Чорне й Азовське моря — такі ж великі природні комплекси, як і фізико-географічні країни суходолу (рівнинні чи гірські). Але якщо для природних комплексів суходолу головним природним компонентом є гірські породи й рельєф, то для морів — вода.

Чорне та Азовське моря — два внутрішніх моря Атлантичного океану, що глибоко вдаються в суходіл. Азовське море є одним із найменших морів планети.

Кримські гори є невисокими й невеликими за розміром (займають менше ніж 1 % від площі України). Вони простягліїся приблизно на 180 км уздовж чорноморського берега Кримського півострова від Севастополя до Феодосії. Максимальна ширина гір — до 50 км.

Гірська система Криму складається із трьох пасом.

Українські (Східні або Лісисті) Карпати — один із країв Карпатської гірської фізико-географічної країни. Власне гори мають протяжність до 280 км (із північного заходу на південний схід] і ширину до 110 км. Східну межу фізико-географічної країни проводять по глибинному' тектонічному розлому, який у рельєфі переважно відповідає долині Дністра.

У своїй західній частині зона є неширокою (110 км), а у' східній — до 450 км, що зу'мовлено зростанням континентальності клімату в цьому напрямку.

Степова зона сформувалася під впливом недостатнього зволоження (К = 0,6—0,3) і теплого чи помірно жаркого клімату'.

За таблицею «Характеристика природних зон України» (див. додаток 6, с. 199) ознайомтеся з характеристикою природних компонентів степових ландшафтів.

На карті фізико-географічного районування ми виділяли тільки природну зону лісостепу, а зону широколистяних лісів розглядали як її Західноукраїнський край. Дійсно, через антропогенний вплив широколистяно-лісова зона зовні дуже схожа на центральноукраїнський лісостеп. Однак головна відмінність між цими природними зонами — у зволоженні (їхня межа проведена орієнтовно по ізолінії атмосферного зволоження =1).

За таблицею «Характеристика природних зон України» (див. додаток 6, с. 199) послідовно ознайомтеся з особливостями географічного положення та природних компонентів зони мішаних лісів.

Одним із найважливіших завдань науки є систематизація знань. У географії така систематизація здійснюється у вигляді районування.

Фізико-географічне районування — це виділення й опис великих територій, для яких характерна певна єдність і неповторність рис природних ландшафтів.

Під час вивчення природних компонентів ми встановлювали взаємозв’язки між кожним із них. Природні компоненти зв’язують між собою фізико-географічні процеси (наприклад водний стік, випаровування, рух повітря, а разом із ним — рух тепла й вологи). Отже, кожний із природних компонентів існує не окремо, а в тісному зв’язку та поєднанні з іншими.

В Україні налічується близько 700 видів хребетних тварин.

Тваринний світ досить тісно пов’язаний із певними рослинними угрупованнями й утворює фауністичні комплекси: лісові, степові, лучні, болотні, прісних водойм тощо.

Знайдіть на карті атласу розташування фауністичних комплексів.

Певному типу рослинності, як правило, відповідає певний тип ґрунтів, тому за теперішнім поширенням ґрунтового покриву можна встановити колишні райони поширення природної рослинності.

У межах України виділяють такі головні типи рослинності: лісова, лучна, степова, болотна, прибережно-водна, водна.