Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » Особливості процесу пиляння лобзиком

НАРОДНА ОСВІТА

Особливості процесу пиляння лобзиком

Тема: Особливості процесу пиляння лобзиком

Опорні поняття: підставка, шило, робоче положення, розмічання, криволінійний контур, замкнутий контур.

 

 

Для роботи з лобзиком потрібно мати додаткове приладдя — підставку для випилювання (інколи її називають «ластівчин хвіст») і шило, яке потрібне для проколювання наскрізних отворів у заготовках із фанери та ДВП у разі випилювання внутрішнього контуру (мал. 48). Шило повинно мати вістря не округлої, а гранчастої форми (мал. 48, а). Таке шило при одночасному обертанні і натисканні на нього полегшує утворення отвору. Робоча частина підставки для випилювання завжди має стандартну прямокутну форму з отвором та кутовим вирізом з одного боку і кріпиться до столу за допомогою струбцини (мал. 48, б), або затискається у лещата за допомогою бруска, прикрученого до неї з іншої сторони від кутового вирізу (мал. 48, е).

Закріплюючи пилку в рамку лобзика, требапам'ятати, що дуже важливим є вибір напряму, куди буде спрямовано вершини зубців. Звичайним вважають прийом роботи лобзиком, коли рух пилки, під час якого знімається стружка, відбувається згори вниз. При цьому зубці пилки повинні мати нахил до ручки лобзика., а зубчастий вінець має бути повернутий назовні, а не в бік рамки.

Обравши правильне положення пилочки, її кінець встановлюють між затискними пластинами нижнього затискача, і за допомогою барашкової гайки закріплюють її. У разі потреби гайку можна сильніше закрутити за допомогою плоскогубців, намагаючись при цьому не пошкодити різь. Далі треба зажати верхній кінець пилочки, попередньо стиснувши рамку лобзика на 10—15 мм. Ця умова є обов'язковою, оскільки пилочка, не розтягнута рамкою, невдовзі зламається під час пиляння. Попереднє стискання рамки може здійснюватися декількома способами. Одним із них є спосіб, коли верхня дуга рамки фіксується у прорізі столика для випилювання, щоб вона не ковзала убік. На ручку діє сила руки працюючого з метою стиснення рамки на потрібну величину. Після чого вільний кінець пилочки в в од pit ь ся м іж п л аст и н ам и затискача і фі к суєт ь ся гай -кою (мал. 49, с).

Другий спосіб, зображений на малюнку 49, {?, є більш простим, але вимагає застосування столярного верстака із заднім зажимом. У цьому разі рамка встановлюється між кілком у робочій поверхні верстака та кілком заднього зажиму. При обертанні ворота кілки сходяться, стискаючи таким чином рамку лобзика. Після отримання потрібного натягу пилочка орієнтується відповідним чином у затискачах лобзика та фіксується шляхом закручування барашкових гайок.

Підготувавши таким чином робоче місце та інструмент до роботи, передусім треба зайняти правильне робоче положення (мал. 50). У процесі пиляння сидять прямо. Лобзик беруть за ручку правою рукою (учень-лівша може тримати ручку лобзика в лівій руці). Головною складністю у процесі здійснення лобзиком зворотно-по-ступальних рухів угору і вниз є постійне дотримування строго вертикального положення пилочки щодо площини заготовки. Недотримання цієї умови призводить до заклинювання пи лочки при зміні напряму пиляння.

Тож, поклавши заготовку на підставку для випилювання, притискаємо одну до одної лівою рукою, стежачи за тим, щоб лінія майбутнього пропилу не заходила на поверхню підставки для пиляння. Підводимо пилочку до лінії розмітки і починаємо пиляти так, щоб пилочка рухалась поруч з лінією розмітки, утворюючи припуск на остаточну обробку готової деталі. Процес пиляння повинен здійснюватися за рахунок рівномірних рухів пилочки вгору та вниз зі швидкістю 50 — 70 подвійних ходів за хвилину. На початку пиляння треба здійснювати рухи лобзиком вгору та вниз, не докладаючи значних зусиль у напрямі бажаного переміщення пилочки. Лише впевнившись у правильності вибору точки початку пиляння та наявності перпендикулярності між рухомою пилочкою та площиною заготовки, можна почати поступово прикладати зусилля для просування пилочки вперед.

При докладанні занадто великих зусиль для просування пилочки вперед можливе її заклинювання або поломка. У разі заклинювання пилочки слід намагатися

"відновити її зворотно-поступальний рух угору та вниз, прикладаючи зусилля для виведення пилки назад у вже зроблений пропил. Якщо це не дасть результатів, можна звільнити верхній кінець пилочки і витягти її з пропилу.

Під час пиляння за криволінійним контуром рамку лобзика, у процесі звороти о-поступального руху вгору та rhh3, треба плаяно рогтаерггати з метою зміни напряму пропилу відповідно до лінії розмітки, не забуваючи про потребу залишати припуск між контуром деталі та пропилом. Звичайно, заготовку теж треба повертати в міру просування пилочки ездовж лінії розмітки, оскільки дуга лобзика повинна знаходитись поблизу плеча працюючого.

Якщо контур деталі змінює свій напрям не плавно (мал. 51, ділянка я), а під певним кутом (мал. 51, ділянка б), то для зміни напряму пиляння треба продовжувати зворотно-поступальний рух пилочки вгору та вниз у точці повороту» одночасно здійснюючи розворот заготовки в потрібному напрямі і на заданий розміткою кут. Як тільки заготовка займе потрібне положення (розвернеться на заданий розміткою кут), можна починати одночас-

но з рухом рамки вгору та вниз докладати до пилочки зусилля для її переміщення вперед.

Наприклад, якщо треба випиляти з фанери літеру А> т о яки м ч и н ом мож н а ви п и лят и її внут рі ш ні й т ри кут н и -чок (мал. 52)?

Спочатку складне зображення літери переносять на заготовку. Для цього найчастіше використовують копі-рувальний пагір або прийом розмічання за шаблоном, який ми вже розглядали в § 9.

Такий тип завдань називається випилюванням деталей із замкнутим контуром. Така назва пов'язана з тим, що зображення отвору є контуром, по якому можна провести олівцем і повернутись у початкову точку. Назовні можна потрапити, тільки відірвавши олівець від паперу або перетнувши контур деталі.

Якщо уявити замість лінії олівця пропил, який ми робимо пилочкою> це означатиме» що ми повинні почати пи ляти із середини нашої деталі. Для того щоб пилочка опинилась у середині замкнутого контуру, нам треба зробити в ньому отвір. Якщо замкнутий контур має кути

(наприклад як у випадку з літерою А\ то отвір треба робити в одному з них або в декількох, щоб спростити поворот пи лочки. Якщо ж замкнутий контур утворено п лавними кривими, то місце розташування отвору значення не має, головне, щоб він був на тій частині заготовки, яка видалиться після випилювання.

Тому в разі випилювання замкнутих контурів у одному з кутів контуру треба зробити отвір шилом (мал. 53, а\ після чого в лобзику розкручують верхній затискач пилочки і її вільний кінець вставляють в отвір на заготовці (мал. 53, б). При цьому треба простежити, щоб нижня сторона заготовки була повернута до ручки лобзика. Після закріплення пилочки у верхньому затискачі лобзика випилювання проводиться за вже відомими вам правилами.

Слід лише зауважити, що треба помірковано підходити до вибору напряму, в якому буде здійснюватись

пиляння. У випадку з літерою А, виконавши пропил до верхньої точки гострого кута, варто було б позадкувати до отвору і, розвернувши в ньому пилочку, здійснити пиляння в інший бік, таким чином не доведеться виконувати дуже трудомісткий розворот пилочки у вершині гострого кута. Випилявши внутрішній замкнутий контур деталі, можна переходити до випилювання зовнішнього контуру. Така послідовність виконання робіт е традиційною, оскільки так зручніше утримувати заготовку під час пиляння.

Під час випилювання як внутрішніх, так і зовнішніх контурів треба стежити за тим, щоб пилочка рухалась у межах центрального отвору підставки для випилювання.

Для безпечного виконання операції пиляння лобзиком треба дотримувати ся загальних правил безпеки праці під час пиляння деревних матеріалів.

Запитання та завдання І

1.    Яке додаткозе приладдя та інструменти потрібні для робіт з випилювання?

2.    Як правильно встановити пилочку в рамку лобзика?

3.    Яким чином можна ви конати на заготовці розмічання деталі зі складним контуром.

4.    На заготовку з фанери чи ДВП нанести контури деталі за власним задумом. Виконати випилювання деталі за розміткою.

 

Це матеріал із підручника Трудове Навчання для хлопців 5 клас В.К. Сидоренко, Д.В. Лебедєв, А.М. Гедзик, В.В, Юрженко

 

Автор: admin от 20-11-2013, 22:07, Переглядів: 5787