Травлення

Травлення людини. Огляд будови травної системи

Основні поняття й ключові терміни: ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ. ТРАВНА СИСТЕМА. Травний канал. Травні залози. Травні ферменти Пригадайте! Що таке харчування людини?

Поміркуйте!

У Михайла Булгакова, який за професією був лікарем, у романі «Собаче серце» є такі рядки:

«їжа, Іване Арнольдовичу, штука хитра. їсти потрібно вміти, а уявіть собі - більшість людей зовсім їсти не вміють. Потрібно не тільки знати, що з’їсти, але й коли і як». А чи потрібні нам знання про травлення для того, щоб бути здоровим?

ЗМІСТ

Яке значення має травлення для організму людини?

Травлення є початковим етапом обміну речовин, енергії та інформації в організмі людини. Завдяки живленню їжа надходить всередину тіла, але засвоїтись одразу вона не може. Харчові продукти містять дуже багато складних сполук, які через свою велику молекулярну масу не можуть навіть надійти в кров. І саме завдяки травленню ці компоненти їжі перетворюються у прості сполуки та стають придатними для засвоєння.

Зміна їжі під час травлення відбувається завдяки фізичним і хімічним процесам. Подрібнення, розчинення, набрякання забезпечують фізичну обробку їжі, оскільки поживні сполуки при цьому не змінюються. А ось хімічні реакції, що відбуваються за допомогою ферментів у травній системі, ведуть до перетворення одних речовин в інші. Прості сполуки, що утворюються при цьому, всмоктуються в кров чи лімфу й транспортуються до клітин. Таким чином, поживні речовини їжі спрощуються, але зберігають свою пластичну й енергетичну цінність.

Сполук багато, ферменти дуже різні, тому хімічні зміни їжі розподілені по різних відді-

Основні процеси травлення
	1. Фізична обробка їжі
2. Хімічні перетворення їжі
3. Всмоктування їжі
4. Переміщення їжі
5. Видалення решток

лах травної системи. Переміщення їжі відбувається травним каналом з одного відділу до іншого. Це своєрідний трубчастий конвейєр, що приводиться в рух м’язовою оболонкою стінок. Після засвоєння їжі в травній системі залишаються иеперетравлені рештки, які з організму видаляються.

Травлення в людини внутрішньоорганізмове. У межах цього типу травлення розрізняють декілька видів. Травлення у новонароджених упродовж перших 4-5 місяців здійснюється завдяки ферментам материнського молока (автолітичне травлення). У дорослих власне травлення відбувається за участю травних ферментів, що виділяються в травні порожнини рота, шлунка та кишечника (порожнинне травлення). У тонкому кишечнику є ще травлення, що відбувається дуже швидко за допомогою ферментів на поверхні клітин ворсинок (пристінкове травлення). А ось у товстому кишечнику людини травлення здійснюється вже за участю ферментів бактерій і одноклітинних твариноподібних організмів (симбіонтне травлення). Здатність до внутрішньоклітинного травлення зберегли лише лейкоцити, яким властивий фагоцитоз. їхні травні ферменти містяться в лізосомах.

Оцінюючи значення травлення для організму, не слід забувати про такі неспецифічні функції, як захист організму від чужорідних речовин та мікроорганізмів, які надходять разом з їжею, підтримання сталості умов внутрішнього середовища, сприйняття смакової інформації про довкілля тощо.

Отже, ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ - сукупність фізичних і хімічних процесів, що здійснюють переміщення й перетворення складних речовин на прості з подальшим їх всмоктуванням у кров і лімфу та видаленням

неперетравлених решток.

Яка будова травної системи?

ТРАВНА СИСТЕМА ЛЮДИНИ - це сукупність органів, будова і функції яких пристосовані для ефективного здійснення процесів травлення. Ця фізіологічна система людини є наскрізною й складається з травного каналу й травних залоз.

У людини травний канал має вигляд звивистої трубки довжиною до 8-10 м. Його призначення - фізична та хімічна обробка їжі, всмоктування поживних речовин, переміщення їжі та видалення решток. Починається канал ротовою порожниною (1), за нею розміщені глотка (2), стравохід (3), шлунок (4), тонкий кишечник (5), товстий кишечник (6) і завершується анальним отвором (7).

Діяльність травного каналу тісно пов’язана з будовою його стінок. Зовнішня оболонка утворена сполучною тканиною, що захищає травний канал від різних впливів. Середня оболонка формується з двох чи трьох шарів гладких м’язів.

Скорочення цих м’язів забезпечує просування й перемішування їжі. На межі між відділами травного каналу є особливі колові м’язи-за-

тискачі (сфінктери) й клапани. Ці утвори регулюють переміщення їжі та забезпечують її рух тільки в одному напрямку. Внутрішня оболонка утворена підслизовим і слизовим прошарками. Підслизова основа містить лімфатичні вузлики, нервові закінчення і формує складки внутрішньої поверхні травного каналу для збільшення поверхні травлення. Слизова оболонка складається із одношарового епітелію із залозистими клітинами.

Травні залози мають протоки, через які в порожнини травного каналу поступають секрети, необхідні для травлення. До великих травних залоз належать слинні та підшлункова залози, а також печінка.

Отже, основними частинами травної системи людини є взаємопов'язані

травний канал і травні залози.

Які функції травної системи?

Травна система людини пристосована для здійснення ряду важливих функцій.

Секреторна функція травної системи пов’язана із травними залозами, які виділяють травні соки. У складі цих секретів є травні ферменти, які здійснюють хімічну обробку їжі. Травні ферменти - біологічно активні речовини, що утворюються в клітинах травних залоз і здійснюють розщеплення їжі в травному каналі. їх поділяють на три основні групи: протеази- розщеплюють білки до амінокислот, ліпази- розщеплюють жири до жирних кислот і гліцерину та амілази - розщеплюють складні вуглеводи до простих вуглеводів. Активність травних ферментів залежить від ряду чинників, серед яких виділимо температуру та кислотність середовища (рН). Так, ферменти шлункового соку найактивніші за температури 36,6-38 С у кислому середовищі.

Рухова функція травної системи визначається м’язами нижньої щелепи, язика, м’якого піднебіння та стінок травного каналу. їхня робота забезпечує жування, ковтання, рухи кишечника.

Всмоктувальна функція травної системи пов’язана із слизовою оболонкою та судинами, що підходять до органів травлення. Завдяки всмоктуванню з травної системи в кров й лімфу надходять вода, прості поживні речовини, розчинні солі, вітаміни тощо.

Захисна функція травної системи полягає в знешкодженні мікроорганізмів та шкідливих сполук. Так, у глотці є мигдалики, у стінках травного каналу лімфовузлики, у порожнинах травних органів бактеріо-цидні речовини. І ще одним захисним бар’єром для всього чужорідного матеріалу є печінка, яка фільтрує кров, що відтікає від кишечника.

Видільна функція травної системи пов’язана з виведенням з організму неперетравлених решток та деяких продуктів обміну речовин.

Регуляторна функція травної системи здійснюється гормонами (наприклад, гормон стінки шлунку гастрин впливає на виділення шлункового соку), участю печінки в теплорегуляції організму, апендиксу -в імунній регуляції.

Отже, функції травної системи різноманітні і є важливими як для самої системи, так і для організму.

Функції травної

системи

1. Секреторна

2. Рухова

3. Всмоктувальна

4. Захисна

5. Видільна

6. Регуляторна

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Дослідницький практикум ДІЯ ФЕРМЕНТІВ СЛИНИ НА КРОХМАЛЬ

Мета досліду: формування умінь спостерігати, застосовувати знання та описувати процеси травлення.

Обладнання: два накрохмалені клаптики білої тканини (два тонких зрізи картоплі), вата, сірник, спиртовий розчин йоду.

Теоретичне обґрунтування: крохмаль -органічна сполука, яка для організму людини разом із буряковим цукром є основним постачальником простих вуглеводів. З розчином йоду ця сполука стає синього кольору, а реакція з йодом дає змогу виявити навіть найменший вміст крохмалю в розчині.

Дослід:    Візьміть два накрохмалених

клаптики білої тканини, які приготували заздалегідь. Один із цих клаптиків опустіть у розчин йоду одразу. На другому клаптику сірником, на кінці якого накручена вата, змоченим слиною, напишіть слово «фермент» і також опустіть у спиртовий розчин йоду.

Спостереження.

Пояснення результатів досліду.

Біологія + Методологія

І.П. Павлов (1849-1936) - відомий фізіолог, засновник фізіології травлення, лауреат Нобелівської премії в галузі медицини і фізіології «За роботу з фізіології травлення» (1904). Успіхи його досліджень залежали від розроблених ним методик (наприклад, метод умовних рефлексів, метод фістул). Для організації досліджень у сучасній фізіології травлення використовують зондування, ендоскопію, метод електрогастрографії, ультразвукову діагностику та ін. У чому сутність названих методів дослідження травлення?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Що таке травлення в людини? 2. Назвіть основні процеси травлення. 3. Що таке травна система? 4. Назвіть основні органи травлення людини. 5. Що таке травні ферменти? 6. Назвіть основні групи травних ферментів.
7-9	7. Яке значення має травлення для організму людини? 8. Яка будова травної системи? 9. Які функції травної системи?
10-12	10. Висловіть свої судження щодо значення знань про травлення для збереження здоров'я й збільшення тривалості життя.

Травлення в ротовій порожнині

Основні поняття й ключові терміни: РОТОВА ПОРОЖНИНА. Зуби. Слинні залози. Язик. ГЛОТКА. Ковтання. СТРАВОХІД Пригадайте! Що таке травлення?

Поміркуйте!

Хліб — традиційний харчовий продукт, багатий на вуглеводи (наприклад, крохмаль) та білки (наприклад, клейковина).

Особливо корисним е чорний хліб з житнього борошна. Він нормалізує роботу кишечника, його рекомендують при недокрів’ї, а також, як засіб від поганого настрою. У ньому міститься клітковина, що посилює рухи кишечника, видаляє з організму шкідливі продукти обміну. А чому в ротовій порожнині з’являється солодкий смак, якщо декілька хвилин жувати чорний хліб?

ЗМІСТ

Яка будова та функції ротової порожнини?

РОТОВА ПОРОЖНИНА - відділ травної системи, яким починається травний канал. Спереду ротова порожнина обмежена губами, з боків - щоками, зверху - піднебінням, а дно утворене діафрагмою рота. У ротовій порожнині розташовані зуби, слинні залози та язик.

Зуби - органи, утворені з видозміненої кісткової тканини, які подрібнюють і перетирають їжу. У дорослої людини може бути 32 зуби, розташованих у комірках верхньої та нижньої щелеп. За формою і функціями їх поділяють на різці (8), ікла (4), малі кутні (8) та великі кутні (12) зуби. Треті великі кутні зуби називаються зубами мудрості. У кожному зубі розрізняють три відділи: коронку, шийку й корінь. Зуб складається з двох частин: твердої зовнішньої (емаль, дентин і цемент) та м’якої внутрішньої (пульпа). Для людини властиві дві зміни зубів: молочні зуби (їх 20, починають прорізуватися з 6 місяців і закінчують формуватися у 2 роки) і постійні зуби (починають прорізуватися у 5-6 років і закінчують формуватися у 16-18). Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з’являється до 25 років. Зуби пристосовані для фізичної обробки їжі.

Слинні залози - дрібні або великі травні залози, які утворюють слину. Великі слинні залози функціонують тоді, коли в ротову порожнину потрапляє їжа. Дрібні слинні залози (губні, щічні, піднебінні і язикові), виконуючи секреторну функцію, забезпечують хімічну обробку їжі. У слині є ферменти, що розщеплюють вуглеводи. Окрім того, за участю слини їжа зволожується, склеюється в харчові грудочки, а за допомогою язика проштовхуються до глотки.

Язик - м’язовий орган з посмугованої скелетної тканини, який бере участь у перемішуванні їжі та ковтанні. Слизова оболонка язика утворена багатошаровим епітелієм, що містить смакові рецептори. Епітелій нижньої поверхні язика значно тонший і багатший капілярами. Це забезпечує швидке всмоктування поміщених під язик речовин. Ззаду на спинці кореня язика розташовані лімфатичні вузли, що утворюють язикові мигдалики у складі кільця Пирогова-Вальдейсра. Завдяки рецепторам язика визначається смак їжі, виникає відчуття апетиту й забезпечується секреція слини та шлункового соку. Язик має м’язи, що забезпечують виняткову його рухливість. Завдяки цьому він бере участь у ковтанні та є органом мовлення людини.

Отже, будова ротової порожнини пристосована до таких функцій, як фізична обробка, хімічна обробка, переміщення, знезаражування та оцінювання якості їжі.

Яке значення для травлення має слина?

Слина - секрет слинних залоз у вигляді безбарвного розчину неорганічних й органічних сполук. До складу слини входять вода (бл. 99%), йони солей, ферменти-амілази, захисні білки, складні вуглеводи (му-цин) тощо. Слина, здебільшого, має слабколужну реакцію (рН = 7-8).

Різноманітність сполук у складі слини зумовлює різні її функції. Ферменти птіалін і мальтаза розщеплюють крохмаль їжі до глюкози, яка й визначає солодкий смак їжі. Завдяки муцину формуються харчові грудочки й полегшується ковтання. Слина відіграє важливу роль при розмові: її наявність забезпечує вільні рухи язика й губ. Секрет слинних залоз містить лізоцим та глобуліни, які знешкоджують шкідливі мікроорганізми. Завдяки органічним сполукам слина утворює на поверхні зубів плівку, що перешкоджає дії кислот на емаль.

За добу в людини виділяється від 1 до 1,5 л слини. Виділення слини зменшується в стресових ситуаціях, при переляках і майже припиняється під час сну. Посилене виділення слини відбувається при дії нюхових і смакових чинників, а також під час жування.

Регуляція слиновиділення здійснюється рефлекторно. Центр слиновиділення розташований у довгастому мозку. Від нього до слинних залоз надходять імпульси, що можуть пригнічувати або стимулювати їх діяльність. Слиновидільні рефлекси бувають безумовнорефлектор-

ними (при подразненні їжею рецепторів язика) й умовнорефлекторними (на запах та вигляд їжі).

Отже, слина має визначальне значення для процесів травлення

в ротовій порожнині.

Як відбувається ковтання й переміщення харчових грудочок у шлунок?

ГЛОТКА - відділ травного каналу, який з'єднує ротову порожнину із стравоходом та бере участь у ковтанні. У глотці розрізняють носову, ротову та гортанну частини. Ковтання - складний безумовнорефлекторний акт, унаслідок якого харчова грудочка потрапляє в стравохід.

Під час ковтання відбуваються такі процеси: а) надгортанник опускається й закриває вхід до гортані; б) м’яке піднебіння піднімається й закриває носоглотку; в) дихання рефлекторно припиняється; г) м’язи глотки й стравоходу послідовно скорочуються, проштовхуючи грудочки в шлунок.

СТРАВОХІД - це відділ травного каналу, який поєднує глотку зі шлунком. Цей орган має вигляд циліндричної трубки довжиною близько 25 см і розташований позаду трахеї.

Стінка стравоходу складається з трьох оболонок. Внутрішня слизова оболонка стравоходу вистелена багатошаровим епітелієм, у якому є дрібні слизові залози. Секрет цих залоз полегшує просування їжі. Підслизова основа утворює поздовжні складки для переміщення рідини вздовж стінок. Середня м’язова оболонка стравоходу складається з поздовжнього й колового шарів. Хвилеподібні скорочення цих м’язів виникають у відповідь на ковтання й поширюються в напрямку до шлунку зі швидкістю 2-5 см/с. Зовнішня сполучнотканинна оболонка відмежовує і захищає стравохід від навколишніх органів. У верхній та нижній частині стравоходу є м’язи-сфінктери, що забезпечують переміщення їжі стравоходом лише в одному напрямку.

Отже, харчові грудочки з ротової порожнини переміщуються в шлунок

через глотку та стравохід.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Лабораторне дослідження. ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЗУБІВ

Мета: розвивати уміння спостерігати, описувати та виділяти істотні ознаки зубів людини.

Обладнання: моделі, муляжі зубів.

Хід роботи

1. Розгляньте верхній і нижній зубний ряд та визначте види зубів, особливості їх зовнішньої будови та функції.

2.    Розгляньте муляж чи модель зуба й знайдіть коронку, шийку й корінь.

3.    Уважно дослідіть поверхню зуба та визначте розташування емалі й цементу, які є покривами зуба. Розгляньте розріз зуба й знайдіть дентин та пульпу.

4.    Визначте назви позначених на малюнку елементів будови зуба: кісткова альвеола, коронка, шийка, корінь, емаль, дентин, цемент, періодонт, пульпа, канал кореня зуба.

5.    Заповніть таблицю: «Будова та функції зубів людини».

Вид зубів	Особливості будови	Функції

6. Підсумок дослідження.

Біологія + Медицина

Найпоширенішою хворобою зубів є карієс, який руйнує тверді тканини зуба за допомогою бактерій з утворенням порожнини у його стінці. Розвиток цього захворювання прискорює нестача вітамінів, солей Кальцію, Фосфору, Флюору. Що ж таке карієс? Які основні причини, стадії розвитку та заходи профілактики карієсу?

Біологія + Психологія

Фотограф Артур Сасс у 1952 році загорівся бажанням сфотографувати одного з найбільш визначних фізиків 20 століття, лауреата Нобелівської премії з фізики (1921) Альберта Ейнштейна (1879-1955) в честь його 72-ого дня народження. І, як годиться, він попросив Ейнштейна посміхнутися для камери, на що той показав язик. Це зображення представляє портрет одночасно і генія, і життєрадісної живої людини. Доведіть, що і язик має значення для збереження здоров’я людини.

. Щ РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Що таке ротова порожнина? 2. Яке значення зубів у травленні? 3. Що таке глотка? 4. Яке значення глотки в травленні? 5. Що таке стравохід? 6. Яке значення стравоходу?
7-9	7. Яка будова та функції ротової порожнини? 8. Яке значення для травлення має слина? 9. Як відбувається ковтання й переміщення харчових грудочок в шлунок?
10-12	10. Висловіть свої судження щодо значення ротової порожнини для збереження здоров'я.

Травлення в шлунку

Основні поняття й ключові терміни: ШЛУНОК. Шлунковий сік Пригадайте! Що таке травний канал?

Новини зі світу науки

У медицині вже давно використовуються штучна нирка й штучне серце. І ось британські вчені створили штучний шлунок. Протягом 10 років фахівці науково-дослідного інституту в графстві Норфолк (Англія) працювали над створенням цього апарата.

«Багато хто сприймає шлунок, як «мішок», заповнений рідинами і ферментами, але це дуже складний орган...» — стверджував Мартін Стокс, представник компанії «Плант біосайенсіс». У чому ж складність шлунка й процесів, що в ньому відбуваються?

ЗМІСТ

Яка будова та функції шлунка?

ШЛУНОК - розширена частина травного каналу між стравоходом і тонким кишечником, що є резервуаром для їжі. Довжина шлунка - 21-25 см, об’єм у дорослої людини - близько 2 л, може збільшуватися до 5 л. Шлунок розташований під діафрагмою в лівій частині живота й має вигляд вигнутого мішка, в якому розрізняють вхідну частину з м'язом-затискачем, склепіння шлунка, тіло шлунка і вихідну частину із м’язом-затискачем. Стінки шлунка складаються з трьох оболонок: зовнішньої, середньої і внутрішньої. Зовнішня оболонка має густу сітку кровоносних судин для забезпечення активної діяльності шлунка. На відміну від інших відділів травного каналу, середня оболонка має три шари м’язів (поздовжній, коловий і косий), які здійснюють перемішування й переміщення їжі. Складніше організована і внутрішня оболонка шлунка. Її підслизова основа утворює багаточисельиі складки, а слизова оболонка містить різноманітні шлункові залози. У внутрішній оболонці розміщена й лімфоїдиа тканина. Остаточного розвитку шлунок з усіма його оболонками досягає в дитини віком 10-12 років.

Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37 °С і за наявності хлоридної кислоти. Тривалість перебування част-ковоперетравленої їжі (хімусу) в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується 6-8 годин, вуглеводна - близько 4 годин. Основними процесами, що забезпечують якісне перетворення їжі в шлунку, є:

-    хімічна обробка їжі - за допомогою ферментів шлункового соку розщеплюються білки й жири молока, а також відбувається активація ферментів шлункового соку;

-    фізична обробка їжі - за допомогою хлоридної кислоти відбувається набрякання білків;

-    переміщення їжі - за допомогою м’язів шлунка здійснюється: а) змішування їжі зі шлунковим соком; б) періодичне пропускання хімусу в 12-палу кишку завдяки хвилеподібним скороченням стінок та вихідному м’язу-затискачу. При наявності їжі в шлунку скорочення стінок виникають кожні 20-26 с.

-    знезаражування їжі - за допомогою хлоридної кислоти й лімфатичних вузликів знешкоджуються мікроорганізми;

-    всмоктування компонентів їжі - у шлунку всмоктуються вода, спирти, деякі ліки, гормони та ін.

Отже, будова шлунка, у порівнянні з іншими відділами травного каналу, ускладнена і пристосована до здійснення складніше організованих і різноманітніших процесів травлення.

Яке значення для травлення має шлунковий сік?

Шлунковий сік - прозора рідина, яку виробляють залози слизової оболонки шлунка. Цей травний секрет має кислу реакцію (рН = 1-2,5). Його кислотність підвищується або знижується при деяких захворюваннях шлунка, жовчного міхура й печінки. На цей показник також впливають переживання людини, нервові потрясіння. Ознакою підвищеної кислотності шлункового соку є печія. За даними досліджень від печії страждає 40-60% дорослого населення, причому за останні роки спостерігається неухильне зростання цього показника.

За добу в людини виділяється від 0,5 до 2 л шлункового соку. Його виробляють травні залози трьох типів: залози першого типу виділяють слиз (основою його є муцин); другого - хлоридну кислоту (НС1); третього - ферменти шлункового соку (пепсин, ліпаза молока). Слиз формує шар, що захищає стінки шлунка від дії хлоридної кислоти та ферментів. Цікаво, що в слизові є речовина (фактор Касла), яка сприяє засвоєнню вітаміна В₁₂. Відсутність цього фактора в шлунковому соці може спричиняти розвиток залізодефіцитної анемії. Хлоридна кислота активує ферменти шлункового соку, частково руйнує білки для швидшого розщеплення, убиває хвороботворні бактерії, які потрапили з їжею, припиняє гнильні процеси. Фермент пепсин сприяє розщепленню молекул білків на простіші сполуки, а ліпаза розщеплює

Склад шлункового соку

1. Неорганічні сполуки

Вода, хлоридна кислота, солі (карбонати, фосфати, хлориди) та ін

II. Органічні сполуки

Ферменти (пепсин, ліпази), муцин, лізоцим, молочна кислота та ін

жири молока. У шлунковому соці дорослих людей ліпази дуже мало, тому можуть виникати проблеми із засвоєнням цього продукту.

Отже, шлунковий сік є складним розчином неорганічних та органічних сполук, що визначають основні процеси травлення в шлунку.

Як відбувається регуляція травлення в шлунку?

Шлункове соковиділення знаходиться під контролем нервових і гуморальних механізмів. Шлунковий сік, як і слина, виділяється рефлекторно. Безумовнореф-лекторне соковиділення відбувається при подразненні їжею рецепторів ротової порожнини, глотки й самого шлунка. Центр соковиділення розташований у довгастому мозку, звідки надходять сигнали, що збуджують шлункові залози (парасимпатичні впливи) або чинять гальмівний вплив на шлункову секрецію (симпатичний вплив).

Умовнорефлекторне соковиділення розпочинається на вигляд і запах їжі. При цьому виділяється апетитний сік, який готує шлунок до сприйняття їжі. Несмачна їжа викликає мало апетитного соку або не викликає його зовсім. Негативно впливають на його утворення й гра з телефонами чи робота з ноутбуками перед їжею, страх, біль, уживання перед обідом чи вечерею чіпсів, сухариків тощо.

Гуморальну регуляція шлункового соковиділення здійснюють їжа та біологічно активні речовини. Збуджують секрецію - гастрин (гормон вихідної частини шлунка), прянощі, сіль, відвари м’яса і овочів, гальмують - секретин (гормон слизової оболонки тонкого кишечника), жири, кислоти.

Виділення шлункового соку відбувається до тих пір, поки в шлунку знаходиться їжа.

Отже, виділення шлункового соку регулюється рефлекторно та гуморально.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Завдання на застосування знань

Визначте послідовність процесів травлення у вашому організмі після того, як ви з’їли шматочок ніжного шоколадно-бананового торта: з - склеювання їжі у харчові грудочки та їхнє переміщення до шлунку; і - розщеплення амілазами слини склад-них вуглеводів та сприйняття солодкого смаку цього шедевру; и - остаточне при-клітинне розщеплення складних поживних речовин та всмоктування простих речовин у кров та лімфу; л - повільне подрібнення їжі

та її зволоження; м - розщеплення бананової клітковини за участю ферментів бактерій; о - розщеплення бісквітних білків за допомогою ферментів-протеаз та жирів молока за участю ферментів-ліпаз; ц - порожнинне травлення більшості поживних речовин, що є в торті, за участю травних ферментів підшлункової залози.

У випадку правильного визначення послідовності процесів і заповнення таблиці відповідей ви отримаєте назву природного антибіотика, що є у слині людини.

Біологія + Фразеологія

Фразеологія. Цікавими є фразеологічні вирази, які вказують на зв’язок між шлунком людини й навчанням. Наприклад, «Переповнений шлунок неохоче вчиться» (латиною «Ріепиз иепіег поп зіидеі ІЇЬепІег») «Ні один магістр не зможе навчити того, чого навчить порожній шлунок» (В.Швебель).

Застосуйте свої знання й спробуйте пояснити значення наведених фразеологічних виразів.

Біологія + Медицина

Більшість випадків виразкової хвороби шлунка та гастритів пов’язані з бактеріями НеІісоЬасіег руїогі. На початковому етапі після попадання в шлунок ці мікроби, швидко рухаючись за допомогою джгутиків, долають захисний шар слизу й колонізують слизову оболонку шлунка.

Так виникає запалення. У 2005 році першовідкривачі цих мікроорганізмів Р.Вор-рен і Б.Маршалл були удостоєні Нобелівської премії з фізіології й медицини. Застосуйте свої знання про функції й будову шлунка та сформулюйте правила профілактики таких захворювань шлунка як гастрит та виразка.

РЕЗУЛЬТАТ

1	2	3	4	5	6	7

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Що таке шлунок? 2. Які поживні речовини перетравлюються в шлунку? 3. Що таке шлунковий сік? 4. Які травні залози утворюють шлунковий сік? 5. Назвіть два основних механізми регуляції травлення в шлунку. 6. Що таке апетитний сік?
7-9	7. Яка будова та функції шлунка? 8. Яке значення для травлення має шлунковий сік? 9. Як відбувається регуляція травлення у шлунку?
10-12	10. Застосуйте свої знання про функції й будову шлунка та сформулюйте правила профілактики захворювань шлунка.

Травлення в кишечнику

Основні поняття й ключові терміни: ТОНКИЙ КИШЕЧНИК. Печінка. Підшлункова залоза. ТОВСТИЙ КИШЕЧНИК

Пригадайте! Що таке травна система і травлення?

Запропонуйте пояснення

У проміжному відділі головного мозку є харчовий центр, утворений осередками голоду і насичення. Він відповідає за діяльність усієї травної системи. Коли поживних речовин в організмі не вистачає, виникає відчуття голоду і бажання їсти, а коли цих сполук достатньо — формується відчуття насичення. А яким чином тонкий кишечник впливає на відчуття голоду і насичення, якщо він розташований «далеко» від головного мозку?

ЗМІСТ

Яка будова та функції тонкого кишечника?

ТОНКИЙ КИШЕЧНИК — відділ травного каналу, який поєднує шлунок з товстим кишечником. Це найважливіший відділ травного каналу, довжина якого близько 6 метрів і діаметр 3-4 см. В тонкому кишечнику розрізняють три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки.

Стінки тонкої кишки складаються з трьох оболонок. Основою зовнішньої серозної оболонки є сполучна тканина. М’язова середня оболонка тонкої кишки складається з двох шарів непосмугованої м’язової тканини - поздовжнього і колового. Слизова оболонка утворена одношаровим епітелієм, що має здатність до швидкого поділу' та оновлення клітин.

Ще однією особливістю оболонки є наявність у ній численних колових складок, кишкових залоз та кишкових ворсинок. Це пристосування для збільшення поверхні оболонки, що впливає на кількість кишкового соку і швидкість всмоктування поживних речовин. У тонкий кишечник впадають протоки печінки та підшлункової залози. Регулює діяльність кишечника загалом, і тонкої кишки зокрема, один із найбільших нервів людини -блукаючий нерв.

Основними процесами травлення у тонкому кишечнику є:

1)    хімічна обробка їжі - за допомогою ферментів підшлункового та кишкового соків відбувається остаточне хімічне розщеплення поживних речовин: трипсин впливає на розщеплення білків до амінокислот, ліпази - жирів до жирних кислот й гліцерину, амілази -складних вуглеводів до глюкози; ці ферменти активні лише в лужному середовищі кишечника (рН = 8-8,5);

2)    фізична обробка їжі - за допомогою жовчі відбувається подрібнення жирів на дрібненькі краплинки (емульгація жирів) для перетравлення за допомогою ферментів-ліпаз;

3)    переміщення їжі - хвилеподібні скорочення м’язів стінок (перистальтичні рухи) здійснюють переміщення хімусу, а їх почергові скорочення (маятникоподібні рухи) забезпечують просування хімусу в товстий кишечник;

4)    знезаражування їжі - у стінках кишки є багато лімфатичних вузликів, у жовчі є речовини, які вбивають мікроорганізми;

5)    всмоктування їжі - за допомогою ворсинок відбувається пристінкове травлення та надходження амінокислот і моносахаридів у кров та жирних кислот у лімфу.

Отже, тонкий кишечник має особливості будови, що пов'язані з остаточним розщепленням їжі та всмоктуванням простих поживних

сполук у кров і лімфу.

Яка роль печінки та підшлункової залози у травленні?

Печійка — найбільша травна залоза, розміщена в правому підребер’ї під діафрагмою.

Ззовні печінка вкрита капсулою із сполучної тканини. У печінці розрізняють праву (велику) й ліву (малу) частки. Одиницею будови є печінкові дольки, які складаються з печінкових клітин - гепатоцитів. На нижній поверхні розташований жовчний міхур з міхуровою протокою. Основними функціями печінки є такі: 1) секреторна - виробляє жовч, яка депонується в жовчному міхурі. Під впливом жовчі жири розпадаються на дрібненькі краплинки, активуються ферменти, посилюється рухова активність кишок, всмоктуються жиророзчинні вітаміни, затримуються гнильні процеси й знешкоджуються бактерії;

2) бар'єрна - знешкодження шкідливих речовин, які надходять з кров’ю від кишечника; 3) запасаюча - перетворення надлишку глюкози в глікоген і відкладання про запас; 4) захисна - синтезуються майже усі захисні білки плазми крові; 5) видільна - утилізуються еритроцити, що загинули, отруйний амоніак перетворюється в нешкідливу сечовину та ін; 6) участь в обміні речовин та енергії - є джерелом тепла, здійснюється взаємоперетворення поживних речовин, накопичується вітамін А тощо.

Підшлункова залоза - велика травна залоза, протока якої відкривається в дванадцятипалу кишку. У залозі розрізняють головку,

тіло та хвіст. Залоза вкрита тонкою капсулою, має долькову будову й розташовується позаду шлунку біля задньої стінки живота. Підшлункова залоза виділяє в дванадцятипалу кишку безбарвну рідину внаслідок лужної реакції (рН = 7-8,5) - підшлунковий сік. Найважливішими компонентами соку є ферменти, які розщеплюють усі поживні речовини: трипсин (розщеплює білки), ліпази (розщеплюють жири), амілази (розщеплюють складні вуглеводи). За добу в людини виділяється близько 1,5-2 літри соку.

Отже, печінка та підшлункова залоза є травними залозами, без яких травлення в тонкому кишечнику було б неможливим.

Яка будова та функції товстого кишечника?

ТОВСТИИ КИШЕЧНИК - відділ, яким завершусться травний канал. Цей орган наявний лише у ссавців. Загальна довжина органа дорівнює 1,5-2 метри, діаметр близько 6 см і в ньому розрізняють такі відділи: сліпа кишка з апендиксом, ободова, сигмоподібна та пряма, що завершується відхідником (анусом). Стінки кишечника складаються з 3 оболонок: зовнішньої, м'язової й слизової. Основні процес товстого кишечника:

1)    фізична обробка їжі - відбувається накопичення й ущільнення непере-травлених решток;

2)    хімічна оборобка їжі - симбіотичне травлення за допомогою корисних мікроорганізмів мікрофлори кишечника. Для цих бактерій товстий кишечник є середовищем життя, а у свою чергу, вони синтезують вітаміни К і В, пригнічують шкідливі мікроби;

3)    переміщення їжі - за допомогою кишкового соку (рН = 8,5-9) формуються калові маси та видаляються з допомогою внутрішнього та зовнішнього сфінктерів;

4)    всмоктування їжі - у кров, лімфу й тканинну' рідину надходять неорганічні (вода, йони) й невелика кількість органічних речовин (глюкоза, амінокислот);

5)    знешкодження їжі - з участю слизу кишкових залоз, лімфовузлів та корисних мікроорганізмів пригнічуються гнильні процеси та шкідливі бактерії.

Отже, у товстому кишечнику завершується розщеплення поживних речовин, всмоктується більша частина води та відбувається видалення неперетравлених решток з організму.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Вплив тонкого кишечника на харчовий центр пояснює глюкоста-тична теорія, згідно з якою відчуття голоду' чи насичення залежать від концентрації глюкози в крові, що відтікає від кишечника. А відчуття задоволення, що виникає у нас від смачної й красивої їжі, повязане з впливом на харчовий центр таких гормонів, як... Розгадайте кросворд і ви отримаєте назву цих гормонів задоволення.

1.    Тканина, що вистилає травний канал.

2.    Складова речовина слизу.

3.    Червоподібний відросток сліпої кишки.

4.    Продукт розщеплення вуглеводів.

5.    Утвори тонкої кишки, що здійснюють всмоктування.

6.    М’яз-затискач.

7.    Частково перетравлена їжа шлунку й кишечника.

8.    Найбільша травна залоза людини.

9.    Фермент підшлункового соку, що розщеплює білки.

Самостійна робота з ілюстрацією

Ворсинки - утвори тонкої кишки, що забезпечують пристінкове травлення й всмоктування. Визначте позначення поданих у таблиці елементів будови ворсинки та вкажіть їхнє функціональне значення. Таблиця. БУДОВА І ФУНКЦІЇ ВОРСИНКИ

Назва	Позначення	Функціональне значення
Циліндричний епітелій
Капілярна сітка
Лімфатична судина
Артеріола
Венула

Біологія + Харчова промисловість

Здавна люди вживали кисле молоко, кефір, йогурт, кумис та інші молочні продукти, не усвідомлюючи, що захищають себе від хвороб. 1.1. Мечников науково обґрунтував роль цих продуктів у процесі травлення.

Він звернув увагу людей на можливість використання молочнокислих бактерій у боротьбі з бактеріми гниття, що є в мікрофлорі кишечника. Сьогодні для лікування і профілактики дисбактеріозу фахівці все частіше рекомендують біойогурти та біокефіри з «живими» лактобактеріями та біфідобактеріями. Які ж властивості цих бактерій зумовлюють корисний ефект молочнокислих продуктів?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Що таке тонкий кишечник? 2. Назвіть основні функції тонкого кишечника. 3. Що таке печінка? 4. Що таке підшлункова залоза? 5. Що таке товстий кишечник? 6. Назвіть основні функції товстого кишечника.
7-9	7. Яка будова та функції тонкого кишечника? 8. Яка роль печінки та підшлункової залози в процесі травлення? 9. Яка будова та функції товстого кишечника?
10-12	10. Поясніть значення мікрофлори кишечника для організму людини.

Регуляція травлення. Харчові розлади

Основні поняття й ключові терміни: Хвороби органів травлення. Харчові розлади.

Пригадайте! Що таке регуляція функцій? Що таке хвороба?

Знайомтесь

С.П. Боткін (1832-1889) - російський лікар, який створив учення про організм як єдине ціле та провідну роль нервової системи в життєдіяльності організму. Основні наукові праці присвячені дослідженню захворювань (вірусний гепатит, або хвороба Боткіна). Науковець вважав, що для того, щоб допомога лікаря була розумною і дієвою, він повинен займатися не лише біологією, але й іншими природничими науками. Чи можете ви на прикладі регуляції травлення довести це твердження?

ЗМІСТ

Як відбувається регуляція травлення?

Травлення регулюється електрофізіологічними процесами нервової системи та хімічними впливами ендокринної й імунної систем.

Нервова регуляція процесів травлення відбувається безумовно- та умовнорефлекторно. Безумовно рефлекторна регуляція травлення здійшоється за допомогою імпульсів, що виникають у нервових центрах довгастого (центри слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділен-ня) і спинного мозку (центр випорожнення). До органів травного каналу імпульси від нервових центрів надходять по симпатичних (гальмівний вплив) та парасимпатичних (стимулюючий вплив) нервах і впливають на секрецію травних залоз та рухову активність м’язів, що є в складі органів травлення. В умовнорефлекторній регуляції процесів слиновиділення, ковтання, шлункового соковиділеиня важливу роль відіграє кора півкуль головного мозку. Прикладом нервової регуляції травлення є рефлекторне слиновиділення. У випадку безумовнорефлекторної діяльності, коли харчова грудочка (безумовний подразник) потрапляє на язик, відбувається збудження смакових рецепторів, проведення імпульсів до центру слиновиділення, формування відповіді, надходження імпульсів до слинних залоз, які й реагують виділенням секрету. Якщо ж цю послідовність процесів вмикає умовний подразник, яким можуть бути запах їжі, її гарний вигляд, звуки на кухні тощо, що діють через смакові кіркові центри, то регуляцію називають умовнорефлекторною.

Гуморальна регуляція здійснюється залозами внутрішньої секреції (гіпофізом, иаднирниками), якими керує гіпоталамус. Саме в цьому відділі знаходяться центри голоду й насичення. Прикладами гуморальної регуляції є вплив вазопресину (гормон гіпофіза) на зворотнє всмоктування води в товстому кишечнику, дія адреналіну (гормон наднирників), який гальмує слиновиділення. Гормони для гуморальної регуляції мо-

жуть утворювати й самі органи травлення. Так, клітини слизової оболонки шлунку й кишечника секретують систему гормонів (гастрини, секретини), що впливають на соковиділення, жовчовиділення та рухову активність шлунку й кишечника.

Імунна регуляція здійснюється за участю апендикса, лімфатичних вузликів стінок травного каналу й самих секретів слини, шлункового соку, жовчі, кишкового соку.

Отже, регуляція травлення є складною й у ній задіяні всі регуляторні системи.

Які причини захворювань органів травлення?

Хвороби органів травлення - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів травної системи. На сьогодні хвороби органів травлення в структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні знаходяться на третьому місці після серцево-судинних хвороб та хвороб органів дихання.

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб Десятого перегляду, розробленою Всесвітньою оргаиізацієї охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи: 1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, пародонтоз, стоматит);

2) хвороби стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки {гастрит, виразка шлунку, виразка дванадцятипалої кишки); 3) хвороби апендикса (апендицит); 4) грижі (пупкова грижа, грижа черевної стінки);

5) неінфекційні хвороби кишок (ентерити - запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти - запалення слизової оболонки товстої кишки); 6) інші хвороби кишок (закреп, заворот кишки); 7) хвороби черевної порожини (перитоніти - запалення очеревини); 8) хвороби печінки (цироз); 9) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам'яна хвороба, холецистит, панкреатит) та ін.

Травна система людини страждає від багатьох чинників, що супроводжують сучасне життя: незбалансоване харчування, гіподинамія, стреси, ксенобіотики, надмірні навантаження, відсутність відпочинку, стан довкілля тощо. Хвороби органів травлення виникають через недотримання режиму харчування, уживання штучної їжі з шкідливими харчовими добавками, швидке споживання їжі, тривале вживання ліків, негативні емоції, тютюнопаління, вплив алкоголю тощо. Хвороби органів травлення порушують обмін речовин та спричиняють захворювання інших органів людини.

Отже, хвороби органів травлення різноманітні, виникають внаслідок неправильного способу життя людини.

Які причини харчових розладів, їх профілактика?

До харчових розладів належать харчові отруєння, кишкові інфекції та глистяні хвороби (гельмінтози). їх спричиняють віруси, хвороботворні бактерії, паразитичні черви, отруйні рослини й гриби та ін.

Причини виникнення харчових отруєнь: споживання несвіжих чи заражених продуктів (наприклад, отруєних токсинами сальмонели), отруйних рослин (наприклад, дурман, блекота) чи грибів (наприклад, бліда поганка), використання води, забрудненої засобами побутової

хімії чи хімічними препаратами боротьби зі шкідниками.

Глистяні хвороби - це захворювання, спричинені паразитичими червами (гельмінтами). Збудниками цих хвороб є представники плоских (печінковий сисун, ціп’як свинячий, ехінокок) та круглих (аскариди, гострики, трихінела) червів. Найчастіше зараження гельмінтами відбувається під час вживання зараженого личинками чи фінами м’яса чи сирої води, немитих овочів, ягід, фруктів, через забруднені руки. Паразити знижують імунітет, викликають алергічні реакції. Продукти обміну речовин гельмінтів впливають на нервову систему, органи кровотворення, змінюють склад мікрофлори кишечника. У хворих знижується апетит, відбувається затримка росту, відставання в розумовому розвитку, швидка втома, головний біль, порушується сон тощо.

Основними заходами профілактики глистяних хвороб є ветеринарний контроль якості м’яса, очищення води, захист водойм від забруднення нечистотами, санітарний контроль за сміттєзвалищами, систематичні медичні огляди хворих тварин і людей, знищення проміжних хазяїв (налр., молюсків). Особливе значення мають дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед їдою), використання митих овочів та фруктів, термічна обробка м’яса та риби, зберігання продуктів харчування так, щоб на них не потрапляв пил і не сідали мухи та ін.

Кишкові інфекції - захворювання, спричинені токсичною дією мікроорганізмів, що потрапили до травного каналу. До кишкових інфекцій належать такі небезпечні захворювання, як: дизентерія, холера, сальмонельоз, ботулізм та ін. Найбільш поширеними ознаками таких отруєнь є проноси, лихоманка, озноб, біль у животі, головний біль, запаморочення. Успіх боротьби з кишковими інфекціями залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси просте правило: після повернення додому з роботи чи з прогулянки, перед прийомами їжі, після грання з дітьми чи тваринами, після відвідування туалету вимийте руки з милом. Так ви захистите себе та інших від зараження кишковими інфекціями. А також уживайте лише кип’ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, що реалізуються з порушенням температурного режиму зберігання, слідкуйте за терміном споживання продуктів.

Отже, харчові розлади - порушення діяльності травної системи, виникають під час вживання неякісної їжі, що містить отруйні речовини, шкідливі мікроорганізми або заражена паразитичними червами.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати Самостійна робота з ілюстрацією

Перед вами ілюстрація безумовного слиновидільного рефлексу в собаки. Так відбувається нервова регуляція слиновиділення і в людини.

Зіставте назви ланок цього рефлексу та опис процесів, що здійснюються з їхньою допомогою, з позначеннями на ілюстрації.

Ланки безумовного рефлексу: А - центральна; Б - рецепторна; В -доцентрова чутлива; Г - відцентрова рухова; Д - робоча або ефекторна.

Складові процеси рефлекси: а) проведення імпульсів чутливими нейронами; б) сприйняття рецепторами впливу їжі як подразника й формування нервових імпульсів; в) виділення слини слинними залозами; г) інформативний аналіз потоку нервових імпульсів у нервовому центрі довгастого мозку; д) проведення імпульсів руховими нейронами до органів, що здійснюють реакцію організму'.

Вправа на зіставлення На ілюстраціях зображені організми, які спричиняють харчові розлади. Зіставте ці зображення з назвами організмів: р - вовчі ягоди звичайні; и₂ - дурман звичайний; н - бліда поганка; е₁ - мухомор паитерний; е - аскарида людська; к -сисун печінковий; т - сальмонела; с - холерний вібріон.

1	2	3	4	5	б	7	8

Якщо правильно визначите та зіставите зображені організми з назвами, отримаєте назву гормона, що стимулює виділення підшлункового соку.

Біологія + Медицина

Стафілокок (Зіарйуіососсиз) - рід бактерій, що мають сферичну' форму (коки). Серед представників роду є й такі, що можуть викликати хвороби. Золотистий стафілокок (Зіар/іуіососсиз аигеиз) очолює список бактерій, якими найчастіше заражаються в медичних закладах. На відміну від більшості бактерій, які безбарвні, колонії цього виду мають золотистий колір, зумовлений жовтими пігментами.

Що таке дисбактеріоз і яка роль золотистого стафілокока в розвитку харчових розладів?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка	Запитання для самоконтролю
1-6	1. Назвіть механізми регуляції травлення в людини. 2. Наведіть приклади нервової та гуморальної регуляції травлення. 3. Що таке хвороби органів травлення? 4. Наведіть приклади захворювань травної системи. 5. Що таке харчові розлади? 6. Назвіть основні групи харчових розладів у людини.
7-9	7. Як відбувається регуляція процесів травлення? 8. Які причини захворювань органів травлення? 9. Які причини та профілактика харчових розладів?
10-12	10. На конкретних прикладах доведіть необхідність знань про травну систему для профілактики хвороб органів травлення та харчових розладів.

Узагальнення теми 2. ТРАВЛЕННЯ

ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ -

сукупність фізичних і хімічних процесів, що здійснюють переміщення й перетворення складних речовин на прості з подальшим їх всмоктуванням у кров і лімфу та видалення неперетравлених решток.

Таблиця. БУДОВА ТА ФУНКЦІЇ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Відділ	Особливості будови відділів	Функції системи
Ротова порож нина	Обмежують ротову порожнину губи, щоки, піднебіння, дно. Язик. Зуби (різці, ікла, малі кутні, великі кутні). Слинні дрібні (губні, щічні, піднебінні) та великі (привушні, підщелепні, під'язикові) залози.	1.    Секреторна 2.    Рухова 3.    Всмоктувальна 4.    Захисна 5.    Видільна 6.    Регуляторна
Глотка	Носова, ротова й гортанна частини. Стінки зі слизової, м'язової та сполучнотканинної оболонок. Біля входу - кільце Пирогова-Вальдейєра.
Страво хід	М'язова оболонка з двох шарів - поздовжнього та колового, підслизова утворює складки.
Шлунок	€ вхідна частина, склепіння шлунку, тіло шлунку, вихідна частина. М'язова оболонка з трьох шарів м'язів: поздовжній, коловий і косий. Підслизова основа утворює складки, внутрішня слизова оболонка містить шлункові залози.
Тонка кишка	Три відділи: 12-пала, порожня та клубова кишки. Протоки печінки та підшлункової залози. М'язова оболонка з двох шарів м'язів, слизова містить кишкові залози й ворсинки.
Товста кишка	Три відділи: сліпа з апендиксом, ободова і пряма. М'язова з двох шарів м'язів. Наявні мутуалістичні мікроорганізми.

Відділ	Основні процеси травлення
Ротова порожнина	1.    Фізична обробка їжі (зуби, язик) 2.    Хімічне розщеплення вуглеводів (амілази слини) 3.    Переміщення їжі (язик, муцин слини) 4.    Знезараження їжі (лізоцим слини) 5.    Всмоктування компонентів їжі (язик, слизова оболонка)
Шлунок	1.    Фізична обробка їжі (денатурація та набрякання їжі) 2.    Хімічне розщеплення білків (пепсин) 3.    Переміщення їжі (м'язова оболонка, м'язи-затискачі) 4.    Знезараження їжі (НСІ шлункового соку, лімфовузлики) 5.    Всмоктування компонентів їжі (слизова оболонка)
Тонка кишка	1.    Фізична обробка їжі (емульгація їжі за допомогою жовчі) 2.    Хімічна обробка їжі (трипсин, ліпази, амілази) 3.    Переміщення їжі (перистальтичні, маятникоподібні рухи) 4.    Знезараження їжі (жовч, лімфатичні вузлики) 5.    Всмоктування компонентів їжі (ворсинки)
Товста кишка	1.    Фізична обробка їжі (формування калових мас) 2.    Хімічна обробка їжі (симбіотичне травлення) 3.    Переміщення їжі (перистальтичні рухи, сфінктери) 4.    Знезараження їжі (кишковий сік, лімфовузли) 5.    Зворотнє всмоктування води (слизова оболонка)

Таблиця. ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ ТРАВЛЕННЯ ЛЮДИНИ

Самоконтроль знань

Тест-застосування 3. ТРАВЛЕННЯ

Біологія + Фізика (1 бал) Назвіть метод дослідження органів травлення в людини з допомогою фізичного силового поля та радіохвиль.

А ендоскопія    Б зондування

В рентгенографія    Г магнітно-резонансна томографія

Біологія + Хімія (1 бал) Рентгенологічне дослідження травного каналу здійснюється за допомогою методу штучних контрастів. Для цього піддослідному пропонується «контрастний наповнювач» - суспензію Барія сульфату. Вкажіть формулу.

А Ва$0₄    Б №50_з    В    СаСО_з    Г    КР0₄

Біологія + Медицина (1 бал) Введення в організм приладів із світловодами для візуального огляду порожнини органів травного каналу - це...

А ендоскопія    Б зондування

В електрогастрографія    Г рентгенографія

Біологія + Медицина (1 бал) Якби не цей лікар, то не було 6 у науковому світі Д.І. Менделєєва, вождя національно-визвольного руху Джузеппе Гарібальді та інших. На його честь названо Вінницький національний медичний університет. Назвіть прізвище видатного науковця.

А Боткін С.    Б Павлов І.    В    Пирогов М. Г    Мечников І.

Біологія + Логіка (3 бали) Розподіліть названі процеси травлення за відділами травного каналу: 1) хімічне розщеплення лише вуглеводів; 2) хімічне розщеплення білків; 3) хімічне розщеплення білків, жирів і вуглеводів; 4) всмоктування простих поживних речовин та емульгація жирів;

5) подрібнення й склеювання їжі в харчові грудочки; 6) денатурація білків під впливом хлоридної кислоти.

Біологія + Наука (1 бал) Володимир Фролькіс (1924-1999) - український науковець зі світовим ім'ям, займався вивченням механізмів старіння. На думку вченого, для того, щоб подовжити життя, слід боротися не з природними віковими змінами, а підтримати процеси антистаріння, що є в кожної людини. Як називається наука, що вивчає старіння?

А цитологія    Б геронтологія

В гістологія    Г кардіологія

Біологія + Латина (4 бали) Зіставте названі латиною органи травлення людини із відповідними позначеннями на рисунку й отримайте назву хвороби підшлункової залози: п - соуит огіз; т - діапдиіае заЧмагіае; р - рапсгеаз; и - Ьераг; а - рЬагупх; н - езорНадиз; к - дазіег, е - іпіезііпит ґепие; тп - іпіезїіпит сгоззит; а - оррепдіх чегтіїогтіз.

Відповідь:

1	2 1	3	4	5	6	7	8	9	10

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Соболь