Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: коли і за яких обставин було відновлено Галицько-Волинське князівство, що було зруйновано монгольською навалою; як складалися відносини між Галицько-Волинським князівством і Золотою Ордою; яку внутрішню і зовнішню політику проводив Данило Галицький; що зумовило поступовий занепад Галицько-Волинського князівства і припинення династії Романовичів.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: коли відбувся перший похід монгольського війська на Русь і в чому полягає сутність трагедії на річці Калка; що таке монгольська навала та якими були її наслідки; як утворилася Золота Орда; що таке баскак, ярлик, улус.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: як і чому Галицьке і Волинське князівства об’єдналися в єдину державу; якою є роль Романа Мстиславича в історії України; чому синам Романа Мстиславича довелося вести тривалу і запеклу боротьбу за батьківську спадщину.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: як розвивалася культура Русі-України в другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст.; які визначні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва Русі збереглися до теперішнього часу; яку роль відіграла Русь в історії середньовічної Європи.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: якими були причини роздробленості Русі; яким був політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського князівств; чому князі вели запеклу боротьбу за Київ; як відбувалося формування Галицького і Волинського князівств, що таке «політична роздробленість», «удільні князівства», «міжусобиця».

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: яким був життєвий шлях Володимира Мономаха та чим він уславив себе; яку внутрішню і зовнішню політику здійснював Володимир Мономах, посідаючи великокнязівський престол; чому князя Мстислава Володимировича назвали Великим.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: яким було становище держави за часів Ярославичів; чому точилася боротьба Ярославичів за київський престол; що таке князівські з’їзди та які рішення на них приймалися.

У творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Со-лунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст.

Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь: про політичний устрій Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.; якими були особливості становища представників різних верств населення; про сутність феодальних відносин на Русі; про стан розвитку господарства і торгівлі; що таке «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верства», «сюзерен», «гривна», «віче», «вотчина», «помістя».

Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві. Незадовго до смерті Володимир призначив спадкоємцем великокнязівського престолу свого молодшого сина Бориса. Проте коли 1015 р. князь помер, владу в Києві захопив його пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса.