Валентин Лукич Чемерис народився 8 линия 1936 р. в с. Заїчиицях Полтавської області. Потім родина переїхала до м. Дніпропетровська, де майбутній письменник закінчив школу. Саме в цьому місті на Дніпрі й розпочалася творчість митця. Віиіентип навчався у Літературному інституті імені О. М. Горького (м. Москва). Нині письменник живе в Києві, працює в редакції газети « Літсратурна Україна».

Письменники, що вміють розмовляти з дорослими і маленькими читачами, вміють смішити і разом з тим розповідати про найсерйозніші речі - незалежність Вітчизни, її історію. Уява письменника може вільно переносити його читачів до фантастичних світів, а потім запропонована розмова може торкатися вкрай серйозних речей, над якими замислюється кожен. 

Скільки щастя мають люди від того, що на землі мир. Не вибухають бомби, не вмирають діти, не голодують старі люди. Як радіють діти мирному салюту, який розпадається на маленькі зірочки! Перемога над війною завжди відзна­чається урочисто, і в травневі дні наша країна по-особливому святкова.

Не щебечи, сoлoвейку.

Під вікнoм близенькo;

Не щебечи, мaлюсенький.

Нa зopі paненькo.

Т. Г. Шевченко — видатний український поет, захисник прав знедоленого народу. У своїх поезіях він не тільки захоплюється красою української природи, а й показує тяжке становище українського народу. Ненависть до панів пече невидимим вогнем душу поета.

Уранці ви одержуєте газети. І майже щодня знаходите на їхніх шпальтах матеріали літературно-художньої критики. Це може бути анотація або коротка рецензія, літературно-мистецький огляд або аналітична стаття, пародія або інтерв'ю з письменником... Критика стала невід'ємною частиною духовного життя суспільства. Ми можемо ремствувати в тих чи тих конкретних випадках на її професіональний рівень, на її неоперативність (справді, тут сучасна критика досить неповоротка, а В. Г. Бєлінський, як відомо, вважав, що через три місяці після виходу книжки на неї вже запізно писати рецензію).

Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівці па Полтавщині. Закінчивши середню школу, вступив на факультет журналіс­тики Київського університету. Здобувши вищу освіту, працював у редакціях газет і журналів, у видавництвах. Віршувати розпочав ще в шкільні роки, друкував свої поезії в районній газеті.

Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту (нині Польща) в сім’ї греко католицького священика. Його батько Василь Кіт змінив прізвище незадовго до народження єдиного сина.

Дитинство майбутнього поета припало на роки Першої світової війни. У це» час родина мусила багато переїздити, деякіиі час Антіяшчї жили у Від­ні, потім на ІІряшівшіші в Чехословаччині.

Історія написання: в умовах польської експансії на Західній Україні Антонич відбувається як український поет, який шукає нових форм і продукує новий погляд на світ, поезію, де поєднуються християнська міфологія із традиційними національними фольклорними ідеями й образами.

Булa сoбі мaленькa сіpенькa мишкa. Вoнa жилa в хaті, у ніpці під ліжкoм. Бoялaся людей. Кoли нікoгo не булo, мишкa вибігaлa нa пoдвіp'я, пoтім у пoле дo свoїх міських пoдpуг. Сестpиці з містa були худі, гoлoдні, миpшaві, poзкaзувaли, щo в людей тепеp гoлoд, a пpo мишей і гoвopити нічoгo.