Взаємозв’язок будови та функцій органів дихання людини

1. Визначення: дихання.
2. Етапи дихання.
3. Будова і функції органів дихання.
4. Висновок.

Дихання — сукупність процесів, що забезпечують споживан­ня організмом кисню і виділення вуглекислого газу. Кисень в ор­ганізмі не накопичується, тому безперервне поступання кисню і виділення вуглекислого газу є життєвою необхідністю.

Дихання включає такі послідовні процеси:

1)    газообмін між легеневим повітрям і зовнішнім атмосферним повітрям — зовнішнє дихання (вентиляція легень);

2)    обмін газів у легенях між альвеолярним повітрям і кров’ю ка­пілярів малого кола кровообігу;

3)    транспорт газів кров’ю по всьому організму;

4)    обмін газів у тканинах між кров’ю капілярів великого кола кровообігу і клітинами тканин і органів;

5)    споживання 0₂ і виділення С0₂ в клітинах.

Система органів дихання

Функцію зовнішнього дихання виконує система повітронос- них дихальних шляхів (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи та легені). У дихальних шляхах вдихуване повітря зігрівається, частково очищається і зволожується, оскільки до складу їх слизової оболонки входять клітини війчастого епітелію і секреторні клітини, що виділяють слиз. Рідкі виділення служать для зволоження вдихуваного повітря, а пил і дрібні частинки ад­сорбуються слизом і видаляються миготливими рухами війок. Особливо велику роль у здійсненні цих функцій відіграє носова порожнина.

З носоглотки повітря потрапляє в ротову частину глотки і далі в гортань. Гортань має вигляд лійки, стінки якої утворені кіль-

кома хрящамт’ Між хрящами по обидва боки гортані є слизові складки — голосові зв’язки, між якими утворюється голосова щі­лина. Коливання зв’язок під час проходження між ними повітря забезпечує утворення звуку. Його підсилюють ротова і носова по­рожнини, а також глотка. Звер>. вхід у гортань прикривається надгортанником, який перешкоджає потраплянню їжі в гортань і дихальні шляхи. Нижній відділ гортані переходить у трахею, що розташована в грудній клітці, спереду від стравоходу, і має довжи­ну 11 —12 см. На рівні п’ятого грудного хребця вона розгалужу­ється на два головні бронхи: лівий і правий. Трахея складається з 18—20 хрящових напівкілець, з’єднаних між собою зв’язками. Задня стінка трахей без хрящових утворень прилягає до стравохо­ду, що сприяє проходженню їжі по ньому. Стінки бронхів склада­ються також із хрящових кілець. Разом з кровоносними судина­ми і нервами бронхи входять у легені. Правий бронх поділяється на три гілки, а лівий — на дві, відповідно до кількості часток ле­гень. У кожній легені гілки багаторазово поділяються, утворюючи бронхіальне дерево. В дрібних бронхах зникають хрящові кільця, змінюється форма епітеліальних клітин. Кінцеві бронхіоли мають діаметр 0,5 мм. їх слизова оболонка вислана одношаровим кубіч­ним епітелієм. Бронхіоли закінчуються альвеолярними ходами, на стінках яких розташовані легеневі пухирці, або альвеоли. Стін­ки альвеол складаються з одного епітеліального шару клітин і об­плетені густою сіткою кровоносних капілярів, у яких відбувається газообмін. Альвеоли утворюють дихальну (газообмінну) частину легень, а бронхи — повітроносну.

Легені — парний орган. Зовні вкриті плеврою, яка складаєть­ся з двох листків: внутрішнього і зовнішнього. Внутрішній листок зростається з повітроносною тканиною легень, а зовнішній — із стінками грудної порожнини. Між листками утворюється безпові­тряний простір — плевральна порожнйна. Поверхні обох оболонок дуже гладенькі і слизькі, постійно зволожуються, тому в нормі не відчувається їх тертя під час дихальних рухів. У плевральній по­рожнині тиск на 6—9 мм рт. ст. нижчий від атмосферного. Усе це сприяє рухам легень під час вдиху і видиху.

Висновок: будова дихальної системи сприяє ефективному здійсненню процесу газообміну між атмосферним повітрям і ор­ганізмом людини.

Запам’ятай: дихання, зовнішнє дихання, етапи дихання.