Народна Освіта » Історія України » § 18. Чому війна залишається в пам’яті українського народу

НАРОДНА ОСВІТА

§ 18. Чому війна залишається в пам’яті українського народу

1.    Які події називаємо Другою світовою та Великою Вітчизняною війнами.

2.    Якою була доля солдату війні.

3.    Як війна змінила життя людей.

1. ЯКІ ПОДІЇ НАЗИВАЄМО ДРУГОЮ СВІТОВОЮ ТА ВЕЛИКОЮ ВІТЧИЗНЯНОЮ ВІЙНАМИ

Знайдіть у тексті нову для вас інформацію про війни в історії людства.

Війни, переможні битви та поразки супроводжували людство від самого початку його історії. Серед найбільш жахливих та кровопролитних були дві світові війни XX століття.

Друга світова війна тривала упродовж 1939-1945 років. Світовою її назвали тому, що вона вплинула на життя людей більшості країн світу. Кількість загиблих, поранених і тих, хто зник безвісти під час цієї війни, переважає усі жертви війн попередніх століть.

Друга світова війна була розпочата нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року. У 1939-1941 роках Німеччина та її союзники захопили територію більшості країн

Європи, зокрема Франції, Норвегії, Голландії, Греції та Югославії. Війна на суші, на морі й у повітрі відбувалася не лише на європейському чи радянському фронтах, а й зачепила країни і народи Північної Африки та Азії. Ця 6-літня війна так чи інакше торкнулася 80 % населення 61 країни світу. З літа 1941 року основні воєнні дії велися на території СРСР.

Задля боротьби з Німеччиною та її союзниками було створено антигітлерівську коаліцію, у якій провідну роль відіграли СРСР, США, Велика Британія та Франція. Об’єднаними зусиллями всіх країн вдалося здобути перемогу в цій війні.

Коаліція (з латинської — «союз») — добровільне об’єднання кількох людей, держав задля досягнення спільної мети.

 

Війна змінила долю всього населення українських земель. З початком війни, у 1939-1940 роках, західноукраїнські землі, що перебували у складі Польщі та Румунії, були приєднані до СРСР. Для українців Галичини і Північної Буковини входження західноукраїнських земель до Української Радянської Соціалістичної Республіки мало і позитивні, і негативні наслідки.

Нападом німецьких загарбників на СРСР 22 червня 1941 року розпочалася війна між СРСР і нацистською Німеччиною, що увійшла в історію під назвою Велика Вітчизняна. Вітчизняною її стали називати тому, що солдати захищали свою Вітчизну: рідну країну, місто чи селище, своїх родичів та друзів. Навіть перебуваючи на фронті, далеко від своєї домівки, солдати вірили, що тільки спільними зусиллями усієї країни можна захиститися від ворога. У Великій Вітчизняній та Другій світовій війнах воювали представники усіх народів Радянського Союзу, серед них багато українців. Ця війна, як частина Другої світової війни, справедливо називається і Великою, оскільки тривала 1418 днів і ночей, була жорстокою та кровопролитною, відзначеною великим героїзмом і мужністю людей. Різні регіони України перебували під владою страшного ворога різні періоди часу, однак всім українцям війна завдала страждань і стала тяжким випробуванням.

Завершення війни в Європі у травні 1945 року, коли Німеччина визнала свою поразку і припинила військові дії, відзначають як велике Свято Перемоги та скорботної пам’яті за загиблими.

За картою на с. 122 визначте напрямки руху нацистської Німеччини у перший період війни. За картою на с. 123 — звільнення України від фашистських загарбників.

 

 

2. ЯКОЮ БУЛА ДОЛЯ СОЛДАТ У ВІЙНІ

Читаючи текст, сформулюйте два-три речення, які описують долю солдат на війні.

Дорослі чоловіки в державі, на яку напав ворог, призиваються на військову службу для захисту своєї країни. Мільйони чоловіків з початком війни стали бійцями — солдатами. Серед них були артилеристи13, піхотинці14, танкісти, льотчики, зв’язківці. Жінки також брали участь у воєнних діях, насамперед як лікарі, медсестри, санітарки, які витягали з поля бою поранених. Не-рідкісні випадки, коли жінки воювали як розвідниці, льотчиці, зв’язківці, поштарки і т.д.

На основі ілюстрацій поясніть, як ви розумієте вислів«Війнаце дуже тяжка робота».

Перші місяці наступу нацистської Німеччини на радянські території ознаменувалися величезними людськими втратами: неочі-куваний напад ворогу, розгубленість та невдалі рішення військового керівництва призвели до того, що тисячі офіцерів і солдат загинули або потрапили у полон.

Німецькі загарбники не дотримувалися жодних міжнародних правил — радянські військовополонені у концентраційних таборах зазнавали неймовірних знущань: їх морили голодом, непосильною працею, розстрілювали за будь-яку спробу опору.

Незважаючи на важкі втрати, Радянська армія знаходила сили обороняти багато міст по кілька місяців. Солдати щосили намагалися затримати просування ворога. Однак наприкінці 1942 року вся територія України була захоплена німецько-фашистськими загарбниками. Визволення України розпочалося після відомої на весь світ Сталінградської битви (взимку 1942/1943 року) і тривало майже два роки — до 28 жовтня 1944-го.

За героїчний подвиг своїх захисників такі міста, як Київ, Одеса, Севастополь і Керч удостоєно звання «Місто-герой». Слава визволителів належить мільйонам солдат, і пам’ять про них ушановується щороку покладанням квітів до їхніх могил, серед яких багато братських і безіменних.

3. ЯК ВІЙНА ЗМІНИЛА ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ

Знайдіть слова чи словосполучення, що характеризують зміни в житті різних груп людей у воєнні роки.

У роки Великої Вітчизняної війни вся територія Радянської України була захоплена, тобто окупована нацистською Німеччиною. Нацисти вважали, що українці, росіяни, білоруси, євреї, цигани та інші народи є менш вартісними, неповноцінними, тому не мають права на життя, хіба що як раби.

Які почуття викликають у вас фотографії дітей часів війни? Що ці знімки додають до вашого «розуміння» війни?

Юнаків і дівчат забирали на примусові роботи до Німеччини, де їх називали «остарбайтерами», тобто робітниками зі Сходу. Селян змушували виготовляти продовольство для німецької армії. Нацистська влада обмежила пересування людей з одного населеного пункту в інший, запровадила картки на продукти харчування. Мільйони людей гинули від навмисно спричиненого голоду. За найменший опір жителів міст і сіл масово розстрілювали. Села спалювали, нерідко разом із мешканцями.

Окрема доля спіткала євреїв. Незалежно від віку та соціального становища, більшість з них були розстріляні або заморені в гетто15 чи концтаборах. Масове вбивство євреїв Європи у роки Другої світової війни отримало назву Голокост. Символом Голокосту в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де вороги розстріляли понад сто тисяч євреїв — дорослих і дітей. Окрім цього, Бабин Яр став спільною могилою і для військовополонених, і для українських громадських діячів та ін. Свої «бабині яри» були в кожній області України.

Неймовірне бажання дати відсіч загарбникам привело частину людей у рух Опору. На більшій частині окупованих територій України діяли радянські партизанські загони. Партизани підривали залізниці, мости, техніку ворога, перешкоджали вивезенню молоді на примусові роботи.

Рух Опору — боротьба, супротив окупантам у роки війни.

 

Наприкінці 1942 року на території Волині і Галичини утворилися загони Української повстанської армії (УПА), яка також брала активну участь у русі Опору. Діяльність радянських партизан та учасників УПА і досі оцінюють по-різному.

Українці під час війни опинилися в різних життєвих обставинах. Чимало з них разом із заводами виїхали на Схід і там тяжкою працею здобували перемогу. Пліч-о-пліч здобували перемогу над ворогом на фронті і в тилу представники різних народів, дорослі і діти, жінки і чоловіки.

Поверніться до карти на с. 123. Визначте райони дій партизанських загонів та Української повстанської армії.

Десятки і сотні невідомих нам сьогодні людей допомагали одне одному, виявляли героїзм не лише на полі бою, а й у порятунку дорослих і дітей від розстрілів, голодної смерті та іншого жахіття війни. Ціна перемоги для всіх була надзвичайно високою.

На основі наведених даних доведіть, що війна є найтяжким випробовуванням для країни.

Втрати українців у Другій світовій війні

•    У війні загинув кожен п’ятий українець чи українка — всього близько 8 мільйонів людей.

•    Серед фронтовиків уціліло тільки 3 % від загальної кількості.

•    На роботу до Німеччини було примусово вивезено 2 мільйони осіб, які стали остарбайтерами (працівниками зі Сходу).

•    Зруйновано близько 700 міст і понад 28 тисяч сіл. Без житла залишилося близько 10 мільйонів громадян УРСР.

•    Знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч лікувальних установ, 33 тисячі шкіл та інших навчальних закладів.

Сьогодні всіх нас має об’єднати розуміння того, що війна є най-жахливішим явищем в історії людства. Ми повинні пам’ятати всіх, хто загинув або постраждав, усіх, хто здобував перемогу своєю працею, та тих, хто зберіг людяність у нелюдських умовах.

Перевірте себе

*. Які події ми називаємо Великою Вітчизняною війною? 1 Позначте на лінії часу тривалість Другої світової війни.

3. Які міста удостоєно звання «Місто-герой»?

- Чому частина могил солдатів є безіменними чи братськими?

5. Які два напрямки руху Опору існували в Україні під час війни?

5 Чому спогади про війну і досі зберігаються у пам ’яті багатьох українців?

 

Це матеріал з підручника Історія України 5 клас О.І. Пометун

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 31-01-2014, 10:54, Переглядів: 8272