Народна Освіта » Біологія » § 57 Постембріональний розвиток людини

НАРОДНА ОСВІТА

§ 57 Постембріональний розвиток людини

Дитинство. У новонародженого сформовані всі системи органів, проте рівень їхнього розвитку недостатній для самостійного задоволення потреб організму. Вдосконалення систем органів потребує часу, протягом якого всі умови, необхідні для життя дитини, створює дорослий.

На першому році життя в малюка насамперед розвиваються скелетні м’язи і вдосконалюються нервові зв’язки, які забезпечують їхню роботу. За перші півроку дитина навчається сидіти, до безумовних рефлексів (смоктально-

го, хапального, ковтального, орієнтувального) приєднуються прості умовні рефлекси, формуються довільні рухи. У 9-12 місяців малюк починає ходити (мал. 57.1), а у два роки робить це впевнено. За цей час у нього збільшуються м’язова маса, сила м’язів.

Новонароджений може харчуватися лише материнським молоком, оскільки в його травній системі відсутні ферменти, необхідні для перетравлення іншої їжі. Вони синтезуються пізніше, і раціон дитини протягом 1,5—2 років змінюється. Починаючи з 6 місяців у дитини з’являються молочні зуби, і вона поступово переходить до «дорослої» їжі. Усі 20 молочних зубів виростають до 2,5 років, а в 6 років починається їх заміна на постійні.

У дошкільний і початковий шкільний періоди триває інтенсивний фізичний і розумовий розвиток дитини. Дитина одержує багато інформації про навколишній світ, учиться аналізувати, узагальнювати, багато фантазує, копіює форми поведінки дорослих.

Підлітковий вік. Це час статевого дозрівання, що пов’язане з активацією статевих залоз. Зазвичай у дівчаток цей процес починається в 10-12 років і триває до 15—16 років, у хлопчиків — з 11-13 до 16-18 років.

У сім’яниках хлопчиків підсилюється вироблення гормонів андрогенів, одним з яких є тестостерон, починається продукція сперматозоїдів. Виникають полюції — мимовільне виділення сперми. Зазвичай воно відбувається під час сну і свідчить про нормальний розвиток організму підлітка. Формуються вторинні статеві ознаки: фігура хлопчиків набуває характерних обрисів — широкі плечі й вузький таз, починають рости борода й вуса. Змінюється розташування хрящів гортані — з’являється виступ (кадик). Відбувається мутація голосу: голосові зв’язки подовжуються, голос стає нижчим.

Яєчники дівчаток починають виробляти естрогени, стартує дозрівання яйцеклітин, з’являються і стають періодичними менструації. Виявляються вторинні статеві ознаки: тіло набуває округлих форм, ширшими стають тазові кістки, збільшуються розміри молочних залоз.

Зовнішнім проявом статевого дозрівання в обох статей є ріст волосся під пахвами й на лобку, поява вугрів. Це прикре для підлітків явище є нормальним наслідком впливу статевих гормонів на сальні залози. Вони в цей час

виробляють дуже в’язкий секрет, і тому швидко закупорюються, утворюючи вугри.

Швидко ростуть кістки й скелетні м’язи: зріст підлітків збільшується на 7-8 см за рік.

Зрілість. Період статевого дозрівання закінчується, коли репродуктивна функція організму сформована. Аби потомство було здоровим, і в чоловіків, і в жінок має розвинутися не лише статева, але й усі інші системи органів. У людини дозрівання всіх систем органів закінчується у 21-23 роки.

Важливою є й спроможність молодих людей забезпечити умови, за яких їхня дитина може повноцінно рости й розвиватися. Вони створюються також у 21—23 роки — у цей час людина здобуває освіту, оволодіває професією, починає самостійно себе забезпечувати. Саме цей час вважають початком періоду життя, який називають зрілістю.

Якою є основна фізіологічна ознака періоду зрілості? Пригадаймо: на етапах життя, коли відбувається становлення систем органів, їхні функціональні показники з плином часу змінюються. З настанням зрілості фізичні характеристики організму (зріст, маса) і показники гомеостазу (артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, склад крові, частота дихання тощо) досягають певних значень, які залишаються майже незмінними протягом десятиріч.

У період зрілості працездатність людини максимальна, вона реалізує себе в обраній професії. Тому саме зрілість і фізіологічно, і соціально, і психологічно є часом, коли людина створює сім’ю (мал. 57.2), забезпечує повноцінний розвиток своїх дітей.

Літній вік, старість. Це період життя, під час якого починається процес старіння. Літній вік переходить у старість.

У цей час погіршується діяльність серцево-судинної та імунної систем. Серцеві м’язові волокна частково заміщуються сполучною тканиною.

Пружність і просвіт судин зменшується, артеріальний тиск підвищується, погіршується й кровообіг.

Старіння зачіпає нервову систему: знижується її чутливість, і реакції вповільнюються. Виникають порушення зору, слуху. Послаблюється функціонування статевої системи, у жінок зникають менструації. Зміни в сполучній тканині призводять до появи зморшок, в’ялості, сухості шкіри. Волосся втрачає пігмент, унаслідок чого сивіє (мал. 57.3).

На темпи старіння впливають і зовнішні фактори: харчування, стреси, захворювання, розвиненість соціальної та медичної сфери в країні, де живе людина. Проте й сама людина може гальмувати процес старіння, зберігаючи рівень соціальної й трудової активності. Тривалість життя людини має певні межі, обумовлені спадково.

1. Складіть докладний план параграфа. Спочатку випишіть назви його частин, а потім за допомогою ключових слів позначте, яка інформація міститься в кожній з них.

2. Обміняйтеся з товаришем планами, які ви склали. Оцініть, чи зможете ви скористатися його планом, щоб детально розповісти про особливості розвитку в дитинстві та підлітковому періоді.

3. За текстом параграфа доповніть речення.

На етапі старіння процеси... переважають над процесами... . Механізмом старіння на клітинному рівні є..., а на рівні організму — ... . Темпи старіння залежать від... .

1. Які фізіологічні зміни відбуваються в організмі дитини від народження до трьох років? 2. Назвіть чоловічі та жіночі вторинні статеві ознаки.

3. Як впливають статеві гормони на організм хлопчиків і дівчаток під час статевого дозрівання? 4. У чому полягають відмінності періоду зрілості людини від інших періодів онтогенезу? 5. Які зміни в клітинах відбуваються у людини в період старості? 6*. Дайте кілька порад, які б допомогли вашим ровесникам запобігти конфліктам з дорослими, що виникають у підлітків унаслідок нестійкості психіки. 7*. Поясніть докладно причину появи численних зморшок на шкірі літньої людини.

ЛЮДИНА ТА II ЗДОРОВ’Я

Репродуктивне здоров’я

Венеричні захворювання і хвороби органів статевої системи інфекційні хвороби, що передаються здебільшого статевим шляхом, тобто під час статевого акту, називають венеричними захворюваннями. Найпоширенішими серед них є трихомоніаз, гонорея, сифіліс. Статевим шляхом передається також СНІД. Венеричні хвороби завдають шкоди не лише органам статевої системи. Наприклад, під час сифілісу найперше уражаються шкіра та кістки. Проти венеричних захворювань не формується імунітет, і за повторного зараження людина хворіє знову. Ці хвороби дуже небезпечні й потребують своєчасного лікування. Зараження сифілісом загрожує й здоров’ю

інфікованого, і здоров’ю тих, хто має з ним статеві контакти. Діти, народжені від хворих батьків, сильно відстають у фізичному та розумовому розвитку. Зазвичай батьки передають своїм нащадкам і збудників хвороби. Основним способом запобігання венеричним захворюванням є уникнення випадкових статевих контактів.

Небезпечними є й невенеричні захворювання, які виникають унаслідок проникнення мікроорганізмів до статевих органів крізь їхні слизові оболонки або з осередків інфекцій в інших системах органів (насамперед сечовидільній). Переходячи в хронічну форму, запалення маткових труб і яєчників у жінок та передміхурової залози в чоловіків загрожують безпліддям.

Штучне запліднення

Ви, напевно, чули про народження дітей «з пробірки». Зрозуміло, що ніхто дітей у пробірках не вирощує. До штучного запліднення звертаються тоді, коли природним шляхом цей процес реалізувати неможливо. Один із методів штучного запліднення — це екстра-корпоральне запліднення.

Жінці вводять гормони, які стимулюють вироблення яєчниками яйцеклітин. Потім кілька зрілих яйцеклітин видаляють з організму та поміщають у середовище, аналогічне до того, що існує в маткових трубах. У чоловіка забирають сперму й виділяють з неї сперматозоїди. їх додають у середовище, де розміщуються яйцеклітини. Там і відбувається запліднення. Утворені зиготи декілька разів діляться, і з кожної формується багатоклітинний зародок. Усі ці процеси відбуваються в пробірці протягом двох діб. Потім ембріони (зазвичай два або три) спеціальним шприцом через піхву й шийку матки вводять у матку. За два тижні проводять тест на вагітність. Зазвичай імплантується і продовжує розвиватися лише один із внесених ембріонів.

НАША ЛАБОРАТОРІЯ

Клонування

Термін клонування походить від грецького слова клон, яке означає пагін, живець. Типовим клонуванням є вегетативне розмноження рослин, у результаті якого утворюються клони — організми з тим самим набором спадкової інформації, що й у батьківського організму.

У більшості хребетних тварин, і в людини, також новий організм може розвинутися лише із зиготи. Спадковий апарат зиготи складається з хромосом, отриманих від обох батьків. І в ядрі зиготи, і в ядрах усіх соматичних клітин організму, що з неї розвинулися.

хромосомний набір той самий. Проте, на відміну від зиготи, з цих спеціалізованих клітин за звичайних умов новий організм не утворюється. Аби «виростити» клона, необхідно змусити ядро соматичної клітини працювати так, як працює ядро зиготи.

Експерименти з клонування тварин розпочалися в 50-х роках XX ст., а в середині 90-х англійському вченому Яну Уїлмуту вперше вдалося клону вати ссавця. Із заплідненої яйцеклітини вівці Уїлмут витяг ядро й замінив його на ядро клітини молочної залози іншої вівці. Пересадку ядра проводили в «пробірці», у ній відбувався і поділ зиготи, після чого ембріон помістили в матку. Із цього ембріона й розвинулася відома на весь світ овечка Доллі, що була клоном вівці, ядро клітини якої використали в досліді.

Чи можливе клонування людини? Теоретично — так. Проте вчені вважають, що одержати повноцінний людський організм за допомогою клонування сьогодні технічно неможливо.

ПІДСУМКИ

Репродуктивна система людини призначена для забезпечення розмноження. Статеві системи й гамети чоловіка й жінки різняться за своєю будовою.

Кожен людський організм розвивається із зиготи, яка утворилася внаслідок запліднення — злиття яйцеклітини і сперматозоїду.

Розвиток ембріону відбувається в матці. Потреби зародка в поживних речовинах забезпечуються завдяки особливому органу — плаценті, який формується за участі оболонок ембріона і тканин матки.

Розвиток плоду завершується народженням дитини. Постембріональний розвиток людини поділяють на дитинство, підлітковий вік, зрілість і літній вік.

Усі процеси визрівання статевих клітин, розвитку ембріону, вагітності й пологів регулюються статевими гормонами, які виробляються в сім’яниках та яєчниках. Плацента також виконує роль ендокринної залози.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

Обговоріть із товаришами, які запитання виникли у вас після вивчення розділу «Розмноження і розвиток людини». Поповніть ними свій «Банк запитань до біологів і медиків». Проведіть зустріч із лікарем і психологом, розпитайте їх про те, що вас цікавить.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 9-07-2016, 13:03, посмотрело: 620