Народна Освіта » Біологія » § 52. Навчання та пам’ять

НАРОДНА ОСВІТА

§ 52. Навчання та пам’ять

Пригадайте з курсу «Основи здоров’я», які розрізняють види навчання. Від чого вони залежать? Яка роль пам’яті в житті людини? Чи відрізняється пам’ять у людей різного віку і професій?

Значення та сутність навчання. Людина після народження, щоб вижити в мінливих умовах навколишнього середовища, має навчатися.

У процесі навчання людина пізнає навколишній світ (знання, уміння та навички) і набуває нових форм поведінки (звички). Знання — це узагальнений досвід людства, виражений у фактах, поняттях, теоріях тощо.

Уміння — це свідоме застосування знань для виконання складних дій у різних умовах. Навичка — автоматизована дія, тобто доведена до досконалості внаслідок багаторазового повторення (без істотної участі свідомості в її здійсненні). Звички — це типові дії або особливості поведінки, які стали потребою людини. Наведіть приклади позитивних і негативних (шкідливих) звичок.

Навчання здійснюється на основі вироблення умовних рефлексів різного рівня складності. Розрізняють цілеспрямоване, довільне навчання, коли людина ставить перед собою мету чогось навчитись, і нецілеспрямо-ване, мимовільне як побічний продукт інших видів діяльності. Наприклад, виконання домашніх завдань є цілеспрямованим навчанням. А перегляд інформації в соціальних мережах — мимовільне набуття знань.

Види навчання. Під час навчання людина може набувати досвід різними способами. Вони визначають вид навчання. Одним із видів навчання є звикання — процес, у результаті якого організм навчається ігнорувати якийсь постійний подразник. Під час звикання згасають наявні реакції. Наприклад, малюк спочатку лякається, коли бачить, як дерева хитаються від вітру. Згодом звикає до цього явища і не звертає на нього уваги. Людина здатна засвоювати чужий досвід, мимовільно відтворювати рухи і дії, поведінку, манери діяльності інших людей шляхом наслідування. Наприклад, діти дошкільного віку в грі копіюють дорослих з дивовижною точністю.


НАВЧАННЯ — це вид діяльності, пов’язаний із засвоєнням людиною досвіду людства.

ПАМ’ЯТЬ — це здатність людини фіксувати інформацію, зберігати й відтворювати її в потрібний момент.


 

 

Навчання може здійснюватися шляхом «спроб і помилок», тобто вправлянням (тренуванням). Так, багато хто вчиться грати на гітарі, їздити на велосипеді, кататися на роликах та скейтбордах тощо. Унаслідок багаторазового повторення, дії доводяться до автоматизму, формуються навички.

У процесі навчання людина здатна для розв’язання нової задачі використовувати минулий досвід. Минає час, коли вона починає розуміти сутність проблемної ситуації й бачить з неї вихід. Момент, коли людина знаходить розв’язок задачі, над якою міркувала протягом тривалого часу, називають осяянням (інсайтом). Розповідають, що грецький учений Архімед, вигукнувши «Еврика!», вискочив з ванни, коли його осінило: він відкрив закон виштовхувальної сили рідини.

Пам’ять та її процеси. Важливу роль у навчанні відіграє пам’ять. Вона допомагає людині засвоювати знання, способи діяльності, передавати їх наступному поколінню, зберігати індивідуальний досвід. Без пам’яті неможливими були б розумова діяльність, створення образів, уява, орієнтування в навколишньому середовищі.

В основі пам’яті лежить утворення тимчасових нервових зв’язків між новим збудженням і тими нервовими процесами, які мали місце раніше. Виявляється, вони не зникають безслідно, а зберігаються у мозку в вигляді слідів. Пам’ятні сліди — це відображення всього, з чим людина стикалася в житті.

Людська пам’ять здатна зберігати два види інформації: видову (вроджену) та індивідуальну (набуту). Видова інформація нагромаджена видом Homo sapiens у процесі історичного розвитку, а індивідуальна — в процесі життя кожної людини. З огляду на це розрізняють пам’ять видову й індивідуальну. Видова пам’ять проявляється безумовними рефлексами, інстинктами і передається спадково. Індивідуальна пам’ять реалізується в умовних рефлексах і складає основу пристосувальної набутої поведінки.

Пам’ять характеризується чотирма головними процесами (іл. 130). Запам’ятовування — це закріплення у пам’яті певної інформації. Розрізняють мимовільне і довільне запам’ятовування Мимовільне запам’ятовування здійснюється тоді, коли людина не ставить спеціальної мети запам’ятати. Мимовільно запам’ятовується те, що цікавить, є незвичним, викликає емоції. Довільне запам’ятовування є цілеспрямованим і потребує вольових зусиль. Залежно від ступеня розуміння матеріалу воно буває механічним і логічним (осмисленим).

Механічне запам’ятовування здійснюється без розуміння сутності матеріалу, а логічне — тоді, коли людина розуміє матеріал, уміє встановлювати взаємозв’язки між предметами та явищами.

За умови осмисленого запам’ятовування матеріалу людина ефективніше застосовує знання для розв’язання різних завдань. Зберігання інформації, яка після запам’ятовування залишається в мозку, може змінювати її. За осмисленого запам’ятовування у пам’яті зберігаються лише основні думки, а все другорядне зникає. За механічного запам’ятовування — залишаються лише окремі розрізнені фрагменти.

Показником міцності запам’ятовування і водночас наслідком цього процесу є відтворення. Найпростіша форма відтворення — упізнавання, яке виникає за повторного сприймання предметів. Складнішою формою відтворення є згадування, оскільки воно відбувається без повторного сприймання предмета. Згадування може бути довільним, якщо людина бажає щось конкретне згадати, й мимовільне — не заплановане.

Спогади — форма відтворення образів минулого, у яких етапи життя людини зіставляються з важливими у житті датами, подіями тощо. Забування — неможливість відтворити інформацію в певний момент. Воно оберігає мозок від перевантаження. В основі забування лежить гальмування. Якщо ми не використовуємо знання, одержані в процесі навчання, ми їх забуваємо. Часто ми забуваємо саме тому, що хочемо забути. Спочатку ми забуваємо те, що засвоїли нещодавно, потім — засвоєне раніше. Саме тому люди похилого віку краще пам’ятають події їхньої молодості й не пам’ятають сучасного. Людина намагається забути неприємні речі, події тощо.


 

Види пам’яті.

Залежно від тривалості зберігання мозком інформації розрізняють пам’ять оперативну, короткочасну й довготривалу (іл. 131).

Оперативна (сенсорна) пам’ять — це збереження інформації після її залам’ятовування на час, потрібний для виконання певного завдання. Наприклад, для розв’язання задачі людина зазвичай пам’ятає дані попередньої дії. Отримавши розв’язок, результати проміжних дій забуваються. Оперативна пам’ять пов’язана з імпульсами, які надходять від сенсорних систем, і триває десятки секунд. У процесі аналізу частина інформації з оперативної пам’яті переходить у короткочасну, інша — забувається (стирається потоком нової інформації).

Короткочасна пам’ять — це швидке запам’ятовування (після одноразового й нетривалого сприймання) і зберігання інформації на короткий термін (від кількох секунд до півгодини). Установлено, що мозок людини одночасно може переробити і запам’ятати лише певний обсяг інформації. Цей обсяг становить 5-9 інформаційних сигналів (слів, предметів, символів тощо). В основі короткочасної пам’яті лежить циркуляція нервових імпульсів по замкнених ланцюгах нейронів. Для тривалішого збереження інформації необхідне її кількаразове повторення.

Тоді ця інформація зможе перейти в довготривалу пам’ять.

Довготривала пам’ять забезпечує тривале зберігання інформації (знань, образів, переживань), яка закріплюється після багаторазового повторення і відтворення. Події, що відбуваються в дитинстві під впливом сильних емоцій запам’ятовуються на все життя. Досліджено, що протягом перших п’яти років життя людина фіксує в довготривалій пам’яті стільки ж інформації, скільки за все подальше життя. В основі довготривалої пам’яті лежать складні структурно-хімічні зміни в тілі нейронів або їх з’єднаннях.

Дослідники виділяють два види довготривалої пам’яті. Процедурна пам’ять — це вид пам’яті, у якій зберігаються знання про те, як потрібно діяти (дії, навички). У ній задіяні певні чутливі й рухові центри мозку. Декларативна пам’ять, на відміну від процедурної, є усвідомленою. Це пам’ять про засвоєну інформацію: події, факти, імена, дати, слова тощо. В її утворенні важливу роль відіграє скронева ділянка кори, зорові горби проміжного мозку.

За характером запам’ятовування розрізняють пам’ять: емоційну, рухові/, образну, словесно-логічну. Емоційна пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, зберіганням і відтворенням людиною своїх емоцій та почуттів. Запам’ятовуються яскраві поді, що залишають глибокі сліди в пам’яті. Наприклад, почуття радості під час спогадів про щасливе дитинство, поїздку з друзями на відпочинок. Рухова (моторна) пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, зберіганням і відтворенням рухів.

Вона виявляється в різних видах діяльності (ігровій, трудовій, виробничій тощо). Завдяки їй ми здатні виконувати найскладніші рухи. Вона є основою формування різних умінь і навичок. Образна пам’ять пов’язана з формуванням чутливих образів — уявлень про конкретні предмети, явища, їхні властивості. Залежно від того, якими сенсорними системами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, вона буває зоровою, слуховою, смаковою, нюховою, дотиковою. Словесно-логічна пам’ять пов’язана із запам’ятовуванням, зберіганням і відтворенням прочитаних або почутих думок, понять.

Тема: Дослідження різних видів пам’яті.

Мета: дослідити індивідуальні особливості й визначити вид пам’яті, що переважає.

Обладнання та матеріали: набір карток зі словами, аркуші чистого паперу, секундомір.

Хід дослідження

1. Прослухайте і запам’ятайте 10 слів, виразно зачитаних учителем з інтервалом 3 с. Після 10-секундної паузи залишіть у довільній послідовності слова,

НОТ ЯЯТТЯЛІг’я'ГЯЛОТ ОТЯ ГТТЛГУ-

2. Після 5-хвилинної перерви уважно прочитайте і запам’ятайте 10 слів, написаних на окремих картках. їх демонструє вчитель з інтервалом 3 с. Після 10-секундної паузи запишіть у довільній послідовності слова, які запам’ятали завдяки зоровій пам’яті.

3. Після 5-хвилинної перерви слухайте 10 слів, які зачитує вчитель, з інтервалом 3 с, й одразу «записуйте» їх ручкою в повітрі. Після 10-секундної паузи запишіть у довільній послідовності слова, які запам’ятали завдяки моторній пам’яті.

4. Підрахуйте кількість правильно відтворених слів у кожному разі. Результати залишіть і порівняйте їх.

5. Зробіть висновок. Який вид пам’яті переважає у вас.

Пам’ять людини має свої особливості. Адже комусь достатньо почути те, про що говорили на уроці, щоб запам’ятати матеріал, а комусь обов’язково його потрібно кілька разів прочитати. Дехто легко заучує вірші, але не може запам’ятати, як довести теорему, скласти хімічне рівняння тощо. Розвиток пам’яті здійснюється шляхом постійного тренування. Ефективність запам’ятовування залежить від зосередженості, чіткості сприйняття матеріалу. Позитивні емоції, інтерес, прагнення досягти кращого результату сприяють кращому запам’ятовуванню. У процесі навчання перехід потрібної інформації в довготривалу пам’ять полегшується завдяки повторенню матеріалу. Ефективність запам’ятовування підвищується, якщо зміст зрозумілий, наявні логічні зв’язки між різними частинами матеріалу, якщо цей матеріал використовують під час виконання різноманітних завдань. Пам’ять по

гіршується під впливом алкоголю, токсичних речовин, наркотиків тощо.

Навчання. Види навчання. Пам’ять. Види пам’яті

Відомі приклади людей з унікальною пам’яттю. Так, Гай Юлій Цезар і Александр Македонський знали в обличчя й на ім’я всіх своїх солдат — близько 30 тис. осіб. Моцарт у дитинстві міг, прослухавши один раз твір для хору та оркестру, точно записати його партитуру. Визначте вид пам’яті, який переважав у цих знаменитостей.

I. Що таке навчання? Яке його значення? 2. Чим зумовлені різні види навчання. Назвіть їх. 3. Що є основою пам’яті? Які процеси її забезпечують? 4. Наведіть приклади різних видів пам’яті, пов’язаної із зберіганням інформації. 5. Схарактеризуйте оперативну пам’ять. 6. Чим відрізняється короткочасна пам’ять від довготривалої? 7. Назвіть види пам’яті за характером запам’ятовування. Яке їхнє значення?

8. Чому важко подолати шкідливі звички і неправильно сформовані навички? 9. У чому полягає корисність написання шпаргалок, якщо ними скористатися неможливо? 10. Прокоментуйте висловлювання І. Сєченова: «Людина, позбавлена пам’яті, постійно перебувала б у становищі новонародженого, була б істотою, не здатною нічого навчитися, ніщо опанувати».

II. Як змінюється ваша працездатність протягом шести уроків? Чому? З яких навчальних предметів ви легше сприймаєте й запам’ятовуєте матеріал? Який вид діяльності у вас найшвидше викликає втому і які заходи запобігання їй ви використовуєте? 12. Серед індивідуальних характеристик пам’яті видаляють обсяг, міцність, швидкість, точність і готовність. На основі самоспостережень схарактеризуйте особливості своєї пам’яті. Як ви вважаєте, якою мірою особливості пам’яті визначають успіхи в діяльності людини?

13. Часто буває, що, переглянувши перед уроком текст параграфа підручника, ви впевнені, що все засвоїли. Але коли вас викликають до дошки, ви не можете відтворити навчальний матеріал. Чому?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 7-07-2016, 12:12, Переглядів: 1544