є спільного між будовою жіночої та чоловічої статевої системи. 8. Поясніть анатомічну будову та функції сім’явиносної протоки та сім’яних міхурців. 9. Чому передміхурову залозу вважають дуже важливим органом?

Самостійна робота з підручником. Розгляньте рис. 210 і 212. Порівняйте будову статевої системи жінки та чоловіка.

Домашнє завдання. Напишіть есе на тему «Для чого я вивчаю будову та функції репродуктивної системи людини?».

Біологічна стать — це сукупність морфологічних, фізіологічних і генетичних особливостей, що забезпечують продовження роду.

Хромосомна стать. Як ми пам’ятаємо, 22 нари хромосом (аутосоми) у чоловіків і жінок однакові. Вони розрізняються лише за 23-ю парою — статевими хромосомами. У жінок обидві хромосоми однакові й позначаються XX (одна хромосома від батька, друга — від матері). У чоловічому організмі 23-я пара містить різні хромосоми — X від матері, та У від батька. Тобто — У хромосома буває тільки в чоловічому організмі й зумовлює формування чоловічих ознак па генетичному рівні.

Яйцеклітина містить тільки одну X хромосому, а сперматозоїд може мати або X, або У хромосоми (рис. 215). Співвідношення сперматозоїдів з X або У хромосомами становить приблизно 1:1. Запліднення яйцеклітини сперматозоїдом, що несе X хромосому, дає початок жіночому організмові (Х+Х=ХХ), а сперматозоїдом з У хромосомою — чоловічому (Х-гУ=ХУ), що зображено на рис. 215 і 216.

Отже, стать майбутньої дитини залежить від випадкового поєднання яйцеклітини з одним з двох типів сперматозоїдів. А співвідношення новонароджених хлопчиків і дівчаток статистично майже однакове.

Гонадна стать ще називається справжньою статтю. Остання назва пов’язана з тим, що статеві залози (гонади) виробляють як статеві клітини, що визначають гамет ну стать людини, так і відповідні жіночі або чоловічі гормони, які визначають її гормональну стать.

Гормональна стать. Як тільки плід матиме статеві залози, вони починають виробляти гормони: андрогени (з грецьк. чоловік) та естрогени (з грецьк. прагнення). Обидва види гормонів утворюються як чоловічими, так і жіночими статевими залозами, але в різних кількостях. Ці гормони забезпечують формування зовнішніх і внутрішніх статевих органів, процеси статевого дозрівання та розвиток вторинних статевих ознак. Останні безпосередньо не пов’язані зі статтю, але є характерними особливостями чоловічого та жіночого організмів.

Іноді внаслідок якихось »пошкоджень» у генетичній програмі (наприклад, при вживанні вагітною жінкою деяких лікарських засобів, алкоголю або наркотиків, під дією радіації тощо) у плоду з чоловічою хромосомою (У) внутрішні й зовнішні статеві органи розвиваються переважно за жіночим типом з окремими чоловічими рисами. Таке явище має назву гермафродитизму, а людину, яка страждає на нього, називають гермафродитом. Цей термін походить із давньогрецької міфології: сина Гермеса й Афродіти — прекрасного Гермафродита — палко покохала німфа, яка зажадала вічного з'єднання з ним. Боги Олімпу почули її благання: тіла юнака та німфи з’єдналися, утворивши двостатеву особу.

Гермафродити, як правило, мають зовнішні статеві органи, що нагадують як жіночі, так і чоловічі. У них водночас є недорозвинена матка, зачатки яєчників і недорозвинений статевий член і зачатки яєчок. Діти усвідомлюють ці вади вже в 4-10 років і тяжко страждають через них. Найкращим способом лікування є хірургічне формування чоловічих статевих органів і видалення зачатків жіночих, бо такі люди найчастіше мають чоловічий генотип (ХУ). Змінити стать гермафродита в дорослому віці дуже складно.

Соматична стать — особливості морфологічної будови організму, що пов’язані а реалізацією статевої функції. Це первинні та вторинні статеві ознаки (наприклад, обриси тіла: широкі плечі й вузький таз у чоловіків, вузькі плечі та широкий таз у жінок; ріст волосся за чоловічим або жіночим тином; чоловічий або жіночий голос тощо; жіночий або чоловічий зовнішній вигляд, габітус).

Громадянська стать визначається лікарем за первинними статевими ознаками відразу після народження дитини. Вона записується в документах (наприклад, у свідоцтві про народження).

Психосоціальна стать пов’язана із самоусвідомленням людиною своєї природної належності до осіб чоловічої чи жіночої статі. Таке самоусвідомлення в дитини розвивається в 2 3 роки. Безумовно, у цьому відіграють роль усі вищезгадані біологічні механізми, але взірці поведінки певної статі діти беруть від батьків, ровесників та інших людей.

Після статевого дозрівання в людини остаточно формується психологічна модель статевої поведінки. Вона проявляється виникненням інтересу до осіб протилежної статі, що є реалізацією статевого інстинкту, в особливій — жіночій або чоловічій — поведінці, манері вдягатися, зачісуватися, вести розмову тощо.

З перших днів життя дитини соціальне середовище відіграє вирішальну роль у формуванні рис, притаманних чоловіку чи жінці. Згадаймо типові

заспокійливі слова батьків, коли їхні малюки роблять перші, не завжди вдалі кроки в житті: «Не плач — ти ж майбутній воїн, а чоловіки не плачуть*- — заспокоюють хлопчика, «Умий краще рученята: дівчатка мають бути охайними» — кажуть дівчинці. Такі відповідні «дороговкази» супроводжують дітей усюди — удома, у дитячому садку, у школі, вони чують про це з телевізійних екранів, читають у книжках. Усе це соціалізує дитину й формує поняття про статеву або тендерну роль у суспільстві.

Статеве дозрівання — процес досягнення організмом такого анатомічного та фізіологічного розвитку, що робить його здатним до продовження роду.

Основною біологічною ознакою статевого дозрівання є вироблення дозрілих статевих клітин — яйцеклітин у дівчат і сперматозоїдів у хлопців. Відповідний процес у вищих тварин вказує на їхню здатність із цього моменту до відтворення собі подібних.

Це треба пам’ятати! «Біологічний годинник» статевого дозрівання в людини, на відміну від вищих тварин, випереджає момент повного анатомічного, фізіологічного, психологічного й соціального дозрівання, які дають людині можливість мати дітей.

Наприклад, 12-річиа дівчинка, у якої почалася перша менструація — прояв дозрівання яйцеклітин, — тільки теоретично може стати матір’ю, адже за всіма іншими показниками (біологічними, психологічними, соціальними) її організм ще не готовий до материнства.

Статеве дозрівання — складний фізіологічний процес, під час якого дуже напружено працюють усі органи й системи, особливо нервова й ендокринна. Від того, як воно відбувається, часто залежить усе подальше життя людини, адже в цей час формуються зріст і фігура, м’язова сила й краса обличчя, ставлення (поважне, зацікавлене або байдуже, презирливе) до осіб протилежної статі.

Тому в період статевого дозрівання, який уважають одним із найкритич-нініих у житті людини, треба добре харчуватися, часто бувати иа свіжому повітрі, займатися спортом, уникати різних зловживань.

Це треба пам’ятати! Уживання алкоголю, наркотиків, куріння в період статевого дозрівання — дуже небезпечне. Унаслідок цього уповільнюється ріст, м’язи стають млявими, шкіра зморщується, знижуються потенційні можливості статевої системи.

Статеве дозрівання дівчат і менструальний цикл. У дівчат приблизно в 10-12 років гормони передньої частки гіпофіза стимулюють розвиток яєчників. Вони виробляють жіночі статеві гормони, унаслідок чого збільшуються молочні залози, відбувається ріст скелета й оволосіпня тіла за жіночим типом.

У цей час починають дозрівати яйцеклітини, з’являється і\су\\\'А менструація (з латин, місячний, щомісячний). Вона — вияв того, що дівчинка стала дівчиною. І хоча яйцеклітина вже може запліднитися, але організм дуже молодої дівчини ще не готовий для повноцінного виношування плоду.

Процес дозрівання яйцеклітин перебігає циклічно й називається менструальним циклом (рис. 217). Тривалість його — 24 ЗО (найчастіше 28) днів. Приблизно в середині циклу відбувається овуляція, тобто вихід яйцеклітини з фолікула.

На місці фолікула, що лопнув, утворюється жовте тіло. Цс — тимчасова залоза внутрішньої секреції, що продукує гормон вагітності (прогестерон). Його функцією є затримка дозрівання інших фолікулів, підготовка матки до прийняття заплідненої яйцеклітини (товщина її слизової оболонки збільшується, вона стає пухкою, проростає великою кількістю судин, переповнених кров'ю).

Запліднення відбувається в матковій трубі. Якщо цього не сталося, через 5-6 діб яйцеклітина гине, жовте тіло руйнується, припиняючи вироблення своїх гормонів, потовщена слизова оболонка матки відмирає й відшаровується разом із новоутвореними судинами. Виникає тимчасова маткова кровотеча, або менструація, що триває три-н’ять днів. Після її закінчення слизова оболонка матки відновлюється, і цикл розпочинається спочатку, але яйцеклітина дозріває вже в другому яєчнику.

Перша менструація в дівчат зазвичай буває в 11-14 років. Приблизно півроку-рік менструації можуть бути нерегулярними й неповноцінними. Якщо ж у дівчини немає менструацій у 15-16 років або вони супроводжуються сильними болями чи кровотечею, необхідно звернутися до лікаря.

Статеве дозрівання хлопців розпочинається у 12 14 років і закінчується у 18 20. Під дією чоловічих статевих гормонів, які під контролем гіпофіза виробляють яєчки, вони швидше ростуть, збільшується маса й сила м'язів, формується чоловіча статура. З’являються інші вторинні статеві ознаки: ріст волосся на обличчі, збільшується розмір надгортанника, грубішає голос. Обличчя набуває «чоловічих» рис (рис. 218). Розпочинається вироблення сперматозоїдів і сперми. Мимовільне її виділення під час сну називається полюцією (з латин, забруднення). Це — фізіологічне явище, яке свідчить про те, що хлопчик став юнаком. Однак говорити про його готовність до створення сім'ї в 14-16 років та виконання відповідної соціальної функції батька ще дуже рано.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Поясніть, чому виділення такої кількості складових статі є доцільним і практично значущим. Чому недостатньо понять «жіноча» чи «чоловіча стать»? Наведіть приклади. 2. Визначте основні риси відмінності між чоловічим і жіночим організмами. 3. Укажіть ознаки, що відрізняють хромосомну стать чоловіка та жінки. 4. Намалюйте схему й зробіть позначення: як при заплідненні утворюються жіночий і чоловічий організми. 5. Проаналізуйте ознаки соматичної статі чоловіка та жінки. Як із нею пов’язана громадянська стать людини? 6. Визначте вияви психосоціальної статі людини. 7. Доведіть, що період статевого дозрівання — дуже важливий і визначальний для кожної людини. 8. Поясніть фізіологічні механізми статевого дозрівання жінки. 9. Поясніть біологічне значення маткових труб для менструального циклу. 10. Визначте взаємозв’язок між менструальним циклом, овуляцією та функцією жовтого тіла. 11. Як відбувається статеве дозрівання в хлопців?

Самостійна робота з підручником. Користуючись матеріалом параграфа, випишіть у зошит невідомі вам раніше терміни та поясніть їх.

Домашнє завдання. Напишіть у зошиті, чому потрібно сказати «ні» курінню, алкоголю, наркотикам.

Фізіологічні механізми запліднення і внутрішньоутробного розвитку. Вагітність і пологи

Основні поняття і терміни: онтогенез, запліднення, зародок, імплантація, зародкові оболонки й листки, плід, плацента, вагітність, пологи, перейми, потуги.

Поняття про онтогенез. Пригадаймо, що онтогенез (з грецьк. щось існуюче та походження, виникнення) — процес індивідуального розвитку організму від моменту запліднення яйцеклітини до його смерті. Термін запропонував відомий німецький учений В. Геккель у 1886 р.

Для організмів, розмноження яких відбувається статевим шляхом, прийнято визначати такі основні періоди онтогенезу: ембріональний, або

ембріогенез (:і грецьк. плід), — від моменту запліднення до моменту народження дитини, та післяембріональний — період від народження організму до його смерті.

Кожний період має певні етани, в основі яких лежать послідовні біохімічні, анатомічні та фізіологічні зміни, пов’язані з реалізацією генетичної програми, закладеної в генотипі зиготи.

Запліднення — процес злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, унаслідок чого утворюється зигота. У цей момент відновлюється диплоїдний набір хромосом.

Щоб сталося запліднення, здійснюється багато різних процесів. Насамперед між чоловіком і жінкою має відбутися статевий акт, у результаті якого сперма потрапляє глибоко в піхву жінки. Кількість її має бути не менше трьох мілілітрів із вмістом у ній сперматозоїдів не менше 20 мли у мілілітрі. Вони мають бути достатньо рухливими й активними, а маткові труби — прохідними.

Потрапивши в піхву, сперматозоїди рухаються до матки й далі — до маткової труби (рис. 219) зі швидкістю 3 мм/хв, де зустрічаються з дозрілою яйцеклітиною.

У матковій трубі, ближче до її ампули, мільйони сперматозоїдів «атакують» яйцеклітину, але проникнути в неї зможе лише один. Потім відбувається злиття ядер яйцеклітини та сперматозоїда (рис. 220). Від цього моменту, який відповідає початку онтогенезу, розпочинається існування нового організму.

Зародок та етапи його розвитку. Зародком називається організм від моменту запліднення до восьмого тижня (включно) внутрішиьоутробного розвитку. Це найважливіший, найвідповідальніший і найкритичніший період, протягом якого відбувається закладання всіх органів і тканин людини.

Це треба пам’ятати! Якщо жінка під час вагітності вживатиме алкоголь, наркотики, різні лікарські препарати або захворіє на грип чи краснуху, то в неї може народитися дитина з тяжкими вадами розвитку, недоумкувата або дуже квола.

Зародковий розвиток має певні стани: дроблення, утворення зародкових листків і оболонок, утворення тканин і органів. До моменту закінчення цього періоду новоутворений організм набуває характерних людських рис.

Дроблення зиготи розпочинається через декілька годин після запліднення. Воно продовжується кілька діб, а до середини шостої доби зародок уже має понад 100 клітин. Розмір зародка при цьому не збільшується.

На сьому добу після запліднення зародок починає заглиблюватися в стінку матки, утворюючи первинні ворсинки. Цей дуже важливий процес. З'єднання зародка з організмом матері називається імплантацією (від ш- латин. ріапіміоп — пересадка, рис. 219). Зародкові клітини мають ферменти, що частково руйнують слизову оболонку' матки та судини. Зародок оточується кров’ю, що витікає з пошкоджених сущим, і починає отримувати з неї поживні речовини й кисень. Від цього моменту зародкові клітини, які «дихали» за рахунок анаеробного, безкисневого, газообміну, переходять на аеробний, кисневий.

Після імплантації розпочинається ріст зародка та процеси диференціації його клітин. З певної їхньої частини формучоться позазародкові структури зародкові оболонки, а інші утворюють власне зародок.

Зародкові оболонки утворюються із шарів клітин, які є в місці безпосереднього прикріплення зародка до стінки матки (рис. 222). Клітини зовнішнього шару зародка розростаються, у них проростають кровоносні судини та формуються вторинні ворсинки. Останні з'єднуються з кровоносними судинами матері, утворюючи згодом дитяче місце, або плаценту. Починаючи з другого тижня утворюється тонка сполучнотканинна оболонка плідного міхура, що оточує зародок (рис. 223, 224). Його внутрішні клітини виробляють рідину навколоплідні води (рис. 224), у яких плід «плаває». Вони захищають його від різних механічних ушкоджень. До моменту народження дитини иаконичу'-ється 1-1,5 л навколоплідних вод. На 10-14-й день після запліднення клітини зародкового щитка розщеплюються на три шари, або зародкові листки,

з яких потім утворяться всі органи й тканини (рис. 222). На 16-18-й день у зародка утворюються судини й починає битися серце, з'являються зачатки вух і очей, головного мозку.

Наприкінці шостого тижня в нього вже помітні нервова трубка, хорда, кишка тощо. У цей же час у зародка, який не більший за рисове зернятко (рис, 221), з’являються зачатки рук і ніг.

Плід — це організм після дев’ятого тижня внутріпшьоутробиого розвитку й до моменту народження. Із самого початку він має «людські» обриси, а з 12-го тижня — це вже маленька людина.

На дев’ятому тижні плід досягає довжини 3-3,5 см і маси 4 г. Серце має чотири камери й скорочується з частотою 130 -150 ударів за хвилину. Печінка основний орган кровотворення — повністю формується в нього до 20-го тижня.

З 12-го тижня поступово відбувається окостеніння скелета, починають функціонувати м’язи. Наприкінці третього місяця плід уже має довжину

8-10 см, його маса — 40 г; голова становить 1/3 довжини тіла.

З 18-20-го тижня плід починає рухатися, і ці його слабкі поштовхи відчуває мати. Плід уже згинає пальчики, робить кумедні гримаси, відкриває рот, повертає голівку, навіть намагається смоктати палець.

До 20-го тижня в плоду повністю формується орган слуху, і він різними рухами може реагувати на звуки, зокрема на голосну музику. З 28-го тижня, коли в плоду вже добре розвинений головний мозок, він здатний реагувати не тільки на силу звуку, а й на його «якість»: дуже погано реагує на суперечки між батьками, однак йому подобаються ніжні звертання до нього, тиха мелодійна музика.

Починаючи з четвертого місяця розвитку плоду завершується формування бронхів і легенів, а з шостого місяця вже спостерігаються рухи грудної клітки, які і іагаду ють д ихал ьні.

Наприкінці восьмого місяця вагітності — маса плоду 1500 1600 г і довжина 40 см. Він починає готуватися до пологів повертається головою вниз. На дев'ятому місяці його маса досягає 3200-3800 г, а довжина 50 54 см. Такий плід уже може існувати поза організмом матері.

Плацента, або послід (рис. 224), утворюється на початку третього тижня життя зародка. Довжина її судин, складених разом, сягає 50 км. До моменту народження дитини діаметр плаценти досягає 15-20 см, а маса — 500 600 г. Для плоду вона є життєво необхідним тимчасовим органом і безперервно росте разом із ним. Плацента має бути вище голови плоду. Якщо трапиться навпаки, то вона відійде раніше за плід, що може спричинити загибель останнього та смертельну кровотечу для матері.

Із дитиною плаценту зв’язує пупковий канатик, або пуповина (рис. 223, 224).

Кровоносні судини матері та плоду в плаценті тісно взаємодіють між собою. Це забезпечує безперебійне постачання майбутньої дитини поживними речовинами, киснем, а також видалення з її організму перероблених і шкідливих продуктів обміну речовин.

Це треба пам’ятати! Оберігаючи дитину від різних шкідливих речовин, плацента, на жаль, не може протистояти алкоголю, нікотину та наркотикам. Виявлено, що нікотин накопичується в ній та в навколоплідних водах, а чадний газ та інші складові тютюнового диму погіршують постачання плоду киснем.

Самолікування від різних хвороб під час вагітності неприпустиме, оскільки більшість лікарських препаратів також проникають крізь плаценту в організм плоду й отруюють його або спричиняють різні вади розвитку.

Плаценту можна назвати тимчасовою ендокринною залозою, бо вона виробляє гормони, які стимулюють підготовку молочних залоз до годування дитини, запобігають передчасному скороченню м’язів матки, пригнічують процес овуляції па період вагітності (у вагітних жінок припиняється менструація).

Кровообіг шіоду. Плацента забезпечує життєвий зв’язок між матір’ю й плодом, який розвивається. У ній потоки крові від обох організмів зближуються, аби забезпечити живлення плоду, але при цьому вони ніколи не змішуються. Кров, що рухається пуповиною, збагачується киснем від матері через плаценту. Потім вона проходить через серце, голову й тіло плоду, віддаючи на своєму шляху кисень. Щоб поповнити запаси кисню, кров повертається через серце до плаценти, майже повністю обходячи легені. У плаценті кров плоду

вбирає кисень і залишає продукти обміну (наприклад, С0₂), які надходять у кровотік матері.

Зміни в організмі жінки під час вагітності. Вагітність — фізіологічний процес в організмі жінки, за якого із заплідненої яйцеклітини розвивається плід.

Вагітність для жінки — радісний час очікування майбутньої дитини. Нормальна вагітність триває дев’ять місяців, або 40 тижнів (270 280 днів), — від моменту запліднення яйцеклітини до пологів. Першою ознакою вагітності є припинення менструації.

Маса новонародженої дитини в 6-8 мільярдів разів перевищує масу заплідненої яйцеклітини. Тому процес вагітності дуже складний і напружений для організму жінки. Найкращий вік для народження дітей — 18-30 років. Для дівчини-иідлітка або 35-40-річної жінки вагітність може стати надто тяжким випробуванням. Адже коли росте плід, збільшується матка й кількість навколоплідних вод (рис. 225), на 40-50 % зростає навантаження на серце, обмін речовин налаштовується па забезпечення плоду поживними речовинами й енергією. Плід забирає з організму жінки значну кількість поживних речовин, вітамінів, мінеральних солей (насамперед кальцію, необхідного для побудови скелета), потрібних для росту й розвитку його тканин і органів. У вагітної жінки напружеігіше працюють органи кровотворення, нирки та печінка, бо їм треба переробляти та виводити з організму не тільки продукти обміну речовин вагітної, а й плоду. Імунна система вагітної жінки також працює з підвищеним напруженням. Через імунні зрушення під час вагітності можуть загострюватися різні хронічні запальні процеси. Тому жінка, яка хоче мати дитину, має дбати про своє здоров’я.

Пологи — цс процес народження дитини й відходжеиия плаценти. Початком пологів є настання регулярних переімів — скорочень матки (гіпофіз виробляє гормон, який у певний час спричиняє перейми), що супроводжуються болем. Період нереймів триває 10 20 год.

Вони сприяють виходу плоду з матки (рис. 226).

У наступний період пологів, який триває від ЗО хв до години (рис. 227), голова й тільце плоду виходять із шийки матки й проходять у піхву. Починаються потуги. При цьому сильно скорочуються м’язи черевного преса та діафрагма, що сприяє виштовхуванню плоду з родових шляхів. Під час нормальних пологів спочатку виходить назовні голова дитини, а потім і все тіло. Та її організм залишається з’єднаним пуповиною з материнським.

Дитина, яка щойно народилася, кричить. З цим криком вона робить перший вдих. Розпрямляються легені, припиняється спільний з організмом матері кровообіг і дитина фізіологічно стає окремим, самостійним організмом. У цей час лікар (акушер) перев’язує та перерізає пуповину.

Протягом наступних ЗО хв відходить плацента.

При неправильному положенні плоду в матці, а також при певних патологі-ях (наприклад, «вузький таз») жінці роблять хірургічну операцію — кесарів розтин — розрізають стійку живота й матку та виймають звідти дитину й плаценту.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Визначте поняття «онтогенез» та його періоди. 2. Проаналізуйте процес запліднення. Скільки сперматозоїдів проникає в яйцеклітину? 3. Обґрунтуйте біологічні механізми імплантації. 4. Розгляньте рис. 222 і поясніть біологічне значення зародкових оболонок і листків. 5. Що таке плід? Які ви знаєте основні етапи його формування? 6. Доведіть

надзвичайно велике значення плаценти та пуповини. Яка роль навколоплідних вод? 7. Проаналізуйте й визначте особливості кровообігу плоду. 8. Розгляньте рис. 225 і поясніть, як змінюється положення внутрішніх органів у вагітної жінки. Обґрунтуйте, що вагітність — серйозне випробовування для організму жінки. 9. Які зміни самопочуття можуть виникати у вагітної жінки? Які ознаки порушення її здоров'я можуть з’являтися? 10. Дайте визначення біологічному явищу — пологам. 11. Яка особливість будови голови плоду допомагає процесу пологів? Для відповіді скористайтеся рис. 226.

Самостійна робота з підручником. 1. Знайдіть у тексті параграфа матеріал про критичні моменти для зародка та плоду. Поясніть, які чинники можуть йому зашкодити в ці моменти. 2. Розгляньте рис. 221 і з’ясуйте, що є спільного, а що відмінного між зародком і плодом у період із 6-го по 40-й тиждень вагітності.

Домашнє завдання. Перемалюйте в зошит у вигляді схеми рис. 219 та позначте, які процеси відбуваються при імплантації зародка в матку.

Гігієна вагітної жінки. Годування дитини грудьми. Порушення під час вагітності. Шкідливий вплив тютюну, алкоголю, наркотиків на організм плоду

Основні поняття і терміни: гігієна вагітної жінки, лактація, материнське молоко, багатоплідна вагітність, близнята, резус-конфлікт, позаматкова вагітність, безпліддя.

Гігієна вагітної жінки. Під час вагітності жінці необхідно правильно харчуватися. їжа має містити необхідну кількість калорій (треба враховувати енергетичні потреби плоду) і бути збалансованою за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних солей.

Особливу увагу необхідно звернути на наявність у їжі кальцію та йоду, оскільки за нестачі кальцію в жінки можуть руйнуватися зуби, а в плоду порушуватися розвиток скелета. Нестача йоду через порушення синтезу йо-довмісиого гормона щитоподібної залози — тироксину — може призвести до народження дитини, хворої на кретинізм.

Не потрібно переїдати, бо дитина набере надто велику вагу, і це ускладнить пологи.

Вагітній треба частіше перебувати на свіжому повітрі, щоб насичувати організм киснем; виконувати спеціальний комплекс гімнастичних вправ для зміцнення м’язів черевного преса й таза, аби полегшити пологи.

Не можна курити, уживати алкоголь і наркотики, бо це спричиняє вади розвитку дитини.

Потрібно уникати контактів із хворими на грип та особливо па краснуху. Не вживати лікувальні препарати, окрім тих, що призначені лікарем.

Одяг має бути вільним, легким, виготовленим із натуральних тканин, а взуття — на низьких підборах.

Необхідно дотримуватися гігієнічних правил догляду за шкірою для полегшення її дихальної та видільної функцій.

Важливою є гігієна нервової діяльності. Страх, неспокій матері, поганий сой спричиняють утворення в її крові біологічно активних речовин, які потрапляють в організм плоду. Через це дитина народжується неспокійною, часто плаче, погано снить. Учені довели, що знервований стан вагітної жінки може призвести до погіршення нервової діяльності майбутньої дитини протягом усього її життя.

Жінка весь період вагітності має перебувати під наглядом лікаря. У жіночій консультації їй завжди нададуть потрібну допомогу, контролюватимуть стан здоров’я, навчать, як поводитися підчас пологів, аби народити здорову дитину.

Годування дитини грудьми. Як тільки відбулися пологи, у породіллі починає вироблятися молоко. Цей процес називається лактацією (з грецьк. молоко). Вій передусім залежить від фізичного здоров’я жінки, її психічного стану та якості харчування.

Новонароджена грудна дитина має надзвичайну потребу в материнському молоці, бо воно містить життєво необхідні для неї речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни в сполуках, які легко засвоюються дитячим організмом. З материнським молоком дитина одержує антитіла проти багатьох хвороб, тому вона менше хворіє, аніж та, яку годують коров’ячим молоком, поживними сумішами тощо.

Відлучати дитину від грудей треба дуже обережно. На 4-6-му місяці життя її треба привчати їсти різні продукти харчування (соки, картопляне пюре, овочеві перетерті супи тощо). Одержуючи все більше різноманітної їжі, дитина почне рідше вживати материнське молоко. Цс, звичайно, веде до зменшення інтенсивності лактації. Найкраще, коли в перший рік основним харчуванням дитини є грудне молоко в поєднанні з іншими продуктами, а відлучення від грудей відбудеться на другому році життя.

Порушення під час вагітності. Багатоплідна вагітність. Природний добір у процесі еволюції людини був спрямований на народження однієї дитини. Це зумовлено тим, що вона буде міцнішою, їй дістанеться більше материнського молока. Однак інколи жінка народжує водночас кількох дітей.

Це трапляється тоді, коли запліднена яйцеклітина ділиться підчас першого поділу па дві однакові, що відокремлюються одна від одної та дають початок двом самостійним організмам. При цьому народжуються одиояй-цеві близнята. Вони завжди мають однакову стать і дуже схожі одне на одного (рис. 228).

В однояйцевих близнят завжди однакові група крові, відбитки пальців (рис. 229), навіть собака не розрізнить їх за запахом.

Коли в організмі жінки утворюється яйцеклітина з двома ядрами (рис. 230) або

одночасно дозрівають дві яйцеклітини (рис. 231), які також одночасно запліднюються різними сперматозоїдами, народжуються двояйцеві близнята (двійня) (рис. 232). Ці організми генетично різні, вони можуть бути навіть різної статі й схожі між собою так само, як бувають схожими діти одних батьків, народжені в різний час.

Поняття про резус-конфлікт. Якщо мати резус-негативна, а батько — резус-иозитив-иийі, то їхня дитина може успадкувати батькову резус-позитивиу належність. За умови цілковитого репродуктивного здоров’я вагітної жінки відмінність між резусами її та плоду значення не має, оскільки їхня кров не змішується. Однак запальні процеси, зокрема спричинені абортами, підвищують проникність судин плаценти. Під час фізіологічних пологів, а особливо при штучному перериваній вагітності, в організм матері може потрапити невелика кількість резус-позитивиої крові плоду. Його резус-фактор сприймається материнським організмом як антиген — чужорідна речовина. Організм матері починає виробляти антитіла — чинники гуморального імунітету білкової природи, що накопичуються в крові. За умови наявності антитіл і підвищеної проникності плацентарних капілярів між організмом плоду й матері може спричинитися резус-конфлікт (рис. 233). Антитіла, проникаючи крізь плаценту в кров плоду, руйнують його еритроцити, спричиняючи їхній гемоліз. У плоду розвивається недокрів’я (анемія). Виникає тяжке отруєння організмів плоду й матері (плід навіть може загинути).

Це треба пам'ятати! Резус-конфлікт найчастіше виникає при повторних вагітностях, особливо якщо попередня була штучно перервана (аборт).

Трубна, або позаматкова, вагітність.

Така вагітність виникає тоді, коли зародок імплантується поза маткою, найчастіше в різних місцях маткових 'груб (рис. 234). По-

заматкову вагітність спричиняють запальні хвороби статевих органів, насамперед через порушення правил особистої гігієни, штучні переривання вагітності — аборти (особливо до народження першої дитини), звичку деяких жінок носити взимку легку білизну, тонкі колготки. Унаслідок запальних процесів просвіт труби зменшується й запліднена яйцеклітина не може потрапити в матку, а починає розвиватися в трубі. При збільшенні

розмірів плоду це призводить до розриву маткової труби та виникнення кровотечі в черевну порожнину. Без надання необхідної хірургічної допомоги жінка може загинути.

Безпліддя — це неспроможність відтворення нащадків. Шлюб вважається безплідним, якщо вагітність не настає протягом п'яти років і більше спільного життя подружжя. Безпліддя буває як жіночим, так і чоловічим. Найчастіше воно є наслідком хвороб або вад розвитку статевої системи.

Це треба пам’ятати! Радіація, алкоголь, наркотики, деякі хімічні речовини та ліки шкідливо впливають на статеву систему жінок і чоловіків, знижуючи вироблення статевих клітин.

Людям, які страждають на безпліддя, потрібно пройти ретельне обстеження. Лікарі призначають їм протизапальні ліки, гормональні препарати, іноді застосовують хірургічні методи лікування (наприклад, при вроджених вадах статевих органів).

Шкідливий вилив куріння, алкоголю та наркотиків на розвиток зародка й плоду. Куріння матері. Зображення мадонни з немовлям на картинах видатних художників — чудовий образ материнства. Уявіть, як безглуздо б виглядали ці картини, якби па них мадонна була зображена із сигаретою!

Лікарі встановили, що з-поміж жінок, які курять, безпліддя трапляється в 10 разів частіше, аніж у тих, які не курять. Вагітна жінка, що курить, постійно наражається на загрозу виникнення викидня (тобто переривання вагітності протягом перших 28 тижнів, коли плід ще не життєздатний), передчасних

пологів із народженням кволої або мертвої дитини, бо через плаценту проходить майже 20 % отруйних речовин із кожної сигарети: нікотину, чадного газу тощо. Вони потрапляють також і в материнське молоко, а тому можуть спричинити гостре або хронічне отруєння немовляти. Наслідком цього є відставання в набиранні маси тіла, рості; часті гострі респіраторні хвороби, недокрів'я, рахіт. Після року в такої дитини вже можуть з’являтися ознаки відставання в розумовому розвитку.

Алкоголь, навіть у невеликих дозах, виливає па плід ще задовго до народження дитини. Різні клітини організму людини не однаково реагують на алкоголь: одні — більше (наприклад, нейрони), інші — менше (наприклад, клітини кісткової тканини). Одними з найчутливіших до алкоголю є статеві клітини, оскільки їхні мембрани містять багато жироподібних речовин, які розчиняються алкоголем. Як злодій, який зламує сейф, так само алкоголь, руйнуючи клітинну мембрану, досягає клітинного ядра й руйнує хромосомний апарат, де закладена генетична програма майбутньої дитини. Замість здорового малюка на світ народжується кволе, недоумкувате дитя з тяжкими вадами розвитку.

Уживання алкоголю вагітною жінкою в перші 8 тижнів виутрішиьоутроб-ного розвитку зародка, коли закладаються його органи й тканини, також може призвести до виникнення вад майбутньої дитини, наприклад: хвороби серця, иезроіцеиня верхньої губи (заяча губа). Буває, що дитина вже народжується з пристрастю до алкоголю, яка виникає в неї під час вагітності матері-алкого-лічки або в період годування грудьми.

Це треба пам’ятати! Вагітність і алкоголь — несумісні!

Наркотики — одні з найнебезнечінших речовин. В організмі наркоманів гамети або не утворюються, або утворюються в незначній кількості зі спотвореним генотипом, що призводить до безпліддя, народження дитини з уродженими вадами розвитку. Оскільки серед наркоманів значний відсоток ВІЛ-інфіковаиих, то дитина може народитися ВІЛ-позитивною (вірус ВІЛ передається через плаценту). ВІЛ-іифіковапа мати може також передати вірус дитині з грудним молоком.

Це треба пам’ятати! Від матері, яка під час вагітності вживала наркотики, народжується дитина, яка від зародження призвичаєна до наркотиків.

Новонароджена иаркозалежна дитина постійно плаче, стогне, не їсть, у неї виникають тяжкі судоми, бо її організм потребує наркотиків. У неї, як і в дорослого споживача наркотиків, виникає «ломка», від якої вона може загинути через кілька днів після народження.

Це треба пам’ятати! Здорова, розумна й красива дитина народжується в здорових батьків. Куріння, алкоголь і наркотики несумісні з вагітністю та годуванням немовляти грудьми.

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Назвіть правила гігієни вагітної жінки. 2. Визначте, які продукти харчування важливо вживати вагітній. Що категорично заборонено вагітній жінці? 3. Обґрунтуйте необхідність годування дитини материнським молоком. 4. Проаналізуйте причини й механізми багатоплідної вагітності. У чому полягає відмінність будови організмів однояйцевих і двояйце-вих близнят? 5. Обґрунтуйте біологічні механізми та прояви резус-конфлікту. Що потрібно враховувати жінці, яка має негативний резус-фактор? 6. Поясніть поняття «позаматкова вагітність» і назвіть її причини. З’ясуйте, чим небезпечна позаматкова вагітність. 7. Назвіть основні причини жіночого та чоловічого безпліддя. 8. Яка неправильна поведінка жінки або чоловіка може стати причиною безпліддя? 9. Назвіть сучасні методи, які дають змогу безплідному подружжю мати дітей. 10. Обґрунтуйте шкідливий вплив куріння матері на організм її майбутньої дитини. 11. Обґрунтуйте, чому алкоголь і наркотики, які вживає мати, є смертельними отрутами для плоду та новонародженої дитини

Самостійна робота з підручником. Намалюйте в зошиті в схемі, що є шкідливим, а що корисним для організму матері та її майбутньої дитини.

Домашнє завдання. 1. Які порушення виникають у плоду та немовляти, якщо вагітна жінка курить або вживає алкоголь чи наркотики? Відповідь дайте у вигляді таблиці. 2. Доведіть, що матеріал цього параграфа має велике практичне значення для кожної людини.

Розрахунок норм основного обміну (НОО) за масою до практичної роботи № 6

У чоловіків						У жінок
Маса, кг	ккал	Маса, кг	ккал	Маса, кг	ккал	Маса, кг	ккал	Маса, кг	ккал	Маса, кг	ккал
47	713	63	933	79	1158	47	1105	63	1259	83	1449
48	727	64	947	80	1167	48	1114	64	1267	84	1458
49	740	65	960	81	1180	49	1124	65	1277	85	1468
50	754	66	974	82	1194	50	1133	66	1286	86	1478
51	768	67	988	83	1208	51	1143	67	1296	87	1487
52	782	68	1002	84	1222	52	1152	68	1305	88	1497
53	795	69	1015	85	1235	53	1162	68	1315	89	1506
54	809	70	1029	86	1249	54	1172	70	1325	90	1516
55	823	71	1043	87	1263	55	1181	71	1334	91	1525
56	827	72	1057	88	1277	56	1191	72	1344	92	1535
57	850	73	1070	89	1290	57	1200	73	1353	93	1544
58	864	74	1084	90	1304	58	1210	74	1365	94	1544
59	878	75	1098	91	1318	59	1219	79	1411
60	892	76	1112	92	1332	60	1229	80	1420
61	905	77	1125	93	1345	61	1238	81	1430
62	919	78	1139	94	1359	62	1248	82	1439

Хімічний склад деяких харчових продуктів, %

Назва продукту	Білки	Жири	Вуглеводи	Енергетич 100 гп	на цінність зодукту
				ккал	кДж
1	2	3	4	5	6
Хліб житній	5,5	1,0	44,5	189	795
Хліб пшеничний	8,6	1,4	48,5	226	950
Батон пшеничний	7,4	2,9	45,9	249	1046
Борошно пшеничне в/с	10,8	0,9	73,6	354	1485
Макарони в/с	12,3	1,1	67,3	330	1389
Крупи:
вівсяна	11,9	6,9	63,9	344	1444
перлова	9,3	1,1	72,4	324	1356
гречана	12,6	3,3	66,5	328	1377
манна	11,3	0,7	73,3	324	1364
ячмінна	9,3	1,5	70,7	343	1440
Пшоно	12,0	2,8	70,4	332	1397
Рис	7,3	2,5	74,4	346	1188
Горох	23,0	2,0	59,0	249	1268
Квасоля	22,3	1,7	58,4	307	1293
Соя	34,9	1.7	30,8	393	1653

1	2	3	4	5	6
М’ясо, яйця, риба, ковбаси
Свинина м'ясна	14,6	33,0	_	354	1485
Свинина жирна	11,4	49,3	—	487	2046
Яловичина	18,9	12,4	—	186	782
Телятина	19,7	1,2	—	90	377
М'ясо кроля	20,7	12,9	—	198	833
Баранина	16,3	15,3	—	202	849
Курятина	18,2	18,4	—	240	1008
Гуси	9,0	27,8	—	300	1260
Індичка	13,6	10,1	—	150	630
Качка	13,8	8,9	—	139	584
Яйця курячі	12,7	11,5	—	156	657
Короп	16,0	3,6	—	96	402
Щука	18,8	0,7	—	82	343
Лящ	17,1	4,1	—	104	439
Скумбрія	18,0	9,0	—	152	640
Ставрида	18,5	5,0	—	119	498
Кета	22,0	5,6	—	137	577
Оселедець атлантичний	9,3	3,0	—	66	277
Оселедець тихоокеанський	10,2	4,2	—	81	340
Ікра зерниста	26,2	15,8	—	256	1075
Ікра кетова	31,1	13,8	—	258	1084
Шинка	12,9	26,2	—	300	1260
Грудинка	7,8	47,6	—	475	1995
Ковбаса н/к	17,4	28,9	—	340	1428
Ковбаса московська копчена	21,0	40,5	—	463	1945
Сардельки	14,7	10,0	—	159	668
Ковбаса варена	13,4	27,4	—	301	1264
Жири
Смалець	—	99,0	—	927	3893
Масло вершкове	0,6	82,5	—	781	3130
Сало свиняче	1.9	87,4	—	821	3448
Олія соняшникова	—	99,9	—	929	3902
Маргарин	0,5	82,0	0,4	766	3217
Молочні продукти
Молоко коров'яче	3,2	3,6	4,7	67	243
Сметана, ЗО %	2,4	30,0	2,3	302	1226
Сир жирний	14,0	18,0	2,3	225	945
Сир нежирний	18,0	0,6	2,5	86	360
Сир голландський	26,8	27,3	2,0	361	1080
Вершки, 20 %	2,8	20,0	3,8	213	895
Кефір жирний	3,3	3,7	3,0	67	281
Сир плавлений	22,1	18,2	—	26	1126
Овочі квашеї			ні
Капуста	5,8	2,3	—	17	71
Огірки	0,7	0,4	—	8	34
Томати	0,9	0,9	—	11	46

Продовження табп.

Продовження табп.

1	2	3	4	5	6
Овочі свіжі
Баклажани	0,6	0,1	6,8	24	100
Капуста білоголова	1,8	—	6,1	28	117
Капуста цвітна	2,5	—	2,2	29	121
Капуста червоноголова	1,5	—	5,2	27
Картопля молода	1,7	—	17,8	80	347
Картопля, що зберігається	1,5	—	15,8	71
з вересня по січень Картопля, що зберігається	1,4	_	14,7	66
з січня по березень Картопля, що зберігається	1,2		12,6	56
з березня по червень Цибуля городня	1,7	_	11,2	43	180
Морква червона до 1 січня	1,3	—	6,4	33	138
Морква від 1 січня	1,1	—	6,0	29
Огірок	0,8	—	3,6	15	63
Перець червоний солодкий	1,3	—	7,0	27	113
Буряк	1,7	—	10,7	48	201
Редька	1,9	—	8,4	34	142
Томати	0,6	—	4,7	19	79
Кавун	0,7	—	9,9	38	159
Зелений горошок	5,0	—	13,4	75	315
Диня	0,4	—	4,5	25	105
Топінамбур	1,3	—	3,8	59	248
Кабачки	0,4	—	2,5	12	50
Петрушка	3,1	—	6,8	41	172
Салат	1,1	—	1,5	11	46
Гарбуз столовий	0,3	—	4,4	19	80
Кріп	1,8	—	5,6	ЗО	126
Хрін	1,6	—	10,4	49	206
Часник	5,1	—	16,5	89	374
Щавель	2,0	—	4,0	27	113
Фрукти
Абрикоси	0,9	—	11,3	46	192
Вишні	0,8	—	11,8	49	205
Груші	0,4	—	12,2	42	176
Сливи	0,8	—	10,4	43	180
Черешні	1,1	—	12,6	52	218
Яблука	0,4	—	11,9	46	192
Виноград	0,6	—	18,1	69	289
Ожина	2,0	—	7,3	33	138
Суниці садові	1,8	—	12,1	41	172
Малина	0,8	—	10,8	41	172
Смородина:					167
чорна	1,0	—	11,0	40
біла	0,3	—	7,8	40	167
червона	0,5	_	7,2	43	181

Продовження табп.

1	2	3	4	5	6
Шипшина:
суха	4,0	—	71,5	252	1059
свіжа	1,6	—	28,2	101	423
Помаранчі	0,7	—	6,3	33	139
Банан	0,9	—	13,4	60	282
Лимон	0,4	—	1,8	21	88
Мандарин	0,6	—	6,4	32	134
Персик	0,8	—	9,4	44	185
Плоди сушені
Курага	5,2	—	66,4	302	1268
Родзинки	1,6	—	63,8	273	1146
Груша	3,0	—	68,5	303	1273
Чорнослив	1,7	—	48,8	218	915
Яблука	1,5	—	50,4	220	945
Горіхи
Грецькі	8,1	26,5	3,9	395	1239
Арахіс	20,6	33,4	11,6	443	1860
Ліщина лісова	8,6	26,2	4,0	294	1235
Гриби
Білі	4,2	0,4	2,3	ЗО	126
Підберезники	3,5	0,4	1,8	25	105
Гриби білі сушені	36,6	0,4	23,5	281	1180
Лисички	1,6	1,1	5,3	22	92
Маслюки	0,9	0,7	3,4	19	79
Опеньки	2,2	1,2	4,6	20	84
Сироїжки	1,1	0,7	4,6	17	71
Десерт
Морозиво молочне	3,2	3,5	22,5	137	575
Пломбір	4,2	15,0	20,4	240	1008
ьскімо вершкове	3,2	20,4	1У,/	284	1193
Приклади деяких страв
Салат із редьки				130	547
зі сметаною
Пельмені				349	1467
Вареники				499	2095
Борщ				240	1006
Кава з молоком				187	787

Алфавітний покажчик термінів і понять

А		Бічні роги сірої речовини	135
Авітаміноз	26	спинного мозку
Автоматія	77	Борозни	141
Аглютинація	72	Бронхи	49
Адаптація аналізаторів	150	Бронхіальна астма	57
Адреналін	231	Бронхіт	56
Акомодація	155	Бронхіт хронічний	57
Аксон	129	Будова органів кровообігу	74
Актин	115
Алерген	240	В
Алергічний процес	240	Вагітність	264
Алергічні захворювання	103	Вдих	52
Альвеоли	50	Вегетативна (автономна)	145
Аналізатори	148	нервова система
Анатомічна будова кісток	106	Вегетативні рефлекси	136
Анатомічна будова м'язів	115	Велике коло кровообігу	76
Андроген	230;	Великі півкулі	140
	232	Вени	84
Анемія	65	Венули	84
Антигени	236	Вестибулярний апарат	175
Антитіла	236	Вивих	126
Апендикс	39	Види безумовних рефлексів	185
Апендицит	39	Види умовних рефлексів	190
Артеріальний пульс	82	Видих	52
Артеріальний тиск	82	Викривлення хребта	123
Артерії	82	Виснаження	24
Артеріоли	82	Висхідна інфекція	101
Асиміляція (анаболізм)	19	Висхідні провідні шляхи	135
АТФ	19	Вища нервова діяльність	180
Афект	214	Відтворення	195
Ацетилхолін	147	Відчуття	182
		Відчуття рівноваги	174
Б		Вільна верхня кінцівка	113
Базедова хвороба	228	Вільна нижня кінцівка	113
Барабанна перетинка	165	Вітаміни	25
Безпліддя	269	Властивості безумовних	185
Безсоння	219	рефлексів
Безумовні рефлекси	184	Внутрішнє вухо	166
Біла речовина мозку	129	Водій ритму	77
Білки	10	Водорозчинні вітаміни	26
Біологічні ознаки людини	5	Волосина	98
Біологічні ритми	219;	Волосся	98
	220	Ворсинки	38

276

.Алфавітний покажчик термінів і понять

Вошивість Всмоктування Втома м'язів Вторинна сеча Вуглеводи Вушна равковина	104 38 119 95 23 165
Г
Грудна клітка	113
Газообмін	45
Гальмування	131
Гальмування умовних ц	эеф- 191
лексів
Галюцинації	183
Гаметогенез	248
Гемоглобін	64
Гемофілія	68
Гігантизм	227
Гіповітаміноз	26
Гіподинамія	121
Гіпоталамо-гіпофізарна	сис- 225
тема
Гіпоталамус	139
Гіпофіз	226
Глистяна хвороба	141
Глікоген	230
Глотка	48
Глухонімота	168
Глухота	168
Глюкагон	230
Гноячкові захворювання	103
Голодування	24
Голосові зв’язки	49
Гомеостаз	17
Гонадотропні гормони	232
Гормон росту	227
Гортань	49
Грибкові ураження	103
Грип	56
Грип	240
Грудна клітка	113
Групи крові	71
Групи м’язів	115
Гуморальна регуляція	18
Гуморальна регуляція дихання 54

д

Далекозорість	157
Дальтонізм	161
Дванадцятипала кишка	37
Дендрити	129
Дерма	97
Дерматит	102
Дизентерія	40
Динамічний стереотип	193
Дисиміляція (катаболізм)	19
Диференціація клітин	13
Дихальні шляхи	47
Дихання	45
Діастола	79
Дієтичне харчування	44
Діяльність людини та її скла	- 192
дові
Добовий харчовий раціон	43
Довгастий мозок	137
Довготривала пам'ять	196
Довільні реакції	136
Домашній пил	59
Домінантність однієї	206
з півкуль головного мозку
Донор	73
Друга сигнальна система	183
Е
ЕКГ	78
Електроенцефалограма	217
Емоції	210
Емоційна пам’ять	197
Емфізема	58
Енергетична цінність	42
Енергетичний баланс	42
Енерговитрати	42
Епідерміс	97
Епіталамус	139
Епіфіз	227
Еритроцити	63
Естрогени	230;
	232
Етапи дихання	45
Ефекторні гормони	224
	277

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

є
Ввстахієва труба	166
Ж
Жири	11
Жиророзчинні вітаміни	27
Життєва ємність легень	53
Жовта пляма	160
3
Забування	195
Завитка	166
Загартування	104
Задні роги сірої речовини	135
спинного мозку
Залози внутрішньої	224
секреції
Запалення легенів	56
Запалення повік	154
Запам'ятовування	195
Запах	171
Запліднення	249
Засвоєння їжі	42
Застуда	55
Збудження	131
Збудливість	77
Звивини	141
Звички	194
Зв’язки	109
Згортання крові	67
Здорове серце	87
Зіниця	153
Зоб	228
Зовнішнє вухо	165
Зовнішній слуховий прохід	165
Зони асоціативні	141
Зони рухові	141
Зони чутливі	141
Зоровий аналізатор	151
1
Ілюзії	183
Імунітет	235
Індивідуальна поведінка	181

Індивідуальність	203
Інстинкт	186
Інсулін	230
Інфаркт міокарда	88

К

Капіляри	83
Карбоксигемоглобін	46
Каріотип	248
Карликовість	227
Кіфоз	123
Клітина	8
Клітинна мембрана	11
Клітинне дихання	47
Ковтання	34
Колобочки	160
Кон'юктивіт	154
Коронарні судини	78
Короста	104
Короткозорість	156
Короткочасна пам'ять	196
Кортикостероїди	230
Кортіїв орган	167
Косоокість	157
Кретинізм	228
Криж	112
Кришталик	153
Кров	61
Кровоносні судини	76
Кровотворна система	70
Кровотеча	68
Куприк	112
Куріння	58
Л
Лактація	267
Легенева вентиляція	51
Легені	50
Лейкоцити	65
Лізоцим	34
Ліквор	141
Лімфа	61
Лімфатична система	84
Лімфатичні вузли	85

.Алфавітний покажчик термінів і понять

Лімфатичні судини	85
Лімфоцити	66
Ліпіди	11
Лордоз	123
М
М’язи антагоністи	119
М’язи синергісти	119
Макроелементи	9
Мале коло кровообігу	76
Матка	251
Маткові труби	252
Мексидема	228
Меланін	97
Меланотропін	227
Мелатонін	227
Механічна обробка їжі	ЗО
Мигдалики	48
Мимовільні реакції	136
Міжклітинна рідина	61
Мікроворсинки	38
Мікроелементи	9
Мікроскопічна будова кістки	106
Мікроскопічна будова м’язів	114
Міозин	115
Міофібрили	115
Міст	137
Мітохондрії	12
Мозолясте тіло	140
Молочні залози	251
Муцин	34
Н
Набуті біологічні ритми	220
Навички	193;
	194
Надниркові залози	230
Напіврухомі з’єднання кісток	109
Насосна функція серця	77; 80
Настрій	214
Неврози	214
Нежить	55
Незамінні амінокислоти	10
Нейроглія	128

Нейрогормони	224
Нейрогуморальна	18
регуляція
Нейрон	128
Неорганічні речовини	10
Нервова регуляція	17
Нервова регуляція	53
дихання
Нервові імпульси	121
Нерухомі з'єднання кісток	109
Неспецифічна реакція	241
Нетреноване серце	87
Нефрит	102
Нефрон	94
Нижча нервова діяльність	180
Низхідна інфекція	101
Низхідні провідні шляхи	135
Нирки	93
Нігті	99
Ніжки мозочка	138
Норадреналін	147,
	231
Носова порожнина	47
Нуклеїнові кислоти	11
Нюхові рецептори	171
О
Об’ємні показники дихання	53
Обмін білків	22
Обмін води	20
Обмін вуглеводів	23
Обмін енергії	20
Обмін жирів	24
Обмін мінеральних речовин	21
Обмін речовин	20
Оболонки мозку	135
Образна пам’ять	197
Овогенез	233
Ожиріння	24
Оксигемоглобін	46
Оперативна пам’ять	196
Опорно- рухова система	106
Оптична система ока	155
Орган	16
	279

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Органели	12	Поведінка	179
Органи дихання	47	Поживні речовини	ЗО
Органічні виділення	92	Позаматкова вагітність	268
Органічні речовини	10	Пологи	265
Осеїн	106	Постава	122
Остеон	106	Потові залози	98
Остеоцити	106	Потужність роботи м'язів	118
Отит	168	Пояс верхніх кінцівок	113
Отоліти	175	Пояс нижніх кінцівок	113
Отолітовий апарат	175	Правила тренування	88
		Прикладні науки	6
П		Проміжний мозок	139
Палички	160	Просторовий зір	162
Пам'ять	195	Протромбін	67
Парасимпатична нервова	145
система		Р
Паратгормон	229	Райдужна оболонка	152
Паращитоподібні залози	229	Рак легенів	58
Первинна сеча	95	Реабсорбція	95
Передміхурова залоза	253	Регуляторні гормони	224
Передні роги сірої речовини	135	Регуляція травлення	31
спинного мозку		Режим харчування	42
Переливання крові	71	Резус-фактор	72
Перелом	126	Рефлекс	133
Перистальтика	38	Рефлекторна дуга	133
Периферична нервова сис	129	Рефракція	156
тема		Рецептор	133;
Периферична нервові вузли	145		148
Периферичний апарат мови	202	Реципієнти	73
Периферичні компоненти	213	Робота м'язів	118
емоцій		Робота серця	78
Перша сигнальна система	182	Рогівка	152
Печінка	39	Розслаблення м'язів	118
Півкулі мозочка	138	Розсудлива діяльність	180;
Пігментні клітини	97		181
Підшлункова залоза	37	Рухова пам’ять	197
Підшлункова залоза	230	Рухові корінці спинномозко	135
Пієлонефрит	102	вого нерва
Пізнавальна діяльність	182	Рухомі з'єднання кісток	108
Плазма крові	62
Плацента	263	С
Плід	262	Сальні залози	98
Плоскостопість	123	Свідомість	182
Пневмоторакс	57	Світлова адаптація	161

.Алфавітний покажчик термінів і понять

Себорея	103
Селезінка	71
Сенсорні системи	148; 170
Середнє вухо	166
Середній мозок	137
Серце	74
Серцевий м'яз	88
Серцевий цикл	79
Серцево-судинна система	74
Сечівник	94
Сечовиведення	96
Сечовивідні шляхи	93
Сечовидільна система	93
Сечовий міхур	94
Сечовід	94
Сигнали умовних рефлексів	188
Сила м’язів	118
Симпатичні нервові стовбури	145
Синапс	131
Система органів	16
Системи комунікації	200
Систола	79
Сім'яні канальці	234
Сіра речовина мозку	128
Сірчана пробка	169
Сітківка ока	159
Сітчасте утворення	137
Скелет	109
Скелетний м’яз	114
Складові рефлекторної дуги	133
Склера	152
Сколіоз	123
Скоротливість	78
Скорочення м’язів	118
Слина	34
Слинні залози	34
Слиновиділення	34
Сліпа пляма	160
Сліпота	158
Словесно-логічна пам’ять	197
Слово	201

Слуховий аналізатор	164
Слухові кісточки	166
Смаковий аналізатор	172
Смакові бруньки (цибулини)	172
Смакові пори	173
СНІД	237
Сновидіння	218
Соматичні рефлекси	136
Сон	215
Сперматогенез	234
Сперматозоїди	232
Спорт	125
Сприйняття	183
Статева функція	245
Статеве дозрівання	257
Статевий диморфізм	245
Статевий член	253
Стать людини	254
Стовбур мозку	137
Стрес	241
Струс мозку	127
Суглоби	108
Суспільні ознаки людини	5
Сутулість	122
Т
Таламус	139
Темнова адаптація	161
Темперамент	203
Температура тіла	99
Теоретичні науки	6
Тепловіддача	99
Теплорегуляція	99
Теплоутворення	99
Тимозин	231
Тимус	231
Тимчасові нервові зв'язки	187;
	188
Тип вищої нервової діяльності	203
Тироксин	228
Тканина епітеліальна	13
Тканина м'язова	15
Тканина нервова	15
Тканина сполучна	14
	281

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТЕРМІНІВ І ПОНЯТЬ

Товстий кишечник	37
Тонкий кишечник	37
Тонус м’язів	118
Травлення	ЗО
Травма	126
Травна система	31
Травні ферменти	ЗО
Трахея	49
Тромб	68
Тромбін	68
Тромбоцити	66
Трофічний вплив	147
Туберкульоз	56
У
Удар м’яких тканин	127
Ударний об’єм серця	80
Укуси комах	241
Умовні рефлекси	187
Уретрит	102
X
Харчові отруєння	41
Харчування	41
Хвилинний об’єм серця	80
Хворе серце	88
Хвороба Боткіна	40
Хеморецептори	170
Хімічна обробка їжі	ЗО
Холера	40
Хондроцити	107
Хребет	111
Хребці	111
Хромосоми	248
Хронічний бронхіт	57
Хрящ	107
ф
Фагоцити	66
Фагоцитоз	66
Фази сну	217

Фібрин	68
Фібриноген	68
Фізичний самоконтроль	125
Фізкультура	125
Форменні елементи крові	63
Функції крові	61
Функціональний вплив	147
Функція інтеграції	128
Ц
Центр задоволення	139
Центр покарання	139
Центральна частина аналіза	149
тора
Цистит	102
Центральний апарат мови	202
Цитоплазма	12
Цукровий діабет	230
Ч
Чадний газ	59
Червоний кістковий мозок	70
Черв’як	138
Череп	109
Чутливі корінці спинномозко	135
вого нерва
Чутливість м’язів	176
Чутливість шкіри	177
ш
Шкіра	97
Шум	169
Щ
Щитоподібна залоза	228
Я
Ядро
Яєчко	233
Яєчники	232
Яйцеклітина	232
Ячмінь	154

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Страшко