Репродуктивне здоров'я

Це правда, що вірус може викликати рак?

Запорукою збереження чисельності людської популяції є репродуктивне здоров'я чоловіків і жінок, особливо дітородного віку. Рівень репродуктивного здоров'я значною мірою залежить від нормального вироблення статевих гормонів, відсутності патології* статевих органів і загального стану організму. Якщо ви зараз оберете здоровий спосіб життя, це допоможе уникнути багатьох проблем у зрілому віці. Для цього потрібно:

Потрібно тримати тіло в чистоті, кожен день приймати душ і мити зовнішні статеві органи (геніталії). Потрібно уникати переохолодження, не сидіти на холодній підлозі, це зменшить шанс розвитку запалення яєчників у жінок та простатиту в чоловіків. Хлопцям необхідно застосовувати захисні засоби, граючи в контактні ігри — футбол, бокс, хокей тощо, це допоможе вберегти яєчка від травм.

Міфи і факти про інфекції, які передаються статевим шляхом. Підлітки та юнаки частіше хворіють інфекційними хворобами, які передаються статевим шляхом, порівняно з дорослими. Ці захворювання викликають мікроорганізми (таблиця 11.2) або віруси, які потрапляють у статеві органи під час статевого контакту'. Єдиний спосіб бути впевненим, що не захворієш на цю групу хвороб, — це уникати випадкових статевих контактів чи мати постійні стосунки з одним здоровим партнером. Використання презерватива також захищає від передавання інфекції. Крім того, деякі з хвороб можуть передаватися через кров. Потрібно попереджувати контактів із кров’ю інших людей, не ви-

користовувати повторно шприци та голки, не робити татуаж чи пірсипг в домашніх умовах, а лише в сертифікованих установах, де є медичний персонал.

Запам’ятай: багато хвороб, що передаються статевим шляхом, на початку не мають симптомів, особливо в жінок; пе всі існуючі інфекції можуть бути виліковними.

Таблиця 11-2. Бактеріальні інфекції, які передаються статевим шляхом

геніталіях. Паліломавірус вражає епітелій — виявляє себе новоутвореннями на слизових оболонках статевих органів та шкірі (бородавки, папіломи), може викликати рак шийки матки. Вірус Імунодефіциті' людини (ВІЛ), який спричинює хворобу — синдром набутого імунодефіциту (СНІД), також передається під час статевого контакті' та через кров.

ІІеінфекцінні захворювання статевих органів відрізняються у чоловіків і жінок. Найбільш поширеними серед чоловіків є механічні травми яєчок, які виникають у результаті удару, вони вони дуже болючі і супроводжуються набряком у зоні мошонки.

Інша хвороба — рак яєчок, який найчастіше виникає у віці 15-35 років. За раннього діагностування може бути легко виліку-вапий хірургічним шляхом. У чоловіків після 45 років збільшується шанс захворіти на рак простати. На жаль, па початкових стадіях захворювання, коли пухлина не виходить за межі простати, характерних проявів у раку простати немає, дуже часто її діагностують на пізніх стадіях. Після 40 років необхідно щорічно проходити профілактичне обстеження на виявлення раку простати.

Неінфекційні захворювання у жінок можуть уражати піхву, матку, яєчники та молочні залози. Найбільш поширеними є вагініти — почервоніння та подразнення піхви, що виникають у результаті реакції на мило; у разі надмірного росту дріжджових грибів — «молочниця».

Серед ракових захворювань — рак молочної залози є найпоширенішим серед жінок усього світу, особливо після 40-45 років. У підлітків дуже рідко діагностують рак молочної залози. Доведено, що 21 % всіх випадків раку молочної залози виникають у результаті вживання алкоголю, надмірної маси тіла/ ожиріння та відсутності фізичних навантажень. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я найефективнішим заходом для зменшення числа смертей від цього захворювання є його рання діагностика. Мимографія, рентгенологічне дослідження молочних залоз — найефективніший сьогодні метод, який знизив смертність на 20-30 % (мал. 11.11). Кожна жінка після 40 років повинна проходити мамографію раз на рік.

1.    Хвороби, що передаються статевим шляхом, можуть бути зумовлені бактеріями — хламідіоз, гонорея, сифіліс, тощо; або вірусами — вірус генітального герпесу, папіломавірус людини, СНІД. Не всі Існуючі Інфекції можуть бути виліковними.

2.    Єдиний надійний спосіб попередити Інфекції, що передаються статевим шляхом, — це уникнення випадкових статевих контактів. Використання презерватива також надійно захищає від передачі Інфекцій.

3.    Для профілактики раку простати та раку молочної залози необхідно проходити профілактичне обстеження на наявність цих захворювань один раз на рік після 40-45 років.

Хламідіоз, гонорея, сифіліс, рак простати, рак молочної залози, мамографія.

W    Це правда, що вірус може викликати рак?

У 2008 році німецький дослідник Харальд цур Хаузен був нагороджений Нобелівською премією по фізіології та медицині за відкриття вірусу папіломи людини (HPV). Цей вірус викликає рак шийки матки. Ще в середині 70-х рр. дослідник виявив, що жінки з раком шийки матки неодмінно Інфіковані вірусом папіломи людини, а саме: типами 16 чи 18. Згодом було доведено, що клітини, уражені HPV, рано чи пізно перероджуються на ракові.

Завдяки цьому відкриттю була розроблена вакцина, застосування якої майже на 100 % захищає від Інфікування HPV. Вакцинацію рекомендують проводити жінкам у віці 11-26 років, а чоловікам 11-21 рік.

1.    Ми зрозуміли, що органи репродуктивної системи чоловіків і жінок забезпечують утворення статевих гормонів, статевих клітин та процес запліднення, а жіноча репродуктивна система — ще й ембріональний розвиток нащадків.

2.    Ми дізналися, що процес виходу яйцеклітини з яєчника та ріст І зміна ендометрію у матці відбуваються циклічно під впливом гормонів гіпофізу та жіночих гормонів — естрогенів та прогестерону.

3.    Ми запам'ятали, що запліднення відбувається у маткових трубах, а ембріональний розвиток відбувається у матці, при цьому всі необхідні речовини плід отримує Із крові матері через плаценту.

4.    Ми довідались, що досить часто можуть розвиватися онкологічні захворювання статевих залоз, матки, молочних залоз І усвідомили необхідність профілактичних оглядів у дорослому віці.

5.    Ми усвідомили, що статевим шляхом передається багато хвороб — СНІД, сифіліс, гонорея, хламідіоз, генітальний герпес та Інші, І уникнення випадкових статевих стосунків або ж використання презервативів Істотно знижує ризики зараження.

Я знаю, які органи утворюють репродуктивну систему чоловіків і жінок. Я вмію пояснити зв’язок будови органів репродуктивної системи З ЇХНІМИ функціями.

Я розумію, що яєчники І ясчка одночасно є органами репродуктивної І ендокринної системи.

Я розумію, чому статеві клітини мають гаплоїдний набір хромосом.

Я можу пояснити, чим зумовлені ВІДМІННОСТІ у будові сперматозоїдів І яйцеклітин.

Я розумію циклічність процесів, що відбуваються в яєчниках і матці, механізми менструального циклу та роль гормонів у цих процесах.

Я знаю, де відбувається запліднення І де прикріплюється І розвивається ембріон.

Я розрізняю ембріональний І плодовий етапи ембріонального періоду. Я розумію, як плід отримує поживні речовини з організму матері, яка роль плаценти I пуповини.

Я знаю, ЯКІ вікові періоди виділяють у людини І їхні основні особливості. Я можу пояснити, у чому відмінність первинних І вторинних статевих ознак

Я знаю, які є Інфекційні та неінфекційні хвороби органів репродуктивної системи.

Я розумію, які засоби запобігання цим хворобам І усвідомлюю їх необхідність.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ЦІЛІСНІСТЬ ОРГАНІЗМУ людини

На початку вивчення біології людини ми порівнювали її організм із державою й підкреслювали, що це — цілісна біологічна система, й зміни в будь-якій її складовій впливають на функціонування всієї системи. Ми також наголошували, що житня людини не можна розглядати окремо від її середовища, адже людина — це відкрита система. В екстремальних ситуаціях, коли раптом припиняється якась із функцій або виникає нестача тих чи інших компонентів середовища, пріоритетними для виживання людини (у порядку їх значення) є — дихання, кровопостачання органів (насамперед головного мозку), підтримання температури тіла в межах норми, вода і, нарешті, їжа. Ллє у нашому звичайному житті, щоб людина довгі роки була здоро-вою, працездатною і щасливою, не існує дрібниць. Раціональне харчування так само важливе, як і правильне функціонування видільної системи. Якщо виникає хронічний дефіцит вітамінів чи мінеральних речовин з часом це приведе до серйозних порушень тих чи інших функцій.

В організмі людини окремі клітини, органи, системи органів пов’язані настільки тісно, що без перебільшення можна сказати — тут дійсно, один за всіх, і всі за одного!

Коли людина відчуває голод, вона починає шукати їжу, від холоду вона шукає теплий притулок, небезпека викликає стрес і відповідні поведінкові реакції — відомий вам уже приклад «бий або тікай», а мозок миттєво приймає найкраще рішення, активує велику кількість механізмів, що в критичних ситуаціях рятує життя. Усе це дозволяє людині жити за дуже різних умов — у горах і пустелях, на антарктичних станціях і у тропічних джунглях. І все це завдяки здатності організму, як цілісної системи, підтримувати параметри внутрішнього середовища в межах норми — незалежно від коливань зовнішніх факторів.

У повсякденному житті ми навіть не замислюємося над тим, які величезні резерви має наш організм, адже він багато в чому працює «автоматично* — це результат тісної взаємодії між автономною (вегетативною) нервовою і ендокринною системами в регуляції функцій. Разом з головним мозком — нашим вищим командним центром — ці системи здатні творити чудеса. Рибалка опинився у відкритому океані в маленькому човні і жив понад два місяці, поки його знайшли. Мозок чоловікові «підказав», у яких органах

риб міститься найбільше вітамінів і мінеральних речовин — тих, що ми зазвичай не використовуємо для їжі (зябра, очі, внутрішні органи). Виживання за екстремальних умов найкраще ілюструє можливості нашого організму.

Про це ми говорили і у вступі, а потім почали вивчати окремі системи органів людини. Чи є в цьому якийсь сенс? Навчання подібне до наукового дослідження — ми рухаємося від простого до складного. Якщо треба з'ясувати природу складного явища, то потрібно виділити його окремі частини, детально дослідити кожну з них, зрозуміти, як вона працює — це етап аналізу. Потім спробувати відтворити цілісну картину' цього явища — це етап синтезу знань. Зараз і у вашому вивченні організму людини настав такий етап, коли ваші знання потрібно синтезувати. Це захоплююче заняття, що нагадує збирання пазла — адже з окремих деталей виникає яскрава картинка повноцінного життя!

Взаємодія регуляторних систем

Нагадаємо, які саме системи відносять до регуляторних систем організму і за якими загальними принципами вони працюють:

•    Нервова система, що складається з трьох основних частин — сенсорної, центральної (інтегрована частина) і моторної, посилає інструкції ефекторам (м'язам, секреторним клітинам тощо). Важливу роль відіграє і автономна нервова система, яка виконує свої регуляторні функції на підсвідомому рівні. Нервова система забезпечую швидку й адресну' регу'ляцію шляхом електричної і синаптичної сигналізації.

•    Система гормональної регу'ляції, що включає вісім основних ендокринних залоз, які виробляють хімічні сигнали — гормони. Ця система активно доповнює нервову регуляцію. Дія гормонів більш повільна, тривала і системна, адже вони з кров’ю досягають кожної клітини тіла.

•    Нервова система регулює моторні й секреторні функції, зокрема контролює і секрецію гормонів, тоді як найважливіша роль гормонів полягає у регуляції метаболічних функцій. Крім гормонів, клітини можуть реагувати і па інші сигнали хімічної природи (гуморальна регуляція).

•    Автономна нервова система тісно співпрацює з ендокринною системою в забезпеченні базових, життєво важливих функцій ор-

гані з му — регуляції дихання, кровообігу, швидкості метаболічних реакцій, терморегуляції, виділення і репродукції. Останню часто не згадують у зв’язку з гомеостазом, але гомеостаз у найширшо-му його розумінні включає також і зміну поколінь, продовження життя, і тоді репродукція набуває ключового значення.

•    Регуляторні системи включають також генетичний контроль, який потрібен для тривалих змін активності ферментів, сигнальних систем тощо. Як це працює, ви дізнаєтесь уже в наступному році.

• Регуляція найчастіше відбувається за принципом негативного зворотного зв'язку — відхилення того чи іншого показника від норми викликає компенсаторні реакції, направлені на його повернення до нормального рівня. Але часто не тільки корисним, а й необхідним стає позитивний зворотний зв'язок — так, напри-¹ клад, відбувається посилення й почастішання родової діяльності під час пологів — аж до народження дитини. Такі явища типу «усе або нічого», розпочавшись, ідуть до кінцевого результату за рахунок самопідсилення.

•    Більш складні типи контролю функцій включають адаптивний контроль — це дуже складні механізми, коли мозок людини навчається керувати складними рухами начебто па випередження. Це потребує повторювання, тренування і навчання. Навчитися їздити на велосипеді спочатку видається майже неможливим завданням. Але шляхом спроб, падінь і нових спроб ваш мозок і|юрмує нові зв'язки між нейронами і починає посилати все більш правильні сигнали вашим м'язам — і чудо трапилось, ви без сторонньої допомоги поїхали на двох колесах.

Деякі регуляторні системи «місцевого» значення працюють на рівні окремих органів, інші ж викопують більш глобальні функції і координують взаємодію різних органів. Наприклад, дихальна система разом з нервовою регулює концентрацію СО._г у плазмі крові. Нирки разом з ендокринною системою регулюють водно-сольовий і кислотно-лужний баланс, а печінка разом з підшлунковою залозою за участі гіпоталамуса і автономної нервової системи регулюють концентрацію глюкози у плазмі крові.

Розглянемо деякі приклади взаємодії регуляторних систем. До них ми вже не раз звертались у різних темах, і нарешті можемо поєднати їхні різні окремі фрагменти разом — як складений пазл.

Неспання і сон

Із гормоном стресу кортизолом ви вже знайомі, але цей гормон є багатофункціональним. Це також і гормон гарного настрою, бадьорості. Вранці його рівень високий, а рівень мелато-ніну низький, і тому ми починаємо день з відчуттям припливу енергії. Протягом дня, якщо ви не зустріли злого пса, рівень кортизолу поступово знижується, а рівень мелатоніиу — піднімається. У якийсь момент баланс цих гормонів каже вам, що час лягати в ліжко. Зверніть увагу, якщо раптом трапилася стресова ситуація, рівень адреналіну зростає швидше, але і швидше знижується. Ці гормони в таких ситуаціях працюють у парі.

Регуляція рівня глюкози в крові

Ми також не раз згадували роль симпатичної, парасимпатичної й ендокринної систем в регуляції рівня глюкози в крові. Графіки у верхній частині малюнка показують, що секреція як інсуліну так і глюкогену прямо залежить від концентрації глюкози в плазмі крові. Такий безпосередній контроль — це властивість альфа- і

бета-клітин підшлункової залози, що секретугать ці гормони. Але якщо цього контролю раптом виявляється недостатньо, то в дію вступає гіпоталамус, який через симпатичний відділ вегетативної нервової системи може посилювати синтез і вивільнення глюкагону, а через парасимпатичний — інсуліну. Після прийому їжі, особливо якщо вона містить багато вуглеводів, рівень глюкози в крові дещо підвищується, але у здорової людини він не виходить за межі норми завдяки підвищенню концентрації інсуліну й одночасного зниження концентрації глюкагону. Зверніть увагу, що до прийому їжі, навпаки, рівень глюкагону був вищим, а інсуліну — нижчим, і це стимулювало процеси катаболізму для синтезу глюкози з глікогену або жирових запасів.

І декілька слів на завершення...

Життя людини залежить від усіх форм контролю й правильної взаємодії між ними. Вони створюють ту унікальну гармонію життя, при втраті якої неминучі хвороби або навіть смерть. Кожна клітина тіла отримує користь від гомеостазу, і кожна з них додає частку своїх зусиль для його підтримання. Якщо ж один з органів втрачає свою працездатність, то починає страждати весь організм. Згадайте, як ми на початку порівнювали наш організм з державою. Життя па рівні клітин, органів і організму — це ідеальний соціальний устрій трильйонів його клітин.

У цьому підручнику ми намагалися відповісти на сотні запитань «чому?», які ставлять підлітки — і при цьому не спрощувати складнощі природи. Ми не казали вам, що треба бути фізично активними, тому що це корисно для вашого здоров’я. Ми намагались пояснити, у чому саме полягає ця користь для клітин, органів, метаболізму організму людини. Якщо ж ви не знайшли відповіді на якісь з ваших «чому?», або щось залишилось незрозумілим — це не біда. Люди, які зберігають дитячу пристрасть питати «чому?», часто стають вченими. Біологія належить до природничих наук, і особлива складність її полягає в тому, що біологам потрібно знати всі закони хімії і фізики, адже в організмі вони працюють так само, як і в неживій природі — і ще робити крок вперед для розуміння, як ці закони працюють у живих системах.

Дехто з вас можливо захоче стати біологом або створювати нові ліки, чи стати лікарем. Біологія — це теоретичний фундамент медицини, тому всі ці професії тісно пов’язані, і всі вони допомагають зберегти здоров’я людей. Марк Тулій Цицерон сказав: «Ні в чому людина не наблизилась до богів настільки, як в її здатності дарувати здоров’я». А якщо ви оберете далекі від біології профе-сії — нові знання про свій організм, ми сподіваємося, допоможуть вам залишатися здоровими й щасливими.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ТЕМА: Мікроскопічна будова крові людини

(Мікроскопічне дослідження клітинного складу крові людини)

Мета: навчитися розрізняти формені елементи крові людини, встановлювати зв’язок між різними форменими елементами крові з їхніми функціями.

Обладнання і матеріали: таблиці, мікроскоп, мікропрепара-ти крові людини (або забарвлені мазки крові), мікропрепарати еритроцитів (людини і жаби).

Хід роботи:

1.    Налаштуйте мікроскоп для роботи.

2.    Спочатку на малому збільшенні розгляньте мікропрепарат крові людини. Знайдіть еритроцити, лейкоцити, групи тромбоцитів. Яких формених елементів найбільше? Що заповнює простір між форменими елементами? Зробіть схематичний малюнок, позначте основні компоненти крові.

3.    Налаштуйте мікроскоп на велике збільшення. Детально розгляньте будову лейкоцитів, знайдіть їхні ядра. Чи однакові форми ядер у різних лейкоцитів? Чи всі лейкоцити мають однакову форму клітини? Замалюйте будову лейкоцита, позначте ядро, цитоплазму, плазматичну мембрану.

4.    Спочатку на малому, а потім і на великому збільшенні почергово розгляньте мікропрепарати еритроцитів (людини і жаби). Яку форму мають еритроцити людини? А жаби? Еритроцити якого організму мають більші розміри? У яких еритроцитах є ядро? Зробіть схематичні малюнки еритроцитів (людини і жаби) з відображенням їх відносних розмірів, форми та наявності ядра.

5.    Заповніть таблицю. Визначте подібні та відмінні ознаки, поясніть зв'язок відмінностями еритроцитів людини і жаби з інтенсивністю обміну речовин цих організмів.

6. Доведіть зв'язок між будовою крові людини і її функціями.

Укладаючи доведення, зверніть увагу на таке: а) консистенція плазми крові та її роль у транспортних процесах; б) будова і функції еритроцитів у зв'язку з інтенсивним обміном речовин; в) амебоподібна форма та наявність ядра в лейкоцитах у зв'язку з виконуваними ними імунними функціями; г) наявність у крові тромбоцитів та їхні функції.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

ТЕМА: Вивчення будови шкіри у зв'язку з її функціями

Мета: навчитися розрізняти шари шкіри, компоненти волосини та нігтя, встановлювати зв'язок між будовою шкіри та її похідними і викопуваними функціями.

Обладнання і матеріали: таблиці, ручна лупа, мікроскоп, волосся, мікропрепарати шкіри людини, предметне скло, пластилін, дзеркало.

Хід роботи:

1.    Розгляньте шкіру руки, обличчя за допомогою дзеркала. Зверніть увагу на колір шкіри, характер її поверхні. Знайдіть ділянки, де відкриваються протоки сальних залоз (щоки, поверхня носа). Розгляньте, як волосини брів підіймаються над поверхнею шкіри.

2.    Розгляньте мікропрепарати шкіри під мікроскопом. Як розміщені клітини епідермісу шкіри? Із якої тканини складається дерма? Як розміщені клітини дерми? Які структури можна виявити в дермі?

3.    Розгляньте будову нігтя за допомогою лупи. Знайдіть нігтьову пластинку, кутикулу, шкірний валик, нігтьову лунку. Зробіть схематичний малюнок, підпишіть основні частини нігтя.

4.    Розгляньте волосину за допомогою лупи. На предметному склі на відстані 2-3 см розмістіть дві маленькі кульки пластиліну, до яких прикріпіть волосину. Розгляньте її на малому збільшенні мікроскопа. Зверніть увагу на волосяну цибулину, стрижень, черепицеподібні лусочки кутикули, що його вкривають. Замалюйте будову волосини, підпишіть основні структурні елементи.

5.    Доведіть, що будова шкіри та її похідних (волосся, нігтів) пов'язана з виконуваними ними функціями.

Це матеріал з підручника Біологія 8 клас Жолос