Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » § 14. Шви для оздоблення виробу






§ 14. Шви для оздоблення виробу

1.    Оздоблення виробів вишивкою.

2.    Шов «назад голкою».

3.    Шов «стебловий».

4.    Шов «тамбурний».

Оздоблення виробів вишивкою

Вишивка — це один із найулюбленіших і найпоширеніших в Україні видів декоративно-ужиткового мистецтва. У вишивці яскраво розкривається душа українського народу, його прагнення до краси. Наші пращури вірили, що вишивка оберігає людину від хвороби та біди, недоброго ока чи злих духів, дарує щастя.

Українська народна вишивка нараховує більш ніж 100 різних вишивальних швів. Серед них найбільш поширені «хрестик», «гладь» та ін. (мал. 89).

Шов «назад голкою

Шов «назад голкою» або «за голкою» вважають з’єднувальним і використовують переважно для з’єднання деталей (див. додаток 3). Окрім того, ним оздоблюють художню вишивку, вироби з аплікацією.

Шов «назад голкою», як і шов «уперед голкою», простий у виконанні. Сама назва свідчить про те, що стібок роблять назад від проколу голкою і виводять під тканиною попереду зробленого стібка (мал. 90).

Цей шов рельєфний, тому його використовують і для оздоблення виробів з аплікацією.

На лицьовому боці він схожий на шов «уперед голкою», а на виворітному — стібки заходять один за одного. У правильно виконаному шві «назад голкою» лицьовий стібок дорівнює одній третині виворітного. За такого співвідношення лицьові стібки та проміжки тканини між ними однакові. Розмір стібків здебільшого залежить від товщини тканини.

Вимоги до виконання шва «назад голкою»

1.    Шов виконують справа наліво, а тканину тримають у лівій руці.

2.    Довжина стібків має бути однаковою.

3.    Проміжки між стібками мають бути однаковими.

Послідовність виконання шва «назад голкою»

1.    Спочатку голку з робочою ниткою виколоти зі зворотного боку тканини на лицьовий бік у точці 1 (мал. 92).

2.    Вправо від точки 1 вивести голку на виворітний бік тканини в точці 2.

3.    Виколоти голку з робочою ниткою в точці 3, що знаходиться ліворуч від точки 1 на відстані, вдвічі більшій за довжину першого лицьового стібка.

4.    Другий лицьовий стібок виконати, вколюючи голку з робочою ниткою в точку 4 і виколюючи в точці 5, яка знаходиться зліва від точки 3 на подвійній відстані стібка.

5.    Продовжувати робити стібки так само. Щоб закінчити роботу, вивести голку на виворітний бік крізь прокол на початку попереднього стібка.

6.    Підтягнути й закріпити нитку.

Цифрова послідовність вишивання цим швом виглядатиме так:

Різновидом шва «назад голкою» є шов «строчка». Цей шов нагадує машинну строчку: на лицьовому боці стібки розміщені впритул один за одним, а з вивороту вони накладаються один на одного.

Шов «стебловий»

Стебловим швом вишивають зліва направо. Вишиваючи стебловим швом, потрібно стежити, щоб робоча нитка була або весь час знизу, або весь час зверху від лінії вишивки. Не можна спрямовувати робочу нитку то вгору, то вниз, тому що лінія шва не буде плавною, а матиме вигляд ламаної лінії. Особливо красивим буде стебловий шов, якщо під час вишивання виконувати стібки однакової довжини. Шов повинен мати вигляд з лицьового боку ніби рівний кручений шнурочок. З вивороту він нагадує шов «назад голкою» (мал. 93).

Стебловим швом, зазвичай, вишивають стебла квітів, прожилки листя, пелюстки, бутони тощо. Звідси він і отримав свою назву. Його використовують під час вишивання рослинних мотивів, а також для оздоблення виробів з аплікацією (мал. 94).

Це цікаво

Хоча стебловий шов належить до непростих вишивальних швів, проте дуже широко застосовується в українській народній вишивці, особливо у поєднанні з іншими вишивальними швами. Найчастіше його можна побачити на рушниках, ним вишивають контури орнаменту.

1.    Усі стібки шва мають бути розміщені точно за наміченим контуром (пряма, випукла, хвиляста лінія тощо).

2.    Стібки повинні бути однаковими й перекриватися на однакову довжину.

3.    Стібки мають щільно прилягати один до одного, утворюючи немовби рівний кручений шнурочок.

4.    Шов не повинен стягувати тканину.

Послідовність виконання стеблового шва

1.    Голку з робочою ниткою виколоти зі зворотного боку тканини на лицьовий бік у точці 1 (мал. 95).

2.    Відступити вправо на довжину стібка та вколоти голку з робочою ниткою у точці 2.

3.    Виколоти голку зліва від точки 2 посередині першого стібка в точці 3.

4.    Знову відступити вправо на довжину стібка та вколоти голку в точці 4, а виколоти — в точці 2.

5.    Продовжувати робити стібки так само. Кожний наступний стібок має починатися від середини попереднього.

6.    У кінці шва виконати закріплювальний стібок.

Шов «тамбурний»

Найчастіше тамбурним швом обшивають контур малюнка.

Цей шов можна використовувати як самостійний, вишиваючи ним увесь малюнок вишивки, або поєднувати його з іншими швами.

Шов «тамбурний» виконують справа наліво. Довжина стібків залежить від товщини ниток, характеру малюнка.

Вимоги до виконання тамбурного шва

1.    Усі петлі ланцюжка мають бути однакові й розміщені на одній лінії.

2.    Кожна наступна петля повинна виходити з попередньої.

3.    Петлі не варто сильно затягувати, адже вони втратять округлу форму.

4.    Шов не повинен стягувати тканину.

Послідовність виконання тамбурного шва

1.    Голку з робочою ниткою виколоти з виворітного боку тканини на лицьовий бік у точці 1 (мал. 97).

2.    Вколоти голку в точці 1 й вивести її в точці 2. Робоча нитка має пройти під голкою.

3.    Підтягнути нитку, поки петля не ляже щільно на тканину.

4.    Шити далі так само, стежачи за тим, щоб утворювалася петля.

5.    У кінці шва вивести голку на виворітний бік над петлею, підтягнути й закріпити нитку.

Це цікаво

Тамбурний шов прийшов до нас з країн Близького Сходу, Стародавньої Греції та Риму, де майстри створювали свої шедеври ще 2 тисячі років тому. Таку назву шов отримав від круглих п’ялець, схожих на великий барабан — «тамбур». За допомогою таких п’ялець вишивали шовкові килими.

В Україні тамбурний шов широко застосовується в народній вишивці, як самостійний, так і в поєднанні з іншими вишивальними швами. Найчастіше тамбурним швом вишивали рушники на Харківщині, Сумщині, Полтавщині, Чернігівщині.

Уже в 19 ст. створено швейні машини, які виконували майже двадцять видів тамбурних швів. Дитячі швейні машини побудовані також за принципом утворення тамбурного стібка. На сучасних вишивальних підприємствах застосовують складні машини, які вишивають різними швами автоматично, відповідно до заданої програми.

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Оздоблення аплікації

Інструменти та матеріали: виріб із виготовленою аплікацією, голка, нитки, ножиці, гольник, наперсток, оздоблювальні матеріали.

Послідовність виконання роботи

1.    Розробити варіант оздоблення виробу з аплікацією.

2.    Дібрати матеріали для оздоблення.

3.    За необхідності перенести додаткові лінії на аплікацію.

4.    Виконати оздоблення аплікації.

5.    Перевірити якість виконаних робіт.

6.    Роботу виконувати з дотриманням правил безпечної праці.

Шви «назад голкою», «стебловий», «тамбурний».

1.    Які вимоги до вишивання швом «назад голкою»?

2.    Чому стебловий шов отримав таку назву?

3.    Де повинна знаходитися робоча нитка при вишиванні стебловим швом?

4.    Де застосовують тамбурний шов?

Розгляньте малюнки. Визначте, які шви можна використати для оздоблення аплікацій.

Порадься з дорослими, якого кольору нитки слід дібрати для оздоблення цих аплікацій обраними швами.

Автор: admin от 23-11-2013, 15:49, посмотрело: 10764