У більшості термометрів використовують те, що зі зміною температури змінюються й інші характеристики тіл: розміри й об’єм, тиск, колір, електричні властивості та ін.

Винахідником термометра вважають Г. Галілея. У 1597 р. він винайшов термоскоп, який являв собою невелику скляну кульку із припаяною до неї скляною трубкою.

Людина за допомогою відчуттів може оцінювати ступінь нагрітості тіл на дотик. Цього досить, наприклад, для того, щоб раптом не обпектися гарячою рідиною або подбати про одяг у холодну пору року. З часом із потреб медицини та з розвитком ремесел і виробництва виникла потреба точніше визначати нагрі-тість тіл, порівнювати її ступінь у різних випадках.

У житті ми часто зустрічали термін «тепле», «холодне», «гаряче». Чи для всіх людей ці терміни означають одне і те ж? Якщо хтось сказав: «У кімнаті тепло», чи означає це, що у цій кімнаті буде тепло всім? Можливо, ви зустрічали випадки, коли хворому у кімнаті холодно, в той час як здоровим людям у ній достатньо тепло.

Який характер має тепловий рух молекул?

Поняттям «температура» люди почали користуватись ще до визнання теорії атомної та молекулярної будови речовини. Тепловий стан тіла характеризували за відчуттям тепла чи холоду при дотику. Але чи є об’єктивними такі відчуття?

Торкаючись снігу взимку ми говоримо, що «сніг холодний», оскільки температура снігу менша за температуру руки. Тобто поняття температури в даному випадку можна визначити як ступінь нагрітості тіла. Проте не завжди за відчуттям можна визначити гаряче тіло, чи холодне.

Чи замислювалися ви над тим, звідки взагалі з’явилися знання?

Кожен знає, що на морозі вода замерзає, а на плиті - закипає, магніт притягує залізні предмети, стрілка компаса завжди вказує на північ, зірване з дерев листя падає на землю, після ночі настає день, якщо доторкнутися до полум’я свічки, то можна обпектися. Звідки з’явилися ці знання? Знання про навколишній світ людина здобуває із власних спостережень.

Тут ти дізнаєшся, що всі тіла складаються з окремих частинок, які взаємодіють між собою і здійснюють хаотичний рух; цей рух називають тепловим.

У науці загального визнання набула молекулярно-кінетична теорія будови речовини. Згідно з нею усі тіла складаються з частинок (молекул, йонів, атомів) які, рухаючись, стикаються одна з одною, або взаємодіючи через електромагнітні і гравітаційні поля, постійно змінюють напрям руху.

Під час спорудження будинків, мостів, різноманітних машин, прокладання рейок, нафтопроводів, електроліній інженери враховують явище теплового розширення тіл. Наприклад, на мостах залишають простір, який дає можливість його конструкціям вільно розширюватися під час зміни температури. Один із кінців мосту встановлюють на спеціальні металеві ролики.

Якщо ви досить уважні, то, можливо, звертали увагу ось на що. Влітку електричні дроти провисають набагато сильніше, ніж узимку, тобто влітку вони виявляються довшими. якщо набрати повну пляшку холодної води та поставити її відкритою в тепле місце, то згодом частина води з пляшки виллється, адже, нагріваючись, вода розширюється. Повітряна кулька, винесена з кімнати на мороз, зменшується в об'ємі. Спробуємо розібратися, чому так.

Если вы достаточно наблюдательны, то, возможно, обращали внимание вот на что. Летом электрические провода провисают намного сильнее, чем зимой, то есть летом они становятся длиннее. Если в бутылку налить до краев холодной воды и поставить ее открытой в теплое место, то через некоторое время часть воды из бутылки выльется. Воздушный шарик, вынесенный из комнаты на мороз, уменьшается в объеме. Попробуем разобраться, почему так происходит.

При змішуванні речовин відбувається взаємне проникнення частинок однієї речовини у проміжки між частинками іншої речовини.