§ 27. Основні групи скелетних м'язів

Загальна характеристика м’язів людини. В організмі людини налічують понад 650 м’язів. М’язи зазвичай складають близько 40 % маси тіла, а у спортсменів цей показник ще вищий.

Залежно від місця в організмі та функцій, які вони виконують, форма м’язів дуже різниться. Розрізняють довгі й короткі м’язи, широкі та кругові. Довгі м’язи зазвичай прикріплюються до кінцівок і спричиняють їхній рух, широкі — утворюють стінки тулуба. Найменші м’язи розмішуються у вусі та прикріплюються до слухових кісточок, а найбільші сідничні м’язи змушують рухатися нижні кінцівки. Кругові м’язи оточують отвори (наприклад, ротовий, анальний), і внаслідок скорочення цих м’язів отвори відкриваються і закриваються.

Зазвичай скелетні м’язи одним кінцем кріпляться до однієї кістки, а іншим — до іншої. Скорочення м’яза призводить до згинання

чи розгинання кінцівки в суглобі, яким з’єднані ці кістки. Якщо скорочення м’яза спричинюють розгинання кінцівки, такий м’яз є розгиначем, як трицепс, якщо згинання — згиначем, як біцепс (див. §24). Розрізняють м’язи, що приводять кінцівки до тулуба й відводять кінцівки від тулуба. Є й м’язи-обертачі. У разі одночасного скорочення вони повертають частину тіла в один бік.

М’язи є синергістами, якщо забезпечують рух частин тіла в одному напрямку, й антагоністами — якщо в протилежних. Наприклад, синергістами є біцепс і плечовий м’яз, що згинають кінцівку в ліктьовому суглобі, або трицепс і ліктьовий м’яз, які її розгинають. А от біцепс і трицепс — це м’язи-антагоністи.

Назви м’язів походять від їх розташування в тілі (міжреберний, підколінний), форми м’яза (дельтоподібний, ромбоподібний) і його розташування відносно вертикальної осі тіла (косий і прямий м’язи живота).

Групи скелетних м’язів (мал. 27.1). У скелетній мускулатурі вирізняють м’язи голови і шиї, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок.

Серед м'язів голови вирізняють жувальні й мімічні. Жувальні м’язи переміщують нижню щелепу вперед і назад, а також у боки, забезпечуючи можливість пережовування їжі. До речі, жувальні м’язи — одні з найсильніших в організмі людини. Мімічні м’язи одним кінцем прикріпляються до кісток черепа, а другим — до шкіри обличчя. Під час їх скорочення ділянки шкіри зсуваються і вираз обличчя змінюється. До мімічних м’язів належить коловий м’яз рота. Він забезпечує рухи губ.

Найбільшими м'язами шиї є парні грудинно-ключично-сосце-подібні м’язи. Ви можете намацати цей м’яз праворуч, повернувши голову наліво, і навпаки. Грудино-ключично-сосцеподібні м’язи працюють як антагоністи, коли ми повертаємо голову направо або наліво, і як синергісти, коли ми опускаємо голову.

До м'язів тулуба належать грудні м’язи, м’язи живота і м’язи спини. Частина грудних м'язів бере участь у рухах рук, а міжреберні м’язи й діафрагма — у дихальних рухах. Поверхневі м'язи спини також забезпечують рухи рук і, частково, голови й шиї. Глибинні м’язи спини розгинають і повертають тулуб, підтримують його у вертикальному положенні.

М’язи живота (черевний прес) утворюють стінку черевної порожнини, утримують внутрішні органи в сталому положенні, беруть участь у рухах тулуба вперед і вбік. Якщо ці м’язи слабкі й нетреновані, то під час навантаження вони можуть розходитися, а в утворені під шкірою отвори можуть випадати петлі кишки. Так утворюються грижі.

М'язи плечового пояса забезпечують рухи рук у плечовому суглобі й рух лопаток. Передня група м’язів плеча — це згиначі, а задня — розгиначі руки в ліктьовому суглобі. Передні м’язи передпліччя згинають кисть і пальці, а задні — розгинають. У русі пальців беруть участь і м’язи кисті.

М'язи пояса нижніх кінцівок здійснюють рухи ніг у тазостегновому суглобі, випрямляють зігнений уперед тулуб, підтримують вертикальне положення тіла. Важливою складовою передньої групи м’язів стегна є добре розвинений чотириголовий м’яз. Він згинає ногу в тазостегновому суглобі й розгинає в колінному — саме такий рух відбувається під час удару футболіста по м’ячу. Антагоністом цього м’яза є сідничні м’язи стегна, які відводять ногу назад. Працюючи як синергісти, ці м’язи утримують корпус у вертикальному положенні, фіксуючи тазостегнові суглоби. Гомілкові м’язи передньої та задньої групи розгинають і згинають стопу й пальці. Станьте навшпиньки — і відчуєте напруження в литкових м’язах, які розміщуються на задніх поверхнях гомілок. Ці м’язи добре розвинені й беруть участь у ходьбі, стрибках тощо.

1. Користуючись текстом та мал. 27.1, разом із товаришем проведіть міні-вікторину. Нехай один із вас, користуючись текстом параграфа, називає м’яз, а інший за текстом визначає групу, до якої цей м’яз належить, і його функцію.

2. Використовуючи текст параграфа і мал. 27.1, складіть таблицю «Групи скелетних м’язів». У лівій колонці зазначте групи м’язів, у правій — м’язи, що належать до кожної з груп.

1. Від чого залежить форма м’язів? 2. Чому мімічні м'язи відносять до скелетних? 3. Які м’язи у людини є найсильнішими й чому? 4. Які фізичні вправи можуть запобігти утворенню грижі й чому? 5. Чому одні й ті самі м’язи можуть у різних ситуаціях бути й синергістами, й антагоністами? Наведіть приклади. 6*. Серед м’язів, що розгинають і згинають ногу (мал. 27.1), знайдіть м’язи-антагоністи і м’язи-синергісти. 7*. Знайдіть на мал. 27.1 кравецький м’яз. Спробуйте пояснити, чому він отримав таку назву.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова