Послідовність виготовлення шипового з'єднання

1. Які є види шипових з'єднань?

2. Чим провушина відрізняється від гнізда?

3. Яка послідовність розмічання елементів шипового з'єднання?

При виготовленні виробів з деревини часто виникає необхідність утворення елементів шипових з’єднань - гнізд, отворів, обробки торців, підрізування тощо. Для цього використовують долота і стамески (мал. 108). Довбання деревини виконують долотами, а різання - стамесками.

Долото (мал. 109, а) - це ручний інструмент для видовбування отворів, гнізд, пазів тощо. Основною частиною долота є стержень, на кінці якого знаходиться лезо. Кут загострення становить 25...35°. На ручці з обох боків є сталеві кільця, які запобігають розколюванню ручки під час ударів дерев’яним молотком (киянкою).

Стамеска (мал. 109, б) - ручний інструмент для зрізування деревини невеликої товщини.

Стамеска має менший кут загострення, ніж долото, - 20...25⁰. Працюють стамесками лише руками.

За формою різальної частини стамески бувають прямими та напівкруглими (мал. 110).

Напівкруглі стамески використовують для вирізування та зачищання гнізд із криволінійними контурами та обробки криволінійних зовнішніх поверхонь. У напівкруглих стамесках фаска розміщена з випуклого боку.

Якість загострення інструмента можна перевірити пробним довбанням або різанням. Якщо під час його виконання волокна деревини ріжуться без їх зминання або виривання, то загострення виконано якісно. Не дозволяється контролювати стан підготовки інструмента до роботи дотиком пальця.

У процесі роботи лезо інструмента затуплюється. Такий інструмент не ріже, а рве та мне волокна деревини. Загострювання стамески й долота - робота дуже відповідальна, потребує великої старанності та певних навичок. їх заточують і заправляють на спеціальних точильних брусках (мал. 111). Бруски використовують грубозернисті та дрібнозернисті. Для зручності такі бруски вкладають у спеціальні дерев’яні колодки.

Спочатку загострюють фаску під визначеним кутом, потім - зворотний бік у горизонтальному положенні до появи задирки на різці.

Задирку знімають правкою на дрібнозернистому бруску (мал. 112). Для цього необхідно щільно притиснути різець усією поверхнею до бруска й переміщувати його по бруску доти, доки лезо не стане гострим, а різець і фаска - блискучими (без рисок).

Контроль кута загострення леза інструмента здійснюють за допомогою шаблона, а його перпендикулярність до бічної грані - кутника (мал. 113).

Під час роботи стамесками і долотами тулуб необхідно тримати прямо, злегка нахиливши голову вперед. Різальний інструмент тримають лівою рукою, а киянку - правою (мал. 114, а).

Отвори (гнізда) бувають глухі та наскрізні. Глухі отвори утворюють у заготовках на глибину, меншу за товщину заготовки, тобто вони мають дно. Наскрізні отвори проходять крізь усю товщину заготовки.

Під час видовбування наскрізних гнізд розмічання виконують з обох боків. Для довбання деталь міцно закріплюють у верстаку, а довбаючи наскрізні гнізда, під деталь підкладають дошку або брусок, щоб не пошкодити кришки верстака. Ширину долота беруть залежно від ширини гнізда.

Різальну кромку долота ставлять на відстані 0,5...1 мм від лінії розмічання перпендикулярно до напряму волокон, фаскою до гнізда (мал. 115). Спочатку сильним ударом киянки по ручці долота заглиблюють його в деревину, перерізаючи волокна. Потім долото виймають, установлюють недалеко від першого прорізу з нахилом до середини гнізда та вдаряють по ручці киянкою. Зрізану деревину вибирають долотом до перерізаних волокон. Так видовбують матеріал приблизно до половини глибини отвору.

Заготовку перевертають та видовбують так само з протилежного боку гнізда. Якщо заготовку не перевертати, то з іншого боку наприкінці видовбування буде сколюватися деревина і гніздо буде мати рвані краї.

Глухі отвори довбають з одного боку (мал. 116, а). Для цього деталь закріплюють струбциною на кришці верстака (мал. 116, б). Таке кріплення упереджує ковзання заготовки та її розколювання.

Підстругування і зачищення деталей уздовж і впоперек волокон виконують стамесками. Нагадаємо, що стамескою працюють тільки руками, без киянки. Для різання стамесками заготовку закріплюють затискними пристроями верстака або струбциною (мал. 117). Стамеску розміщують під кутом 20... 30° до площини заготовки. При цьому її тримають правою рукою за ручку, а лівою охоплюють передню грань стамески. Правою рукою натискують на ручку, а лівою регулюють напрям та товщину стружки (мал. 118).

Інші прийоми різання стамескою зображено на малюнку 119. Звернемо увагу на зачищання шипа - припасування. Цю операцію виконують після

запилювання шипа й видовбування гнізда або провушини та після їх примірювання. Стамескою зрізують волокна шипа або провушини доти, доки вони не будуть з’єднуватися з деяким зусиллям.

На промислових підприємствах для довбання використовують довбальні верстати (мал. 120). На робочому столі закріплюють заготовку й за розмічанням різальним інструментом (фрезою) вирізають гніздо, рухаючи робочим столом із заготовкою. Для пришвидшення процесу утворення гнізд на багатьох верстатах є спеціальні упори, які регулюються та дозволяють виконувати велику кількість однакових гнізд.

Контроль виготовлення отворів, шипів, уступів здійснюють контрольно-вимірювальним інструментом: шаблонами, кутниками, лінійками (мал. 121).

Під час виконання робіт долотами і стамесками необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці:

До почат ку робот и

1. Правильно надіти спецодяг (халат або фартух із нарукавниками і берет). Заправити волосся під головний убір.

2. Перевірити справність верстака (притискної коробки, переднього притискного гвинта, притискних клинків).

3. Розкласти на верстаку інструменти індивідуального користування. Те, що беруть правою рукою, кладуть праворуч, а те, що беруть лівою, -ліворуч. Оснащення, яке використовують рідше, розміщують далі від місця обробки заготовки. Інструкційну карту розміщують на планшеті. На верстаку не повинно бути нічого зайвого.

Під час роботи

1. Надійно закріпити оброблювану заготовку з деревини притискними гвинтами верстака або струбцинами.

2. Користуватися справним, добре налагодженим і загостреним інструментом за призначенням.

3. Технологічні операції (пиляння, стругання, довбання, свердління, з’єднання деталей) виконувати на верстаку в установлених місцях, використовуючи пристрої, упори і підкладні дошки.

4. Не допускати захаращеності верстаків відходами, стружкою. Своєчасно класти на місце інструменти загального користування.

5. Не відволікатися під час роботи, категорично забороняється користуватися відкритим вогнем.

Після закінчення роботи

1. Незакінчені вироби та заготовки здати черговому або вчителю.

2. Інструменти покласти у відведене для них місце.

3. Прибрати відходи щіткою-зміталкою. Категорично забороняється здувати стружку або змітати її рукою.

4. Перевірити наявність на верстаку клинків, стан притискної коробки, загвинтити її до встановленого зазору (не більше ніж 3...5 мм).

5. Привести себе та робочий одяг у порядок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №13 Виготовлення макета криниці

Інструменти та матеріали: деревина (бруски), фанера, дріт, ножівка, набір стамесок, кусачки, ручний дриль, свердла, олівець, лінійка, кутник, шліфувальна шкурка.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомся з інструкційною карткою (мал. 122).

2. Обери один із запропонованих варіантів.

3. Установи, з яких елементів складається виріб та які матеріали потрібні для його виготовлення.

4. Добери потрібні заготовки для виготовлення основи.

5. Виконай розмітку деталей нижньої зав’язки (вінця), заріж та з’єднай усі деталі між собою способом вибирання деревини по кутах (мал. 123, а) або з виступом (мал. 123, б).

6. Виготуй 5—6 вінців і з’єднай їх між собою.

7. Виріж стійку, вал, поперечну опору, корбу. Кінці поперечної опори заріж під кутом 45°.

8. Просвердли отвори діаметром 2 мм у валу та двох стійках. З’єднай їх з основою.

9. Виріж з фанери деталі даху. Зачисти поверхню шліфувальною шкуркою.

10. Склади виріб. Перевір якість виконаних робіт.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №14

Виготовлення виробу за попередньо розробленим ескізом

Обладнання, інструменти та матеріали: заготовки, пилка, набір доліт, набір стамесок, лінійка, кутник, олівець, шліфувальна шкурка.

Послідовність виконання роботи

1. За розробленими ескізами та розрахунками або за завданням учителя розміть заготовки.

2. Запиляй елементи шипа та провушини.

3. Видовбай гніздо.

4. Припасуй елементи шипового з’єднання.

Глухий отвір - отвір, виготовлений не на всю товщину заготовки, без виходу назовні.

Долото — ручний різальний столярний інструмент для видовбування заглиблень та отворів.

Зачищати - робити чистим, знімаючи верхній шар, або усувати нерівності.

Наскрізний отвір - отвір, який проходить крізь усю внутрішню частину заготовки з виходом назовні.

Підстругувати - додатково стругати.

Припасування — підгонка розмірів заготовок для щільного з’єднання в конструкцію.

1. Яка послідовність виготовлення наскрізного і глухого отворів?

2. Для чого призначене долото; стамеска?

3. У чому полягають відмінності будови стамески та долота?

4. Який кут загострення стамески та долота?

5. Яка технологія підстругування та зачищання елементів виробів з деревини?

6. Яких правил безпеки необхідно дотримуватися під час різання деревини долотом і стамескою?

1. Що необхідно врахувати під час виготовлення шипових з’єднань?

А вади деревини

Б призначення шипових з’єднань В напрям волокон деревини Г товщину з’єднуваних деталей Д усі перелічені Е правильної відповіді немає

2. З’єднання, виконане на шип, має товщину деталі 16 мм. Яка ширина заплечика такого з’єднання?

А 8,0 мм Б 9,6 мм В 6,4 мм Г 5,3 мм Д 2,4 мм

3. Як правильно нанести розмітку під час довбання наскрізного гнізда шипового з’єднання у товстих заготовках?

А з одного боку Б з обох боків

4. Яку ширину повинно мати долото під час виготовлення гнізда шипового з’єднання?

А більшу за ширину гнізда Б меншу за ширину гнізда В ширину, що відповідає ширині гнізда

5. Яке основне призначення буртика долота?

А для забезпечення надійного кріплення кільця Б для забезпечення надійного кріплення ручки В для запобігання розколюванню ручки Г усі відповіді правильні

6. Установи послідовність технологічних операцій під час виготовлення шипового з’єднання на клею.

А випилювання щічок Б випилювання шипа

В зачищання шліфувальною шкуркою шипового з’єднання Г зачищання рашпілем шипового з’єднання Д ущільнення шипового з’єднання струбциною Е нанесення клею па шип і провушипу

7. Під яким кутом виконують запилювання місця з’єднання шипа з провушиною?

А 10°

Б 15°

В 20°

Г під будь-яким Д правильної відповіді немає

8. Якою повинна бути ширина кожного заплечика порівняно з шириною заготовки?

А 1/3 ширини Б 1/2 ширини В 1/4 ширини

Г залежить від призначення шипового з’єднання

Д правильної відповіді немає

9. Який інструмент застосовують при розмічанні висоти шипа?

А кронциркуль або малку

Б малку або рейсмус В рейсмус або лінійку Г лінійку або трафарет

10. Яка технологічна операція є останньою під час виготовлення шипового з’єднання на одинарний відкритий шип?

А видовбування гнізда або провушини Б запилювання В випилювання шипа Г зачищання шліфувальною шкуркою Д зачищання рашпілем

Це матеріал з підручника Трудове навчання 7 клас Терещук