§ 12. Практичне заняття. Повсякденне життя людини в Середні віки

Об’єднайтесь у малі групи. Оберіть одне з питань уроку й опрацюйте його, послідовно відповідаючи на запитання:

1) Що повідомляють нам літературні джерела про житло і побут цієї групи населення?

2) Про що розповідають подані ілюстрації?

3) Про що можна дізнатися з документів, уривків історичних праць й авторського тексту?

4) Що здалося вашій групі найцікавішим в опрацьованих матеріалах? Представте результати вашої роботи однокласникам протягом 2—3 хвилин.

1. Житло і побут феодалів

Найкращі оселі в Середньовіччі належали королю та великим сеньйорам. Це були розкішні палаци й замки, на тлі яких помешкання середніх і, тим більше, дрібних феодалів мали вигляд аж надто скромних, щоб не сказати — убогих.

Життя в замку було страшенно монотонним. Чоловікам удавалося бодай трохи скрашувати його виїздами на полювання чи на турнір, жінки ж чекали їхнього повернення за рукоділлям.

Меблі були лише дерев’яними, грубими, масивними й, за винятком ліжка, не мали якогось одного призначення (так, скриня слугувала також шафою, столом і сидінням). Одяг вішали на вбитий у стіну довгий стержень чи прикріплені до стіни оленячі роги. Штани й сорочку знімали з себе уже в ліжку і клали їх під подушку.

На нижньому поверсі, як правило, містилася крамниця чи майстерня, зберігалися сировина та інструмент. Спеціальних кухонь не існувало, а страви готували в тому помешканні, де було вогнище, там же накривали й на стіл.

Лише наприкінці періоду Середньовіччя побут феодальної знаті суттєво змінився. На зміну похмурим і холодним донжонам XII ст. прийшли більш комфортні замки, де кожен мешканець мав уже окрему кімнату, прикрашену? гобеленами та різноманітними меблями. Власник замку обідав зі своєю сім’єю не у великій залі, разом із прислугою, як це було раніше, а окремо від простих людей.

2. Житло і побут селян

Меблями слугували одна-дві ланки та скрині. Замість стола на козли клали двері чи дошки. Ліжок не було — спали на підлозі на солом’яному матраці. У кімнаті нерідко зберігали сіно, інструменти, тримали домашню птицю.

На схилі Середньовіччя потроху з’являлися дерев’яні будинки, іноді навіть двоповерхові. Такі будинки мали вже по дві кімнати, з мурованою піччю, дим із якої виходив крізь цегляний димар.

Брати Ленен. Обід селян.

Будинок селянина і селянське подвір'я (середньовічна мініатюра)

3. Житло і побут городян

Заможні городяни будували собі розкішні три-вотприповерхові особняки з каменю, зі склепінчастими кімнатами, прекрасними камінами, великими спальнями і залами, навіть з резервуарами для обмивання ніг і раковиною на кухні. Однак основна маса городян мешкала у вузьких дво-вотирпповерхових будинках, зведених щільно один до одного. Перший поверх відводили під крамниці, ремісничі майстерні, конторку міняли тощо. Внизу також знаходилися вітальня, кухня; над ними — парадна зала, іноді молитовня; ще вище — спальні. Дехто жив в укріплених вежах усередині міст, які були захищені міцними стінами й в’їзними воротами.

Бідняки жили в землянках, а ті, хто багатший, — у дерев’яних будинках із солом'яними дахами, які легко горіли. Трохи пізніше стали використовувати черепицю та шибки.

Меблів у середньовічному будинку було небагато. Уздовж стін стояли покриті килимами й подушками стільці, крісла та лави, а також скрині для зберігання одягу й коштовностей. Із часом навіть у звичайних міських родинах усе частіше траплялись нові гарні речі.

1. Середньовічні меблі

2. Вночі на вулицях міста

3. Середньовічний ринок

4. Одяг і прикраси різних верств населення

Як і за античних часів, у Середньовіччі одяг чітко вказуеав на стан людини в суспільстві. Носити те, що не відповідає Гі положенню, вважалося гріхом.

Духовенство мало спеціальний одяг для богослужінь, який істотно відрізнявся від одягу мирян.

	Одяг знаті в V—X ст.
	Одяг знаті 8 XI—XIII ст.
	Одяг городян
	Одяг бідних верств населення

5. Їжа та напої

Якщо говорити про середньовічне меню, то потрібно зауважити, що традиційними для всіх станів середньовічного суспільства були такі продукти.

Хліб, якому надавали релігійного значення каші, боби, ріпа, капуста, цибуля риба, рідко м’ясо і молочні продукти, цукру не було, вживали мед трав’яні чаї, пиво, вино горіхи, гриби, ягоди.

Їжа багатих городян була близькою до харчування знаті. Відмінна риса харчування жителів міста полягала у вживанні досить великої кількості їжі, яку привозиЇли як із сільської місцевості, так і з інших країн. Тому на столах городян частіше можна було побачити такі екзотичні продукти, як цукор, чай або каву.

У Середні віки європейці ще не знали фарфору. Допоки у ХШ— XIV ст. не було налагоджено масового виробництва скляного посуду, у багатих будинках їли й пили із золотих чи срібних блюд і келихів. Селяни користувалися переважно дерев’яним чи глиняним посудом.

Застільний етикет був простим, щоб не сказати — грубуватим. Рідку страву насипали в миску (її ставили здебільшого одну на двох). Ложками користувалися рідко (суп їли по черзі прямо з миски). Про сучасні виделки до XI ст. й гадки не мали — за обіднім столом вправл ялнся переважно ножем.

В XI ст. вони з’явились з одним зубцем і лише на початку XX набули чотирьох. Узагалі в часи Середньовіччя за обіднім столом змогли утвердитися два предмети — виделка та тарілка індивідуального користування.

Прості люди їли двічі на добу. З першими променями сонця, не пізніше шостої години, трудівники снідали. Зранку з’їдали більшу' частину денного раціону', аби мати сили для доброї роботи. Удень, коли сонце вже схилялося на захід , обідали. Увечері, після закінчення роботи, тільки відпочивали, і з першими присмерками лягали спати.

6. Сім'я, жінка в суспільстві

Важливу роль у житті середньовічної людини відігравала родина. Саме в ній зберігалися традиції народу, складалися норми поведінки, від батька до сина передавалися трудові навички.

1 в місті, і в селі дівчата зазвичай виходили заміж у 16 років, хоча нерідко нареченими ставали вже дванадцятирічними. Чоловіки, особливо в містах, були старшими за своїх дружин. Адже тогочасні звичаї вимагали, щоб, утворюючи родину, чоловік міг сам її утримувати. Йдучи заміж, жінка приносила із собою посаг. Від чоловіка та його родичів вона отримувала так званий «ранковий подарунок».

Дітей народжувалося багато — від 10 до 14 в кожній сім’ї, але зазвичай виживали з них не більше двох-трьох. Тому середньовічна сім’я складалася, як правило, з п’яти осіб.

Рівноправ’я між чоловіком і жінкою в сім’ї не існувало. У середньовічному суспільстві панував чоловік. Християнство вчило, що дружина має йому підкорятися.

Жінки в селах працювали в полі, а в містах зазвичай після смерті чоловіка продовжували його справу. Нерідко після кончини короля його дружина ставала правителькою держави прп своєму малолітньому сині, спадкоємцеві престолу.

Із XII ст. роль жінки в сім’ї та суспільстві (принаймні в аристократичному середовищі) почала зростати. Жінки нерідко здобували освіту, їх оспівувала рицарська література.

Вихованням дітей теж опікувалися жінки. Вага лом до дітей ставилися, як до маленьких дорослих, особливо в родинах селян, ремісників і купців. їх доволі рано залучали до виконання найпростіших робіт по господарству. Юнаки із забезпечених сімей здобувала освіту, іншим зробити це було важче, а іноді й зовсім неможливо. До школи дівчаток віддавали рідко навіть заможні батьки.

Обговоріть:

Які думки, почуття викликали у вас відомості про повсякденне життя людини у Середньовіччі?

Що здалося вам найцікавішим? Незвичним? Чи хотіли б ви жити в той час? Чому? Де саме?

В епоху Середніх віків в Україні, як і в усіх країнах Європи, зводилися фортеці та замки, що мали захищати кордони держав, міста й окремих феодалів. Наші предки не поступалися європейським будівельникам. І до сьогодні нас вражають збудовані в Середньовіччі і збережені Білгород-Дністровська, Кам'янець-Подільська. Хотинська фортеці. Луцький, Мукачівський, Олеський, Острозький замки та багато інших. На жаль, не всі фортеці збереглися, проте навіть руїни Теребовлянсько-го, Чортківського, Язовецького та інших замків підтверджують міць давніх українських твердинь.

Багато українських музеїв мають свої «рицарські» експонати. Мало не найбільша колекція основних видів середньовічної зброї, обладунків українських рицарів зберігається в Музеї зброї «Арсенал» у Львові. Середньовічні шаблі, алебарди, шоломи, турнірні щити тощо експонуються в Національному історичному музеї Києва. Харківському державному історичному музеї, у Збаразькому, Лубенському замках тощо.

Услід за європейськими, здобували Магдебурзьке право й українські міста. Тож більшість українських музеїв, що мають зали Середньовіччя, експонують шедеври українських майстрів, ключі від міст і їхні герби.

Готуємося до уроку узагальнення та тематичного оцінювання

Перевірте свої знання з розділу II 

«Середньовічний світ Західної Європи»

• Пригадайте і покажіть на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя.

• Визначте причини, сутність і наслідки формування нової структури суспільства, виникнення міст; роль християнської церкви в житті

суспільства.

• Охарактеризуйте середньовічний світ Західної Європи, використовуючи поняття; «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна».

• Опишіть середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини.

• Уявіть себе екскурсоводом виставки «Рицарські традиції Середньовічної Європи». Підготуйте текст екскурсії, обравши для неі до 5 експонатів. Поясніть свій вибір і представте текст класу.