§ 13. Значення дихання. Система органів дихання

Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують усі клітини організму енергією.

Цей процес включає кілька етапів. Першим етапом дихання є вентиляція легень (обмін повітрям між довкіллям і легенями). Потім відбувається обмін газів між кров’ю і легенями та між кров’ю і тканинами організму. Третім кінцевим етапом дихання є процес використання кисню та глюкози клітинами всього організму для отримання енергії та виділення ними вуглекислого газу і води. Цей етап відбувається у мітохондріях клітин.

Розрізняють зовнішнє та внутрішнє дихання. Під зовнішнім диханням розуміють газообмін між легенями та навколишнім середовищем. Використання кисню клітинами під час окислення органічних речовин і виділення вуглекислого газу називають внутрішнім (клітинним) диханням.

Основне значення дихання полягає в обміні газів між організмом і навколишнім середовищем.

Крім цього дихання забезпечує теплорегуляцію, очищення повітря від пилу та мікроорганізмів і його зволоження у повітроносних шляхах. Так, холодне повітря, яке людина щойно вдихнула, зігрівається та зволожується у носовій порожнині.

Зовнішнє дихання забезпечує система органів дихання.

Система органів дихання (дихальна система) складається із повітроносних шляхів та легенів — основного органу, що забезпечує газообмін із навколишнім середовищем (див. мил. 33). До складу повітроносних шляхів належать: носова порожнина, глотка, гортань, трахея та бронхи.

Носова порожнини з’єднує систему органів дихання з навколишнім середовищем. Вона розділена кістково-хрящовою перегородкою на дві частини, кожна з яких має три носові ходи — нижній, середній та верхній. Повітря в носову порожнину надходить через зовнішні носові отвори — ніздрі. Стінки носової порожнини вкриті слизовою оболонкою з миготливим епітелієм, які, рухаючись, затримують і виводять назовні пил і мікроорганізми.

Слизова оболонка носової порожнини пронизана численними кровоносними судинами. Завдяки цьому вдихуване повітря нагрівається (взимку) або охолоджується (влітку). Залози слизової оболонки, виділяють слиз, який зволожує стінки носової порожнини і згубно впливає на бактерії, що потрапили з повітрям.

Із носової порожнини через спеціальні отвори повітря надходить у носоглотку, далі у ротоглотку, а потім у гортань.

Гортань — це повітроносний орган людини, що міститься ближче до переднього боку шиї. Зовні гортань можна визначити за підвищенням, що називається кадик. Особливо добре він помітний у чоловіків.

У гортані містяться голосові зв’язки, що мають вигляд парних складок слизової оболонки як це показано на малюнку 34. Між голосовими зв’язками є голосова щілина.

Коли голосова щілина закрита, видихуване повітря, проходячи крізь неї, змушує голосові зв’язки вібрувати. Вібрація голосових зв’язок спричинює появу звуків.

Від ступеня натягу голосових зв’язок залежить тембр голосу: при натягнутих зв’язках звук вищий, при розслаблених — нижчий. Під час спокійного дихання голосова щілина залишається відкритою, а звуки не виникають (мал. 34).

З гортані повітря надходить у довгу (10 см) гнучку трубку — трахею. Передня стінка трахеї утворена хрящовими півкільцями, які запобігають звуженню просвіту, а задня стінка складається з гладеньких м’язів та прилягає до стравоходу. На рівні IV-V грудних хребців трахея поділяється на правий і лівий бронхи . Стінки бронхів утворені хрящовими півкільцями, які запобігають закриттю їх просвіту. Правий бронх, що входить у праву легеню, утворює три гілки бронхіол.

Лівий бронх — дві гілки. У легенях бронхи багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево.

Легені — це парний орган дихання. Права легеня більша за ліву і складається з трьох часток. Ліва легеня складається з двох часток. Кожна легеня вкрита двошаровою сполучнотканинною оболонкою, яка називається плеврою. Між двома шарами плеври є невеликий проміжок, заповнений плевральною рідиною, яка полегшує ковзання легень при дихальних рухах.

Легені утворені чисельними легеневими пухирцями — альвеолами. Діаметр альвеол 0,2—0,5 мм. їхні стінки складаються з одного шару клітин плоского епітелію. Альвеоли пронизані густою сіткою капілярів. У них відбувається газообмін: кисень із альвеол надходить у кров капілярів, а вуглекислий газ із крові потрапляє до альвеол.

Цікаво знати

У легенях міститься близько 300 млн. альвеол, площа поверхні яких сягає 150 м², тобто перевищує поверхню шкіри людини майже в 50 разів. Велика площа поверхні альвеол забезпечує інтенсивний газообмін під час дихання.

Дихання — це сукупність процесів, що забезпечують усі клітини організму енергією.

Органи дихання забезпечують газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

Система органів дихання складається із повітроносних шляхів та легенів.

Контрольні запитання

1.    Що таке дихання?

2.    Яке значення дихання в життєдіяльності організму людини?

3.    Які органи входять до складу дихальної системи?

4.    Яку будову мають легені?

5.    Які органи дихання виконують подвійну функцію? Як утворюються звуки мови?

6.    Яку функцію виконує миготливий епітелій у органах дихання?

Завдання

1. Заповніть таблицю в зошиті

Будова та функції органів дихальної системи

2.    Поміркуйте, чому дихати через ніс безпечніше, ніч через рот.

3.    Поясніть таке явище: після тривалого крику голос людини робиться хриплим або взагалі зникає.

Цікаво знати

Без повітря людина може померти через кілька хвилин. Деякі люди можуть затримати дихання на 3-4 хв., дуже рідко — до 6 хв. Але більш тривале кисневе голодування призводить до смерті. Так відбувається тому, що в організмі людини відсутні запаси кисню. Отже, кисень має постійно надходити до тканин і клітин організму через органи дихання.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Рибалко