Короткий словник термінів з біології за 7 клас » Народна Освіта


Народна Освіта » Біологія » Короткий словник термінів з біології за 7 клас






Короткий словник термінів з біології за 7 клас

А

Адаптації (від лат. адапто - пристосовую) - різноманітні пристосування організмів до умов середовища життя.

Альфа-особина (від грец. альфа (а) -перша літера грецького алфавіту) - лідер в угрупованні соціальних тварин.

Б

Безумовні рефлекси - відносно постійні, вроджені реакції організму у відповідь на дію зовнішніх і внутрішніх подразників.

Бічна лінія - орган чуття риб, личинок і деяких дорослих земноводних, розташований у їхній шкірі; сприймає напрямок потоків води та різні коливання у довкіллі.

В

Вид - сукупність організмів, схожих між собою за будовою, життєвими функціями, вимогами до середовища життя, які займають певну територію, можуть вільно схрещуватися між собою і давати плідних нащадків.

Вібриси (від лат. вібро - коливаюся) -довгі чутливі волоски на тілі (переважно на голові) ссавців.

Г

Гельмінти (від грец. гепьмінтос - черв) -представники різних груп червів, які ведуть паразитичний спосіб життя.

Гемолімфа (від грец. - хайма - кров і лат. лімфа - чиста вода, волога) - рідка тканина внутрішнього середовища деяких безхребетних тварин з незамкненою кровоносною системою; утворюється за рахунок змішування крові та порожнинної рідини.

Гермафродити (від імені міфологічної істоти давніх греків, сина бога Гермеса та богині Афродіти - Гермафродита - напівчоло-віка, напівжінки) - організми, у яких утворюються як жіночі, так і чоловічі статеві клітини.

Глікокапікс (від грец. глікіс - солодкий та лат. каллюм - товста шкіра) - тонкий пружний надмембранний шар тваринних клітин, який складається з органічних речовин, сполучених із плазматичною мембраною.

Гормони (від грец. гормао - рухаю, спонукаю) - біологічно активні органічні сполуки тварин, здатні регулювати процеси росту, розвитку та обміну речовин. їх виробляють ендокринні залози.

Грумінг (в(д англ. грум-чистити коня, доглядати) - одна зі складових гігієнічної поведінки тварин, спрямованої на очищення поверхні тіла. У тварин, які ведуть колективний спосіб життя, слугує механізмом підтримання ієрархії, у приматів - також статевої поведінки.

Д

Дзижчапьця - видозмінена друга пара крил у двокрилих комах; стабілізують положення тіла під час польоту.

Дихання - сукупність процесів, що забезпечують надходження в організм кисню та розщеплення складних органічних сполук в організмі до простіших, унаслідок чого вивільняється енергія, необхідна для забезпечення процесів життєдіяльності.

Е

Екологічна етика (від грец. етикос - норов, звичай) - галузь знань, предметом якої є моральні та духовні аспекти ставлення людини до живої і неживої природи. Базується на усвідомленні того, що живі організми та неживі об'єкти мають таке саме беззаперечне право на існування, як і людина.

Екологічна ніша (від ойкос - дім, житло та логос - наука) - просторове та трофічне положення популяції певного виду в екосистемі, визначається зв'язками з популяціями інших видів та відношенням до чинників неживої природи.

Екологічні чинники - усі компоненти навколишнього середовища, які впливають на живі організми та їхні угруповання: абіотичні чинники - складові неживої природи; антропогенні чинники - різні форми діяльності людини; біотичні чинники - різні форми взаємозв'язків між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях.

Екологія (від грец. ойкос - дім і логос -наука) - наука про взаємозв’язки живих організмів та їхніх угруповань між собою та з навколишнім середовищем.

Екосистема (від грец. ойкос - дім і система - об’єднання, сполучення) - сукупність популяцій різних видів, які взаємодіють між собою та з фізичним середовищем життя таким чином, що виникають потоки енергії та колообіг речовин, які з’єднують усі компоненти екосистеми в єдине ціле.

Елементарна розумова діяльність -поведінка тварин, яка відрізняється від на-учіння тим, що тварина, стикнувшися з новою для себе ситуацією, зазвичай з першої спроби будує правильну модель поведінки.

Ентомологія (від грец. ентома- комахи та логос - наука) - наука про комах.

Етограма (від грец. етос - норов і гра-мос - записую) - реєстрація всієї послідовності поведінкових реакцій і поз особин певного виду.

Етологія (від грец. етос - характер, норов та логос - наука) - наука про поведінку тварин.

Ехолокація (від грец. ехо - звук та лат. локаціо - розміщення) - здатність тварин виробляти звукові сигнали (як правило, високої частоти) і сприймати їх після того, як ті відбиваються від перешкод; тварини використовують ехолокацію для полювання на здобич та орієнтації у просторі.

Ж

Живонародження - спосіб розмноження тварин, за якого зародок розвивається всередині материнського організму без формування яйцевих оболонок.

Жирове тіло - пухка сполучна тканина членистоногих, яка заповнює проміжки між внутрішніми органами; накопичує поживні речовини, поглинає продукти обміну речовин, є джерелом води та виконує теплоізоляційну функцію.

з

Запліднення - процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин з утворенням зиготи. Буває зовнішнім та внутрішнім.

Заповідники - природоохоронні установи загальнодержавного значення, які створюють з метою збереження у природному стані типових для даної місцевості або унікальних природних комплексів, вивчення природних процесів і явищ, що в них відбуваються, розроблення наукових засад охорони природи.

Зародкові листки - зародкові тканини багатоклітинних тварин (ектодерма, мезодерма, ентодерма).

Зигота (від грец. зиготос- сполучений разом) - запліднена яйцеклітина; утворюється внаслідок злиття чоловічої та жіночої статевих клітин.

Зоологія (від грец. зоон- тварина та логос - наука) - наука про тваринний світ.

І

Ієрархія (від грец. Ієрос- священний та архі - влада) - положення особини в соціальній структурі угруповання тварин, яке визначається її черговістю при споживанні їжі, можливістю залишити нащадків, положенням при пересуванні групи.

Ієрархія домінування (від грец. ієрос -священний, архі- влада та лат. домінантіс -панівний) - система «підпорядкування - домінування» в угрупованнях соціальних тварин.

Імпринтинг (від англ. імпринт - фіксувати, запам’ятовувати) - фіксація в пам'яті ознак об’єктів під час формування або корегування вроджених поведінкових дій.

Індивідуальний розвиток - розвиток багатоклітинних організмів, що починається від однієї клітини (зиготи, спори тощо) чи багатоклітинного зачатка (при вегетативному розмноженні) та закінчується смертю.

Інстинкт (від лат. інстинктус - спонукання) - закономірна послідовність складних, спадково зумовлених стереотипних актів поведінки, притаманна особинам даного виду і спрямована на здійснення тієї чи тієї життєвої функції. У сучасній науковій літературі замість поняття «інстинкт» дедалі частіше вживають «стратегія поведінки».

К

Колообіг речовин - сукупність циклічних фізичних, хімічних і біологічних процесів у біосфері, пов’язаних з перетворенням і переміщенням певних хімічних елементів і речовин. Частково ці процеси відбуваються за участі живих істот, частково - поза їхніми організмами.

Коменсалізм (від лат. ком - разом та менса - стіл, трапеза) - тип взаємозв’язків організмів різних видів, за якого один з них (коменсап) використовує їжу, продукти життєдіяльності, організм чи житло іншого (хазяїна), не завдаючи останньому помітної шкоди.

Комунікація тварин (від лат. комунікацій - передача, повідомлення) - поведінка тварин, пов’язана з передачею тим чи тим способом інформації, яка змінює поведінку інших особин.

Конкуренція (від лат. конкурентіа -стикатись) - взаємозв'язки між особинами одного (внутрішньовидова) або різних (міжвидова) видів, за яких використання певного ресурсу довкілля одним із конкурентів зменшує його доступність для інших.

Консументи (від лат. консумо - споживаю) - гетеротрофні організми, які споживають готові органічні сполуки: інші організми, продукти їхньої життєдіяльності або рештки.

Кутикула (від лат. кутикула - шкірка) -щільний шар неклітинної речовини, що вкриває поверхню тіла багатьох живих організмів (членистоногі, круглі та кільчасті черви та ін.); продукт виділення клітин покривного епітелію.

л

Ланцюги живлення - послідовності, у яких організми одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого.

Личинка - фаза непрямого розвитку тварин, яка значно відрізняється від дорослих особин за будовою, а часто - і способом життя.

Лялечка - фаза розвитку комах, на якій відбуваються складні процеси руйнування тканин та органів, притаманних личинці, та формування таких, що притаманні дорослій особині.

М

Мантія (від грец. мантіон - покривало, плащ) - складка покривів молюсків і деяких інших груп тварин, що вкриває все тіло або його частину.

Міграція (від лат. міграцій - переселення, переміщення) - періодичні зміни місць існування тварин, що суттєво відрізняються між собою.

Мімікрія (від грец. мімікос - наслідувальний) - здатність до наслідування забарвлення чи форми одних організмів (моделі) іншими (імітаторами). Одним з поширених випадків мімікрії є наслідування добре захищених організмів погано захищеними.

Мозаїчний зір - зображення, що виникає з окремих частин. Сприймаються простими очима, з яких складаються складні, або фасеткові, очі членистоногих.

Мутуалізм (від лат. мутуюс - взаємний) -взаємовигідні відносини між організмами різних видів).

Н

Научіння - зміна індивідуальної поведінки в результаті попереднього досвіду, тобто внаслідок взаємодії тварини з довкіллям.

Нейрогормони (від грец. неврон -жила, нерв та гормао - рухаю, спонукаю) -за дією подібні до гормонів біологічно активні речовини тварин, які виробляються спеціалізованими нервовими клітинами.

Нейрони (від грец. неврон -жила, нерв) -клітини нервової системи.

Некрофаги (від грец. некрос - мертвий та фагос - живлення, їжа) - тварини, що живляться трупами.

Нерест - процес відкладання ікринок (яєць) самками риб та амфібій з наступним заплідненням їх самцями.

О

Обмін речовин (метаболізм) (від грец. метаболе - зміна) - сукупність процесів, які забезпечують життєдіяльність організмів у тісному взаємозв'язку з навколишнім середовищем. Ці процеси пов’язані з надходженням речовин з навколишнього середовища, їхнім перетворенням в організмі чи окремій клітині та видаленням кінцевих продуктів життєдіяльності.

Остаточні хазяї - організми, у яких паразити розмножуються статевим шляхом.

П

Партеногенез (від грец. партенос - дівчина та генезіс - походження) - розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини.

Плацента - тимчасовий орган ссавців, який утворюється за рахунок зростання зовнішньої зародкової оболонки та стінки матки; забезпечує обмін речовин між материнським організмом та зародком.

Поведінка - спрямовані дії організму у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники.

Поведінковий акт - одиниця поведінки, спрямована на досягнення бажаного результату.

Подразливість - певна реакція клітини (організму) на дію того чи того подразника.

Позакишкове травлення - спосіб живлення, за якого травні соки вводяться у здобич, після чого їжа поглинається в напівпе-ретравленому стані.

Поліембріонія (від грец. поліс - численний та ембріон - зародок) - розвиток кількох зародків з однієї заплідненої яйцеклітини.

Популяція (від лат. популюс- народ, населення) - сукупність особин виду, які тривалий час мешкають у певній частині його ареалу, частково чи повністю ізольовано від інших подібних сукупностей такого самого виду.

Продуценти (від лат. продуцентіс- той, що створює) - автотрофні організми, здатні синтезувати органічні сполуки з неорганічних (рослини, деякі бактерії та одноклітинні тварини).

Проміжні хазяї - організми, у яких паразити розвиваються і можуть розмножуватися нестатево або шляхом партеногенезу.

Р

Регенерація (від лат. регенерацій - відновлення) - процеси відновлення втрачених або пошкоджених частин або відтворення цілісного організму з його частини.

Редуценти (від лат. редуцентіс - той, що повертає) - гетеротрофні організми (переважно бактерії та гриби), які живляться мертвою органікою (рештками організмів чи продуктами їхньої життєдіяльності), розкладаючи її до неорганічних сполук.

Рефлекси (від лат. рефпексус - відображений) - відповідь тваринного організму на подразнення, яка здійснюється за участю нервової системи. Розрізняють безумовні (вроджені) та умовні (набуті) рефлекси.

Рецептори (від лат. рецептор - той, що сприймає) - особливі чутливі утвори у тварин і людини, які сприймають подразники зовнішнього та внутрішнього середовища.

Розвиток з перетворенням - різновид непрямого розвитку, за якого личинки під час післязародкового розвитку зазнають значних змін у будові.

С

Сегменти (від лат. сегментум - відрізок) - ділянки тіла деяких тварин (кільчастих червів, членистоногих), розташовані вздовж тіла одна за одною.

Сплячка - стан тимчасового спокою тварин, який характеризується зниженням рівня обміну речовин.

Статевий диморфізм (від грец. ди - два та морфе - форма) - відмінності в зовнішній будові, розмірах чи забарвленні самців та самок роздільностатевих видів тварин.

Стимул (від лат. стимул - батіг) - будь-який тип поведінкового «впливу» з боку однієї особини, який спричиняє або здатний спричинити зміни в поведінці іншої.

Суспільні тварини - тварини, які утворюють постійні групи.

т

Таксис (від грец. таксис - розташування) - спрямований рух організму відносно якогось подразника.

Теплорегуляція - здатність організмів підтримувати певне співвідношення між виробленням тепла організмом або його поглинанням з довкілля та втратами теплової енергії.

Територіальна поведінка - поведінка тварин, пов’язана з поділом території на постійні або тимчасові, індивідуальні або групові ділянки.

Трофічна сітка (від грец. трофе - живлення, їжа) - сукупність взаємопов'язаних ланцюгів живлення певної екосистеми.

Трофічний рівень (від грец. трофе -живлення, їжа) - місце, яке займають особини певного виду в ланцюзі живлення. Визначається трофічними зв’язками з особинами інших видів.

Трофічні зв’язки (від грец. трофе -живлення, їжа) - форма біотичних зв’язків, за якої організми одного виду безпосередньо, продукти їхньої життєдіяльності або залишки є об’єктом живлення для особин іншого.

ф

Фільтратори - тварини, що живляться дрібними організмами та поживними частками, які відціджують з води.

Фіна - личинка стьожкових червів, що має вигляд заповненого рідиною пухирця, усередину якого вивернені одна або кілька зачаткових голівок паразитів.

Фітофаги (від грец. фітон - рослина та фагос - живлення, їжа) - тварини, які живляться рослинами.

X

Хомінг (від англ. хоум - дім) - інстинкт повернення додому.

Хорда (від грец. хорде - струна) - еластична несегментована скелетна вісь у хордових тварин, розташована під нервовою трубкою.

Ц

Цівка - відділ задньої кінцівки птахів, утворений за рахунок зростання кісток стопи.

Ч

Червона книга України - ілюстрований список зникаючих, рідкісних і вразливих видів і підвидів, що перебувають під загрозою зникнення на території України. У цьому документі узагальнено матеріали про сучасний стан таких видів, наводяться дані про заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання.

Ш

Шкірно-м’язовий мішок - покриви певних груп червів; становить собою сукупність покривного епітелію та одного чи кількох шарів м’язів, розташованих під ним.

Я

Яйцеживонародження - спосіб розмноження, за якого зародок розвивається всередині материнського організму завдяки поживним речовинам яйця і звільняється від яйцевих оболонок в організмі матері ще до народження.

Яйценародження - спосіб розмноження тварин шляхом відкладання яєць.

 

Це матеріал з підручника Біологія 7 клас Остапченко

 

Категорія: Біологія

Автор: admin от 4-02-2017, 11:57, посмотрело: 1040