Народна Освіта » Інформатика » § 1. Кодування та декодування повідомлень

НАРОДНА ОСВІТА

§ 1. Кодування та декодування повідомлень

Упродовж життя людина сприймає безліч повідомлень, опрацьовує інформацію, зберігає отримані знання або передає їх комусь іншому. Як це відбувається?

Опрацювання даних як інформаційний процес

Ще в прадавні часи люди намагалися зберігати отриману з навколишнього середовища інформацію, зокрема, у вигляді наскельних малюнків (рис. 1.1). Зрозуміло, що передавати збережену таким чином інформацію від однієї людини до іншої було дуже незручно. Проте ми отримали дані про життя наших предків.

Під опрацюванням даних розуміють такий інформаційний процес, у результаті якого ми отримуємо нові дані або дані, подані в інший спосіб.

кодування та декодування повідомлень

Повідомлення передаються від джерела до приймача по каналах зв’язку.

щ Під час розмови по телефону звукові сигнали (голос) перетворюються (кодуються) на електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і знову перетворюються (декодуються) на звукові сигнали (рис. 1.2).

 

Щоб передати повідомлення за допомогою технічних приладів, його необхідно закодувати відповідно до типу каналу зв’язку. Повідомлення після передавання набуває вигляду, зрозумілого для приймача.

Кодування — це перетворення повідомлення в зручну для передавання, зберігання, опрацювання форму.

Код — це набір символів або сигналів і правил їх використання для кодування повідомлень.

Декодування — це перетворення закодованого повідомлення у форму, прийнятну для приймача.

Після винайдення писемності як способу кодування природної лови найпоширенішим став спосіб подання повідомлень за допомогою шмволів, наприклад ієрогліфів, літер (букв) тощо.

- Окремими ієрогліфами позначалися певні об’єкти або поняття (рис. 1.3), літерами — окремі звуки усного мовлення, із яких складалися слова, речення тощо.

Ті самі повідомлення можна кодувати різними способами. Для кодування повідомлень використовують також цифри, знаки, жести, світлові, звукові та електричні сигнали тощо.

Звук [а] можна закодувати і літерою «А», і певним жестом, і у вигляді короткого та довгого звукових сигналів, які на папері позначають крапкою і тире (рис. 1.4).

Ви можете вигадати власний код для передавання текстових повідомлень, наприклад, замінюючи літери іншими символами, малюнками або цифрами. Для декодування повідомлення потрібно знати, як воно закодоване.

Зверніть увагу, що той самий символ має різні значення залежно від галузі його використання.

Велика латинська літера V може позначати об’єм тіла та римську цифру 5, літера Р — звук, периметр, вагу тіла.

Приймати, декодувати й опрацьовувати повідомлення можуть людина, створений нею прилад, тварина.

Навчений службовий собака вправно виконує команди, які закодовані людиною у вигляді жестів.

Способи кодування безперервно удосконалюються, адже вдало закодовані дані сприяють більш ефективному їх використанню у всіх галузях людської діяльності.

Питання для самоперевірки

1.    Як первісні люди кодували повідомлення?

2.    Що таке кодування; код; декодування?

3.    Як повідомлення передається від джерела до приймача?

4.    Як кодуються звуки природної мови?

5.    Чи можна закодувати поняття?

6.    Покажіть кілька способів кодування звука [а].

Вправа 1

-1. Розгляньте наскельний малюнок (див. рис. 1.1) і визначте, яка, на ваш погляд, інформація в ньому міститься.

-2. Знайдіть в Інтернеті азбуку Морзе і закодуйте слово «Інформатика».

3. Вигадайте власний код та за його допомогою запишіть будь-яку фразу в зошиті. Обміняйтеся зошитами з однокласником (однокласницею) та за допомогою коду (ключа) декодуйте написане ним (нею).

Комп’ютерне тестування

Виконайте тестове завдання 1 з автоматичною перевіркою на сайті interactive.ranok.com.ua.

 

Це матеріал з підручника Інформатика 8 клас Бондаренко

 

Категорія: Інформатика

Автор: admin от 7-10-2016, 20:00, Переглядів: 9629