Дихaючи пoлум'ям і димoм, лeтів нa схід дpaкoн. У вaгoнaх-кopoбкaх він віз тисячі людeй нa кaтopгу. Інкoли спeцeшeлoн зупинявся, і тoді сaм нaчaльник пoїздa біг і пepeвіpяв, чи нa місці apeштoвaний Гpигopій Мнoгoгpішний.

Надії було доручено прикрашати домашній паштет червоними смужками консервованого перцю. Пухка рожева маса неодмінно ма­ла бути вкрита запашними солодко-солоними пелюстками. А в епі­центрі тарілки мала бути трояндочка з маринованої цибулі, над ство­ренням якої ревно працювала сама господиня Віра. Запаморочливий голод краяв нутрощі. Здається, життя віддаш за те, щоб перед смертю всмак наїстися!

Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року у слободі Кантемпрівці Богучарського повіту Воронезької губернії (тепер Воронезька область Росії) у сім’ї торговця. Початкову освіту здобув у Кантемирівській школі. Навчався в гімназіях Воронежа.

Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщнні. Освіту здобув у Єлисавеградському ре­альному училищі, по закінченню якого 1914 року вступив до Петербурзького політехнічного інституту.

Історія написання: у збірці «Стилет і стилос» поет спробував розв’язати давню, якщо не сказати одвічну, проблематику світової літератури: що має бути найголовнішим у художній творчості — краса чи служіння інтересам суспільства. У вірші «Стилет чи стилос?» поет удається до символічного осмислення цієї проблеми, використавши образи стилоса (так називалася паличка для писання на восковій дощечці) і стилет (невеликий кинджал із тонким тригранним клинком).

Євген Пилипович Гуцало народився в селі Старому Животові на Вінниччині в учительській сім’ї: батько викладав українську мову й літературу, мама — хімію і біологію. Ось звідки в Євгена така любов і до мови, і до природи. Коли хлопчику було чотири роки, почалася війна, яка не могла не позначитися в майбутньому на творчості письменника.

Слова, винесені в заголовок цієї частини, належать українському класикові Михайлові Стельмаху. Цікавлячись старовиною, народно-поетичною спадщиною віків, письменник справедливо сприймав мандрівних співців найщирішими порадниками своєї нації в горі й радощах.

Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці в соборі Святої Софії в Києві й досі зберігся найдавніший портрет бандуриста. В одному з історичних документів згадано про покладання в 922 році на могилу кобзаря восьмиструнного музичного інструмента.

Історія написання: переможна битва козаків на чолі з Богданом Хмельницьким під Жовтими Водами не могла не бути увічнена народом в уславлювальному творі на честь великого полководця.

Рік створення: близько 1649.

Напрям (умовно): романтизм.

Авторство: припускають — співці Боян або Митуса; Ярославна; брат Ярос-лавни Володимир; сам князь Ігор.

Історія написання: після часів розквіту Київської Русі починається епоха занепаду, спричинена князівськими міжусобицями й прагненням князів мати більшу владу. Автор твору за майже півстоліття до тих трагічних для русичів подій усвідомлює небезпеку недержавницької поведінки князів і викладає свої погляди в «Слові...»

Історія написання: за однією з легенд, Нестора, який вирішив піти в ченці до Києво-Печерського монастиря, відправили послушником розбирати й упорядковувати рукописи; вивчивши папери й побачивши хаос, який там був, Нестор починає упорядкування існуючих хронік і навіть дописує свої відомості про події, очевидцем яких був сам автор; у результаті він докорінно переробляє скупі відомості про виникнення Русі та її місце в історії