Народна Освіта » Всесвітня Історія » § 11. Світ середньовічного міста

НАРОДНА ОСВІТА

§ 11. Світ середньовічного міста

1. Ремесло та цехи

Складіть короткий (2—3 пункти) план розповіді: «Середньовічні цехи». Обговоріть його із сусідом чи сусідкою по парті. Перекажіть одне одному пункт за планом.

Основу виробнтого життя середньовічного міста становили ремесла. Ремісники були дрібними самостійними виробниками, які використовували ручні знаряддя праці. На відміну від селян, вони працювали на замовлення чи для продажу виробів на ривку. Міське ремесло розвивалося жвавіше, ніж сільське господарство, та й ремісник значно менше залежав від сеньйора, ніж селянин.

У містах ремісники однієї професії об’єднувалися в цехи.

Цех — об’єднання середньовічних ремісників однієї або споріднених професій, поширені в містах Західної Європи, починаючи з XI—XII ст

На основі схеми визначте причини, що спонукали ремісників об'єднуватися в цехи, та поясніть кожну з них.

Причини об'єднання в цехи

  • Організовувати та контролювати виробництво та збут ремісничих виробів
  • Зберігати рівність серед майстрів
  • Захищати себе від свавілля сеньйорів, від конкуренції із сусіда-ми-майстрами та ремісниками з інших міст

Не треба плутати із сучасними цехами — складовою частиною заводу або фабрики.

Конкуренція — суперництво в якійсь галузі, боротьба мЬк ремісниками за вигідніші умови виробництва й збуту товарів, за найбільші прибутки.

Кожен із цехів мав свій герб, прапор, церкву, святого покровителя. Кожен цех приймав свій статут — правила обов’язкові, для всіх майстрів.

Спираючись на ілюстрації, обговоріть, за якими ознаками можна визначити, що ці ремісники є членами цеху ковалів. Що свідчило про розвиток цехів?

1. Ковалі (середньовічна мініатюра). 2. Цехові будинки в Антверпені XV ст. (сучасне фото)

 

Власником майстерні й водночас основним виробником був цеховий майстер. Він досконало знав усі тонкощі виробництва і своє ремесло, як правило, передавав у спадок дітям. Тому багато поколінь ремісників користувалися тими самими інструментами й технологічними прийомами, що і їхні діди та прадіди. Підмайстер допомагав майстру і за свою роботу отримував заробітну плату. Щаблем нижче стояли учні майстра. Ще дітьми їх віддавали в майстерні, аби вони вивчились ремеслу. Проте майстри часто використовували їх як прислугу. Минало кілька років, перш ніж учень міг стати підмайстром.

На світанку цехового виробництва кожен учень мав реальну можливість вибитися в майстри — стати членом цеху. Із часом зробити це ставало дедалі важче. Щоб стати майстром, треба було заплатити високий вступний внесок до цехової каси, виготовити на свій кошт шедевр — зразковий виріб, і влаштувати бенкет для майстрів та їхніх дружин. У наш час слово шедевр використовують у значенні унікальний витвір мистецтва.

Під час виробництва з’являлися все нові спеціальності, представники яких об'єднувалися в окремі цехи, тому в багатьох містах кількість цехів сягала десятків і навіть сотень.

Поступово роль цехів змінювалась, і вони навіть почали заважати розвиткові ремесла. 

Визначте, які обмеження накладали цехи. Які з них гальмували розвиток ремесла?

Зі статуту паризьких ткачів вовни XII (12) століття

Отже, у різні періоди цехи відігравали і позитивну, і негативну роль, тому історики кажуть, що вони були суперечливим явищем у добу Середньовіччя.

Проведіть геральдичне дослідження і зробіть припущення, герби яких середньовічних цехів зображені на ілюстрації.

 


 

2. Торгівля й гільдії

Мито - особлива плата за користування землями

Що, на вашу дутику, сприяло розвитку торгівлі, а що — перешкоджало? Як купці долали ці труднощі?

Розвиток міст Західної Європи в XI—XV ст. допоміг значному піднесенню внутрішньої й зовнішньої торгівлі. Купецька справа була вигідною, але дуже небезпечною, адже торгівля і грабунки йшли поруч. На суші торговці часто ставали жертвою розбійників, а на морі — піратів. Крім того, купці постійно сплачували феодалам мито за проїзд через їхні землі, мости, а іноді навіть за пил від возів.

За будь-якої нагоди в купців намагалися відібрати товар, наприклад, якщо він впав з ваза на землю або був змитий з корабля. Тому для захисту' своїх інтересів купці створювати особливі організації — гільдії.

Гільдія — об'єднання купців для захисту своїх інтересів і привілеїв.

Важливу роль у розвитку середньовічної торгівлі відігравати ярмарки (з німецької «щорічний ринок») — торги, що регулярно, незалежно від пори року, влаштовувались у містах і селах. Цікаво, що під час торгів купці самі підгримувати порядок і не допускати порушень.

Опишіть наведений малюнок за планом:

1. Де розташувався ярмарок?

2. Хто зображений на малюнку?

3. Які особливості побуту середньовічного міста відобразив художник?

Пітер Балтенс. Ярмарок Святого Георгія (XVI ст.)

Пітер Балтенс. Ярмарок Святого Георгія (XVI ст.)

У ХІІ ст. склався мідний союз міст — Ганна, що міг виставити проти піратів власний флот — 1000 суден. Числен

ні ганзейські контори охоплювали торгівлю всієї Північної й почасти Західної Європи. Сьогодні чимало дослідників вважають практичну діяльність Ганзп однією з перших спроб економічного об’єднання Європи.

Когг - ганзейський торгывельний вітрильник

На основі карти і схеми визначте: хто і з ким торгував у Середні віки? Які були два основні райони торгівлі в Європі? Де існували ярмарки? Знайдіть на карті основні райони розвитку торгівлі та торгівельні шляхи. Як пов’язані розвиток торгівлі та грошового обігу?

Розвиток торгівлі в Середньовічній Європі

Невід’ємними постатями всіх ярмарок були міняйли, які обмінювали гроші, позичали їх купцям чи ремісникам, вимагаючи натомість повернути більше, ніж було взято. Так з’явилися лихварі.

Лихварство — це надання грошей у борг з умовою сплати відсотків при погашенні боргу

8 лпхЕарів формувалась особлива група городян — банкіри (від італійського «банка» — стіл у конторі, де зберігалися гроші). Перші такі контори виникли на Півночі Італії, в Ломбарди, тому слово «ломбар-дець» у Середні віки стало синонімом слів "банкір" та "лихвар" й досі збереглося в назві "ломбард".


 

3. Міська культура

Чому культура міст відрізнялась від селянської та рицарської?

Відтоді, як у Європі попали створюватися міста, вони ставали не тільки центрами ремесла і торгівлі, а й культури. Енергійні городяни продукували власну' культуру, відмінну' від селянської та рицарської. Міська культура мала інакший зміст — світський, близький до народу. Городяни любили жарти, віршовані байки, героями яких були схожі на них життєлюбні й винахідливі персонажі. Це відображало саму' сутність нових громадян, їхнє прагнення незалежності.

Найяскравіше це проявилось у міській літературі, яка, задвигай, створювалася не латиною, а зрозумілою народною моеою. Уся освіпена Європа захоплено питала «Роман про Лиса Ренара». В образі винахідливого Лиса зобразили підприємливого городянина, а в тупому Ведмеді, кровожерливому Вовку та інших персонажах питані легко впізнавали феодалів, священиків і навіть королів. Роман так сподобався міщанам, що один з абатів визнав: деякі монахи охопіте питають цей твір, а не Біблію.

Також городяни любили байки та жарти, які створювали образ нового героя — дотепного й разумного городянина, який знаходить вихід з будь-якої ситуації.

А як середньовіпні городяни вміли відпочивати! Міські свята супроводжувалися карнавальною ходою з музикою та яскравими видовищами. А в день вшанування святого, якого вважали покровителем міста, яскраво вдягнені городяни несли запалені світки, статуї святих, прапори й герби ремісничих цехів. Стіни бу'дпнків обов’язково прикрашалися килимами та гірляндами квітів. На сценах, створених просто неба, на ринкових площах виступали мандрівні артисти: жонглери, танцюристи, музиканти, акробати та фоку'сникп.

З розвитком міст зростала потреба і в нових спорудах. Городяни зводили мости й ратуші, будівлі цехів і гільдій, портів і шпиталів. Життя в місті потребувало освічених людей, тому' городяни виділяли кошти на відкриття університетів і шкіл.

1. Лис Ренар (пам'ятник в м. Хюлст, Нідерланди). Пам’ятник установлений у зв’язку з тим, що це місто згадується у історії про Лиса 2. Музиканти (середньовічне зображення)

1. Лис Ренар (пам'ятник в м. Хюлст, Нідерланди). Пам’ятник установлений у зв’язку з тим, що це місто згадується у історії про Лиса 2. Музиканти (середньовічне зображення)


 

4. Городянин — людина новою типу

На основі тексту дайте характеристику нової верстви населення, що виникла в Середньовіччі. Порівняйте її з іншими верствами.

Із зміцненням міст городяни перетворилися на окремий стан. Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург* — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті свою садибу, формували міське самоуправління, здійснювали судочинство. Серед бюргерів виділилась міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат6. Найбідніші верстви населення: слуги, підмайстри, жебраки тощо — отримали назву плебс.

Городянин сприймав світ по-іншому, ніж його сучасник селянин або феодал. Передусім, жителі міст не визнавали спадкову владу — «від Бога», а визнавали лише ту, яку обрали самі. Так у містах поступово формувалися демократичні традиції середньовічної Європи. Городяни здатні були вести справи з будь-яким партнером, незважаючи на його походження, аби це приносило йому прибутки.

Не плутайте їх з патриціями та плебеями в Давньому Римі.

Городяни по-іншому сприймали простір, ніж селяни, для яких він обмежувався територією села та його околиць, і були набагато поінформо-ванішимп про навколишній світ: з розповідей купців, пропан і мандрівників вони дізнавалися про інші краї.

Життя в місті було динамітиішим, ніж у селі. Городяни вчилися цінувати пас, тому на головній — ратушній вежі міста зазвппай розташовувався годинник.

Жителі міст здобували освіту, аби орієнтуватися у складній ринковій економіці й досягати успіхів в органах самоуправління.

Енергійні городяни, які пишалися особистою свободою, змінили облипни Європи в наступні століття.

1 Дайте визначення понять: «цех», «гільдія», «лихварство».

2. Чому в епоху Середньовіччя з’явилося прислів’я «Що з воза упало, то пропало»?

3. Опишіть традиції середньовічних городян.

4. Складіть схему: «Верстви міського населення» і розкажіть про кожну з них. За допомогою мережі Інтернат і довідникової літератури проілюструйте вашу схему творами середньовічних майстрів живопису.

5. Чому на перших порах цехи сприяли розвитку ремесла, а згодам почали гальмувати його ?

6. Поясніть, що сприяло розвиткові внутрішньо/ і зовнішньої торгівлі та як союзи міст впливали на цей процес.

7. Охарактеризуйте особливості світосприйняття городян в елоху Середньовіччя.

Складіть оповідання на тему: «Подорож на середньовічний ярмарок», використовуючи текст параграфа та ілюстрації до нього (8—10 речень).

Підготуйтеся до практичного заняття

1) Оберіть одну з наведених нижче тем ту, про яку ви хотіли б дізнатися більше: Як жили феодали, селяни й городяни.

У чому особливість одягу і прикрас різних верств середньовічного населення.

Як харчувалися в середні віки.

Якою була роль сім'ї та жінки в середньовічному суспільстві.

2) Спираючись на інформацію, подану в тексті параграфа 12 та знайдену вами самостійно в інших джерелах, підготуйте коротке {до 3-х хвилин) повідомлення для однокласників.

3) На уроці представте ваше повідомлення, супроводжуючи його демонстрацією ілюстрацій з підручника чи знайдених самостійно.

Автор: admin от 17-11-2015, 22:09, посмотрело: 6830