Води суходолу

Пригадай або здогадайся

1. Як впливає рельєф та клімат на розподіл поверхневих вод на материку?

2. До басейну яких океанів належать річки Північної Америки?

3. Якими можуть бути озера за походженням у північній частині материка?

Загальні риси поверхневих і підземних вод Північної Америки

Різноманіття вод материка. Материк багатий поверхневими та підземними водами. По його території протікають повноводні річки (мал. 4.21), є багато озер, гірські та покривні льодовики, підземні води. Річкова мережа добре розвинута, але розподілена нерівномірно. Річки та озера Північної Америки належать до басейнів Атлантичного, Тихого й Північного Льодовитого океанів та внутрішнього стоку. Головний вододіл між ними проходить по Кордильєрах.

Протяжність та живлення річок. Основними особливостями річок Північної Америки є велика протяжність річок Атлантичного і Північного Льодовитого басейнів і мала — Тихоокеанського басейну та різноманітність типів живлення. Так, для річок північної частини материка, а також інших частин, що беруть початок у високих горах (річки Юкон, мал. 4.22; Атабаска, мал. 4.23; Колорадо), характерне переважно снігове живлення та літня повінь. Мішане снігово-дощове живлення та весняна повінь, часті літні паводки є основними рисами річок південної частини материка (Міссісіпі з притоками та ін.), дощове живлення — для річок субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів.

Річки Північної Америки

Річки басейну Атлантичного океану. Найбільша річка материка — Міссісіпі з Міссурі та іншими притоками має великий басейн (мал. 4.24), збираючи води зі Скелястих гір (Міссурі), Аппалачів (Огайо), Центральних і Великих рівнин. Міссісіпі є повноводною впродовж усього року, розливається весною внаслідок танення снігу і під час літніх дощів.

В Атлантичний океан несе свої води річка Святого Лаврентія (мал. 4.25), що витікає з озера Онтаріо. Її режим зарегу-льований озерами. Зі східних схилів Аппалачів течуть короткі з порогами річки, глибокими долинами та значним похилом. Вони мають більш-менш рівномірний стік.

Річки Північного Льодовитого океану. Річки басейну Північного Льодовитого океану мають переважно снігове живлення, вони надовго замерзають, мають значні відмінності в об’ємах стоку за порами року. Зимою деякі річки промерзають до дна. Багато з них протікають через озера, і тому стік їх відносно рівномірний. Найбільша річка на півночі материка — Маккензі, що витікає з Великого Невільничого озера. Вона носить ім’я свого першовідкривача. Територія басейну річки сильно заболочена, має велику кількість озер (мал. 4.26). Замерзає річка Маккензі зазвичай у жовтні, а звільняється від льоду у травні або на початку червня.

Річки Тихоокеанського басейну. Річки Тихоокеанського басейну короткі, бурхливі, багатоводні, багаті гідроенергією. Долини річок глибокі та вузькі. Всесвітньої популярності набув Великий каньйон на річці Колорадо глибиною до 1 800 м і довжиною понад 320 км, врізаний у пласти осадових порід. На північному заході материка, на Алясці, по плоскогір’ю та серед гір несе свої води в Тихий океан річка Юкон. Її води поповнює і вічна мерзлота. Це товща гірських порід, температура яких упродовж багатьох років не піднімається вище 0 °С. Вона перешкоджає просочуванню у ґрунт талих вод.

Озера, підземні води і льодовики материка

Озера материка. Північна Америка багата великими і малими озерами. Вони розміщені по території дуже нерівномірно. Більша частина їх розташована в ме-жах Канадського кристалічного щита. Западини озер здебільшого мають тут льодовикове та льодовиково-тектонічне походження. На південній окраїні щита простяглася найбільша озерна система світу — Великі Американські озера: Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо. Глибина озер досить значна, у Верхнього вона досягає 393 м. Вони з’єднані між собою короткими річками. Із озер Ері та Онтаріо тече коротка і бурхлива річка Ніагара, на якій утворився комплекс водоспадів висотою до 53 м і загальною шириною понад 1 км.

Уздовж західного краю щита розміщені такі великі за площею озера, як Вінніпег, Велике Ведмеже, Велике Невільниче, Атабаска та інші. На нагір’ї Великий Басейн лежить безстічне Велике Солоне озеро (мал. 4.27).

Підземні води і льодовики. Для

материка характерне сучасне зледеніння, загальна площа якого становить понад 2 млн км². Це покривні льодовики Гренландії, Канадського Арктичного архіпелагу, гірські льодовики Кордильєр (мал. 4.28).

На півночі материка поширена також вічна мерзлота (мал. 4.29). У мерзлих відкладах подекуди на лід припадає до 80 % об’єму гірської породи. Значні запаси підземних вод у рідкому стані є в південно-західній частині материка.

Загалом Північна Америка добре забезпечена водними ресурсами, водними транспортними шляхами, запасами гідроенергії.

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

1. Чим відрізняються басейни стоку Атлантичного й Тихого океанів?

2. Які особливості живлення та режиму річок у різних частинах Північної Америки?

3. Які характерні риси найбільших річок басейнів трьох океанів та внутрішнього стоку?

4. Де і чому розташована більша частина озер на материку?

5. Де на материку поширені льодовики?

Застосуй знання, дізнайся більше

1. До басейнів яких океанів належить більшість річок материка?

2. Порівняй режим та живлення Міссісіпі та Маккензі. Поясни причини їх подібності та відмінності.

3. Яке походження мають озерні улоговини найбільших озер Північної Америки?

Назви зображені об’єкти чи явища

Це матеріал з підручника Географія 7 клас Гілецький