§ 18. геологічна будова україни. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини

1.    Чи впливають рухи земної поверхні на життя та діяльність людини?

2.    Назвіть відомі Вам райони на Землі, де відбуваються активні геологічні процеси.

Геологічна будова. Геологічна карта, яка відображає геологічну будову місцевості, показує, які гірські породи залягають

Під сучасними або четвертинними відкладами. їхній склад визначається геологічною історією нашої планети.

Геологічна будова визначає географічне поширення корисних копалин. Вона ж впливає на формування різних форм рельєфу. На геологічній карті України в шкільному географічному

атласі ми бачимо, що територія нашої країни доволі сильно диференціюється за геологічною будовою, а отже, і складом тих чи інших гірських порід і їх властивостями.

Найдавнішими гірськими породами України є докембрійські. Вони складаються з архейських гранітів, протерозойських лабрадоритів, сланців, кварцитів і пісковиків, віком понад 2,6 млрд років.

Як людина використовує граніти, лабрадорити, сланці, кварцити і пісковики у своїй господарській діяльності?

До давніх гірських порід належать також протерозойські граніти та базальти. Вони виходять на зовнішню поверхню у вигляді окремих скель на Житомирщині долиною р. Тетерів. Вражаючу картину відслонення кристалічних базальтів, які утворюють природні шестигранні стовпці, можна спостерігати в Івановій долині на Рівненщині (мал. 4 7).

Наступні за часом утворення — палеозойські. Вони представлені пісками, пісковиками, різноколірними глинами, сланцями, доломітами, вапняками, які утворилися в різні періоди палеозойської ери. На Волині — це кембрійський період, у долині Дністра — ордовик і силур. У межах Дніпровсько-Донецької і Галицько-Волинської западин панують гірські породи девону і кам’яновугільного періоду.

Гірські породи мезозойської ери складають Кримські гори.

Вони утворилися в тріасі (сланці) і в юрському періоді (вапняки).

Доволі широко представлені в нашій країні породи крейдового періоду (мал. 48). їх знайдено в різних її частинах. Місцями потужність крейдяних відкладів перевищує 100 м. Оскільки крейда складається з мікроскопічних мушель, то очевидно, що в той час більшу частину сучасної території України займало тепле море {мал. 49).

Породи кайнозойської ери, в якій ми живемо, поширені на значній частині території України. Найпотужніші відклади неогенового періоду спостерігаються в Причорноморській западині — піски, глини, вапняки і пісковики. Відклади четвертинного періоду, або антропогену, присутні практично повсюдно. Особливо поширені в північній частині країни льодовикові відклади. їх принесли сюди декілька хвиль материкового зледеніння. Танення льодовиків і, як наслідок великі потоки води спричинили утворення водно-льодовикових гірських порід (галечники, піски, суглинки). У цей самий період формувалися річкові (алювіальні) відклади. Вони представлені здебільшого пісками і суглинками. Річок тоді було дуже багато і вони були повноводними. Морські відклади утворювалися на узбережжі Чорного і Азовського морів. Велику роль в утворенні одного з головних багатств сучасної України — родючих ґрунтів, відіграли еолово-делювіальні гірські породи. Вони утворилися внаслідок змивання продуктів вивітрювання гірських порід дощовими й талими водами і руйнівної діяльності вітру. Саме вони і утворили лесові породи, на яких пізніше сформувалися родючі українські чорноземи.

Дніпровське зледеніння. В антропогеновому періоді кайнозойської ери на Землі настало сильне похолодання, яке вплинуло на природу всієї Східно-Європейської рівнини. Особливо, коли льодовик зі Скандинавії та Кольського півострова досяг території України.

У час Дніпровського зледеніння південний край льодовика двома язиками. Бузьким та Дніпровським, досяг лінії, що проходить поблизу Львова, Луцька, Словечного, Житомира, Ру-жина. Погребища, Жашкова, Кам’янки, Верхньодніпровська, Нових Санжар, Гадяча, Білопілля (мал. 50).

Знайдіть на карті територію, на яку поширився вплив льодовика.

Зазирнувши в далеке геологічне минуле Землі приблизно на 230 000 років тому, можна відтворити рсартину льодовикового періоду нашої країни.

Інтенсивний наступ льодовикової епохи призвів до формування особливих скульптурних його форм. Льодовик пройшов потужним язиком з півночі по Дніпру аж до Дніпропетровська. Повсюди в цих краях виявлено його сліди: моренні відклади, перекриті товщами пісків та лесів, представлені валунами, суглинками та пісками.

Дізнайтеся детальніше про вплив Дніпровського зледеніння на формування природи України.

Фундатором геологічної наукової школи в Україні є Павло Тутковський (мал. 51).

КОРОТКА ДОВІДКА

Павло Аполлонович Тутковський народився в 1858 р. на Поділлі в селищі Липовець сучасної Вінницької області. У 1911 р. він став першим в Україні доктором географії. У 1917 р. вчений створив при Київському університеті Географічний інститут, а через 9 років вчений очолив Науково-дослідний інститут геології. У 1920-ті рр. він сформував школу українських геологів. Головною справою наукової діяльності Павла Тутковського було вивчення стратиграфії та палеонтології третинних та четвертинних відкладів України. Тутковський видав перший україномовний довідник «Загальне землезнавство» (1927) та перший «Словник геологічної термінології» (1923).

Неотектонічні рухи. Важливу і визначальну роль у формуванні сучасного рельєфу України відіграють неотектонічні рухи земної кори. Це ті зміни в ній, які відбулися впродовж неогенового і антропогенового періодів останньої кайнозойської ери. У наш час саме четвертинні відклади відіграють основну роль у ґрунтоутворенні, формуванні ландшафтів, видобутку будівельних матеріалів, які формують теперішній антропогенний ландшафт яр: України, так і всього світу. Однак це аж ніяк не відкидає важливості для сучасного суспільства відкладів інших епох і періодів. Це передусім забезпечення людства вуглеводневою сировиною (нафта., природні гази, вугілля).

Сумарна амплітуда осадонагромадження і утворення форм рельєфу на платформеній частині території країни становить 300-500 м, а в гірських країнах — 800-1200 м. З районами активних тектонічних рухів пов’язані вияви сейсмічності в Карпатах, Причорномор’ї, Кримських горах. Найбільша інтенсивність сейсмічних явищ є характерною для Криму, де сила землетрусів становить 6-7 балів.

Геологічна карта визначає склад гірських порід, які залягають під сучасними або четвертинними відкладами, а геологічна будова певної території визначає географічне поширення корисних копалин.

Найдавнішими гірськими породами України є докембрійські, які складаються з архейських гранітів та протерозойських лабрадоритів, сланців, кварцитів і пісковиків. Породи кайнозойської ери, в якій ми живемо, і сьогодні поширені на значній частині території України. Декілька хвиль материкового зледеніння спричинили утворення водно-льодовикових гірських порід та формування особливих форм рельєфу.

Неотектонічні рухи впливали на розвиток осадонагромадження, утворення форм рельєфу. Райони активних тектонічних рухів поширені в Карпатах, Причорномор’ї, Криму.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1.    За допомогою геологічної карти шкільного навчального атласу визначте вік гірських порід, які складають сучасну територію Донецького кряжу та Приазовської височини, зробіть висновки.

2.    За допомогою геохронологічної таблиці порівняйте особливості природних умов території України в часи мезозойської та палеозойської ери.

3.    Поясніть вплив Дніпровського зледеніння, накопичення лесу на формування рельєфу північної частини України.

4.    Поясніть вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу України.

Це матеріал з Підручника Географія 8 Клас Масляк