Народна Освіта » Географія » § 37. Гірські ландшафти Кримських гір, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона

НАРОДНА ОСВІТА

§ 37. Гірські ландшафти Кримських гір, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона

Пригадайте: 1. Які гірські системи розташовані на території України? Покажіть їх на карті 2. Як розташування гір пов’язане з тектонічною будовою території?

Географічне положення. Кримські гори (мал. 125) займають трохи більше 1/5 частини Кримського півострова, і приблизно 1 % площі України. Вони простягаються із заходу на схід на 180 км. Середня висота гір разом із Південним берегом Криму становить 440 м, найвища вершина — г. Роман-Кош (1545 м).

Рельєф і геологічна будова. Приблизно 200 мли років тому па місці Кримських гір був прадавній океан Тетіс. Наприкінці мезозойської ери (130 мли років тому) тут виникло гірське утворення. 20 мли років тому його південна частина занурилася в Чорноморську западину. Унаслідок цього утворилися Кримські гори й Південний берег Криму. На поверхню вийшли мезозойські гірські породи (коралові вапняки, глинисті сланці). Кримські гори — це складчасто-брилові гори, оновлені під час альпійського гороутворення.

У рельєфі чітко виокремлюються три майже паралельні пасма: Зовнішнє, Внутрішнє та Головне (найвище).

Зовнішнє пасмо має середню висоту до 250 м, а Внутрішнє пасмо - понад 700 м. Це височини, які мають положисті північні й стрімкі південні схили. Такі форми рельєфу називають крестами (мал. 126). Вони утворюються завдяки тому, що верхні шари складені вапняками, які стійкіші до руйнування, а нижче залягають мергелі й глини, що легко вивітрюються. Головне пасмо розташоване на крайньому півдні Кримських гір і стрімкими схилами

обривається до Чорного моря, утворюючи Південний берег Криму, ширина якого в окремих місцях становить кілька сотень метрів, а в иайширшій частині (поблизу м. Алуніти) сягає 2 км. Центральна частина Головного пасма має плоскі безлісі вершини, які навиваються яйлами (Бабуган-Яй-па, Ай-Петринська, Нікітпська, Ялтинська яйли та ін.). Вони відокремлені одна від одної тектонічними розломами та річковими долинами.

Основні форми рельєфу: вулканогенні (вулканічний хребет Карадаг, гора Аюдаг (Ведмідь-гора), г. Кастель), денудаційні (останці, уступи, вали), гравітаційні (обвали, осипи, зсуви), еолові, карстові. Карстовий рельсе)) сформувався там, де поширені вапняки. У межах вапнякових пасом є багато печер. Деякі з них відкриті для відвідування туристами (Мармурова, Червона (Кизил-Ко-ба), Еміне-Баїр-Хосар). Печера Триглазка на глибині 40 м — крижана, а красиві бурульки подібні до сталактитів. Усього відкрито й досліджено майже 800 різних карстових порожнин. Загальна довжина карстових колодязів, печер і шахт сягає 15 тис. м.

На узбережжі Чорного моря є вулканічне плато Карадаг (мал. 127) із застиглою магмою на схилах . На Карадазі, у долині Гяур-Бах, можна побачити жили темно-червоного сердоліку вулканічного походження.

За картами атласу визначте, які корисні копалини поширені в межах Кримських гір.

Гірський Крим — район активних землетрусів. Один із пайсильніших землетрусів стався в 1927 р. Його сила досягала 9 балів. Руйнації зазнали міста Ялта, Алушта, Гурзуф, Сімферополь, Севастополь.

У зв’язку з тим, що в горах Криму переважають різні типи ландшафтів, Кримську фізико-географічну країну поділяють на три фізико-географічні області: Передгірську лісостепову. Головне гірсько-лучно-лісове пасмо та Кримське південнобережне субтропічне Середземномор'я.

Клімат. Кримська гірська країна з помірно континентальним кліматом охоплює найвище Головне пасмо й передгір'я. Кількість опадів у передгір’ях становить 400 -500 мм, па Головному пасмі — 900 -1200 мм на рік. Літо в горах прохолодне: середня температура липня становить +15 С. Зима сніжна із середньою температурою січня -4 °С. У Кримських горах нерідко випадає град, а навесні з найвищих гір сходять снігові лавини, які можуть завдати значної шкоди.

Проте клімат Південного берега Криму — найтепліший в Україні і нагадує субтропічний середземпоморський (так звані північні субтропіки). На нього впливають циклони взимку н підвищений атмосферний тиск улітку. Також велике значення мають близькість иезамерзаючого Чорного моря й гори, які захищають узбережжя від північних вітрів. На Південному березі Криму середні показники температури протягом року є додатними: у січні — від +5 на заході до +1 "С на сході, у липні — близько +24 °С. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають переважно взимку у вигляді дощу. Літо жарке й сухе, однак завдяки морським бризам спека не виснажлива.

Внутрішні води. Порівняно невелика кількість атмосферних опадів, тривале сухе літо, поширення в горах карстових порід — усе це зумовило бідність Криму на поверхневі води. На півострові переважають підземні води, що формуються в гірських районах. Річки Кримських гір короткі, їх долини подекуди каиьйоионодібиі. Багато річок гірської частини Криму тимчасово пересихають або переходять у підземні води. Найбільші річки — Салгир, А'іь-ма, Бельбек, Чорна. Усі річки Криму беруть початок у горах. Системи річок південних схилів розвинуті слабо, площа водозбору невелика. Вони бурхливі, порожисті, з частими водоспадами. Річки північних схилів довші, мають багато приток. Площі їх водозбору більші, а течія спокійніша. Живляться вони переважно дощовими водами, а ті, що беруть початок на північних схилах Головного пасма, ще й талими сніговими. У верхів’ях частини річок споруджені водосховища. У горах є багато джерел.

Ґрунти, рослинність і тваринний світ. Для Головного пасма характерна вертикальна поясність ландшафтів (мал. 128). На північних схилах поширені дерново-буроземні щебенисті ґрунти під грабовими дібровами. У Середиьогір’ї із чорноземі швидші ми дерново-буроземними ґрунтами окремі ділянки займають буково-грабюво-соснові ліси. Яйли вкриті луками на гірсько -лучних чорновемновидних ґрунтах.

На Південному березі Криму сформувалися коричневі фунти. Тут поширені чагарникові зарості дуба пухнастого, граба східного та ялівцю, субтропічна вічнозелена садово-паркова рослинність (кипарис, лавр, мирт, магнолія), плодові дерева (абрикос, персик, мигдаль, хурма, інжир). До висоти 500 м ростуть сухолюбні дубово-ялівцеві ліси й шибляк — густі колючі зарості теплолюбних середземноморських видів (дуба пухнастого і скельного, суничного дерева, фісташки, грабинника). Вище, до висоти 900 м, простягається пояс кримської сосни й дуба, а ще вище (до 1300 м) у лісах переважає кримський бук.

У горах росте понад 2200 видів рослин, до 10 % із них — ендеміки, є реліктові види, зокрема тис ягідний. На вершині Ай-Петрипської яйли росте тисячолітній тис і буково-грабовий гай

(пам'ятка природи). У Великому каньйоні знаходиться єдиний у Криму тисовий гай (до ста екземплярів цього дерева). У Нікітському ботанічному саду (м. Ялта) збереглися найстаріші в Європі мамонтові дерева.

У лісах Кримських гір водиться олень звичайний кримський. Із ссавців тут мешкають козуля звичайна, свиня дика, борсук, лисиця. У Криму водяться рідкісні птахи, характерні тільки для Кримського півострова — гриф чорний, сип білоголовий. Зрідка трапляються соколи — сапсан і балабан. Із плазунів поширені гекон кримський, звичайна кримська та скельна ящірка. Із павукоподібних для Криму характерні скорпіон кримський (ендемік Криму), є різноманітні комахи — богомол кримський, цикади тощо.

і Розгляньте в атласі карту «фізико-географічне районування» та назвіть фізико-географічні (природні) області, на які поділяється Кримська фізико-географічна країна.

Охорона природи. Заповідні території. Екологічні проблеми. Природі Криму завдає великої шкоди господарська й туристична діяльність людини. Нині майже повністю заборонено вирубування лісів па схилах гір. У спекот-ну погоду в кримських лісах часто виникають пожежі.

У Кримських горах налічується до 120 природоохоронних об'єктів. Найбільшими з них є заповідники: Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Карадазький, Мис Мартьяи; заказники: Великий каньйон Криму, Новий Світ тощо; пам'ятки природи: Демерджі-яйла, гора Кішка та ін.

Великий каньйон (мол. 129) вражає не лише своїми розмірами, а й надзвичайно мальовничими краєвидами. Річка Аузун-Узепь, що утворює каньйон, тече з яйли Ай-Петрі. Вона досить повновода навесні, у період танення снігів,

однак улітку майже губиться серед каміння. Глибина каньйону сягає понад 320 м, його довжина становить 3,5 км, а ширина в деяких місцях не перевищує 3 м.

Не менш цікавим і загадковим є урочище Демерджі (у перекладі з кримськотатарської означає «камінь») — 20-гектариа пам'ятка природи, де можна побачити численні фантастичні кам'яні стовпи, гриби, колони й вежі найвигадливіших форм (мол. 130). Найвищий зі стовпів («Велетень») заввишки 25 м. Вода, вітер і сонце створили цю природну скульптурну галерею з юрських конгломератів, вік яких сягає 145 мли років.

У Кримському природному заповіднику охороняються найцінніші в Криму ліси — дубові, букові, кримської сосни, а також реліктові угруповання тиса ягідного та ялівцю високого. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду та морського

узбережжя оберігаються в Карадазькому заповіднику. Його вважають одним із иайекзотич-іпіпих куточків Криму. Науковці заповідника ведуть постійні спостереження за морськими, степовими й лісовими екосистемами.

Багато природоохоронних територій створено поблизу м. Ялти. Ялтинський гірсько-лісовий заповідник — пай багатший за видовим складом рослин (1367 видів, з яких 138 є рідкісними й зникаючими). У заповіднику «Мис Мартьян» охороняють реліктовий ліс середземноморського ялівцю, дуба пухнастого, сосни кримської, фісташки. Нікітський ботанічний сад (мал. 131) — один із найстаріших у світі (заснований у 1811 р.). Там зібрано унікальну колекцію субтропічних рослин з усіх куточків нашої планети (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук та іи.), які розсаджені в пейзажному стилі.

На жаль, за останні роки в спекотні літні сезони на південному схилі Головного пасма не раз виникали тривалі пожежі, унаслідок яких згоріло багато реліктових дерев і чагарників, зокрема й на заповідних територіях.

Дискусійний клуб

Як ви вже знаєте, вертикальна поясність зумовлена кліматичним чинником. У горах пояс лісів не утворюється на висотах із занизькими температурами чи недостатньою кількістю опадів. Тому в Карпатах ліси зникають на висоті понад 1600 м. Однак у Кримських горах, де на вершині яйли тепліше й достатня кількість опадів, пояс лісів відсутній уже на висоті понад 1000-1200 м. У чому, на вашу думку, причина такої аномалії?

Висновки

Кримські гори — унікальна гірська країна, розташована на півдні Кримського півострова, яка була сформована в мезозойську еру й оновлена в період альпійського гороутворення.

Кримські гори простягаються трьома паралельними пасмами Клімат Кримських гір помірно-континентальний зі значною кількістю опадів; Південний берег Криму має ознаки клімату північних субтропіків.

У Кримських горах спостерігається вертикальна поясність.

Гірський Крим і Південний берег Криму мають багатопрофільні рекреаційні ресурси.

Кримські гори — унікальні заповідні території, які треба вивчати й охороняти

Запитання та завдання

1.    На які складові поділені Кримські гори?

2.    Назвіть особливості геологічної будови Кримських гір.

3.    Охарактеризуйте клімат Кримських гір.

4.    Яка особливість живлення й режиму річок у Криму?

5.    Назвіть несприятливі фізико-географічні явища, які характерні для Кримських гір. Поясніть причини їх виникнення й поширення

6.    Підготуйте інформацію про природоохоронні території Кримських гір і Південного берега Криму (за бажання).

Практикум

•    Запропонуйте заходи з метою охорони Кримських гір і Південного берега Криму.

•    За кліматичною картою проаналізуйте ізотерми січня й липня в степовому Криму, Кримських горах і на Південному березі Криму.

Це цікаво

•    Назва Крим походить від тюркського слова «кермен», «керем», що означає «фортеця», «стіна».

•    Назва Карадаг походить від тюркських слів «кара» (чорний) і «даг» (гора), а назва Аю-Даг — від татарського слова «аю» (ведмідь) і турецького слова «даг» (гора). Зовнішньо вона нагадує ведмедя, що ніби припав до моря й п’є воду.

•    Найглибший каньйон в Україні — Великий каньйон Криму.

•    Найбільший водоспад в Україні — водоспад Учансу на однойменній річці. Вода падає майже прямовисно з висоти 98,5 м.

Пригадайте: 1. Що таке море? Які види морів ви знаєте? 2. Які моря омивають територію України? 3. Яку роль відіграють моря у формуванні природи й економіки країни? Що таке природно-аквальні комплекси?

Географічне ноложення. Україну з півдня омивають Чорне й Азовське моря. Протоками вони з’єднані із Середземним морем.

і Визначте за картою атласу, які протоки сполучають Чорне море з Атлантичним океаном.

Чорне море омиває також береги Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії і Росії. Це одне з найізольовашших континентальних морів у світі. Розташоване між Європою та Малою Азією, Чорне море має площу поверхні понад 420 тис. км2, об’єм води дорівнює 547 тис. км3. Його максимальна глибина сягає 2245 м.

Берегова лінія та рельєф дна. Загальна довжина берегової лінії становить майже 4340 км. Більша частина чорноморського узбережжя знаходиться па території Туреччини й України. Береги Чорного моря розчленовані мало, найчастіше вони гористі, стрімчасті, однак у межах континентальної частини України положисті. Найбільші затоки — Джарилмцька, Каркінітська, Кала-мітська, Феодосійська.

Знайдіть на карті атласу затоки Чорного моря.

 

Це матеріал з підручника Географія 8 клас Гільберг

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 3-08-2016, 01:11, Переглядів: 2700