У науці і навіть у повсякденному житті важко знайти поняття, яке б використовувалося частіше і мало б більше значень, ніж поняття культура. Тому дуже складно дати єдине визначення поняття культури, в якому були б враховані всі відтінки і тлумачення цього терміна. Взагалі слово «культура» має латинське поход­ження (сикига — «догляд», «обробка») і спочатку означало об­робку землі, вирощування врожаїв. На сьогоднішній день існус безліч визначень поняття «культура», часто це поняття вжи­вається як синонім цивілізації, суспільства, наприклад «культу­ра майя» чи «трипільська культура». Проте в будь-якому разі культура завжди розуміється як творчі набутки людей, відо­кремлені від того, що дає нам природа.

План викладу

1. Поняття, характеристики та функції культури

2. Базисні елементи культури

3. Культурне розмаїття. Види культури

4. Етноцентризм і культурний релятивізм

Наукова неспроможність теорії стадій економічного зрос­тання полягає у несистемному розгляді сучасного світу. Всі країни зображуються в них як бігуни на довгу дистанцію, де положення кожного залежить від нього самого — його сили, витривалості, наполегливості тощо, які визначають, чи попаде він у групу лідерів, середняків, чи буде у числі відстаючих, які мріють уже не про перемогу, а про те, щоб не зійти з дистанції. У багатьох з нас такий підхід, таке трактування сучасного світу їм ішкликає протесту. І шкода.

Протягом багатьох років у вітчизняній соціології термін «соціальні зміни» не вживався. У суспільних науках і практичній політиці у нас культивувалося поняття «соціальний розвиток», що позначає лише певний вид соціальних змін, які миють спрямованість у бік поліпшення, ускладнення, удоскона­лення. Однак існує безліч інших соціальних змін, які немож­ливо визнати змінами у бік удосконалення, як, наприклад, ви­никнення, становлення, зростання, зникнення, перехідний період і т. д. Тому й одержало популярність більш широке по­няття «соціальні зміни», яке не містить оціночного компонен­ті, охоплює широке коло соціальних змін безвідносно до їх спрямованості. Під соціальними змінами мають на увазі не будь-які зміни, що відбуваються у певній сфері (економічній, політичній, духовній), а зміни соціальних систем, соціальної стратифікації, соціальних спільнот, соціальних процесів, інс­титутів, організацій, їх взаємодії.

Існують такі теорії суспільства:                                                          

Атомістична теорія. Відповідно до цієї теорії, суспільство розуміється як сукуп­ність діючих особистостей та відносин між ними. Згідно з цією теорією, кожна людина представляється сидячою у центрі витканої нею павутини, яка зв'язує її безпосередньо з деякими іншими членами суспільства й опосередковано — з усім світом. У сучасній соціології цей підхід представлений «мережною теорією». У ній основний акцент робиться на діючих індиві­дах, які приймають соціально значущі рішення ізольовано один від одного. Розкриваючи механізми соціальної взаємодії людей, атомістична теорія є основою вдосконалення систем впливу на поведінку людей — менеджменту, реклами, піартехнологій тощо.

План викладу

1.Суспільство та основні теорії його вивчення

2.Соціальні зміни в суспі льстві

3.Україна в світ-системному вимірі

...Окрема людина слабка, але ми знаємо також, ідо ціле — це сила.

К. Маркс

У 20-х роках XX ст. в Україні активно розроблялися теоре­тичні питання соціології, проводилися соціально-історичні та соціально-етнографічні дослідження, висувалися соціологічні концепції побудови незалежної української держави. На той час у країні ще існувала певна свобода політичної думки. Пред­ставниками прогресивної інтелігенції були вчені, письменни­ки, політичні діячі. Володимир Винниченко, Роман Роздоль- ский, Борис Крупницький, Павло Христюк, Микола Хвильо­вий; Володимир Затонський, Павло Любченко та багато інших розробляли проблеми державності в Україні, відстоювали ідеї її суверенності й соборності. Погляди прогресивної українсь­кої інтелігенції відображали різноманітні політичні процеси, які відбувалися тоді в Україні — від ліберально-демократич­них, націоналістичних до соціалістичних.

Серед представників національної інтелігенції, які істотно вплинули на розвиток соціологічної думки в Україні, можна назвати М. Драгоманова, І. Франка, Б. Кістяковського, М. Грушевського, М. Шаповала, В. Липинського.

ТЕМА 4. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ

План викладу

1.  Становлення і розвиток, соціологічної думки в Україні в кінці XIX — на початку XX ст.

2.  Розвиток теоретичної та емпіричної соціології в Україні: проблеми і перспективи.

...І чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь. Т. Г. Шевченко

Це теорія мікрорівня, яка, вивчає головним чином взаємодію людей. Інтеракцюнізм за­родився в рамках чиказької школи, першим його представником був Джордж Герберт Мід. Проте поняття «інтеракціонізм» увів в 50-х роках XX ст. Г. Блумер. Блумер ві­докремив цей напрям від інших, в яких поведінка людини — це реакція на якийсь стимул. Інтеракціоністи вважають, що між стимулом і реакцією є важливий компонент — інтерпретація, тобто взаємодія із собою.