Народна Освіта » Географія » § 15. Історія формування Землі та геологічна будова

НАРОДНА ОСВІТА

§ 15. Історія формування Землі та геологічна будова

Що таке геологічна історія? На які періоди її поділяють?

Яку інформацію можна дізнатися з геохронологічної таблиці?

Якими гірськими породами складена територія України. Які особливості її геологічної будови?

Пригадайте, за чим і якими методами визначають вік земної кори.

 

Г‘колотні·: .'І почне. ЖМИ Я. Земна кора уторилася близько 4,6 млрд років тому. Як же визначили цей час, який названо геологічним? Як зароджувалося і розвивалося життя на Землі? Який вік у певних гірських порід і скам’янілих решток рослин і тварин? На ці та багато інших запитань вдалося отримати відповідь після визначення абсолютного і відносного віку гірських порід, скам’янілих решток рослин і тварин.

ГЕОгалактнка

 

 

Визначте за геохронологічною таблицею: на які ери, періоди, етапи горотворен ня поділяють геологічний час; у який період виникла перша кам’яна земна кора та з'явилися вихідні форми органічного жи ття; коли утворилися поклади вугілля; коли з'явилися перші ссавці й птахи й що цьому передувало; у який період зникли динозаври; охарактеризуйте його за різновидом корисних копалин;

що відбувалося з навколишнім світом та в надрах землі в альпійський етап горотворення.

 

Відносний вік живих організмів, гірських порід, епох горотворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток рослин і тварин, які є у певних гірських породах, а також зважаючи на послідовність нашарування гірських порід. У резуль-таті виявляють відносну послідовність і час виникнення одних гірських порід чи живих організмів щодо інших.

Абсолютний вік гірських порід почали визначати пізніше, ніж відносний, в основному за часом розпаду в них радіоактивних елементів. Зокрема, уран за будь-яких умов зі сталою швидкістю розпадається на свинець і гелій. Тому за масою утвореного свинцю в гірських породах можна визна чити абсолютпий вік (у роках), необхідний для його утворення з урану. А це, в свою чергу, дає відповідь на запитання про вік певної гірської породи.

За результатами вивчення абсолютного і відносного віку вчені склали геохронологічну таблицю (таблицю геологічного літочислення, мал. 47 на с. Об). У ній геологічний час поділено на еони, ери, періоди, вказано початок і закінчення певних епох горотворення, коли і які з’явилися живі організми, корисні копалини.

І КОЛО І ІЧIIA ІСТОРІЯ ЗІ МЛІ. Через обертання та удари комет і метеоритів, а також виділення тепла радіоактивними елементами поверхня Землі почала розігріватися та перейшла у розплавлений стан. Важчі елементи концентрувалися у центрі Землі, а легші підіймалися до поверхні, що призвело до виділення ядра та мантії. Поверхневі шари з часом вихолонули, затверділи та утворили тонку базальтову кору. Перегріта вода під високим тиском виносила на поверхню розчини різних елементів. Кремній, алюміній та їхні сполуки осаджувалися на поверхні, утворюючи гранітний шар, а пари води та гази виносилися до атмосфери.

Місяць сформувався незабаром після цього, можливо, в результаті зіткнення !Землі з об'єктом розміром із Марс. Деяка маса цього об'єкта об’єдналась із Землею, а частину було викинуто в космос, і речовини залишилося досить, щоб зберегтися до форми орбітального місяця.

Дегазація та вулканічна активність створила первинну атмосферу. Як поверхня постійно змінювалася за сотні мільйонів років, так і континенти формувалися й розпадалися. Континенти пересувалися поверхнею Землі, іноді об’єднувалися у вигляді суперкоптинепта. Приблизно 750 мли років тому відомий нам суперконтинент Родинія під дією масштабної вулканічної діяльності почав розпадатися, поклавши край епосі глобального зле-деніппя. Континенти пізніше утворили Пангею, яка розпалася близько 180 млн років тому.

Тетіс поділив Панічно на два материки — Лавразію па півночі та Гон-двану на півдні. Пізніше відбулося руйнування Гондвани та Лавразії (розходження літосферних плит) шляхом «розкриття» Індійського та Атлантичного океанів. Приблизно 65 мли років тому обриси океанів та материків починають нагадувати сучасні. Тихий океан зазнав «омолодження* своєї кори за рахунок розходження літосферних плит.

ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Ok-

рім багатьох природних особливостей, наша рідна земля відзначається цікавою геологічною історією. Де б ми не були: на просторах Волині, в Придніпров’ї, Поділлі чи на гірських пасмах Карпат і Криму нас зустрінуть геологічні пам’ятки природи.

На території України поширені гірські породи різного віку: від архей ської до кайнозойської ери четвертинного періоду. Це можна визначити за геологічною каргою України: на ній кольором позначено різновікові групи відкладів, а індексом — геологічні системи.

Розглянемо, якими гірськими породами складена територія України у порядку послідовного геологічного нашарування.

Докембрійська група відкладів. Давні породи архейської та протерозойської ер представлені гранітами, базальтами, кварцитами, сланцями. В архейську еру утворився Український щит, який складений відкладами граніту та гнейсу. Поширені гранітні відклади на Поділлі (бердичівський граніт), на півночі України (коростишівський граніт), південній частині Придніпров'я (житомирський граніт). Базальт поширений у Волішській області, Криму (г. Карадаг), Донецькому кряжі.

Палеозойська група відкладів. У палеозойську еру кембрійського періоду на території сучасної Волинської області відкладалися гірські 10

породи у вигляді суглинків, піску, синьої глини. На території України підклади ордовицького та силурійського періодів зустрічаються в районі річки Дністер у вигляді вапняку та иісковика. Девонський період палеозойської ери на Дпіпіювсько-Донецькій западині представлений доломітами, піщаниками. Поклади кам'яного вугілля, сланців характерні для карбонського періоду і сформувалися у Донецькій складчатості та Галицько-Волинській западині.

ги знаете вн, що...

 

 

Мезозойська група відкладів. Відклади мезозойської ери представлені тріасопими сланцями, юрськими вапняками. Поширені вони у Дніпровсько-Донецькій западині, із них складені Кримські гори. Породи крейдової системи залягають на Волино Подільській плиті. Відклади мергелю поширені в районі Карпат, Криму, Донбасу. Поділля, Кримські горн багаті на глину.

Кайнозойська група відкладів. Відклади кайнозойської ери представлені піщаниками, глинами, лесом, вапняком і представлені на території Причорноморської западини, Передкарнатського прогину. Ці відклади найпоширеніші.

ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. Перші геологічні дослідження території України розпочалися задовго до формування географії як науки. В епоху скіфів з надр нашої країни успішно добували золото та мідні руди. За часів Київської Русі наші надра досліджували на предмет паявпості в них залізних руд. Місця видобуваппя так званих болотних руд, в яких містилося залізо, активно розробляли в XIV XVIII ст. здебільшого на Поліссі. Про цс свідчать літописні джерела й назви поселень: Рудня, Рудня Вересня, Нова Рудня, Руда тощо. Крім болотних руд, перші геологи-лозоходи знаходили родовища солі, торфу, джерела підземних вод, навіть родовища вугілля та нафти.

70 % території України вкриті лесом,

що є ґрунтоутворювальною породою чорнозему й сформувався в кайнозойську еру. А найдавнішим геологічний утворенням є Український щит. історія якого сягає архейської ери.

 

З XVlIl ст. розпочинається період промислових пошуків. У 1722 р. експедиція Григорія Kanycmina узагальнила дані про родовища викопного вугілля та зібрала його зразки, які до цього відкрили і почали розіюбляти для власних потреб місцеві козаки в урочищі Оленячі іюри, поблизу Сіверського Дінця. Так було відкрито місця вугільних багатств, названих згодом Донбасом.

Першим про наявність залізної руди в місці злиття річок Інгулець та Саксагапь повідомив академік Йогапн Гюльдеп-штедта (1745-1781 рр.), Подальші дослідження здійснював академік Василь Зусв (1752 1794 р.). Вони стосувалися виявлення покладів залізної руди па правому березі Дніпра, про ви детально дізнаєтесь у наступних параграфах підручника.

Значний внесок у вивченпя географії Україпи зробили вчепі Київського, Львівського, Одеського, Харківського університетів. У 1918 р. в Києві була заснована Академія наук України, першим президентом якої був академік Володимир Верпадсысий. Він здійснив певний прорив у геології, геохімії та геофізики. У XX ст. ця робота була продовжена Володимиром Бондарчуком, який зробив вагомий внесок у геологічну науку України, дослідивши гірські породи різного віку.

АКАДЕМІК ІІЛВ.ІОТУТКОШ’ЬКИЙ ТА ЙОГО ДОСЛІДЖЕННЯ. Од

ним із ппйвідомітих українських геологів та фізико-географів є Павло Тутковський (1858-1930 рр.). Він досліджував природу Волині, Поліс ся, Поділля, Придніпров'я.

Важливий внесок П. Тутковський зробив у вивчення гео морфологічної будови України. Він є одним з авторів теорії вітрового (еолового) походження лесу і встановив значення мікрофлори у геологічних відкладах.

У 1918 р. за загальною науковою редакцією П. Туїковського було видано «Шкільну малу України» масштабом 1:1 680 000. Він був одним із редакторів «Географічного атласу України». виданого в 1928р. — першого комплексного вітчизняного атласу. Авторству П. Тутковського належить перший навчальний посібник «Загальне землезнавство» (1927 р.) українською мовою.

 

Павло Тутковський був одним із фундаторів природоохо ронної діяльності в Україні, він виступав на захист Голосіїв-сі.кого лісу і багато зробив для охоїхлти заповідників Лска-нії-Нової, Канівського і Кончі-Заспи. У 1895 р. запропонував проект артезіанського водопостачання м. Київ. П. Тутков ський був фундатором та першим директором Національного геологічного музею України, сприяв активному розвитку й поповненню природничих колекцій Житомиїюького краєзнавчого музею (відомий ще як Волинський центральний музей).

Значний внесок учений зробив у розвиток вітчизняної картографії і навчальної літератури з географії.

ЩОДЕННИК ДОСЛІДНИКА

1.    Відносний вік живих організмів, гірських порід, епох горотворення визначають на основі вивчення скам’янілих решток рослин і тварин, які є в гірських породах. Абсолютний вік гірських порід визначають за допомогою радіологічних методів.

2.    Геохронологічна таблиця відображає етапи формування земної кори, рельєфу, розвитку організмів відповідно до чого геологічну історію поділяють на еони, ери, періоди.

3.    Територія України має давню, докембрійську, геологічну історію.

4.    Геологічні дослідження українських земель здійснювали вчені: В. Зуєв, В. Вернадський, В. Бондарчук, П. Тутковський.

1.    Яким чином визначають вік гірських порід?

2.    Що таке геохронологічна таблиця? На які відрізки часу поділяють період розвитку Землі?

3.    Який геологічний об’єкт України має найдавнішу історію? Чому?

4.    Якими гірськими породами представлені палеозойська й мезозойська група відкладів в Україні?

5.    Що є грунтоутворювальною породою чорнозему?

6.    Розкажіть про дослідження Павла Тутковського як фундатора геологічної науки в Україні.

Історія геологічних досліджень території України В. Зуєвим. В. Вернадським, В. Бондарчуком (на вибір)

Використовуючи текст параграфа та інші джерела інформації, дізнайтеся про науковий доробок одного-двох зазначених українських учених щодо геологічних досліджень території України. Знайдену інформацію оформіть у вигляді презентації (8-10 слайдів) й підготуйте повідомлення до 7 хв. для представлення її однокласникам на уроці.

 

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Топузов

 

Категорія: Географія

Автор: evg01 от 16-08-2016, 00:16, Переглядів: 3710