Народна Освіта » Біологія » § 25. Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну. Захворювання нирок та інших органів сечовидільної системи, їх профілактика

НАРОДНА ОСВІТА

§ 25. Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну. Захворювання нирок та інших органів сечовидільної системи, їх профілактика

Чому нирку можна назвати біологічним фільтром?

Нирки, крім виділення кінцевих продуктів обміну речовин, беруть участь у здійсненні водно-сольового обміну.

Роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну. Вода та мінеральні солі відіграють важливу роль у процесі обміну речовин в клітині. Водно-сольовий обмін — сукупність процесів надходження води та солей в організм, їх усмоктування, розподіл у внутрішньому середовищі й виділення з організму. Пригадайте функціональне значення для організму води та мінеральних солей.

Значна кількість води виводиться з організму із сечею (1,0-1,4 л), калом (близько 0,2 л), потом (близько 0,5 л), з видихуваним повітрям (близько 0,4 л). Ці втрати компенсуються щоденним надходженням в організм 2,5-3 л води. Однак ця кількість може різко змінюватися залежно від виконуваної роботи й температури зовнішнього середовища. Наприклад, улітку в зв’язку з підвищеним потовиділенням кількість води, що надходить в організм, повинна бути більшою, ніж узимку, коли виділення поту зменшується. Припинення надходження води в організм упродовж кількох діб викликає важкі порушення і може призвести до смерті.

Концентрація мінеральних солей (сполук Натрію, Калію, Кальцію, Магнію тощо) у рідинах внутрішнього середовища організмів впливає на ступінь концентрації сечі, яку виділяють нирки. Якщо концентрація солей у крові підвищується, то зменшується виділення із сечею води. У результаті утворюється менша кількість концентрованої сечі. За надлишку води в організмі із сечею виводиться значна її кількість.

Для того щоб зрозуміти роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну, необхідно з’ясувати механізм утворення сечі.

Утворення сечі. У нирках кров очищується від непотрібних речовин і перетворюється на сечу. Постачання кров’ю нирок відрізняється від постачання інших органів тим, що в нирках кров проходить через дві, розташованих одна за одною, сітки капілярів: капілярних клубочків і капілярів, що обплітають ниркові канальці (іл. 69 б). Саме тому в нирках кров швидко віддає речовини, які безперервно надходять у неї з клітин і підлягають виведенню з організму із сечею.

Утворення сечі починається в капсулах кіркового шару нирок. Коли кров проходить через капіляри клубочків, то з її плазми фільтруються вода й розчинені в ній речовини (крім високомолекулярних сполук і клітин крові) (іл. 70).

Фільтрація здійснюється тому, що артерія, яка приносить кров до клубочка, ширша від артерії, яка виносить кров з нього. У клубочку виникає високий тиск — близько 60-70 мм рт. ст., що удвічі або й більше перевищує тиск крові в інших капілярах.

Відфільтровану з крові рідину називають первинною сечею. За добу в організмі може утворюватися близько 150-180 л первинної сечі. Концентрація розчинених речовин у первинній сечі майже така ж, як у плазмі крові. У ній, крім кінцевих продуктів обміну, містяться амінокислоти, глюкоза, йони неорганічних речовин та інші необхідні організму сполуки.

У первинній сечі, на відміну від плазми крові, немає білків, оскільки вони не фільтруються (табл. 6). Отже, первинна сеча є фільтратом плазми крові.

Таблиця 6

Склад плазми крові, первинної та вторинної сечі (у %)

Речовини

Плазма

Первинна

сеча

Вторинна

сеча

Вода

90,0-91,0

99,0

96,0

Білки

7,0-8,0

Глюкоза

0,12

0,10

Йони Натрію (Иаь)

0,30

0,30

0,40

Йони Калію (К()

0,02

0,02

0,15

Йони Хлору (СГ)

0,40

0,40

0,70

Сечовина

0,03

0,03

2,00

Сечова кислота

0,004

0,004

0,05

З капсули первинна сеча потрапляє у звивистий каналець першого порядку, потім — у звивистий каналець другого порядку. Канальці густо обплетені сіткою капілярів, тому саме в цій частині нефрону відбувається реабсорбція — усмоктування в кров більшої частини води, глюкози, амінокислот, вітамінів, йонів неорганічних речовин.

Рідину, що потрапила до збірної трубочки, називають вторинною се- І чею. Вона містить сечовину, сечову кислоту, солі амонію, сульфати тощо. За добу в організмі може утворитися близько 1,5 л вторинної сечі. Якщо , нирки функціонують нормально, то у вторинній сечі відсутні білок і глю- У коза. З калальців вторинна сеча збирається у ниркову миску, а потім по сечоводах надходить у сечовий міхур. Коли міхур наповнюється сечею до певної межі, відбувається її вивільнення через сечівник.

Багато чинників впливає на сечоутворення та сечовиділення: кількість випитої рідини, вміст у їжі кухонної солі, температура навколишнього середовища, потовиділення, фізична активність.

Регуляція сечовиділення здійснюється як нервовими так і гуморальними механізмами, про які дізнаємося у наступних темах.

Чинники, що впливають на функцію нирок. Порушення або припинення функцій нирок неминуче призводить до отруєння організму тими речовинами, які в нормі виводяться із сечею. У випадку порушення роботи нирок ці речовини накопичуються в крові й спричиняють важкий стан, інколи смерть. Клітини ниркових канальців вирізняються високою чутливістю до різних токсинів. Порушення або втрата функцій таїсих клітин супроводжуються припиненням утворення вторинної сечі. І, як наслідок, втрачається велика кількість води, глюкози та інших сполук. У медичних закладах зазвичай призначають аналіз сечі. Результати аналізу дають уявлення не лише про стан нирок, а й про процеси обміну речовин, що протікають у тканинах, органах та в організмі в цілому.

Важливим чинником, від якого залежить функціонування сечовидільної системи, є харчування. Для нирок шкідливим є вживання солоних продуктів, гострих страв, смаженої та копченої їжі, великої кількості тваринного білка, консервованих продуктів, кави, газованих напоїв, алкоголю тощо. Шкідливо харчуватися напівфабрикатами й фаст-фудом, оскільки такі страви готуються з додаванням великої кількості солі. Через сіль затримується вода в організмі, що призводить до утворення набряків. Крім того, значна кількість йонів Натрію в крові сприяє виведенню з організму йонів Калію, що погіршує роботу серцевого м’яза та судин.

Чинником, що сприяє появі захворювань органів сечовидільної системи, є переохолодження організму. Однією з вагомих причин цього є прагнення людини модно вдягатись — носити в холодну пору року легке взуття, короткі кофти та куртки, які оголюють талію і поперек.

Фактором ризику розвитку хвороб органів виділення є шкідливі звички. Вживання алкоголю та куріння супроводжується постійною інтоксикацією нирок, що призводить до зниження їх функції, порушення процесу утворення сечі та виведення з організму продуктів обміну речовин. Алкогольні напої, в тому числі слабоалкогольні, уражають клітини епі-

телію нирок, в результаті чого зростає ризик різноманітних захворювань, навіть онкологічних (утворення злоякісних пухлин).

Захворювання органів сечовидільної системи можуть мати різне походження. Вони спричиняються мікроорганізмами, які потрапляють до них через кров від інших внутрішніх органів або через сечівник. Причинами захворювань органів виділення може бути загальне переохолодження організму, отруйні речовини, лікарські препарати.

До найпоширеніших захворювань органів виділення належать запалення різних частин нирки — нефрити. Запалення ниркових мисок (пієлонефрит) супроводжується гострим болем у попереку, підвищенням температури, частим сечовипусканням. Симптомами запального процесу в клубочках нефронів (гломерулонефрит) є зменшення сечовипускання, набряки, підвищення температури тіла тощо.

Сечокам’яна хвороба — захворювання, пов’язане з порушенням обміну речовин, у результаті якого в нирках або сечовивідних шляхах утворюються камінці, що може порушувати виділення сечі й викликати сильний біль. Цистит — запалення слизової оболонки сечового міхура. Може бути наслідком потрапляння інфекції, переохолодження, споживання алкоголю тощо. Симптоми: часте сечовипускання, яке супроводжується гострим болем.

З метою профілактики захворювань органів сечовидільної системи доцільно кожному:

• дотримувати правил особистої гігієни;

• уникати переохолоджень, вчасно лікувати хворі зуби, ангіни;

• помірно вживати солодку та солону їжу;

• споживати свіжі фрукти й овочі, сухофрукти (курага, родзинки);

• вживати більше морської риби та менше м’яса («модні» білкові дієти можуть стати причиною порушення білкового обміну);

• регулярно спорожнювати сечовий міхур та кишечник;

• вести активний спосіб життя для покращення функціонування нирок.

Людям із захворюваннями сечовидільної системи доцільно вживати такі природні сечогінні засоби, як кавун, відвар кореня петрушки, шипшини, чай із хвоща польового тощо. Усі лікарські засоби використовувати лише за призначенням лікаря.

Утворення сечі. Захворювання органів сечовидільної системи: нефрити, цистит, сечокам’яна хвороба. Профілактика захворювань органів сечовидільної системи

Людям, у яких порушена функція нирок, за потреби проводять процедуру очищення крові за допомогою апарата «штучна нирка». Цю процедуру називають гемодіаліз. Для лікування хворих з важкими хронічними захворюваннями нирок, а також людей, які з тих чи інших причин втратили нирки, застосовують пересадку здорової донорської нирки. Жити людина може і з однією ниркою.

Американські вчені розробили прилад — штучну портативну нирку. На відміну від громіздких стаціонарних машин штучної нирки, вона є невеликим приладом, що кріпиться на поясі хворого й дозволяє йому вільно пересуватися.

Штучна нирка здійснює очищення крові. При цьому процес триває постійно, отож токсини не встигають накопичуватися в організмі. Поміркуйте, яке значення має це відкриття.

1. Яка роль нирок у здійсненні водно-сольового обміну? 2. Що таке первинна сеча і як вона утворюється? 3. Що таке вторинна сеча і який її склад? 4. Чим відрізняються за складом первинна і вторинна сеча? Для аналізу використайте дані, наведені в таблиці 6. 5. Які фактори впливають на функцію нирок? 6. Назвіть хвороби органів сечовидільної системи. Як знизити ризик захворювання на них? 7. Яке значення для діагностики захворювань має аналіз сечі? Чому? 8. У чому полягає профілактика захворювань органів сечовидільної системи?

9. Поясніть, чому за порушення функціонування нирок відбувається самоотруєння організму. 10. У сечі виявлено глюкозу. Про що це свідчить? 11. У сечі виявлено білок. Який процес утворення сечі порушений? 12. Чому нирку можна назвати складним біологічним фільтром?

13. Чому влітку, коли дуже спекотно, поту виділяється більше, ніж сечі, а взимку — навпаки? 14.Чому пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями лікарі призначають сечогінні засоби?

 

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Міщук

 

Категорія: Біологія

Автор: alla1 от 6-07-2016, 13:00, посмотрело: 2391