Народна Освіта » Біологія » § 58. Цілісність організму людини.

НАРОДНА ОСВІТА

§ 58. Цілісність організму людини.

Поведінка, гомеостаз і взаємодія регуляторних систем

Цілісність організму є його важливою системною властивістю, що дає йому змогу адекватно реагувати на зовнішні і внутрішні впливи. Вона відображається в механізмах, завдяки яким його регуляторні системи налагоджують дії робочих фізіологічних систем.

Життєдіяльність організму регулюють, діючи узгоджено, нервова, гуморальна та імунна системи. Кожна з них має з іншими регуляторними системами як керівні, так і підпорядковані зв’язки. Ці системи доповнюють одна одну, утворюючи єдиний механізм нейрогуморально-імунної регуляції. Проте їхня злагоджена робота була б неможливою, якби кровоносна система не виконувала роль тієї ланки, що забезпечує саму можливість взаємозв’язку регуляторних систем.

Нейрогуморальні взаємодії. Будь-яка складна дія організму у відповідь на зовнішній подразник — перемогу в шкільній олімпіаді або зустріч з незнайомим собакою у дворі — розпочинається з регуляторних впливів ЦНС. У формування такої реакції робить свій внесок кожна з її структур.

Збудження ретикулярної формації приводить усі структури ЦНС у стан готовності до дій. Активація лімбічної системи пробуджує певну емоцію — здивування, радість, тривогу або страх — залежно від того, як оцінюється подразник. Робота центрів кори великих півкуль забезпечує нас програмами розумових і рухових дій. Мото-нейрони передають команди рухових центрів м’язам, які виконують їх, здійснюючи рухи.

У той самий час активізується гіпоталамус і гіпоталамо-гіпофізар-на система. Під їхнім впливом вегетативна нервова система змінює режим роботи внутрішніх органів.

Мозкова речовина надниркових і щитоподібна залоза підвищують секрецію гормонів. Вони надходять у кров і з нею — до печінки, де посилюється вироблення глюкози. Кров збагачується глюкозою і транспортує її до всіх клітин, що активно працюють. Завдяки цьому

зростає рівень енергетичного обміну в клітинах. Відбувається мобілізація внутрішніх ресурсів організму, необхідних для того, щоб ефективно прореагувати на подразник, який діє на організм.

Отже, цілісну відповідь організму забезпечує взаємодія систем нервової і гуморальної регуляції. Розпочинає регуляторний процес нервова система, а через гіпоталамо-гіпофізарну систему до неї приєднується ендокринна. Кров відіграє в цих процесах інтегруючу роль.

Проте в разі дії внутрішнього подразника діяльність нервової системи може підпорядковуватися гуморальним впливам. У цьому разі інформація про зміни в стані організму за допомогою гуморальних чинників через кров передається структурам нервової системи. Вона, у свою чергу, стимулює реакції, спрямовані на відновлення гомеостазу.

Кожний з вас відчував голод і знає, як діє людина, коли хоче їсти. Як виникає відчуття голоду? Центри голоду і насищання розміщуються в гіпоталамусі. За зниження концентрації глюкози й підвищення рівня інсуліну нейрони, чутливі до їх вмісту в крові, активуються, і ми відчуваємо, що зголодніли. Інформація від гіпоталамуса надходить до кори великих півкуль. За її участю формується харчова поведінка, і ми швиденько біжимо до холодильника або здобуваємо їжу в інший спосіб.

Відчуття насищання виникає, коли рівень глюкози й жирних кислот у крові підвищується, а вміст інсуліну знижується. Усі ці сигнали активують центр насичення гіпоталамуса, харчова мотивація зникає — і харчова поведінка гальмується.

Статева поведінка — ще один приклад взаємозв’язку регуляторних систем. З початком статевого дозрівання в організмі збільшується вироблення статевих гормонів (див. § 50). Досягаючи разом з кров'ю структур нервової системи, ці гормони впливають на них. У гіпоталамусі розташовані центри, нейрони яких мають рецептори до статевого гормона тестостерону. Унаслідок дії тестостерону й у жінок, і в чоловіків виникає статевий потяг — одна з найважливіших мотивацій людини, без якої реалізація репродуктивної функції неможлива. Статеві рефлекси є вродженими, проте статева поведінка формується внаслідок засвоєння моделей поведінки, прийнятих у суспільстві. Фізіологічною основою цього процесу є складні зв’язки лімбічної системи зі структурами кори великих півкуль.

Нейроімунна взаємодія. Імунна система, знищуючи чужорідні агенти і пошкоджені клітини самого організму, тим самим сприяє збереженню гомеостазу. Між імунною і нервовою системою, що координує роботу всіх фізіологічних систем, спрямовану на підтрим-

ку гомеостазу, є взаємозв’язок. Один зі способів їхньої координації вам уже відомий (див. § 53). Проте існують й інші види їх взаємодій.

У лімфоцитів, які дозрівають в органах імунної системи, є рецептори до медіаторів вегетативної нервової системи. Отже, ці клітини здатні сприймати сигнали, які надходять з нервових центрів, і реагувати на них. Гіпоталамус через кров одержує тривожні гуморальні сигнали — антиген проник в організм. Він активізує вегетативну нервову систему. Парасимпатичні нейрони, збуджуючись, викидають медіатор ацетилхолін, який прискорює дозрівання В-лімфоцитів. Як тільки стан внутрішнього середовища повертається до норми, активізуються симпатичні нейрони. По них до лімфоїдних тканин проходять імпульси, і викидається медіатор норадреналін. Під його впливом збільшується кількість тих Т-лімфоцитів, що стримують активність В-лімфоцитів. Отже, симпатична нервова система здатна пригнічувати імунну реакцію, а парасимпатична — стимулювати її.

1. Прочитайте уважно наведені в тексті приклади. Обговоріть з товаришем, у яких з них нервова система відіграє керівну роль, а в яких — підпорядковується гуморальним впливам.

2. Випишіть з тексту ключові слова, за допомогою яких можна розповісти про нейрогуморальну регуляцію. Наприклад:

гуморальні чинники (глюкоза, інсулін) — центр голоду — харчова мотивація — нервова регуляція (програми харчової поведінки) — смачний обід.

3. З'ясуйте, як інформація про зв'язок нервової й імунної регуляції, про яку йдеться в цьому параграфі, доповнює ту, з якою ви ознайомилися раніше (див. § 53).

1. Яку роль відіграє кров у забезпеченні цілісності організму? 2. Як взаємодіють нервова й ендокринна системи під час відповіді організму на зовнішній подразник? 3. Проаналізуйте процес регуляції харчової поведінки людини. 4. Яким є взаємозв'язок між нервовою системою і системою гуморальної регуляції в процесі формування статевої поведінки? 5. Розкажіть про участь ВИС у регуляції імунної відповіді організму. 6. Яку роль відіграють парасимпатична і симпатична системи у виникненні і зникненні відчуття голоду?

 

 

ПРАКТИКУМ

лабораторне дослідження № і

Ознайомлення з препаратами тканин людини

Обладнання й матеріали: мікроскоп, постійні мікропрєпарати багатошарового плоского зроговілого епітелію людини, вогкої сполучної тканини, скелетної м’язової тканини, мультиполярних нервових клітин спинного мозку, навчальні таблиці, підручник.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. 2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрєпарати багатошарового плоского зроговілого епітелію людини, вогкої сполучної тканини, скелетної м’язової тканини, мультиполярних нервових клітин людини. 3. Порівняйте побачене з відповідними малюнками в підручнику та на навчальних таблицях. 4. Знайдіть на мікропрепаратах тканин їхні клітини та міжклітинну речовину. 5. Зверніть увагу на особливості будови різних типів тканин. 6. Оформте роботу у вигляді таблиці.

Назва І схематичний малюнок тканини

Особливості

будови

Функція

Розташування в організмі

       

7. Зробіть висновок про зв'язок будови та функції тканин, укажіть ознаки подібності та відмінності в будові тканин.

Лабораторне дослідження № 2

Дослідження зовнішньої будови зубів

Обладнання й матеріали: муляж щелепи людини, навчальні таблиці, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте зуби на муляжі щелепи. 2. З’ясуйте, яку частину зубів видно, а яка перебуває в комірці щелепової кістки. 3. Розгляньте різні типи зубів: різці, ікла і кутні зуби. 4. Полічіть зуби різних типів, опишіть їхню будову і запишіть зубну формулу. 5. Зробіть малюнок зуба і підпишіть його частини. 6. Зробіть висновок, про що ви дізналися і чого навчилися, виконуючи дослідження.

Лабораторне дослідження № З

Вимірювання частоти серцевих скорочень

Обладнання й матеріали: секундомір, навчальні таблиці.

Хід роботи

1. Використовуючи навчальні таблиці і відповідний матеріал підручника, визначте в себе на тілі місця, де промацується пульс (над променевою кісткою біля кисті, на шиї в ділянці сонної артерії). 2. Полічіть кількість ударів пульсу за 1 хв в будь-яких двох місцях. 3. Порівняйте одержані результати. 4. Зробіть висновок, про що ви дізналися і чого навчилися.

Лабораторна робота

Мікроскопічна будова крові людини

Обладнання й матеріали: мікроскоп, постійні мікропрепарати крові людини, навчальні таблиці.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. 2. При малому збільшенні мікроскопа розгляньте мікропрепарат крові людини. 3. Порівняйте побачене з відповідним малюнком підручника та навчальної таблиці. 4. Знайдіть на мікропрепараті формені елементи крові. 5. Зверніть увагу на кількість, колір, розмір та форму клітин. 6. При великому збільшенні мікроскопа розгляньте та порівняйте будову еритроцитів і лейкоцитів. 7. Зверніть увагу на наявність у лейкоцитах ядра та відсутність цієї органели в клітинах еритроцитів. 8. Зробіть висновок, зазначивши, яким є склад крові людини.

Лабораторне дослідження № 4

Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин

Обладнання й матеріали: мікроскопи, постійні мікропрепарати кісткової, хрящової та м'язової тканин, навчальні таблиці мікроскопічної будови тканин, підручник.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи. 2. Розгляньте під мікроскопом постійні мікропрепарати кісткової, хрящової та м’язової тканин спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. 3. Зіставте побачене з відповідними малюнками в підручнику. 4. Знайдіть на мікропрепаратах тканин їхні клітини та міжклітинну речовину. 5. Зверніть увагу на особливості будови різних типів тканин. 6. Оформте роботу у вигляді таблиці.

Назва і схематичний малюнок тканини

Особливості

будови

Функція

Розташування в організмі

       

7. Зробіть висновок про зв'язок будови та функції тканин, укажіть ознаки подібності та відмінності в будові тканин.

Лабораторне дослідження № 5

Утома при статичному і динамічному навантаженні. Вплив ритму і навантаження на розвиток утоми

Обладнання й матеріали: секундомір, гантелі різної маси.

Хід роботи

1. Проведіть досліди. У кожному досліді за допомогою секундоміра встановіть, через який час ваші м’язи починають утомлюватися: а) відведіть руку з гантеллю вперед або вбік і якомога довше утримуйте її в цьому положенні; б) згинайте руку з гантеллю в ліктьовому суглобі до настання втоми; в) повторіть ті самі вправи, узявши до рук гантелі більшої маси; г) повторіть вправи, пришвидшивши темп. Пам'ятайте, що перед кожним дослідом слід відпочивати. 2. Порівняйте дані секундоміра в кожному досліді. 3. З'ясуйте, у яких випадках м'язи стомлювалися швидше. 4. Порівняйте свої результати з тими, що отримав ваш товариш. 5. Зробіть висновки про вплив статичного й динамічного режиму роботи м’язів, ритму рухів і сили навантаження на розвиток утоми м’язів.

Лабораторне дослідження № б

Вивчення будови спинного та головного мозку

Обладнання й матеріали: мікроскоп, розбірні моделі головного мозку людини, муляжі, пластинчасті препарати головного і спинного мозку, навчальні таблиці, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте моделі й муляжі головного мозку. 2. Порівняйте побачене з відповідними малюнками в підручнику та на навчальних таблицях. 3. Знайдіть на моделях і муляжах відділи головного мозку, праву й ліву півкулі, центральну та бічну борозни, звивини. 4. Під мікроскопом розгляньте пластинчасті препарати спинного мозку. 5. Зверніть увагу на розміщення сірої та білої речовини в різних відділах головного і спинного мозку. С. Знайдіть на моделях та препаратах місця, від яких відходять черепно-мозкові й спинномозкові нерви. 7. Зробіть висновок: визначте, з яких відділів складається головний і спинний мозок людини, якими є особливості їхньої будови.

Лабораторне дослідження № 7

Визначення акомодації ока

Обладнання й матеріали: аркуш паперу з отвором та цифрами навколо нього.

Хід роботи

1. Розташуйте аркуш паперу з цифрами на відстані 10-15 см від очей.

2. Через отвір у папері розгляньте будь-який об’єкт на відстані 2-3 м. 3. Зверніть увагу, якими при цьому здаються цифри, написані на папері навколо отвору.

4. Тепер погляньте на цифри й зверніть увагу на те, яким є об'єкт, який ви розглядали перед цим. 5. Зробіть висновок про значення явища акомодації ока.

Лабораторне дослідження № 8

Виявлення сліпої плями на сітківці ока

Обладнання й матеріали: картка для виявлення сліпої плями.

Хід роботи

1. Лівою рукою прикрийте ліве око, а правою рукою утримуйте картку з малюнком на відстані приблизно 15 см від очей. 2. Дивіться правим оком тільки на хрестик, зображений на картці, і повільно то наближайте її до себе, то віддаляйте доти, доки не зникне один із трьох кружечків.

3. Повторіть дослід для лівого ока. 4. Поясніть, на яку частину сітківки потрапляє зображення хрестика та кружечків у кожному з дослідів. 5. Зробіть висновок про будову сітківки ока; зазначте, чому під час потрапляння зображення предмета на сітківку його образ виникає не завжди.

Лабораторне дослідження № 9

Вимірювання порога слухової чутливості

Обладнання й матеріали: механічний годинник, сантиметрова лінійка.

Хід роботи

1. Накресліть у зошиті таблицю.

Вухо

Номер

Відстань

Середній показник

 

вимірювання

до годинника

чутливості, см

Праве

1

   

2

   

3

   

Ліве

1

   

2

   

3

   

2. Запропонуйте товаришеві взяти механічний годинник та стати від вас із лівого боку на таку відстань, щоб ви не чули звуку годинника. 3. Заплющте очі, нехай товариш повільно наближає годинник до вашого лівого вуха, аж поки ви не почуєте звуки. 4. Виміряйте відстань від лівого вуха до годинника. 5. Занесіть результати вимірювання до таблиці. 6. Повторіть дослід у повній тиші тричі

для кожного вуха. 7. Визначте для кожного вуха середній показник чутливості. В. Порівняйте з товаришем отримані вами результати. 9. Зробіть висновок про індивідуальні відмінності слухової чутливості, зазначивши, які показники порога слухової чутливості для вас характерні.

Лабораторне дослідження № 10

Визначення реакції зіниць па світло

Обладнання й матеріали: чорний аркуш паперу з отвором, дзеркало.

Хід роботи

1. Розмістіть перед собою дзеркало. 2. Візьміть чорний папір з отвором, заплющте ліве око та подивіться правим оком через отвір у папері у вікно.

3. Перед дзеркалом розплющте ліве око. Зверніть увагу на реакцію зіниці правого ока. 4. Знову закрийте рукою ліве око та спостерігайте за реакцією зіниці правого ока. 5. Поясніть побачене, зробіть висновок щодо реакції зіниць на світло.

Лабораторне дослідження № 11

Дослідження різних видів пам’яті

Обладнання й матеріали: чотири набори з десяти спів кожен, набір із чотирьох речень, загальна кількість слів у якому дорівнює 10.

Хід роботи

І. Проведіть кілька дослідів, що мають на меті визначення обсягу різних видів вашої пам'яті (слухової, зорової, рухової) під час довільного запам'ятовування.

I. Прослухайте 10 слів, які зачитує вчитель, і запишіть з пам’яті у довільному порядку всі слова, які ви запам’ятали. 2. Мовчки прочитайте запропонований вам список слів, закрийте їх аркушем паперу і запишіть усе, що запам’ятали. 3. Поки вчитель зачитує вам нову групу слів, спробуйте «записувати» їх пальцем у повітрі, а потім запишіть у зошиті слова, які ви запам'ятали. 4. Підрахуйте кількість правильно відтворених слів у кожному завданні. Визначте, пам'ять якого виду у вас розвинена краще.

II. Дослідіть відмінності між механічним і змістовим запам'ятовуванням.

1. Прочитайте чотири речення, які запропонував вам учитель, потім закрийте їх аркушем паперу і з пам'яті запишіть. 2. Підрахуйте, скільки слів із загальної їх кількості у цих реченнях ви змогли відтворити. 3. Порівняйте обсяг вашої пам’яті під час механічного і змістового запам'ятовування. 4. Зробіть висновок щодо ефективності різних видів довільного запам'ятовування.

Практична робота № 1

Самоспостереження за співвідношенням маси й зросту тіла

Обладнання й матеріали: ваги, ростомір або сантиметрова стрічка.

Хід роботи

1. Заповніть таблицю «Мої антропометричні показники».

Показник

Значення

Зріст, см

 

Маса тіла, кг

 

Окружність шиї, см

 

Окружність грудей, см

 

Окружність талії, см

 

Окружність стегон, см

 

Довжина ніг, см

 

2. Визначте свій зріст, враховуючи, що вимірювання проводять босоніж, торкаючись планки ростоміра п'ятками, лопатками та сідницями. 3. Виміряйте масу свого тіла. 4. Зніміть мірки з фігури відповідно до зазначених у таблиці антропометричних показників. 5. Розрахуйте свій зросто-масовий індекс (ЗМІ) за формулою: Зріст у сантиметрах — 100, якщо ваш зріст становить 155-164 см, або зріст у сантиметрах — 110, якщо ваш зріст становить 165-185 см. Результат відповідатиме тому значенню маси тіла, яку вважають оптимальною для вашого зросту.

Б. Порівняйте отриманий показник ЗМІ з вашою власною масою. 7. Зробіть висновок щодо своїх антропометричних даних.

Практична робота № 2

Дія ферментів слини на крохмаль

Обладнання й матеріали: три пробірки, термометр, лійка, лабораторні піпетки, склянка з льодом, рідкий крохмальний клейстер, дистильована вода, розчин йоду, водяна баня, секундомір, маркер.

Хід роботи

1. Накресліть у зошиті таблицю:

Номер пробірки

Вміст пробірки

Температура

Результат реакції з йодом

1

Крохмаль, слина

37 °С

 

2

Крохмаль, слина

2 °С

 

3

Крохмаль, вода

37 °С

 

2. Пронумеруйте маркером три пробірки й налийте в кожну по 3 мл крохмального клейстеру. 3. Зберіть слину в чисту пробірку з лійкою. 4. Опустіть пробірку

2 у склянку з льодом. 5. Додайте у пробірки 1 і 2 по 1 мл слини, а в пробірку

3 — 1 мл води. Умикніть секундомір. 6. Пробірку 2 залиште у склянці з льодом, пробірки 1 і 3 тримайте на водяній бані при температурі 37 "С (якщо бані немає, можна пробірки затиснути в долонях). 7. Через 5-7 хв визначте температуру суміші в кожній пробірці. Запишіть результати в таблицю. 8. Через 15-20 хв до кожної пробірки додайте по 1-2 краплі розчину йоду (за наявності крохмалю вміст пробірки забарвиться в синій колір). 9. Занесіть результати спостережень до таблиці. 10. Зробіть висновок про вплив ферментів слини на крохмаль та умови, за яких відбувається ця реакція.

Практична робота № З

Самоспостереження за частотою серцевих скорочень упродовж доби, тижня

Обладнання й матеріали: секундомір, тонометр (прилад для вимірювання тиску), навчальні таблиці.

Хід роботи

1. Використовуючи навчальні таблиці й відповідний матеріал підручника, визначте в себе на тілі місця, де промацується пульс (над променевою кісткою біля кисті, на шиї в ділянці сонної артерії). 2. Полічіть кількість ударів пульсу за 1 хв в будь-яких двох місцях. 3. Порівняйте одержані результати. 4. Зробіть висновок, про що ви дізналися і чого навчилися на цій практичній роботі.

Практична робота № 4

Дослідження температурної адаптації рецепторів шкіри

Обладнання й матеріали: водяний термометр, секундомір, 3 посудини з водою різної температури (10, 25 і 40 °С), серветки для витирання рук і термометра.

Хід роботи

1. Праву руку помістіть у посудину з водою з температурою 10 °С, ліву — 40 °С. 2. Визначте час адаптації терморецепторів, тобто час за який відчуття тепла та холоду слабне. 3. Одночасно перенесіть руки до посудину з водою з температурою 25 °С. 4. Оцініть зміни відчуття в лівій і правій руці. 5. Результати роботи оформте у вигляді таблиці.

Об’єкт

Відчуття при зануренні рук у воду з температурою

10 °С

25 °С

40 °С

Права рука

     

Ліва рука

     

6. Укажіть час адаптації температурних рецепторів до холоду і тепла. 7. Зробіть висновок.

Практична робота № 5

Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту

Обладнання й матеріали: опитувальник для самооцінки темпераменту.

Хід роботи

1. Дайте відповіді на запитання, що стосуються особливостей вашої поведінки. Оцініть себе, визначте, чи є властивою вам та або інша характеристика. Відповідайте «так» або «ні». Над відповідями довго не замислюйтеся, але відповідайте обов'язково.

1

Вам подобаються нові враження

2

Ви часто потребуєте підбадьорення друзів

3

Ви іноді почуваєтеся нещасним без серйозних причин

4

Вам важко відмовитися від своїх намірів

5

Ви зазвичай віддаєте перевагу книгам перед зустрічами з людьми

6

У вас часто змінюється настрій

7

У вас мало друзів, але вони дуже близькі вам

8

Ви безтурботна людина

9

На парі ви здатні зважитися на багато що

10

Вам складно знайомитися з новими людьми

11

Ви часто дієте під впливом настрою

12

Вам часто здається, що ви сказали щось не так

13

Ви обмірковуєте все неспішно

14

Ви легко ображаєтеся

15

Ви схильні критично ставитися до своєї роботи

16

Ви іноді повні енергії, а іноді — мляві

17

Ви зазвичай дієте швидко, не роздумуючи

18

Ви часто мрієте

19

Ви зазвичай відповідаєте на крик криком

20

У вас часто виникає відчуття провини

21

Вам подобається веселитися з друзями

22

Ви часто гарячкуєте

23

Вас вважають веселою людиною

24

Вам не дуже подобаються галасливі вечірки

25

Ви зазвичай мовчазні в компанії

26

Ви іноді не спите через різні думки

27

Ви вважаєте за краще отримувати інформацію з книг, а не від інших людей

28

Ви часто буваєте непосидючим

29

Ви прагнете завжди ретельно виконувати роботу

ЗО

Ви часто втомлюєтеся

31

Вам не подобається, коли люди жартують один з одного

32

Ви часто нервуєте

33

Вам подобається діяти швидко

34

Вам важко відвернутися від неприємних думок

35

Ви рухаєтеся неквапливо

36

Ви іноді бачите страшні сни

37

Вам подобається бувати в гостях

38

У вас іноді сильно болить голова

39

Ви нудьгуєте, якщо тривалий час не спілкуєтеся з друзями

40

Ви вважаєте себе нервовою людиною

41

Ви завжди впевнені в собі

42

Ви ображаєтеся, коли вас критикують

43

Вам подобається часто бувати в компанії

44

Ви часто думаєте, що зробили щось не так

45

Ви можете розвеселити нудну компанію

46

Ви турбуєтеся про своє здоров'я

47

Вам подобається жартувати з інших

48

Вам часто важко заснути

2. Позначте балом 1 кожну відповідь «так» на запитання 1, 7, 8, 9, 11, 19, 21, 23, 33, 41, 43,45, 47 і кожну відповідь «ні» на запитання 5, 13, 17, 24, 25, 26, 27, 29, 31, 35, 37, 39. Підрахуйте отриману кількість балів, позначте точку на червоній осі «ступінь контактності: залежності поведінки від інших або орієнтації на власний внутрішній світ». 3. Позначте 1 балом кожну відповідь «так» на запитання 2, 3, 4, 6, 10, 12, 14, 15,16, 18, 20, 22, 28, ЗО, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48. Підрахуйте отриману кількість балів, позначте точку на синій осі «ступінь емоційної збуджуваності».

Палладій О. В. (1985-1972)

Науку про хімічний склад організмів та їхніх складових, про хімічні процеси, що в них відбуваються, називають біохімією. Розвиток досліджень з біохімії в Україні пов’язаний з іменами видатних учених — О. М. Баха, М. Г. Холодного, О. В. Палладіна. Саме за ініціативою О. В. Палладіна у 1925 р. у Харкові було засновано Інститут біохімії, який згодом був переведений до Києва. Під керівництвом О. В. Палладіна досліджувалися біохімія нервової системи, м’язової системи, білків, ферментів, вітамінів. Результати, отримані вченим і його учнями, знайшли широке застосування в медичній практиці.

Амосов М. М. (1913-2002)

М. М. Амосов — видатний український кардіохірург, учений-фізіолог, засновник біокібернетики в Україні. Його внесок у розвиток досліджень серця, розробку методів серцевої хірургії неможливо переоцінити. Саме М. М. Амосов уперше в СРСР розробив апарат штучного кровообігу «сер-це-легені», уперше в світі розробив і застосував антитромботичні штучні серцеві клапани. Він був талановитим організатором медицини: у НДІ серцево-судинної хірургії, який він очолював протягом 20 років було зроблено більше 95 000 операцій, пов’язаних з вадами серця. Тисячі пацієнтів були вдячні М. М. Амосову за збережене життя і здоров’я.

Володось М. Л. (нар. 1934)

У 1985 р. у Харкові вперше в світі була проведена операція, яка започаткувала новий напрямок розвитку судинної хірургії. Автором технології дистанційного ендопротезування кровоносних судин був видатний український хірург М. Л. Володось. Необхідність протезування виникає в разі захворювань аорти й інших великих судин. Раніше, аби його провести, хірурги проводили дуже складну і тяжку операцію, розкриваючи грудну клітку для видалення пошкодженої частини судини та її заміни. М. В. Володось за участі спеціалістів-фізиків сконструював спеціальну пружину, здатну стискатися до / свого діаметра. Вона розміщується всередині синтетичного протезу, який за допомогою особливого пристрою через артерію на нозі доставляється до місця пошкодження коронарної судини, де розпрямляється й замінює пошкоджену ділянку.

Ця конструкція стала базовою для подібних операцій, нею користуються судинні хірурги всього світу.

ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ-ІУІЕДИКІВ

Костюк П. Г. (1924-2010)

Одним з визнаних засновників фізіології нервових клітин був видатний український учений, нейрофізіолог, біофізик П. Г. Костюк (1924-2010). Багато років він очолював Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця, створив Міжнародний центр молекулярної фізіології, під його керівництвом досліджувалися особливості передачі електричних сигналів у нервових клітинах, властивостей їхніх мембран, роль Кальцію у клітинній фізіології. П. К. Костюк створив в Україні потужну наукову школу з молекулярної і клітинної фізіології.

Мечнпков І. І. (1845-1916)

Видатний мікробіолог та імунолог І. І. Мечников народився на Харківщині, отримав вищу освіту в Харківському університеті. Декілька років він викладав в Одеському університеті, організував першу на теренах України (і другу в світі) бактеріологічну станцію для боротьби з інфекційними захворюваннями .

У 1887 р. Л. Пастер запросив І. І. Мечникова до свого інституту. До кінця життя учений працював в Пастерівському інституті в Парижі. Йому належить низка відкриттів світового значення — явищ внутрішньоклітинного травлення, фагоцитозу, численні праці вченого присвячені проблемам вивчення збудників холери, черевного тифу й інших інфекційних захворювань. За розробку фагоцитарної теорії імунітету І. І. Мечников разом з П. Ерліхом був нагороджений Нобелівською премією (1908).

Фролькіс В. В. (1924—1999)

Одним із завдань вікової фізіології є вивчення старіння організму людини. Наука, яка його досліджує, має назву геронтологія. Значна роль у розвитку геронтології 1 в Україні, 1 в світі належить видатному українському фізіологу В. В. Фролькісу (1924-1999). Саме за його ініціативою в Києві був створений Інститут геронтології. Під керівництвом Фролькіса вивчалися механізми старіння, зокрема роль у ньому генної регуляції. На основі цих досліджень розроблялися препарати, здатні впливати на гальмування розвитку тяжких вікових захворювань. Дуже глибоко вивчалися також нейрогуморальні чинники старіння на клітинному рівні. Наукова школа з проблем геронтології, створена В.В. Фролькісом, добре знана не лише в Україні, а й за її межами.

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Базанова

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 9-07-2016, 13:08, посмотрело: 1417