Тут ти дізнаєшся про особливості переходу рідини в пару і коденсації пари.

Усім відомо, що мокра білизна з часом стає сухою. Висихають земля і калюжі після дощу. Зникає роса на траві після сходу сонця. Усі ці і подібні явища, коли речовина з рідкого стану переходить у газовий, називають випаровуванням.

Перебіг цього явища відбувається за певними законами.

Сила струму — фізична величина, яка визначає наскільки помітною є його дія. Залежно від значення сили струму усі його дії виявляються по-різному. Тому для вимірювання сили струму можна використати будь-яку дію струму: теплову, хімічну, магнітну та ін.

Прилади для вимірювання сили струму називають амперметрами. Ця назва походить від назви одиниці сили струму (ампер) і слова метр (з грец. — вимірюю). 

Фізика є основою техніки. Це свідчить про те, що різні технічні пристрої ґрунтуються на використанні явищ і законів природи, відкритих і вивчених у фізиці. Усі побутові прилади (мал. 35), без яких не може обійтися сучасна людина, створено завдяки вивченню багатьох фізичних явищ.

Енергія у природі не виникає з нічого і не зникає. Вона лише переходить з одного виду в інший або переходить від одного тіла до іншого.

На практиці доволі часто виникає потреба розв’язати задачі, які характеризують теплообмінні процеси, що протікають за умови встановлення теплового балансу, який є наслідком закону збереження енергії.

Ви, мабуть, помічали, що теплова, хімічна, магнітна, світлова дії, які спричиняють струми навіть у одному й тому самому провіднику, можуть розрізнятися за інтенсивністю. Ліхтарик зі щойно вставленою новою батарейкою світить яскраво. Спіраль його лампочки розжарюється до білого кольору, що свідчить про її високу температуру. Якщо ж батарейка “виснажена” — спіраль лампочки ледь жевріє червоним кольором. Так само з часом змінюється яскравість свічення світлодіодно-го ліхтарика.

Покладемо у хімічну склянку 100 г льоду (О С), наллємо на дно кілька мл води і поставимо її на нагрівник відомої потужності (наприклад, 500 Вт). Ввімкнувши нагрівник, ми вже приблизно за хвилину

побачимо, що лід розплавився. Повторимо дослід з тим же нагрівником, але у склянку помістимо 200 г льоду. Для того, щоб він розплавився, потрібно буде почекати трохи більше 2 хвилин.

ПИТОМА ТЕПЛОТА ПАРОУТВОРЕННЯ ТА КОНДЕНСАЦІЇ. Ви вже знаєте, що процес пароутворення пов’язаний з підвищенням температури речовини й, відповідно, зі збільшенням її внутрішньої енергії. Тобто для перетворення рідини в пару потрібно речовині надати певну теплову енергію. Експериментально встановлено, що кількість теплоти, необхідна для перетворення рідини на пару, залежить від молекулярної будови речовини та характеризується питомою теплотою пароутворення.

Руйнування кристалічної ґратки у процесі плавлення пов’язане зі збільшенням швидкості коливань частинок речовини і внутрішньої енергії тіла. Швидкість руху частинок у рідині більша. Тому навіть за однакової температури внутрішня енергія рідини більша, ніж внутрішня енергія твердого тіла, з якого утворюється рідина. 

Пароутворення. У природі і в технічних пристроях відбувається величезна кількість процесів, обумовлених взаємним перетворенням рідин і газів: рідини переходять у пари (випаровування), з парів утворюються крапельки рідини (конденсація). Особливого значення для життя на Землі мають взаємні перетворення води і водяної пари.

Вода - одна з найпоширеніших і найстій-кіших сполук водню і кисню. Вона входить до складу комет, планет Сонячної системи та їх супутників. З усіх планет Сонячної системи Земля найбагатша на воду, більша частина поверхні нашої планети вкрита водою (мол. 13.1).

Вода відіграє особливу роль у живій і неживій природі завдяки своїм унікальним властивостям. Тіло людини майже на 70% складається з води. Цілі наукові інститути в різних країнах світу вивчають властивості води.