Народна Освіта » Технології ( Трудове навчання ) » § 15. Оздоблення та опорядження виробів

НАРОДНА ОСВІТА

§ 15. Оздоблення та опорядження виробів

§ 15. Оздоблення та опорядження виробів

1. Пригадай, якою технологічною операцією завершується виготовлення виробу.

2. Яку властивість деревини необхідно враховувати при оздобленні виробів?

3. Що називають композицією? Які види композицій тобі відомі?

Історія технології оздоблення виробів сягає тисячоліть. Наприклад, вироби, знайдені під час археологічних розкопок поблизу селища Трипілля, що в Київській області, датуються 5,4 тис. років до нашої ери. Виготовлені вони з кераміки (мал. 120) та оздоблені різними малюнками, символами, орнаментами.

Предметів з деревини тих часів на території нинішньої України не збереглося через нестійкість цього матеріалу до кліматичних умов (повітря, вологи, дії сонячних променів тощо). Зважаючи на те, що засоби праці з деревини людина змайструвала раніше, ніж розпочала виготовляти речі з кераміки, можна стверджувати, що оздоблення виробів з деревини здійснювалося значно раніше, ніж з кераміки.

Найдавнішою технікою оздоблення є наскельне малювання (мал. 121).

Згодом було започатковано настінне малювання, або стінопис. Зародилося воно на початку XV ст. На розмальованих стінах зображували створені уявою майстра чудернацькі квіти, дерева, узори тощо (мал. 122).

Водночас розпочинається прикрашання стін усередині приміщень з використанням прийомів розмальовування, вирізування певних геометричних фігур, зображення сюжетів природного походження, комбінування різних матеріалів для оздоблення, або елементів декору. Подібними прийомами прикрашають ужиткові речі: столи, скрині, мисники, ложки, тарілки тощо (мал. 123).

Таке прикрашання речей дістало назву декоративно-ужиткове мистецтво.

Оздоблення виробів з деревини - це створення на їхній поверхні захисного декоративного покриття для поліпшення зовнішнього вигляду виробів і захисту їх від дії навколишнього середовища (повітря, вологи, світла тощо).

Існують такі види оздоблення деревних виробів: прозоре, непрозоре та спеціальне.

При прозорому оздобленні на деревину наносять захисну декоративну прозору плівку; при цьому текстура і колір деревини зберігаються, а в багатьох випадках навіть стають ще виразнішими. Для такого виду оздоблення

використовують глянцеві або матові лаки, синтетичні плівки тощо.

При непрозорому оздобленні захисна плівка непрозора і повністю закриває текстуру і колір деревини. Непрозоре оздоблення здійснюють пігментованими фарбами (олійними, емалевими тощо) по деревині малоцінних порід.

До спеціального (декоративного) оздоблення належать позолота, бронзування, випалювання, розпис, різьблення тощо. Спеціальні види оздоблення застосовують у невеликих виробництвах з художнім нахилом.

Лакофарбові матеріали наносять на поверхню вручну пензлями (мал. 124), а механізовано - розпиленням, наливанням, зануренням виробу.

Для всіх видів зовнішнього оздоблення поверхня деревини має бути добре підготовленою. Підготовка полягає в остаточному вирівнюванні та зачищенні поверхні. Спочатку її шліфують уздовж волокон шліфувальною шкуркою № 100 за допомогою шліфка. Шліфок допомагає усунути невеличкі нерівності на поверхні заготовки. Остаточне зачищення виконують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою № 140...160.

Мал. 125. Прийоми нанесення лакофарбового покриття: а - напрями нанесення; б - положення пензля під час лакування (фарбування); в - положення руки під час лакування (фарбування) пензлем

Лакофарбові матеріали наносять пензлями на поверхню двічі або тричі, залежно від потрібної якості оздоблення.

Прийоми нанесення лакофарбових покриттів показано на малюнку 125. Спочатку лакофарбове покриття наносять упоперек, а потім розрівнюють уздовж волокон. Після кожного нанесеного шару лакофарбову плівку просушують і шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою. Останній шар не шліфується.

Уся поверхня виробу після лакування (фарбування) повинна мати однаковий рівний блиск.

Оздоблення лаками та фарбами проводять у добре провітрюваному приміщенні. У шкільних майстернях слід користуватися тільки водорозчинними лаками та фарбами. Після оздоблення пензлі потрібно вимити з милом у проточній воді, висушити і зберігати у відведеному місці.

Одним з найяскравіших видів оздоблення, які здавна поширені в Україні, є декоративний розпис. Чимало видатних майстрів українського декоративного розпису здобули своєю працею світову славу. І ні технічний прогрес, ні нові матеріали та технології не можуть знецінити, применшити того, що створено люд-

ським талантом упродовж століть. Найвідомішими техніками такого оздоблення є петриківський, яворівський та гуцульський розписи (мал. 126). Ними й нині оздоблюють найрізноманітніші корисні речі - скрині, посуд, іграшки тощо (мал. 127).

На уроках трудового навчання ти також будеш виготовляти подібні вироби та оздоблювати їх найпоширенішим петриків-ським розписом. Ця техніка відома своєю виразністю та барвистістю. Об’єктом петриківського розпису є рослинний і тваринний світ української природи.

Основним інструментом для розпису є пензлі із шерсті колонка (хижого звірка із цінним пухнастим хутром) та білки (мал. 128). Розпис виконують акварельними, водополімерними або гуашевими фарбами.

Перед тим як почати малювати якусь композицію, потрібно виконати підготовчі вправи. До найпростіших з них належить малювання «зернятка». Елемент називається так тому, що його зображення подібне до зернятка яблука, груші тощо.

Цю вправу виконуємо так: набравши на пензлик фарби, робимо на папері відбиток. Спочатку дотикаємося до паперу гострою частиною пензлика, а потім притискаємо п’ятку, тобто найшир-шу частину пензлика (мал. 129). Для виконання більших за розміром мазків слід використовувати більші пензлики.

За допомогою тільки «зернятка» можна намалювати різноманітні квіти, листя тощо (мал. 130).

Мазки, які поставлені поряд і починаються з потовщення, а закінчуються гострим вусиком, називають «гребінчиком».

«Кривеньке зернятко» (мал. 131) - це мазок, дуже подібний до «зернятка». Він широко використовується для малювання пелюсток квітів, листя, пуп’янків та інших елементів орнаменту.

Цей мазок слід виконувати так: на пензлик набираємо фарби, притискуємо кінчик пензлика до паперу, трохи протягуємо його з легким поворотом ліворуч чи праворуч і знову притискуємо п’ятку пензлика до аркуша.

Вправляючись, мазки «зернятко» та «кривеньке зернятко» слід розміщувати по вертикалі, горизонтально, під кутом, по прямій і по колу. При цьому намагайтеся, щоб «зернятка» були одного розміру, однаково віддалені одне від одного.

Можливо, під час виконання цих вправ мазки спочатку не будуть акуратними, чіткими та виразними, тому слід повторити їх багато разів перш ніж наносити малюнок на виріб.

Мал. 132. 1. Прийоми виконання пензлем різних елементів орнаменту: а - проведення прямих та хвилястих ліній; б - малювання намистинок та ягідок; в - техніка виконання мазка «зернятко»; г - використання мазків «зернятко» («кривеньке зернятко») для побудови елементів орнаменту. 2. Використання підставки для фіксації руки при розписуванні виробу.

Малювання простих композицій мазками «зернятко» та «кривеньке зернятко» можна умовно розділити на кілька етапів.

Мал. 133. Малювання простих композицій мазками «зернятко» та «кривеньке зернятко»: а - намічання олівцем; б - малювання квітки; в - малювання стебла та листків

Спочатку намічаємо олівцем місце та розміри квітки, напрямок розміщення стебла та основних листків (мал. 133, а). Потім малюємо квітку (мал. 133, б). Вона складається із «зерняток», «зернятка» - це пелюстки квітки. Стебло та листки малюємо

мазками «кривеньке зернятко» різних розмірів (мал. 133, в).

Спробуй виконати цю роботу без допомоги олівця, одразу фарбами. Спочатку малюй основні елементи композиції - квітку та стебло, потім листки, а насамкінець - найдрібні-ші допоміжні елементи розпису (мал. 134).

При оздобленні виробів необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці:

1. Перед фарбуванням та лакуванням слід ознайомитись із написами на упаковках матеріалів, з’ясувати призначення та спосіб використання фарб і лаків.

2.    Оздоблення слід проводити тільки в добре провітрюваному приміщенні.

3.    Потрібно стежити, щоб під час роботи частинки лаку та фарби не потрапляли на одяг і тіло.

4.    Після завершення роботи пензлі слід вимити з милом у проточній воді й повісити для висихання (мал. 135).

5.    Вимити руки з милом.

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 Тренувальні вправи з розпису

Обладнання і матеріали: цупкий папір або картон, пензлі, фарба.

Послідовність роботи

1.    Простав пензликом ряд крапок (намистинок) однакового діаметра по прямій лінії, по дузі, по колу.

2.    Проведи пензликом ряд прямих паралельних ліній за допомогою лінійки.

3.    Проведи пензликом ряд хвилястих ліній однакової ширини.

4.    Проведи пензликом ряд хвилястих ліній з потовщенням в окремих місцях.

5.    Намалюй по прямій лінії на однаковій відстані ряд однакових «зерняток».

6.    Намалюй ряд однакових «зерняток» по дузі, по колу.

7.    Намалюй ряд «кривеньких зерняток» по горизонталі, по вертикалі, під кутом, по колу.

оздоблення, розпис, фарбування, лакування, «зернятко», «кривеньке зернятко».

Орнамент - візерунок, на якому ритмічно (рівномірно) повторюються геометричні, тваринні чи рослинні елементи.

1.    Що називається оздобленням?

2.    Які матеріали використовують для оздоблення виробів?

3.    Які види оздоблення ти знаєш?

4.    Яка мета оздоблення?

5.    Які фарби використовують для розпису та розмальовування?

Автор: admin от 10-11-2013, 17:38, посмотрело: 9243