§ 3. Технічний рисунок як вид графічного зображення

1. Який вид діяльності людини називають конструюванням?

2. Якими графічними документами користуються під час конструювання?

3. Які види проекцій ти знаєш?

Будь-який винахід чи нова конструкція, перш за все, намічається за допомогою технічного рисунка. Технічними рисунками користуються як у домашніх майстернях, у шкільних майстернях на уроках трудового навчання, так і в цехах заводів, конструкторських бюро тощо.

Навіть у повсякденному житті ми часто вдаємося до технічного рисунка, пояснюючи друзям свою адресу і розташування будинків.

Найчастіше технічний рисунок використовують при створенні нових об’єктів. Якщо у свідомості людини народжується нова ідея чи виникає несподівано новий образ об’єкта, вони вимагають негайного закріплення, і найбільш простою, зручною і швидкою формою фіксації творчої думки виявляється саме технічний рисунок.

Адже коли інженер-конструктор задумує якусь машину, він в усіх деталях повинен уявити свій витвір і вміти зобразити його олівцем на папері. Активна творча діяльність винахідника, архітектора, інженера, художни-ка-конструктора теж починається з технічного рисунка (мал. 19).

Технічний рисунок дозволяє відразу побачити перевагу нових конструкційних удосконалень і дає підставу приступити до переобладнання або заміни окремих деталей машини. Але основна мета технічного рисунка полягає в тому, що він змушує автора йти далі, вносити у свій задум зміни, активізує і вдосконалює його творчу думку.

Отже, розкриваючи поняття терміна «технічний рисунок», можна трактувати його зміст і призначення.

Технічний рисунок - це наочне зображення виробу, деталі тощо, що виконується без застосування креслярських інструментів, в окомірному масштабі, з дотриманням пропорцій (мал. 20).

Інженер і технік повинні вміти правильно й швидко виконувати графічні зображення деталей і виробів.

Технічний рисунок рекомендується виконувати на папері в клітинку (або міліметровому) в аксонометричній проекції. Як правило, його виконують в ізометричній та фронтальній диметричній проекціях.

Із 7-го класу тобі вже відомо, як утворюються на кресленні вигляди предмета. Кожний вигляд дає уявлення про форму предмета тільки з одного боку.

Іноді буває важко одразу уявити собі об’ємну деталь складної форми за трьома її прямокутними проекціями. Тоді доцільно застосувати наочне зображення, або, як його називають у кресленні, - аксонометрію деталі. При цьому деталь уявно розміщується у просторі між трьома аксонометричними осями х, у та z (мал. 21) і разом з ними проеціюється на довільну площину.

Цю площину називають площиною аксонометричних проекцій, а проекції координатних осей - аксонометричними осями. Зображення предмета на площині аксонометричних проекцій називають аксонометричною проекцією.

Існує два види аксонометричних проекцій. Ізометрія утворюється тоді, коли деталь розвернена до глядача усіма трьома видимими гранями рівномірно. Тобто всі грані деталі нахилено до площини проекції під однаковим кутом. Побудоване в такий спосіб зображення деталі виглядає ніби «підвішеним» у просторі, що може ускладнювати його візуальне сприйняття.

При утворенні фронтальної диметричної проекції деталь розміщують так, щоб одна з її граней (передня, тобто фронтальна) була обернена безпосередньо до глядача. Тоді ця грань проеціюється в натуральну величину, а дві інші дещо спотворюються й візуально деталь виглядає такою, що «стоїть» на горизонтальній основі. Таке розташування деталі є більш звичним для зорового (візуального) сприйняття і не вимагає надмірного напруження уяви глядача.

Тому переважна більшість технічних рисунків виконується за правилами побудови фронтальної диметричної проекції деталі на кресленику.

Для побудови аксонометричних проекцій розміри зображень відкладають уздовж аксонометричних осей х, у і z. Тому побудову аксонометричної проекції починають з проведення аксонометричних осей. Осі фронтальної диметричної проекції розміщують: вісь х - горизонтально, вісь z - вертикально, вісь у - під кутом 45° до горизонтальної лінії або провівши лінію по діагоналі клітинки (мал. 21, а).

Положення осей ізометричної проекції: вісь z проводять вертикально, а осі х і у - під кутом 120° до осі z (мал. 21, б). Проводять осі за допомогою косинця з кутами 30, 60 і 90° (мал. 22).

Щоб на папері в клітинку побудувати кут 120°, відраховують по 5 клітинок від точки 0 вправо і вліво і 3 - униз (або вгору). Перетин клітинок з’єднують з точкою 0 (мал. 22, б).

Для підвищення наочності й виразності на виконаний технічний рисунок наносять штрихування. Це можуть бути лінійне штрихування (мал. 23, а) та шрафірування (штрихування «клітинкою» - мал. 23, б).

Нанесення на технічний рисунок світлотіні, яка показала б розподіл світла на поверхнях зображуваного предмета, називають відтіненням.

Відтінення може бути виконано також за допомогою крапок (мал. 23, в). Зі збільшенням інтенсивності освітлення відстань між точками збільшується. Виконуючи відтінення, вважають, що на зображуваний предмет світло потрапляє зверху, ззаду і зліва, тому освітлені частини роблять світлішими, а праві й нижні - затемненими.

Розглянемо послідовність побудови технічного рисунка геометричного тіла в ізометричній проекції:

1. В обраному для розташування технічного рисунка місці будують аксонометричні осі й намічають розташування деталі з урахуванням максимальної її наочності (мал. 24).

2. По осях відзначають габаритні розміри деталі.

3. Габаритний паралелепіпед подумки розчленовують на окремі геометричні форми, його складові, і виділяють їх тонкими лініями.

Побудову технічного рисунка геометричного тіла, як і будь-якого предмета, починають з основи, тому креслять основу паралелепіпеда. Відкладають висоту паралелепіпеда й добудовують його (мал. 25, а, б).

Далі будують прямокутний паз у нижньому паралелепіпеді (мал. 26, а).

Потім будують вертикальний паралелепіпед із циліндричним отвором у деталі та напівциліндричним заокругленням верхньої частини вертикального паралелепіпеда (мал. 26, б, в).

4. Після перевірки та уточнення правильності зроблених наміток обводять лініями потрібної товщини видимі елементи деталі.

5. Обирають спосіб відтінення і виконують відповідне домальовування технічного рисунка.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 Виконання технічного рисунка деталі

Послі довні сть виконання роботи

Завдання 1

1. Ознайомся з картками-завданнями (мал. 27).

2. Оглянь проекції виробу, з’ясуй його конструктивні особливості.

3. Уяви, як виглядає предмет (деталь), і виконай його технічний рисунок в окомірному масштабі у фронтально диметричній проекції.

4. Обери спосіб відтінення та виконай його.

Завдання 2

Виконай за завданням учителя один із зображених на малюнку 28 технічних рисунків.

Аксонометрія, ізометрія, відтінення, шрафірування.

Наочне зображення - зображення предмета, на якому проглядаються більшість його сторін.

Пропорція - рівність у співвідношенні окремих частин виробу.

Розчленування зображеного виробу - умовне розділення виробу на окремі частини.

Шрафірування - штрихування малюнка штрихами, нанесеними у вигляді сітки.

1. Що являє собою технічний рисунок предмета?

2. Чим технічний рисунок відрізняється від аксонометричної проекції?

3. У чому різниця між фронтальною диметричною та ізометричною проекціями?

4. Як полегшують виконання побудов на технічному рисунку?

5. Як підсилюють враження про об’ємність предмета на технічному рисунку?

Тестові завдання

1. Для чого призначений технічний рисунок?

А для виготовлення та контролю розмірів виробу Б для виконання ескізу виробу

В для швидкого і зрозумілого зображення на папері форми предмета з нанесенням необхідних для виготовлення виробу розмірів Г для швидкого і зрозумілого зображення на папері форми предмета без нанесення його розмірів Д усі відповіді правильні

2. На якому зображенні показано технічний рисунок виробу?