§ 45. Навчання та пам'ять

Навчання. Нові форми поведінки з’являються у людини протягом усього її життя. Процес, протягом якого відбувається зміна поведінки, формування нових дій, що ґрунтуються на індивідуальному досвіді, називають навчанням. Один із видів навчання — утворення умовних рефлексів. Які ще види навчання існують?

Активне навчання. Завдяки умовно-рефлекторній поведінці відтворюються дії, результат яких відомий наперед. Проте як бути, якщо невідомо, як необхідно діяти, щоб досягти бажаного результату? У цьому випадку ефективним є метод спроб і помилок. Повернімося до спостережень за дітьми. Малюк одержав у подарунок пенал, у якому щось принадно подзвонює. Намагаючись його відкрити, дитина обмацує, постукує ним по столу — усе марно. Нарешті вона натискає на клямку — і пенал відкривається. Наступного разу дитина відкриває й цей пенал, й інші схожі коробочки, відразу виконуючи саме ту дію, яка призвела до успіху. Під час активного навчання поведінка спрямована на пошук ефективних дій — тих, що призведуть до бажаних результатів (мал. 45.1). Такі дії зберігаються в пам’яті й у подальшому відтворюються.

Навчання через спостереження. Людина набуває нових форм поведінки, спостерігаючи за тими, хто її оточує. Унаслідок спостереження за дорослими й наслідування їм діти поступово опановують багатьма навичками, які стануть у пригоді в подальшому житті. Спочатку дії малюка лише нагадують дії дорослого, проте поступово вони стають точнішими.

Когнітивне навчання ґрунтується на розумовому переробленні інформації й використанні нового знання. Так, лаштуючись похмурим днем вийти з дому, ви роздумуєте, чи брати із собою парасольку. Аби ухвалити рішення, ви збираєте необхідну інформацію: дізнаєтеся про прогноз погоди, глянувши у вікно, з’ясовуєте, чи є вітер і дощові хмари. Поєднавши цю інформацію зі спогадами про погоду в попередні дні та

оцінивши, до яких наслідків може привести прогулянка під дощем без парасольки, ви, швидше за все, вирішите взяти її.

До когнітивного навчання відносять інсайт (осяяння) — раптову здогадку про те, як саме потрібно діяти. Такій здогадці зазвичай передує тривала розумова робота над проблемою, що постала перед людиною. У певний момент різні фрагменти інформації, немов розкидані в пам’яті, об’єднуються, і на їх підставі формується рішення.

Пам’ять. Пам’ять є універсальним процесом, завдяки якому ми зберігаємо й у потрібний момент можемо відтворити те, що набуто в нашому досвіді. Так пам’ять пов’язує наше минуле із сьогоденням і майбутнім.

Фази пам'яті. У пам’яті зберігається будь-яка інформація, одержана людиною, але термін зберігання може бути різним — від частки секунди до десятиріч. Найменш тривалою фазою пам’яті є миттєва пам'ять. їдучи в машині, завдяки органам зору ви отримуєте інформацію про всі без винятку деталі пейзажу за вікном. Проте ці образи затримуються в пам'яті не більш як на секунди. Перелічуючи предмети, які поставали перед очами хвилину тому, ви не назвете й десятої частки побаченого. Ви пригадаєте лише ті деталі пейзажу, що привернули вашу увагу. Саме вони переходять до наступної фази — короткочасної пам'яті.

Короткочасна пам’ять утримує лише частину образів подій і предметів, а термін їх зберігання коливається від хвилини до декількох годин. Покажіть другові 15-20 зображень різних предметів, а через декілька хвилин попросіть згадати, що він бачив (мал. 45.2). Ви впевнитеся, що він запам’ятає від 5 до 9 зображень.

Якщо інформація, яка привернула вашу увагу, найближчим часом не використовується, вона забувається. Лише за спеціальних зусиль така інформація переміщується до довготривалої пам'яті.

Інформація, яка зберігається у довготривалій пам’яті, може бути відтворена через роки й навіть десятиріччя. Перенесення інформації з короткочасної пам’яті до довготривалої часто потребує певних дій, спрямованих на запам’ятовування. Як запам’ятати надовго номер телефону, наприклад, 753-69-78? Багаторазове повторення не гарантує, що він збережеться в довготривалій пам’яті. Надійніший спосіб запам’ятати цей набір цифр надовго — відшукати в ньому певні закономірності (визначте, які саме!).

Види пам’яті. Рухова (моторна) пам'ять відповідає за запам’ятовування і відтворення рухів. Завдяки їй ми виконуємо звичні дії автоматично, не замислюючись над тим, як ходити, писати, їздити на велосипеді (мал. 45.3).

Образна пам’ять зберігає звукові, зорові, тактильні образи. Від неї залежить ваша здатність наспівати улюблену мелодію, описати вподобану картину або на підставі образу, сформованого під час тактильного обстеження, упізнати предмет.

Емоційна пам’ять фіксує емоційні реакції. Емоції відбивають значення для нас тих чи інших подій і надалі стають підказками в поведінці. Так, відчуття тривоги, що виникає під час зустрічі з людиною, яка колись спричинила неприємні емоції, примушує нас поводитися з нею обережно.

Словесно-логічна пам’ять зберігає поняття, думки, висновки, виражені в словесних формулюваннях. Цей вид пам’яті безпосередньо пов’язаний з мовою, оскільки думка не існує поза мовою.

Індивідуальні особливості пам’яті. У навчанні й повсякденному житті необхідно враховувати особливості власної пам’яті й активно

використовувати той її вид, який для вас є провідним. У одних людей краще розвинена зорова пам'ять, у інших — слухова або рухова. Якщо у вас переважає зорова пам’ять, навчіться подавати інформацію у вигляді схем, таблиць та інших зорових образів. У разі слухового типу підключайте слухові образи: читайте вголос, промовляйте головні думки, відповідайте на запитання, беріть участь у дискусії. Якщо провідною є рухова пам’ять, то для запам’ятовування тексту зробіть виписки, складіть його конспект, підкресліть у ньому головне.

Умовою розвитку пам’яті є різноманітна діяльність і насичене подіями життя. Нові позитивні враження дуже важливі для підтримання пам’яті «у робочому стані». У пасивної та байдужої людини активність мозку знижується, погіршується пам’ять, послаблюється концентрація уваги.

1. Виокремте в тексті параграфа відомості про види навчання, розкажіть про них товаришу. Наведіть із власного досвіду приклади навчання кожного з видів.

2. Проаналізуйте приклад когнітивного навчання, наведений у тексті, за таким планом: а) намір діяти; б) проблема; в) уточнення інформації про ситуацію; г) формування плану можливих дій; д) прогнозування їх результатів; е) вибір дії та її реалізація.

3. За текстом з’ясуйте, якими є відмінності між миттєвою, короткочасною й довготривалою пам’яттю. Проаналізуйте власний досвід і наведіть приклади роботи пам'яті в кожній із цих фаз.

4. Звертаючись до тексту, визначте, за якою ознакою пам’ять поділяють на рухову, образну, емоційну та словесно-логічну.

Порівняйте свій почерк і почерк вашого товариша. Який вид пам'яті зумовлює відмінності між ними?

1. Чим відрізняється навчання через формування умовних рефлексів від активного навчання? 2. Чому активне навчання називають методом спроб і помилок? 3. До якого з видів навчання можна віднести навчання каліграфії? 4. Які функції виконує пам'ять? 5. За яких умов інформація з миттєвої пам'яті переходить до короткочасної пам’яті? 6. У чому різниця між функціями короткочасної та довготривалої пам’яті? 7*. Як відбувається засвоєння соціальних норм поведінки під час активного навчання? В*. Спираючись на власний досвід, поясніть, які завдання ви вирішуєте засобами словесно-логічної пам'яті.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова