Регуляторні системи організму людини.

Основні поняття й ключові терміни: РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ. Нервова, ендокринна система, імунна системи Пригадайте! Що таке регуляція функцій організму людини?

Поміркуйте!

Організм людини — це складна система. У ньому мільярди клітин, мільйони структурних одиниць, тисячі органів, сотні функціональних систем, десятки фізіологічних систем. А завдяки чому ця вся різноманітність функціонує злагоджено як єдине ціле?

ЗМІСТ

Які особливості регуляторних систем організму людини?

РЕГУЛЯТОРНІ СИСТЕМИ - це сукупність органів, здатних здійснювати керівні впливи на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин. Ці системи мають особливості будови і функцій, пов’язаних з їхнім призначенням.

Так, регуляторні системи мають центральні та периферичні осередки. У центральних органах формуються керівні команди, а периферичні органи забезпечують розподіл і передачу їх до робочих органів для виконання (принцип централізації).

Для здійснення контролю за виконанням команд центральні органи регуляторних систем отримують зворотну інформацію від робочих органів. Цю особливість діяльності біологічних систем називають принципом зворотнього зв'язку.

Інформація від регуляторних систем по всьому організмі передається у вигляді сигналів. Тому клітини таких систем мають здатність продукувати електричні імпульси та хімічні речовини, що будуть кодувати та поширювати інформацію. За природою сигналів та способу їхнього поширення виділяють електрофізіологічний та гуморальний механізми регуляції.

Регуляторні системи здійснюють регуляцію функцій у відповідності до змін зовнішнього чи внутрішнього середовища. Тому

Регуляція - (від лат. гедиіаіїо - приводити в порядок, налагоджувати)

керівні впливи, що надсилаються до органів, мають або стимулюючий або сповільнюючий характер (принцип подвійного впливу).

Такі особливості в організмі людини властиві трьом системам - нервовій, ендокринній та імунній. І саме вони є регуляторними системами нашого організму.

Отже, основними особливостями регуляторних систем є:

1) наявність центральних та периферичних відділів; 2) здатність продукувати керівні сигнали;

3) діяльність за принципом зворотнього зв'язку;

4) подвійний спосіб регуляції.

Як організована регуляторна діяльність нервової системи?

Нервова система - це сукупність органів людини, що сприймають, аналізують та налагоджують діяльність фізіологічних систем органів у найшвидшому режимі. За будовою нервову систему поділяють на дві частини - центральну й периферичну. До центральної відносять головний та спинний мозок, а до периферичної - нерви. Діяльність нервової системи - рефлекторна, здійснюється за допомогою нервових імпульсів, що виникають у нервових клітинах. Рефлекс - це реакція-відповідь організму на подразнення, яке відбувається за участю нервової системи. Будь-яка діяльність фізіологічних систем має рефлекторний характер. Так, за допомогою рефлексів регулюються виділення слини на смачну їжу, відсмикування руки від колючок троянди тощо.

Рефлекторні сигнали передаються з високою швидкістю по нервових шляхах, що утворюють рефлекторні дуги. Це шлях, по якому імпульси передаються від рецепторів до центральних відділів нервової системи та від них до робочих органів. Тому в рефлекторній дузі виділяють 5 частин: 1 - рецепторна ланка (сприймає подразнення і перетворює в імпульси); 2 - чутлива (доцентрова) ланка (передає збудження до центральної нервової системи); 3 - центральна ланка (у ній відбувається аналіз інформації за участю вставних нейронів); 4 - рухова (відцентрова) ланка (передає керівні імпульси до робочого органа);

5 - робоча ланка (за участю м’яза чи залози відбувається певна дія).

Передача збудження з одного нейрона на інший здійснюється за

допомогою синапсів. Це ділянка контакту одного нейрона з іншим або з робочим органом.

Збудження в синапсів передається особливими речовинами-медіа-торами. Вони синтезуються перед синаптичною мембраною й накопичуються в синаптичних міхурцях. Коли нервові імпульси доходять до синапсу, міхурці лопають, і медіаторні молекули потрапляють в синаптичну щілину. Мембрана дендрита, що називається післясинаптичною, приймає інформацію й перетворює її в імпульси. Збудження передається далі вже наступним нейроном.

Отже, завдяки електричній природі нервових імпульсів та наявності спеціальних провідних шляхів нервова система здійснює рефлекторну регуляцію дуже швидко, але недовго, і забезпечує конкретний вплив на органи.

Чому ендокринна та імунна системи є регуляторними?

Ендокринна система - це сукупність залоз, що забезпечують гуморальну регуляцію функцій фізіологічних систем. Вищим відділом ендокринної регуляції є гіпоталамус, який разом із гіпофізом керують периферичними залозами. Клітини ендокринних залоз утворюють гормони й надсилають їх у внутрішнє середовище. Кров, а згодом й тканинна рідина, доставляють ці хімічні сигнали до клітин-мішеней. Гормони можуть сповільнювати функції клітин або посилювати. Наприклад, гормон надниркових залоз адреналін пожвавлює роботу серця, ацетилхолін - гальмує. Дистантний вплив гормонів на органи - це повільніший спосіб керування функціями, аніж за допомогою нервової системи, однак цей вплив може бути загальним і довготривалим.

Імунна система - це сукупність органів, що утворюють спеціальні хімічні сполуки й клітини для забезпечення захисного впливу на клітини, тканини й органи. До центральних органів імунної системи відносять червоний кістковий мозок та тимус, а до периферичних- мигдалики, апендикс, лімфовузли. Центральне місце серед клітин імунної системи посідають різноманітні лейкоцити, а серед хімічних сполук - антитіла, що виробляються у відповідь на чужорідні білкові сполуки. Поширюються клітини й речовини імунної системи за участю рідин внутрішнього середовища. А їхні впливи, як і в гормонів, мають повільний, дистантний, довготривалий та загальний характер.

Отже, ендокринна та імунна системи є регуляторними системами

і здійснюють в організмі людини гуморальну та імунну регуляцію.

ДІЯЛЬНІСТЬ Навчаємося пізнавати

Самостійна робота з таблицею

Порівняйте нервову, ендокринну' й імунну регуляторні системи та визначте подібності і відмінності між ними.

Біологія + Нейрофізіологія

Платои Григорович Костюк (1924-2010) -видатний український нейрофізіолог. Учений уперше сконструював і використав мікроелект-родну техніку для дослідження організації нервових центрів, проник у нервову клітину, зареєструвавши її сигнали. Дослідив, як відбувається в нервовій системі перехід інформації з електричної форми в молекулярну. Платон Костюк довів, що важливу роль у цих процесах відіграють йони Кальцію. А якою є роль йонів Кальцію в нервовій регуляції функцій організму людини?

Біологія + Психологія

Кожна людина реагує на певні кольори по-різному, залежно від темпераменту й стану здоров’я. Психологи на основі ставлення до певного кольору визначають характер людини, її нахили, інтелект, вид психіки. Так, червоний колір зміцнює пам’ять, додає бадьорості та енергійності, підвищує силу' м’язів, збуджує нервову систему, стимулює відчуття, а фіолетовий колір підсилює творчість, заспокійливо впливає на нервову систему', підвищує м’язовий тонус. Застосувавши знання про регуляторні системи, спробуйте пояснити механізм впливу кольорів на організм людини.

РЕЗУЛЬТАТ

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Соболь