Кожен день, проходячи повз звалища, бачу там людей, які копирсаються у тому смітті. І я думаю про те, хто ці люди, звідки вони. Звісно, всі можуть відповісти: це бомжі. Але звідки вони беруться? Невже в нашій країні, що так славиться своїми родючими землями, своєю гостинністю, не вистачає хліба?

Історія написання: в умовах панування польських завойовників на українських землях зазнають утисків усі прошарки населення, однак навіть у ситуаціях крайньої небезпеки українці виявляють себе людьми високих моральних принципів, не йдуть на компроміс із совістю навіть перед обличчям смерті. Така поведінка варта оспівування в баладах.

Рік створення: XVII ст.

У кожного народу є свої улюблені речі, дерева, рослини. І в українців вони і Ііерба, калина, барвінок — це споконвічні атрибути українського народу. Исрба — це символ краси, неперервності життя, бо й саме дерево дуже живу­чі' і давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом. Калину пов’язують і народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця, Зорі. А оскільки яго- іи калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущості роду. Ось чому на весільних дівочих і парубочих сорочках, на рушниках вишивали кетя- і н калини.

Мaлий хлoпчик зaпитaв мaму, щo тaкe щaстя. Мaти, нe знaючи, як пoяснити, гoвopилa дитині, щo тo дoля, тaкий гapний цвіт, який вaжкo дістaти, aлe від ньoгo нa сepці poбиться миpнo й вeсeлo.

«Ліпше смерть, достойна слави, аніж зганьблене життя.»

Шота Руставелі.

Однією з найвидатніших пам'яток давньоруської літератури є "Слово о полку Ігоревім".

Одна з величних пам`яток середньовічча - "Слово о полку Ігоpевім" була написана приблизно у кінці ХII-го, на початку ХIII століття. Цей час запамятався як вторгнення татаро-монголів на нашу величну землю.

Система віршування — залежний від особливостей фонетичної системи національної мови історично вироблений спосіб утворення віршового ритму. В українському віршуванні виділяють три системи: силабічну, тонічну й силабо-тонічну, інколи говорять також про верлібр як окрему систему.

Як і все в цьому світі, літературні твори можуть бути схарактеризовані з погляду змісту (тема, ідея, мотиви) і з погляду форми (сюжет, композиція, художні засоби виразності тощо).

Зміст художнього твору — відображена в художньому творі за допомогою словесних засобів об’єктивна дійсність на підставі її осмислення й інтерпретації митцем відповідно до його ідейно-естетичних, філософських, соціально-політичних і под. поглядів.

Жанр (від фр. genre — рід, вид) — термін, що вживається неоднозначно. Інколи його застосовують як синонім до терміна рід (літератури), тоді говорять про епічний жанр (= епос), ліричний жанр (= лірика), драматичний жанр (= драма, або драматургія). Таке вживання зумовлене значенням цього слова у французькій мові (рід, вид) та європейською літературознавчою традицією.