Хліб - усьому голова - роздум про зміст прислів’я, його тлумачення.

З давніх-давен в Україні існує така традиція: кожного, хто приходить із чис­тими помислами, зустрічають паляницею на вишитому рушникові. На весіл­лях пекли коровай і зустрічали ним в оселі молодят. Коли перший раз входили в збудовану хату, обов’язково вносили хліб і сіль. Збираючись у далеку дорогу, чумаки завжди брали шматок хліба.      

Віддавна люди навчилися вирощувати хліб. Золоті зернята в землі тягнуться до сонця і перетворюються на колосок, який наповнюється соковитим зерном. Воно достигає, і пшеничні лани перетворюються на золоте море.      

Завдяки важкій хліборобській праці хліб з’являється на нашому столі. Ніщо не може порівнятися із запахом свіжого, рум’яного хліба. До нього треба стави­тися з особливою пошаною, бо в кожному його шматочку вкладено багато люд­ської праці і здоров’я. 

Батьки повинні змалечку привчати дітей берегти хліб. Про нього складе­но багато пісень, віршів, оповідань, приказок. Недаремно на прапорі України є жовтий колір — це символ золотої ниви. У народі кажуть: «Хліб — усьому голо­ва». Він уміщує енергію землі і сонця та передає її людині. Отож, бережімо хліб і шануймо працю трударів-хліборобів!