Поняття про деталь, види деталей

Тема: поняття про деталь, види деталей

Опорні поняття: деталь, машина, техніка, типові деталі, спеціальні деталі

Вам уже добре знайоме поняття «деталь», яка є складовою будь-якої конструкції. Нагадаємо визначення деталі, яке наведене в § 14, присвяченому основам виготовлення виробів із фанери та ДВП.

Деталь — виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без складальних операцій.

Складальна одиниця — виріб, що складається з декількох деталей, з’єднаних і зібраних у єдине ціле.

Ви користувалися цими термінами під час виготовлення виробів на уроках трудового навчання. На малюнку 144 показано приклад деталей (а) і складальної одиниці (б), яка в цьому прикладі одночасно є готовим виробом.

Розглянемо далі поняття «деталь» як складову будь-якого технічного пристрою. Усі технічні вироби, у тому числі й машини, створюються з одних і тих самих частин — деталей. У машині їх може налічуватися сотні, тисячі і навіть десятки тисяч одиниць. Але це тільки загальна кількість. Самих видів деталей відносно небагато. І в кожній машині вони повторюються.

Чому конструкторам вдається будувати з малого числа видів деталей величезну кількість найрізноманітніших машин, абсолютно не схожих одна на одну? Поєднуючи деталі, можна створювати різні види технічних виробів.

Які основні види деталей використовують у технічних пристроях?

Наведемо щз одне визначення деталі, яке застосовують у машинобудуванні.

Деталь (від франц. detail — подробиця) — невелика частина машини, кожна з яких являє собою одне ціле і не

може бути розібрана без руйнування на більш прості

складові частини.

Деталь, як правило, виготовляють з однорідного матеріалу.

Виконання машин з деталей забезпечує рух частин машини між собою, а також дає змогу складати з окремих невеликих деталей великі машини, які неможливо виготовити як цілісну конструкцію. Також нерухомі та взаємно нерухомі частини машин виконують із окремих, з'єднаних між собою деталей. Це дає можливість

застосовувати найбільш доцільні матеріали, відновлювати працездатність спрацьованих машин, замінюючи тільки прості й зношені деталі, полегшує їх виготовлення, забезпечує можливість і зручність процесу складання машин.

Деталі поділяються на два основні види — типові і спеціальні деталі.

До типових належать однакові деталі, які використовують у всіх чи в багатьох машинах, наприклад, гвинти, гайки, шайби тощо. Зазвичай їх виготовляють за стандартними розмірами. Також до типових можна віднести деталі загального призначення, які відрізняються за конструкцією та розміром для різних виробів, але мають однакове призначення: вали, зубчасті колеса тощо.

До спеціальних деталей належать лише такі, що притаманні тільки окремому виду обладнання, машині чи виробам конкретної моделі, марки або фірми. Наприклад, лапка до швейної машини — це спеціальна деталь.

Наведемо приклади основних типових груп деталей, які широко застосовуються в сучасній техніці.

Несучі та напрямні деталі, тобто такі, що підгримують інші частини машин та спрямовують їх руху потрібному напрямі — станини, плити, рами тощо (мал. 145).

Деталі для передачі рухів — осі годинників і автомобілів, вали верстатів, зубчасті колеса редукторів і коробок передач, «зірочки» велосипедів (мал, 148).

Пружні елементи — амортизатори велосипедів, мотоциклів, автомобілів, пружини в меблях, гумові пружні підставки в побутовій техніці (мал. 149).

Кріпильні елементи, що забезпечують з'єднання окремих деталей — гвинти, гайки тощо (мал. 150).

Цікаво знати

Колесс і підш и пн и к — н евід'є мн і елементи механ іки — в тому чи іншому вигляді відомі ще з давніх часів (мал. 151).

Переходячи з місця на місце, первісні люди намагалися селитися ближче до води. А для пересування по річках потрібні були плоти й човни. Спорудити пліт у той час означало: звалити дерево в лісі, відтяти гілки і вже в такому вигляді доставити на берег Тягнути зрубане дерево волоком важче, ніж котити. Люди помітили це і котили дерево або підкладали під нього його ж частину, користуючись нею, наче котком. Так було винайдено коток.

Минав час, і вантаж почапи класти на поміст із полозами , а під полози — котки. При цьому котки, що звільнялися позаду, безперестану підспадали спереду. Це було незручно. Як обійтися одним чи двома котками? Для полозів почали вибирати дві колоди, на кожній з яких були два сучки. Сучки підпирали котки і не давали їм переміщатись під полозами. Так було винайдено первісний підшипник.

Щоб полегшити важкі котки, їх середню частину обпалювали . Зробившись тонкою, середня частина котка перетворилась у вісь, а крайні — правили за «колеса». Пізніше вісь і колесо почали виготовляти окремо.

Колісниці Спартака мали суцільні дерев'яні колеса, які оберталися оазом з віссю. Згодом суцільне колесо зазнало істотних змін: з'явилися спиці й маточина, внаслідок чого вага колеса значно зменшилася.

З розвитком гірництва й металургії збільшилося навантаження на колесо, посилились тиск і тертя між віссю й маточиною. Нагрівала потреба винайти колеса й підшипники нової конструкції. Для зменшення тертя між віссю й маточиною стали поміщати кульки. Так виник кульковий підшипник.

Запитання та завдання!

1.    Що таке деталь?

2.    Скільки деталей може бути в сучасних машинах?

3.    Як©призначання дотапой?

4.    Які деталі нагежать до типових, а які — до спеціапьних?

5.    Наведіть приклади основних груп типових деталей.

Це матеріал із підручника Трудове Навчання для хлопців 5 клас В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В, Юрженко