Джерела мудрості, або книги та мініатюри (Історія розвитку книг, книговидання в Україні)

На уроці навчитеся

1. Розповідати про найвідоміші на наших землях рукописні та перші друковані книжки.

2. Пояснювати, у чому відмінність рукописної книжки від друкованої.

3. Робити висновки про значення книжок для розвитку культури.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте текстівку до неї. Як ви гадаєте, чому син Ярослава ІУІудрого - великий київський князь Святослав - наказав намалювати себе та свою сім’ю на сторінці рукописної книжки? У чому, на вашу думку, цінність мініатюри для історика?

Сторінкова мініатюра з книжки «Ізборник Святослава» 1073 р. На ній зображено князя Святослава - сина Ярослава Мудрого - із сім’єю.

Князя Святослава зображено людиною середнього віку, із чорними звислими вусами. Він одягнений у верхню довгополу сорочку, синій плащ, застібнутий фібулою біля правого плеча. У руках він тримає книгу. На голові - хутряна князівська шапка з хутряним опушенням. Княгиня вдягнута в сукню із широкими рукавами. Голову їі покриває біла хустка. Правою рукою княгиня підтримує малолітнього княжича. Він, як і його старші брати, що стоять за князем і княгинею, одягнений у червоний каптан з дорогим парадним коміром, підперезаний золотим князівським поясом, на голові - хутряна шапка, на ногах - червоні чобітки.

Що відомо про найдавніші на наших землях книги?

Перші книжки були рукописними. Писали їх на пергаменті (спеціально обробленій шкірі телят або овець) гусячим пером. Для письма використовували темно-коричневе або чорне чорнило, а для оздоблення - фарби рослинного чи мінерального походження. Виготовлення пергаменту - надзвичайно копітка та марудна справа. Спершу шкури ретельно промивали. Після цього вимочували у вапняному розчині. Потім видаляли ворс, натягали на дерев’яні рами, шліфували й вигладжували пемзою. Насамкінець у пергамент втирали крейдовий порошок, через що матеріал для письма ставав білішим. До переписувачів і художників пергамент надходив розрізаним і здебільшого зібраним у зошити.

Найдавнішою датованою книжною пам’яткою нашої землі є Остромирове євангеліє.

1. Мініатюра із зображенням євангеліста Луки з Остромирового євангелія. 2. Сторінка Остромирового євангелія із заставкою та ініціалом.

Створили цю книгу (власне, переписали) в Києві впродовж неповних семи місяців (від 21 жовтня 1056 р. до 12 травня 1057 р.), про що свідчить спеціальний запис. Остромирове євангеліє призначалося для церковного вжитку, тож має великий формат. У книзі є три мініатюри авторів Євангелій -Іоанна, Луки та Марка, для четвертого, Матфія, залишено вільний п’ятдесят сьомий аркуш. Крім мініатюр, Євангеліє розкішно оздоблено великою заставкою, 17 малими заставками та 207 ініціалами.

1.    Заставка з «Ізборника Святослава». 1073 р. 2.    Ініціали «В» з Остромирового євангелія.

У монастирях зберіганням книг опікувався окремий служитель. Ченці збиралися у відповідний час у бібліотеці, де їм видавали книжки до вечора, а після того, як ударять у дзвін, усі мали повертати їх до книгозбірні. На того, хто затримував книжку, чекало покарання. Адже книга була не тільки духовним скарбом, а й неабиякою матеріальною цінністю. Щоб виготовити велику рукописну книгу, треба було чимало праці та матеріалів - шкіри, золота, фарб. Наприклад, на виготовлення 294 аркушів пергаменту для Остромирового євангелія використали шкури із череди телят у 60 голів. Розчинене або листове золото використовувалося для тла в мініатюрах, заставках та ініціалах. Дорогими були й фарби, розчинені на яєчному жовтку. Оправу книжки робили з дощечок й обтягували шкірою. Були обкладинки і з дорогих матеріалів - срібла, золота, коштовного каміння.

За князювання в Києві Ярослава Мудрого книжною справою опікувалася держава, оскільки вона була тісно пов’язана з поширенням християнства. У літописі читаємо: «Сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи

книжнеє. Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги^ є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина...». Найбільшою книгозбірнею став Софійський собор, у бібліотеці якого налічувалося, як припускають учені, до 900 томів рукописних книг.

Переписування книжок у князівському скрипторії за Ярослава Мудрого. Мініатюра з літопису. Майстерні, де виготовляли (переписували й оздоблювали) книжки, називалися скрипторіями. Такий скрипторій -один з найбільших у Європі осередків книгописання - діяв при Софійському соборі в Києві вже в 11 ст.

1. Сформулюйте за текстом 5 - 7 запитань, вислухайте відповіді один одного. 2. Роздивіться ілюстрації із зображенням сторінок найдавніших книг. Скориставшись текстом, поясніть, що бачите на ілюстраціях. Як ви думаєте, чи легко було створити такі книги? У чому їхня цінність?

Прочитайте текст. Обміркуйте відповіді на подані нижче запитання й повідомте їх класу.

Упровадивши на Русі християнство як державну релігію, Володимир Святославович «став у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне». Так літописець повідомив про створення перших шкіл. Про поширення освіти за часів Київської Русі збереглося чимало свідчень. Наприклад, русич на ім’я Піщан залишив на стіні Софійського собору в Києві напис: «Піщан писав, ходивши до дяків учеником».

1. Поміркуйте, як пов’язаний розвиток шкільництва зі створенням книжок. 2. Скільки минуло часу від створення перших шкіл до сьогодення?

Чим уславилися Реймське та Пересопницьке євангелія?

Слава найдавнішої української книги належить Реймському євангелію. Своєю назвою ця книга, виготовлена майже 1000 років тому в Києві, завдячує французькому місту Реймсу, де вона зберігається нині. Ставши французькою королевою, дружиною Генріха І, дочка Ярослава Мудрого Анна подарувала книгу Реймському собору, і саме на цьому Євангелії присягали французькі королі, сходячи на престол.

Славнозвісне Реймське євангеліє - невеличка книга Святого Письма, призначена для особистого користування. Вона потрапила до Франції в першій половині 11 ст. разом з речами, які Анна взяла з батьківського дому, вирушаючи в шлюбну подорож. Довгий час книга зберігалася в Реймському соборі, згодом потрапила до Константинополя. Потім книга опинилася в Чехії, де до неї додали чималий розділ, виготовили тверду оправу, прикрашену коштовностями. Коли і як вона повернулася до Реймса - достеменно не відомо.

Рукописні книжки створювалися на наших землях ще протягом багатьох століть, навіть коли поширилося книговидання.

Скульптура Анни Ярославівни в монастирі Святого Вікентія з підписом «Анна руська, королева французька» в Санлісі (Франція).	Пересопницьке євангеліє. Книга вагою понад 9 кг 300 г. Рукопис написано на 482 пергаментних аркушах та прикрашено численними заставками, ініціалами, кінцівками та іншими прикрасами, виконаними різнобарвними фарбами та золотом. Особливо вражає мистецька довершеність мініатюр.

Однією з найвідоміших рукописних книг є Пересопницьке євангеліє. Створено цю книгу в середині 16 ст. Вона є першим перекладом Святого Письма тогочасною книжною українською мовою. Початкову частину пам’ятки написано в с. Двірець (на Хмельниччині), а завершено її в невеличкому волинському містечку Пересопниці, якому книга завдячує своєю назвою. На одній з перших сторінок Пересопницького євангелія зберігся напис, який засвідчує, що книгу в 1701 р. подарував гетьман Іван Мазепа Вознесенському собору, зведеному його коштом у полковому місті Переяславі. У Переяславі вона зберігалася понад півтора століття. Саме на цій книзі, яка лежить під час церемонії інавгурації поряд з Конституцією, президенти присягають народові України.

Складіть план невеличкої розповіді «Книга - мандрівниця», розкажіть про одну з книг. Поміркуйте, чому книгам доводилося «мандрувати».

Кому завдячуємо появою перших друкованих книжок в Україні?

У 70-х роках 16 ст. постала друкарня у Львові. Заклав її Іван Федоров, який раніше започаткував книгодрукарство в

Москві. 14 лютого 1574 р. у львівській друкарні Федорова побачила світ церковна книга «Апостол». Праця над львівським «Апостолом» тривала майже рік - від 25 лютого 1573 р. до 15 лютого 1574 р. Шрифт, яким надруковано цю книгу, - великий, чіткий, виразний, легкий для читання, має гарний малюнок. Книга щедро прикрашена вибагливими заставками, художніми ініціалами та кінцівками. В «Апостолі» є й сторінкові гравюри: зображення євангеліста Луки у вигляді книжника-перепи-сувача та герб Львова й друкарський знак Федорова. Книга вийшла накладом близько 1000 примірників, з яких дотепер збереглося 90.

Друкарський верстат Івана Федорова з Музею давньої української книги у Львові.

Того самого року вийшов «Буквар» - перший на нашій землі друкований підручник. Його також упорядкував і видав у Львові Іван Федоров.

За змістом це був підручник для початкового навчання грамоти, тож слідом за абеткою вміщено склади, далі - розділ, де подано слов’янські назви літер і зразки дієвідміни. Збереглося два примірники львівського «Букваря».

Незабаром Іван Федоров переїхав на запрошення князя Василя-Костянтина Острозького до Острога, де видрукував ще п’ять книжок.

1. Сформулюйте за текстом запитання, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Як? Запропонуйте відповісти на них однокласникам за сусідньою партою. 2. Порівняйте сторінку друкованої книжки з рукописною. Чим вони схожі, а чим відрізняються? 3. Поміркуйте, чому в оформленні титульного аркуша українські друкарі дуже часто використовували зображення урочистої арки?

1.    Про які рукописні та друковані книжки дізналися? Коли і хто їх створив?

2.    Як створювали рукописні книжки? У чому їх відмінність від друкованих?

3.    Накресліть лінію часу, позначте на ній відповідні дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Обчисліть, скільки минуло часу від створення першої датованої рукописної книги Русі Остромирового євангелія до виходу друком у львівській друкарні Івана Федорова «Апостола».

4.    Як ви розумієте літописний вислів «Книги - джерела мудрості, бо є в них незмірна глибина...»?

Що, на вашу думку, визначає цінність давніх рукописних книжок - їхня матеріальна вартість чи історичне й духовне значення. Чому? Роздивіться на сторінках підручника ілюстрації із зображенням українських першодруків. Чи подобаються вам найдавніші українські друковані книжки? Чим саме? Чи відрізняються вони від сучасних? Як ви думаєте, які книжки - сучасні чи першодруки - потребували більше часу для створення? Чому?

Роздивіться ілюстрацію. Назвіть щонайменше п’ять прикладів, які свідчать, що реконструкцію костюмів князівської родини зроблено на основі книжки «Ізборник Святослава» 1073 р.

Це матеріал із підручника Вступ до історії України 5 клас В.С. Власов