Основи технології малярних робіт

ТЕХНОЛОГІЯ ПОБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кожна жінка піклується про те, щоб у її оселі було затишно і красиво. Тому саме вона найчастіше вибирає прикраси для інтер’єру, меблі, шпалери тощо. Підібрати подушки для дивана або штори для кімнати не так складно, як колір стін. До того ж, вибираючи фарби, потрібно враховувати безліч чинників. Та й сам процес фарбування не такий легкий, як може здатися на перший погляд.

Фарбовані стіни мають виглядати бездоганно. Якщо фарбування неякісне, то всі розводи, ворсинки з пензликів, неправильні мазки і тріщини впадатимуть у вічі. Щоб досягти доброго результату, потрібно знати технологію малярних робіт.

Що це - малярні роботи

Малярні роботи (від нім. Maler - живописець, художник, маляр) - це процес нанесення на поверхні будівельних конструкцій фарб і лаків з метою збільшення терміну їх служби, поліпшення санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях і надання їм красивого зовнішнього вигляду.

Для виконання малярних робіт застосовують матеріали, вибір яких залежить від виду фарбування.

Знаючи основні правила фарбування різних поверхонь, можна не тільки змінити зовнішній вигляд приміщення, а й створити ексклюзивні речі в інтер’єрі та поліпшити настрій знайомим цікавими подарунками.

Якщо ти мрієш оздобити власну кімнату, створити окремі елементи інтер’єру чи виготовити незабутній подарунок із використанням фарб, тоді тобі знадобляться знання з технології виконання малярних робіт.

З історії фарби

Історія фарби почалася, мабуть, разом із появою людини розумної. До нашого часу збереглися первісні малюнки, виконані вуглиною і глиною. Печерні люди малювали на каменях те, що їх оточувало. Для на скельного розпису в печері Ласко (Франція) як фарба використовувалася природна суміш мінералів - охра (від грец. оіДго5 - «жовтий»). З давніх часів і до XIX ст. фарбою могло стати все, що дарує світ природи, - земля та мінерали, трави і плоди рослин, комахи і тварини.

У Середньовіччі художники готували фарби, змішуючи пігменти (порошки різних кольорів) і жири. Такі фарби не можна було зберігати більше ніж один

день, бо під час контакту з повітрям вони окислювались і тверділи.

Отже, фарба складається з пігменту і сполучних речовин.

Класифікація малярних робіт

Просту обробку, як правило, застосовують для фарбування поверхонь підсобних, складських, інших другорядних приміщень та тимчасових будівель; поліпшену - для фарбування житлових, службових, навчальних та побутових приміщень; високоякісну -для оздоблення театрів, вокзалів, адміністративних, інших капітальних будівель і споруд громадського призначення. Чим вищі вимоги до якості забарвлення, тим більше технологічних операцій виконують під час підготовки поверхні до малярної обробки.

За складністю технології, крім звичайного способу малярства, можна виділити альфрейні роботи, які

передбачають нанесення на стіну чи стелю узорів за трафаретом, імітацію ліпних прикрас, цінних порід дерева й каменю, золочення, бронзування тощо; а також монументально-декоративні роботи - вітражі, мозаїки та фрески.

За місцем проведення робіт і способом експлуатації пофарбованих поверхонь виділяють внутрішню і зовнішню малярну обробку. До зовнішнього фарбування, як правило, ставлять вищі вимоги щодо атмосферо- і морозостійкості. Прикладом такої обробки можуть слугувати фарбовані фасади будівель або огорожі балконів і лоджій.

За властивостями фактури і зовнішнім виглядом пофарбованої поверхні малярна обробка може бути гладкою або шорсткою, а також мати певну текстуру, яку найчастіше застосовують для обробки стель і стін, а також фасадів будівель.

Залежно від інтенсивності блиску пофарбованої поверхні оздоблення буває глянцевим або матовим.

Як винайшли туш для вій

Бажання зробити очі виразнішими і яскравішими з’явилося ще за часів єгипетських фараонів. Тоді фарба на очі й брови наносилася не тільки для краси, а й з лікувальною метою. Користувалися тушшю як чоловіки, так і жінки.

1913 рік. Молодий фармацевт Террі Вільямс вирішив допомогти своїй сестрі Мейбел влаштувати особисте життя. Дівчина була закохана і поскаржилася на свої світлі, короткі вії, які не порівняти з пишними, темними віями суперниці, що встигла сподобатися обранцю її серця. Террі змішав сажу з вазеліном. Цей густий засіб зафарбовував вії в чорний колір. Мейбел затьмарила суперницю і вийшла заміж за коханого.

А світ отримав новий бренд - МауЬеІІіпе.

Для виконання малярних робіт використовують різні інструменти залежно від типу фарбованої поверхні.

Пензлики використовують для нанесення рідких сумішей на горизонтальні й вертикальні поверхні.

Ручні малярні пензлики (ручники) - це невеликі щіточки, як правило, з дерев’яною ручкою. Пензлики з клейовим кріпленням пучка призначені для робіт з олійними фарбами, ііензлем із металевим кріпленням пучка можна працювати практично з будь-яким малярним складом. Макловиці призначені для виконання малярних робіт па великих площах. Фільончасті пензлики призначені тільки для фарбування важкодоступних місць, виведення тонких ліній або витягування вузьких смуг. Флейцеві малярські пензлі призначені в основному для фінішної обробки, тобто для розгладжу ваш ся слі/тів від ручника. Операція ця називається «флейцювання», звідси й назва пензля. Його можна застосовувати і під час фарбування поверхні, якщо потрібно, щоб вона була якісна, глянцева. Радіаторні пензлі зігнуті під певним кутом і призначені для важкодоступних місць, наприклад таких, як внутрішній бік радіаторів опалення.

Шпателі. Вдалий вибір ми т еля - запорука якісно виконаної роботи, а робіт, де використовується шпатель, безліч: вирівнювання поверхні стін і стель, видалення старих шпалер і побілки, укладання ках-лів та інші види малярних робіт.

За допомогою малярного шпателя штукатурять та шпаклюють стіни і стелі. Пластикові шпателі -створені для розгладження шпалер на обклеюваній

поверхні, тому їх ще називають шпалерні. Скребок призначений дня того, щоб видаляти шпалери і фарбу зі стін. Гумовий - для затирання швів, подряпин І прим’ятин. Зубчастий - для рівномірного нанесення клейової суміші. Саме наявність зубчиків на шпателі забезпечує рівномірне нанесення клею. Кутовий - призначений для вирівнювання зовнішніх і внутрішніх кутів.

Валики. У роботі набагато практичніше замість пензликів використовувати валики, особливо коли поверхня широка. Втім, валиками можна не тільки фарбувати, а й наносити ґрунтовку на стіни та стелі. Валики поділяють залежно від призначення на віконні, кутові або універсальні; за способом кріплення - каркасні, клейові, змінні: за матеріалом, з якого виготовлені, - на поролонові, хутряні, голчасті та фактурні. Для зручного використання валика застосовують спеціальний піддон або валик із резервуаром для фарби.

Існує також багато приладів, які спрощують І прискорюють виконання малярних робіт. Це:

фарбопульти (ручні й електромеханічні) - призначені для фарбування клейовими, водними та вапняними сумішами під час виконання невеликих обсягів робіт;

фарборозпилювачі - призначені для нанесення клейових І олійних сумішей, шпаклівки та виконання альфрейних робіт;

фарбонагнітальні бачки - пересувні компресори у вигляді невеликих наливних бачків, що прикріплюють до корпусу пістолета-фарборозпилювача під час виконання альфрейних робіт;

фарбувальні пневматичні агрегати - призначені для фарбування олійною фарбою радіаторів, труб, дверей, вікон, стін, стель та Інших об’ємних поверхонь.

Матеріали для малярних робіт

Сполучні складові фарбувальних сумішей слугують для зчеплення між собою частинок пігменту й утворення тонкої барвистої плівки, що міцно тримається на поверхні, яка фарбується. До сполучних водних сумішей належать клеї тваринного походження, синтетичні, наприклад КМЦ і казеїновий. До сполучних неводних сумішей належать оліфи, різні смоли, лаки. Емульсії, наприклад водно-олійні, виготовляють двох типів: О В - олія у воді і ВО - вода в олії. Крім того, останнім часом широко застосовують синтетичну емульсію ПВА (полівінілацетатна -продукт полімеризації вінілацетату у водному середовищі з домішками емульгатора та ініціатора).

Пігменти - сухі фарбувальні порошки, нерозчинні у воді й олії. За способом отримання пігменти поділяють на природні та штучні, а за походженням - на мінеральні й органічні.

Наповнювачі здешевлюють малярні суміші й надають їм кращої адгезії (зчеплення) з основою, а також підвищують міцність і вогнестійкість. Як наповнювачі використовують тальк мелений, слюду, трепел, пісок, каолін та ін.

Для виконання малярної обробки застосовують різні суміші, які поділяють на фарбувальні та допоміжні. Фарбувальний склад - це суміш фарбників, сполучних та інших допоміжних матеріалів, що при висиханні утворює на поверхні, яку фарбують, плівку певного кольору. Допоміжними складниками є ґрунтовки, підмазки й шпаклівки.

Грунтовка - це малярна суміш, що містить пігмент і сполучник. Її наносять для вирівнювання пористості оброблюваних поверхонь і рівномірного вбирання ними розчину забарвлення. Шпаклівки і підмазувальні пасти готують на тих самих сполучних речовинах, що і фарбувальні суміші, але з великою кількістю наповнювача, від чого вони мають пастоподібну консистенцію. Шпаклівки призначені для вирівнювання поверхні, яку фарбують,

а підмазувальні пасти - для заповнення окремих невеликих ушкоджень, нерівностей і тріщин.

Малярні роботи розпочинають після закінчення санітарно-технічних, електромонтажних, штукатурних та облицювальних робіт. Температура в приміщенні має бути не менша ніж +8 °С. Вологість - не перевищувати 70 %.

Ґрунтовку наносять щітками, спочатку перпендикулярними, а потім паралельними рухами в напрямку світла.

Підмазування тріщин виконують за допомогою шпателів. Шпаклівку наносять шарами завтовшки 1-1,5 мм, після висихання її шліфують.

Порівняльна характеристика фарб

Будь-які фарбувальні суміші потрібно наносити тонким шаром. Починають фарбувати стелю, потім стіни - зверху вниз.

Правила безпечної праці під час виконання малярних робіт

Під час фарбування поверхонь лакофарбовими матеріалами, що містять леткі розчинники, потрібно працювати в чотиришаровій марлевій пов’язці, змоченій у воді, а також відчиняти вікна.

Під час застосування олійних і емалевих фарб, що утворюють при висиханні отруйні леткі пари, в зоні робіт забороняється користуватися відкритим вогнем.

У приміщеннях, пофарбованих олійними й емалевими фарбами, не слід перебувати понад 4 години, тому що можна отруїтись.

Посуд із розчинниками для лаків і фарб не можна залишати відкритим.

На руки слід одягати захисні рукавиці, а забруднення олійними або емалевими фарбами обличчя і рук слід видаляти за допомогою теплої води та мила або спеціальних кремів і не можна очищати розчинниками, які можуть викликати захворювання шкіри.

Технологія виконання малярних робіт

1. Підготовчий етап:

підбери матеріали та інструменти для роботи, а також засоби безпеки;

виконай шпаклювальні, шліфувальні та ґрунтувальні роботи для усунення дефектів та вирівнювання поверхні;

приведи у робочий стан необхідні інструменти. Пензлик потрібно пром'яти між пальцями і продути. Перед використанням опустити в теплу

воду до набухання. Поверхня, пофарбована таким пензликом, буде рівною і гладенькою, без розводів і плям. Щоб пензликом було добре працювати, його потрібно вмочити у фарбу і зробити кілька мазків по грубій фактурній поверхні, наприклад цеглі.

2. Основний етап:

одягни захисний одяг та дотримуйся правіш безпечної праці;

фарбу нанось рівномірно, спочатку рухами в одному напрямку, а потім перпендикулярно до нього, доки вся поверхня не буде рівно пофарбована. Останні рухи пензлем на горизонтальних поверхнях виконуй уздовж їх довгих сторін, на вертикальних - згори вниз, а якщо зафарбовують дерев’яні поверхні, то в напрямку річних шарів деревини. Великі площі фарбування потрібно розділити на кілька менших, обмежених швами або планками;

під час фарбування вертикальних поверхонь фарбу ретельно розтушуй, щоб вона не стікала і не утворювала затікання. Фарба стікає через деякий час після її нанесення, тому не потрібно брати надто рідку суміш або наносити її товстим шаром; під час фарбування розпилюванням лакофарбові матеріали всіх видів наносять швидко і рівномірно. Це - перевага, особливо якщо фарбують великі однорідні поверхні. При нанесенні

фарби таким чином потрібно закрити всі навколишні поверхні, які не підлягають фарбуванню, щоб потім не витрачати час і сили на їх очищення, Для цієї мети згодяться клейкі стрічки, якими можна закріпити папір або плівку.

3. Фінальний етап:

не залишай пензлики після роботи на повітрі, краще опусти їх у фарбу або посудину з розчинником. Після застигання фарби на ворсі її вже складно буде відмити;

якщо роботу завершено і ти не плануєш використовувати інструменти для фарбування, ретельно їх промий, висуши. Зберігай пензлі в горизонтальному положенні або в банці, щетиною вгору.

Практична робота

ДОБІР ІНСТРУМЕНТІВ І МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ МАЛЯРНИХ РОБІТ

Послідовність виконання роботи 

1. Уяви, що в шкільній майстерні почався ремонт.

2. Сплануй послідовність виконання малярних робіт.

3. Добери інструменти.

4. Добери матеріали (ґрунтовки, фарби, лаки тощо) залежно від типу поверхні.

5. Обґрунтуй свій вибір.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

1. Відгадай загадку:

Пензлик, аркуш та вода...

Де ж малюнок? От біда!

Що іще забув я взяти,

Щоб пейзаж намалювати?

2. Якби тобі довелося фарбувати стелю у власній кімнаті, яку фарбу ти обрала б і чому?

3. Які ти знаєш Інструменти для малярних робіт?

4. Які є види фарб?

5. Для чого ґрунтують поверхні?

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Уяви: у тебе вдома розпочався ремонт, тому що тобі не подобався інтер’єр, позбавлений індивідуальності. Сьогодні можна легко придумати власний дизайн інтер’єру і перетворити типову квартиру в зручний, стильний і багатофункціональний простір, оскільки ринок пропонує величезний вибір декоративних фарб, що дає змогу втілити мрію в реальність. Добери вид та колір фарби для оздоблення поверхонь у квартирі. Обґрунтуй свій вибір. Намалюй ескіз.

ЗАСТОСУЙ НА ПРАКТИЦІ

Декупаж

Якщо ти хочеш спробувати свої сили в малярній справі, пройти всі етапи підготовчих робіт та самостійно задекорувати будь-яку поверхню, пропонуємо тобі поринути у світ декупажу.

Декупаж - це найпростіший спосіб домогтися приголомшливого результату, створюючи унікальні, ефектні вироби своїми руками, одержуючи при цьому естетичне задоволення.

Колись декупажем займалися такі відомі люди, як англійський поет Джордж Гордон Байрон та французький художник Анрі Матісс.

Декорувати можна будь-яку поверхню: скло і кераміку (квіткові горщики, вази, посуд, пляшки);

дерево та МДФ (шкатулки, підноси, підсвічники, кухонні дошки, годинники, рами); тканину і шкіру (сумочки, взуття, одяг); пластик (ялинкові прикраси); метал (баночки, відерця, лійки); картон (коробки, альбоми).

Спробуй і ти цю цікаву техніку!

Виготовлення підставки для чашки в техніці декупажу

Під час виконання роботи використай свої знання з малярства.

1 Обведи диски олівцем на картоні й виріж кола ножицями, можна відразу обвести диск канцелярським ножем, таким чином вирізавши коло

2 На знежирені спиртом диски нанеси клей «Дракон» і склей їх разом із картонним колом: диск + картон + диск

З Поклади кожен склеєний диск у файл або пакет (щоб випадково клей нічого зайвого не приклеїв) і помісти під прес на кілька годин

 

Це матеріал з підручника Трудове навчання 7 клас Терещук (дівчата)