Народна Освіта » Українська мова » § 44. Аудіювання (слухання — розуміння). Аудіювання тексту з елементами опису процесів праці

НАРОДНА ОСВІТА

§ 44. Аудіювання (слухання — розуміння). Аудіювання тексту з елементами опису процесів праці

Мово моя материнська,
Квітни в душі й на вустах.

Ти — мій рушник український,
Ти — моя доля, мій шлях.

І. Чернецький

268. І. Ознайомтесь із текстом.

ПРО ТОЛОКУ, ОБЕРЕГИ ТА ІНШЕ

Колись, якщо батько збирався ставити хату синові,
який одружився і вже має свою сім’ю, то восени, на тому
місці, де планується дім, сіяли жито. І за тим, як воно
восени сходить і кущиться, як навесні оживає, чи дружні
дає паростки, пильно стежили. Гарне жито —ознака то-
го, що життя в новій хаті буде гарне й дружнє.

На закладку хати збиралися всі — від найстарішого до наймен-
шого. У яму, куди закопували перший із чотирьох основних стовпів,
кожен із членів сім’ї кидав дрібну монету — щоб хата була багата.

Майстер, якого запрошували на весь період будівництва (якщо
сам господар не міг виконувати цю роботу), виготовляв невеликий

Оберіг, каркас,
толока, глей, глиця

дерев’яний хрест, який кропили свя-
ченою водою (така вода мала бути
в кожній оселі протягом усього року)
і прибивали до першого основного
дерев’яного стовпа. Хрест кріпився на-
завжди, потім, замурований глиною,
він правив за своєрідний оберіг, який
мав захищати і хату, і її мешканців
від усяких життєвих неприємностей.
Майстер відтепер ставав головною фі-
гурою в сім’ї на час будівництва. З ним
радились і про матеріали, і про ціну на
них, і про харчі для робітників, яких,
до речі, підбирав сам майстер. Робіт-
ники ставили дерев’яний каркас хати,
а також улаштовували покрівлю, після
чого господарі збирали толоку.

Толокою (гуртом) обмазували хату.
На толоку намагалися ходити всі жи-
телі села без запрошень. Від кожної
хати мав прибути робітник — це дава-
ло гарантію того, що коли комусь дове-
деться збирати толоку, то і йому ніхто не відмовить. Толоку зазвичай
збирали в неділю — вільний від основної роботи день. Обмазували
хату глиною або глеєм певної концентрації, тобто розбавленими піс-
ком. У розчин також додавали солому або глицю. Вимішували розчин
кіньми. Майстер весь час слідкував за концентрацією розчину і давав
команду до початку обмазування. На толоку ходили зі своїм інстру-
ментом. Чоловіки брали вила, а жінки — відра. Із вилами-гарпуном
працювали два чоловіки. Вила-гарпун мали зуби, зігнуті під кутом 90
(виготовляли їх у кузні), ручку довшу, ніж звичайно, прикріплений
міцний мотузок. Два чоловіки, із яких один тримав гарпун за ручку,
а інший — за мотузок, заглиблювали вила у розчин і виривали валь-
ки; інші чоловіки звичайними вилами конвейєром передавали їх далі
до жінок, що обмазували хату, розбавляючи розчин водою, яка у них
весь час була у відрах.

Квітку — букет квітів — майстри ставлять, скінчивши певну ді-
лянку роботи. Квітка символізує завершення процесу, а також натя-
кає господарям, що слід пошанувати майстрів.

По закінченні обумовлених договором робіт господарі розрахо-
вуються із робітниками. Загальну суму передають майстрові, який
і повинен по справедливості наділити всіх виконавців робіт. З цієї ж
суми майстер виділяє господарям невелику, скоріш символічну част-
ку «на огорожу» — за допомогу й гостинність. Для розрахунку ви-
бирають такий день, коли робітники із дружинами зможуть прийти

А.Д. Базилевич. Ілюстрації
до «Енеїди» І. Котляревського

(1968 р.)

до господарів. Після розрахунку починається пригощання. Причому
частують не тільки господарі майстрів, а й майстри господарів.

Чи ж не прекрасна традиція? Знаючи, що робота завершиться та-
ким ритуалом, певно ж, у процесі праці обидві сторони мусили «бе-
регти обличчя».

Нам здається, що такі стосунки, де, віддаючи данину професійній
майстерності, водночас шанують людську гідність, варті наслідуван-
ня (3 кн. «Чим хата багата»; 476 сл.).

II. Дайте відповіді, обравши один із варіантів, та виконайте завдання
до останнього питання.

На місці зведення хати колись сіяли:

А овес;    Б жито;

В пшеницю;    всяку пашницю.

2.    В яму, куди закопували перший стовп, кидали дрібну монету для
того:

А щоб життя в новій оселі було гарним;

щоб стосунки між мешканцями нового житла були дружніми;

В щоб хата була багата;

щоб добре родила городина.

3.    Хрест, прикріплений до першого основного стовпа, відігравав таку
роль:

А слугував місцем, де люди сходились на спільну молитву про
успішне закінчення роботи;

у новому помешканні там мали бути розміщені хатні образи;
хрест правив за оберіг, який мав захищати хату та її мешканців
від усяких життєвих непрємностей;

це був своєрідний громовідвід, що мав оберігати оселю від блис-
кавки.

4.    Люди збиралися на толоку:

А після встановлення хреста;

після того як робітники ставили каркас і влаштовували покрівлю;
В після обрання майстра;

після того як майстер підбере працівників.

5.    Толокою на будівництві:

А обмазували хату;

вкопували стовпи;

В облаштовували покрівлю;
будували каркас оселі.

6.    На толоку намагалися ходити всі мешканці села:

А бо це був давній звичай;

бо про допомогу просив односельців господар;

В бо це гарантувало, що коли комусь доведеться збирати толоку,
то йому ніхто не відмовить;
з поваги до майстра, який скликав людей.

7.    Толоку збирали переважно:

А навесні;    влітку;

В    восени;    Г    у неділю.

8.    У розчин, яким обмазували хату, колись додавали:

А    цемент;    Б    солому;

В    гравій;    Г    керамзит.

9.    Чоловіки й жінки приносили на будівництво таке приладдя:

А чоловіки приносили відра з водою, а жінки — вила;

жінки приносили матеріал для розчину, а чоловіки — відра з во-
дою;

чоловіки приносили вила, а жінки — відра з водою;
і чоловіки, і жінки приносили відра з водою.

10. «Квітка», поставлена майстрами, сповіщала господарів:

А про закінчення роботи на цей день;

про виконання певної ділянки роботи;

В про те, що слід пошанувати майстрів;

про завершення процесу всього будівництва.

З найманими робітниками по справедливості розраховувався:

А господар;    Б майстер;

В господиня;    учасники толоки.

12. Символічну суму виділяли господарям:

А «на городину»;    Б «на гараж»;

В «на огорожу»;    «на пригощання».

III. Отже, яку діяльність можна назвати «толокою»? Чи є толока у ва-
шій школі? Напишіть твір-розповідь про свою участь у трудовій діяльності.

 

Це матеріал із підручника Українська мова 7 клас Кобцев Д. А.

 

Категорія: Українська мова

Автор: admin от 12-01-2016, 04:36, Переглядів: 913