Ілюстрація (від латинського прояснювати) - це зображення, яке пояснює й доповнює літературний текст. З ілюстраціями ми стикаємося в книжках, журналах, можемо побачити їх у давніх рукописах.

Чи помічали ви, що ілюстровані книжки читати набагато цікавіше?

Усі предмети циліндричної форми мають вертикальну вісь симетрії, і їхні бокові поверхні розміщені на однаковій відстані від центра, ніби утворюючи коло, якщо подивитися на такий предмет зверху. У перспективі коло має вигляд еліпса. Як його побудувати? Спробуймо вписати коло у квадрат і провести діагоналі.

Спостерігаючи за навколишнім світом, ми помічаємо, що людина поруч з нами здається нам більшою, ніж та, що в кінці вулиці. І бік будинку, що ближче до нас, здається нам вищим, ніж той, що далі. Тут ми вперше стикаємося із законом перспективи - теорії, що допомагає зображувати предмети так, як ми їх бачимо в просторі.

Перед нами лежить аркуш паперу. Ставлення до нього в нас має бути трохи інше, ніж у людини, яка вирішила, скажімо, написати листа. Для нас, як і для художника, аркуш ніби вікно у той простір, який він уявляє і хоче намалювати. З лінійних малюнків ми починаємо свої перші художні спроби.

Для того щоб зобразити предмет об’ємним, ми маємо виявити на ньому світло і тіні. Як вони розміщуються?

Правдиве зображення будь-якого предмета передає в рисунку чи картині його основні, характерні ознаки, зрозумілі глядачеві.

Якщо запитати, як глядач впізнає зображення, відповідь швидко знайдеться. Кожному з нас зрозуміло, що це відбувається завдяки переданим головним, характерним ознакам предметів чи явищ. Що ж це таке -ознаки предмета?

Пригадаймо, що ми знаємо про композицію з попередніх уроків: композиція - це взаємне розміщення зображень, предметів, дійових осіб на площині (якщо це живопис або графіка) або у просторі (якщо це скульптура). Ми часто у своєму житті компонуємо різні речі: прикрашаємо кімнату, складаємо букет квітів, тобто шукаємо таке положення речей одна відносно одної, коли вони будуть виглядати найвиразніше, відкидаємо зайве, підкреслюємо головне. Ми творимо красу. Це і є мета композиції.

Лінійний рисунок. Виконувати лінійні рисунки можна різними матеріалами, приміром олівцем, тушшю, фломастером, пастеллю чи вуглем, за допомогою різних знарядь: пензлика, пера, рапідографа.

Лінія - це довгий слід від того матеріалу, яким виконують роботу. З лінійних, контурних рисунків ми починаємо свої перші художні спроби. Коло в небі - сонце, рисочки в різні боки від нього - промені. Здається, що простіше?! Ніякого об’єму, ніякого простору! Роби, що хочеш! Але...

Графіка - це вид образотворчого мистецтва. Термін графіка походить від грецького слова графо, що означає писати, креслити, шкребти.

Графічні твори, на відміну від живописних, передають найголовніше без зайвих деталей. Вони ніби відображають ідею твору. Графічні роботи можуть бути виконані чорно-білими, іноді кольоровими. У результаті навколишній світ у графіці дуже виразний, але дещо умовний, образний.

Навчальний малюнок - лабораторія мистецтва. У малюнку, як вчений у своїх дослідах, ми відкриваємо закони природи. Слово натура в перекладі з латинської означає природа.

Уважне спостереження за природою навчає нас іноді ліпше, ніж книжка. Неможливо навчитися малювати лише за книжками. Тільки спостереженнями з олівцем у руках можна опанувати художню грамоту, отримати насолоду від чарівного відтворення на папері об’ємного навколишнього світу - натури за допомогою олівця.

Із чого починається картина? Насамперед художник вирішує, що саме він бажає зобразити, тобто обирає сюжет картини. Але безпосередньо робота над нею починається з вибору її формату. Термін формат не випадково нагадує слово «форма». Адже це -форма того, на чому буде виконано зображення, тобто дошки, полотна, картону чи паперового аркуша.