Коломийки
Коломийка... така легенька... що від неї за плечима виростають крильця.
Михайло Коцюбинський
Ці запальні, жартівливі пісеньки, що можуть не лише виступати супроводом до танцю, але й існувати як окремий жанр, давно здобули в народі заслужену шану й любов. Дійшли вони до нас із глибини віків, але й донині є одним з найпоширеніших фольклорних жанрів в Україні. Об’єднуючись у цикли, які прийнято називати в’язанками, вони мандрують і досі від краю до краю, несучи в степову Україну відгомін бистрих карпатських річок.
Коломийки — величезний масив інформації про людей, що їх виконують, про світ, у якому вони живуть, про те, що вони люблять і ненавидять, за чим сумують і чого прагнуть.
Ці пісні неповторні за щирістю висловлених у них почуттів, за влучністю сатиричних і гумористичних деталей.
Надзвичайно гарно сказав про коломийки Іван Франко, назвавши їх «розсипаним намистом з перлів», і підкресливши, що «...вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями й кольорами, де бачимо сльози й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі й жарти нашого народу в різних його розверстуваннях, його сусідів, його соціальний стан, його життя громадське й індивідуальне від колиски до могили, його традиції і вірування, його громадські й етичні ідеали».
ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ
Ой співанки-коломийки, в’язанку з них в’яжу,
Як попросять заспівати, я ся не відкажу.
Коломийка, коломийка, весела співанка,
Не раз її над колисков заспівала мамка.
Як я стану коломийки співати, співати,
Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати.
Ой дрібонька коломийка, дрібонька, дрібонька,
Одна мила, друга люба, третя солодонька.
- Звідки мої співаночки? - питаються люди.
В полонинах, буковинах ростуть вони всюди.
Та я собі заспіваю, тоненько засвищу,
Стільки знаю співаночок, як трави та листу.
Ой повіяв буйний вітер, повіяв, повіяв,
Та він мої коломийки по горах розсіяв.
Коломийку заспіваю, як ми веселенько,
Коломийку заспіваю, як болить серденько.
Коли собі заспіваю, то жура щезає,
Бо то наша коломийка такі чари має.
Ой Матію та Матію, відколи тя прошу,
Зроби мені коновочки, най співанки ношу.
Зроби одну, зроби одну та зроби ще й другу,
Одна буде про веселість, а друга про тугу.
Ой я собі заспіваю двома голосами.
Один піде понад лугом, а другий лісами.
Ой щебече соловейко у мене на груші,
Кожен так собі співає, як йому на душі.
Співаночки-складаночки, я вас не складала,
Складали вас парубочки, а я переймала.
Я посію пшениченьку, вродиться льоночок,
Коби таки до роботи, як до співаночок.
А я годна льонок брати та годна стелити,
А я годна заспівати та й годна робити
.
Ой коби ми, подружечко, голосочки склали,
Ми би своїх коломийок не переспівали.
Ой коби ми, подружечко, голоси зложили,
Ми би своїх легіників співанками вкрили.
Та хоч би всі зорі впали й писарями стали,
Ще би наших співаночок не переписали.
Ось вам приклад справжньої в’язанки коломийок (сама коломийка складається з двох рядків), що народилась у Західній Україні.
Є в ній усе: і завзяття талановитої молодої дівчини, що «в’яже» цю чудову в’язаночку, і розповідь про тих, хто живе поряд із нею, і про настрій, і про селянську працю, звичну й щоденну. Традиційний віршовий розмір (вінтак і зветься - коломийковий) надає співаночці неповторного колориту.
Зверніть увагу також на ілюстрації і скажіть, що саме вказує на регіон створення коломийки.
Секрет розміру коломийкового вірша полягає в тому, що у дворядкових творах у кожному рядку має бути лише чотирнадцять складів, з обов’язковою паузою після восьмого складу. Перший рядок виступає немовби заспівом, зачином, а другий завершує висловлену думку.
Коломийки використовувались як приспівки до танцю або існували незалежно від нього.
Проаналізуйте в’язанку «Дозвілля молоді» і з’ясуйте призначення першого і другого рядків кожного з двовіршів-коломийок.
ЖАРТІВЛИВІ КОЛОМИЙКИ
Ой смійтеся, дівчаточка, та й ви, молодиці,
Посіяв я файку жита, а цибух пшениці.
На припічку молотив, у запічку віяв,
Під припічком наорав, пшениці насіяв.
Ой Іван-подолян ходив з посторонком,
Вперезався комишем, підпирався ворком.
Тримав став на печі, черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками, стріляв птахи маком.
Як ся став запалив, риби погоріли,
Попалені щупаки до лісу летіли.
Ой дівчино, дівчинонько, вмієш ся пишити,
А не вмієш до сорочки рукава пришити.
Ой ти, білява, білявино, чого така біла?
Бо на мені пудерику до півтора кіла.
Ой ішов я з вечорниць та попід городи,
Замотався в гарбузи та й наробив шкоди.
Як зачали старі баби кочергами гнати,
То я мусив гачі дерти, гарбузи латати.
Утікав я од Параски через перелазки,
Якась біда ударила по штанах три разки.
А я кричу: - Ґвалту, люди, чого біда хоче? -
А по мені четвертий раз: - Не ходи поночі!
Як ішов я через село, курка мене вздріла,
Якби не та паличенька, була б мене з’їла.
Ой скрипочка би не грала, якби не той смичок,
Не була би жінка бита, якби не язичок.
Та журюся, хлоп молодий, що ми жона схудне:
Доки зварить дещо їсти, то уже полудне.
Ой мала я миленького, ой мала я, мала,
Поставила на ворота, та й ворона вкрала.
Ой мала я хлопця, ой хлопця Андруха,
Посадила над водою, та й украла муха.
Роботящий легінище, нема що казати:
До півночі за дівками, до полудня - спати.
Егей, файна дівка, файна, шкода, що лінива:
Штири днини горшки мокли, а п’ятої мила.
Та чотири легіники сіно обертали,
Миша в сіні шелеснула - вони повтікали.
Ой скажіте, добрі люди, чим Андрій хворіє:
На роботі - замерзає, коло миски - пріє.
Гачі - штани.
Ми вже говорили про те, що коломийки часто мають гумористичний і навіть сатиричний характер. Ось вам і приклад: у цьому творі щиро й дотепно висміяно ті людські вади, за які завше в Україні брали на кпини, зокрема лінощі та нечупарність.
А спробуйте-но відповісти: які саме людські вади висміюються в кожній коломийці в’язанки «Жартівливі коломийки»?
Зверніть увагу на особливу лексику коломийок, художні засоби, що традиційно в них використовуються. Постійні епітети та гіперболи, яскраві антонімічні пари та пестливі форми звертань роблять коломийки абсолютно неповторним, живим і сучасним явищем нашого життя.
Годі шукати по світах чогось подібного до українських коломийок: не знайдете!
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Перерахуйте, які життєві явища змальовані в коломийці «Дозвілля молоді».
2. Як називаються цикли, у які об’єднують коломийки? Хто є їх героями?
Міркуємо
1. Опишіть, яким ви уявляєте собі життя людей, що є виконавцями, авторами і героями коломийок. Яка інформація про них є безпосередньо в самих в’язанках?
2. Виразно прочитайте коломийки і вкажіть, з якою інтонацією повинна виконуватись кожна з них або вся в’язанка.
Аналізуємо
1. Які риси традиційних народних пісень мають коломийки?
2. Чи можливе, на вашу думку, застосування елементів гумору чи сатири у традиційних коломийках? Підтвердіть свою відповідь цитатами.
Дискутуємо
1. Спробуйте створити власні коломийки про явища сьогодення. Які саме ознаки цього жанру ви повинні обов’язково врахувати?
2. Поміркуйте і скажіть: завдяки чому коломийки залишаються сучасними і часто співаними творами українського фольклору? Можливо, хтось із вас поцікавиться додатковими матеріалами і зможе навести приклади сучасних коломийок.
ПОДОРОЖ ЛІТЕРАТУРАМИ СВІТУ
Сьогодні ми здійснимо уявну подорож за піснею, що стала народною не лише в Україні, а й у далекій Шотландії. Подолавши кордони й мовні бар’єри, вона підкорила всю Європу, звучала й звучить чеською і французькою, польською та болгарською, угорською і сербською мовами. І ви її прекрасно знаєте.
Це пісня «Їхав козак за Дунай». Ось що писав про неї та її автора Михайло Максимович, перший ректор Київського університету імені Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), видатний український учений-фольклорист: «Сія пісня складена
козаком Семеном Климовським, якому, напевно, належить і чимало інших, що лишилося невідомим, як і взагалі ми не знаємо творців народних пісень. Климов-ський жив близько 1724 року... Пісня сія переходить з одного пісенника в інший зі сторонніми наростами, які ледве чи можна приписати Климовському».
Звісно, що при перекладах іншими мовами текст пісні втрачав первинну сюжетну основу, кожен народ доповнював його елементами з власного життя: і на світ з’являвся цілком новий твір.
Німецький фольклорист і письменник Георг Коль зібрав незаперечні докази того, що саме згадана українська пісня стала основою схожих народних співанок у різних країнах. Учений детально дослідив історію її подорожей, зібрав чимало даних про життя Семена Климовського і щиро дивувався, що в Україні про цього талановитого автора широка громадськість майже нічого не знає.
Виявляється, пісню Климовського перекладали кращі європейські поети, до неї зверталися найвідоміші композитори. Тільки Бетховен створив аж дві музичні варіації на тему пісні «Їхав козак за Дунай»!
Ясна річ, що шотландець чи француз, співаючи цю пісню, можливо, не знає про її справжнє походження. Швидше за все він вважає її народною. І це прекрасно! Адже, як пригадуєте, найвище визнання таланту автора -це коли його пісні летять по світу і люди вважають їх своїми, рідними.
Проте ми мусимо пам’ятати, що українська культура - предмет гордості нашого народу, і повинні зберегти рідкісні зразки українських народнопоетичних творів, які примхлива доля розсипала по світу, передати у спадок слова пісень та розказати нащадкам про їхніх творців, таких, як козак Семен Климовський.
ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК
П а фос (з грецької - «почуття», «пристрасть») тво ру - всі ті високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією, явищем, ідеєю. Вони (ці емоції) продиктовані, по суті, внутрішнім переконанням і станом самого автора. У пафосі емоційна напруга і думка складають єдине гармонійне ціле і становлять душу художнього твору.
Пригадайте твори, які ви вже вивчали. Спробуйте визначити, яким саме пафосом вони перейняті.
Коломийки - жанр української пісенної лірики, чия ритмомелодика пов’язана з однойменним народним танцем. Походження цієї назви пов’язують із містом Коломия - адміністративним і культурним центром Гуцульщини. Поширений цей жанр здебільшого в Західній Україні. Традиційна жанрова структура коломийки складається з дворядкової строфи, кожен рядок якої містить прикінцеву риму і налічує 14 складів.
Така віршова структура називається ще коломийковим віршем. Зародження коломийок датується ХУ-ХУІ століттями, а перші їх записи були зроблені у ХУІІІ столітті.
Часто декілька коломийок об’єднані спільною темою, ідеєю, образами. Така низка коломийок дістала назву «в’язанка», або «віночок».
Щодо змісту цих пісень, то вони містять чималий спектр настроїв, переживань, почуттів людини. Ліричність у коломийках гармонійно поєднується з
комічними елементами, причому в таких творах зустрічаються як зразки теплого добродушного гумору, так і жорсткої, відвертої сатири. Коломийкам властива яскрава образність, дотепність і стислість висловлення, використання багатьох засобів фольклорної поетики, найчастіше - порівнянь.
Знаючи будову коломийкового вірша, спробуйте проаналізувати прочитані вами в’язанки. Хто з поетів користувався віршовим розміром, що зветься коломийковим віршем?
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Козацькі пісні повертають нас до славного минулого України, до часів Запорозької Січі. А щоб ви більше дізнались про героїв нашої землі - козаків, пропонуємо виконати різноманітні творчі завдання.
Ті, хто любить живопис, спробуйте в бібліотеці, Інтернеті, спеціальних енциклопедіях і довідниках знайти репродукції1 картин, написаних українськими (і не тільки) художниками, присвячених історії українського козацтва, гетьманам України, особливим подіям у житті запорожців. Прикладом такого живописного полотна може слугувати картина Олександра Мурашка «Похорон кошового».
Той, хто цікавиться атрибутикою (ознаками), особливо військовою, може скласти своєрідний тлумачний словничок козацького спорядження, одягу, зброї. Для цього вам теж необхідно буде скористатись Інтернетом, тлумачними словниками, довідниками.
1 Репродукці я - картина, малюнок тощо, відтворені поліграфічним способом (найчастіше у фотоальбомах).
В одній із пісень згадуються гетьмани Петро Дорошенко та Петро Сагайдачний. Підготуйте реферати-доповіді про цих ватажків козацького війська. Обов’язково з’ясуйте, чим саме прославились вони в нашій історії.
А також цими відомостями ви можете поділитися з друзями, рідними у день християнського свята Покрови (святкується 14 жовтня), який традиційно був днем українського козацтва. Влаштуйте тематичний вечір, присвячений нашим предкам, виконайте козацькі пісні, вивчені вами, продемонструйте зібраний ілюстративний матеріал, прокоментуйте його.
ЛІТЕРАТУРНА П’ЯТИХВИЛИНКА
До вашої уваги - в’язанка коломийок, у якій переплутані закінчення других рядків. Спробуйте протягом п’яти хвилин виправити їх так, щоб коломийки зазвучали, як потрібно:
Ой послухай, моя мати, що буду казати:
Не дай мені три дні їсти, а дай похворівся.
Пішли кози поза лози, і ягнята бляють,
Та пусти ня, люба мамко, де хлопці Іванко.
Пусти мене, моя мамко, мало погуляти.
Та я прийду додомоньку, як буде на вшитко.
Пусти мене на гуляння, моя рідна мамко,
Бо там сидить і чекає на мене солома.
Упав сніжок на обліжок, дуже забілівся.
Не є любка на гулянню, ачей, понеділка.
Не йде Іван на гуляння, сидить Іван дома,
Хижа би ’му ізгоріла, як суха зоряти.
Ой гуляла відданиця, ой гуляла дівка,
Та гуляла від суботи аж до погуляти.
Вчора гулі, і десь гулі, і назавтра гулі,
Та доти я догуляла - ні чобіт, ні гуні.
Егей, поле широкоє, кінця ’му не видко,
Та кого є на гуляння, того є гуляють.
Можете влаштувати змагання: хто швидше розгадає цю коломийку-ребус.
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО РОЗДІЛУ «ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ»
ЗАВДАННЯ 1-8 МАЮТЬ ПО ЧОТИРИ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ,
З ЯКИХ ЛИШЕ ОДНА ПРАВИЛЬНА.
Виберіть правильний, на вашу думку, варіант відповіді.
1. «Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу», - сказав Микола Гоголь про
А казки В перекази
Б легенди Г пісні
2. Сестри виряджають свого брата до війська в пісні
А «Ой на горі та женці жнуть»
Б «Гомін, гомін по діброві»
В «Стоїть явір над водою»
Г «Ой у степу криниченька»
3. Пропозицію поміняти люльку на жінку отримує герой пісні
А «Ой на горі та женці жнуть»
Б «Гомін, гомін по діброві»
В «Стоїть явір над водою»
Г «Ой у степу криниченька»
4. Рядки «Візьми, сестро, піску жменю, посій його на каменю» є у творі А «Ой на горі та женці жнуть»
Б «Гомін, гомін по діброві»
В «Стоїть явір над водою»
Г «Ой у степу криниченька»
5. Паралель між молодим козаком і зеленим явором наявна в пісні, де є такі рядки
А «Гей! Хто в лісі, озовися!»
Б «Гомін, гомін по діброві»
В «Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти»
Г «Ой у степу криниченька, з неї вода протікає»
6. Чумацькою є пісня
А «Ой на горі та женці жнуть»
Б «Гомін, гомін по діброві»
В «Стоїть явір над водою»
Г «Ой у степу криниченька»
7. Жанр коломийки зародився в такому регіоні України
А Північному В Західному
Б Південному Г Східному
8. Будова коломийки така
А 2 рядки по 12 складів В 2 рядки по 14 складів
Б 4 рядки по 14 складів Г 4 рядки по 12 складів
ЗАВДАННЯ 9-10 НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ.
ДО КОЖНОГО РЯДКА, ПОЗНАЧЕНОГО ЦИФРОЮ,
ДОБЕРІТЬ ВІДПОВІДНИК, ПОЗНАЧЕНИЙ БУКВОЮ.
9. Установіть відповідність між рядком і назвою пісні
Назва пісні
А «Стоїть явір над водою»
Б «Ой на горі та женці жнуть» В «Ой у степу криниченька»
Г Коломийка
Д «Гомін, гомін по діброві»
Рядки пісні
1 «Гей! Хто в лісі, озовися!
2 «Старша сестра коня веде»
3 «Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти»
4 «Ой у степу криниченька, з неї вода протікає»
10. Установіть відповідність між видом мистецтва і його провідним засобом
|
Вид мистецтва |
Провідний засіб |
|
|
1 |
література |
А звук |
|
2 |
кіно |
Б смак |
|
3 |
живопис |
В слово |
|
4 |
музика |
Г колір Д рух |
У ЗАВДАННЯХ 11-14 ЗАПИШІТЬ ВІДПОВІДЬ СЛОВОМ,
СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМ ЧИ РЕЧЕННЯМ.
Автор: asia2016 от 21-02-2017, 14:52, Переглядів: 25388