Битви, подорожі, відкриття, або події в Історії

На уроці навчитеся

1. Розповідати про похід князя Ігоря 1185 р. проти половців, оспіваний у «Слові о полку Ігоревім».

2. Складати розповідь про найвідомішого українського мандрівника 18 ст. Василя Григоровича-Барського.

3. Наводити приклади нових для кінця 19 - початку 20 ст. транспортних засобів та зв’язку, пояснювати, у чому їхнє значення.

4. Наводити приклади сучасних винаходів.

Роздивіться фотографію. Коли й де, на вашу думку, відбувається те, що бачимо на знімку? Чи є зображене на фотографії подією? Чи можна сфотографувати подію? Чи завжди буденне життя було таким, як зараз? Чому?

Чому згадка про невдалий похід князя Ігоря Святославовича в 1185 р. лишилася в пам’яті нащадків?

У 12 ст. наші землі потерпали від нападів кочового народу - половців. Учасником боротьби проти них був новгород-сіверський князь Ігор. Року 1185 він разом із братом Всеволодом, племінником Святославом і сином Володимиром вирушив у половецький степ. Похід був не на часі й погано організований. Ігор мав намір заскочити половців зненацька. Проте вже від початку довелося змінювати план битви, оскільки половці були готовими до сутички. Першого дня битва принесла перемогу русичам. Половці почали відходити в степи. Ігор необачно наказав переслідувати їх. Тож ночувати руські дружини змушені були в половецьких степах. А половці не спочивали: зібрали великі сили і зранку почали атаку. Похід закінчився поразкою - такою ганебною, що подібних не пам’ятала Русь. Усе Ігореве військо загинуло, а він з іншими князями потрапив у полон.

Прикра поразка марнославного князя навряд чи надовго залишилася б у пам’яті нащадків, якби не сила поетичного слова. Річ у тім, що похід князя Ігоря оспівав поет кінця 12 ст. Історія не зберегла імені митця, та це лиш додає таємничості поемі «Слово о полку Ігоревім». Кілька поколінь істориків, дослідників мови й літератури, поетів і художників у багатьох країнах світу прагнуть розгадати загадку поеми. У наукових дослідженнях обов’язково зринає постать князя Ігоря та його оточення - сім’ї, друзів і побратимів, недругів і ворогів. Про князя написано нині набагато більше, ніж про будь-якого іншого діяча нашої минувшини - навіть з-поміж тих, хто зажив заслуженої слави. Ім’я ж того, кому має завдячувати своєю популярністю Ігор, певно, так і залишиться незнаним.

Складіть план тексту та перекажіть його один одному.

Після побоїща Ігоря Святославовича з половцями. 1880 р. Державна ( Третьяковська галерея, Москва. Картина Віктора Васнецова. Працюючи над картиною, художник вивчав експонати з історичного музею: давнє спорядження, зброю, одяг. Як ви думаєте, навіщо?    '

Оберіть один з уривків зі «Слова о полку Ігоревім». Що в цьому уривку свідчить про перебіг історичної події, а що є художнім вимислом? Відповідь обґрунтуйте.

Ігор сей, славен князь, Міццю розуму оперезав, Мужністю сердечною нагострив, Ратного духу виповнився Та й повів полки свої хоробрі На землю Половецьку, За землю Руську. А половці дорогами небитими Помчалися к Дону великому. Риплять вози опівночі, Мов ті лебеді ячать сполохані. Ігор на Дон війська веде, А вже лихо його тяжкеє Летять стріли гартовані, Гримлять шаблі об шоломи, Тріщать списи булатні У полі невідомому, Серед землі Половецької. Бились день та бились і другий,

Ой же ступив та Ігор-князь У золоте стремено Та й поїхав по чистому полю. Сонце йому тьмою шлях закрило, Буря розбудила птаство, Звіра в табуни ізбила свистом. Підстерігають птахи на дубах, Вовки грозу в ярах навивають, Орли-білозерці клекотом Звірину скликають на кості, Лисиці брешуть на щити багряні. А на третій, в південну годину, Похилились Ігореві стяги! Никне трава жалощами, Древо з туги к землі клониться. Невесела, браття, настала година, А що силу руську пустиня вкрила!

Чому свідчення мандрівників є цінними історичними джерелами?

В усі часи подорожі прочиняли «вікна» у світ. Проте мандрівки були важкою та небезпечною справою, тому й зважувалися на них відчайдухи. А більшість людей увесь свій вік жили там або майже там, де народилися. Здебільшого мандрівки були пов’язані з торговельними або військовими справами. Зважувалися на подорожі й паломники, які прагнули побачити святі місця.

Одним з найвідоміших українських мандрівників був Василь Григорович-Барський. Його молодший брат Іван, видатний київський архітектор середини 18 ст., свідчив, що «Василь з дитинства був допитливий» та «мав охоту бачити чужі країни». Свою подорож він розпочав 1723 р. зі Львова, а завершив її поверненням на батьківщину лише в 1747 р.

Василь Григорович-Барський відвідав багато країн: подорожував Угорщиною, Болгарією, Австрією, Румунією, Молдовою, Італією, Грецією, Палестиною, Сирією, Аравією, Єгиптом.

Мандрівник вів щоденник, у якому занотовував усі подробиці побаченого в чужих краях. У цих дорожніх записах, оздоблених 150 малюнками, він залишив докладні описи життя й побуту тих народів, на землях яких побував. Особливу увагу Григорович-Барський звертав на архітектурні пам’ятки, міські укріплення та фортеці і, звичайно, храми та церкви. Крім того, він придивлявся до базарів, вуличного освітлення, вбрання місцевих мешканців.

Подорожуючи, досконало вивчив кілька мов, знав, зокрема, латину, грецьку та арабську. Подорожні нотатки В. Григоровича-Барського здобули популярність ще за життя мандрівника: фрагменти поширювалися в списках, уже тоді отримали високу оцінку читачів. Текст «Мандрів» зі скороченнями вперше опубліковано в Санкт-Петербурзі 1778 р. У 80-х роках 19 ст. було надруковано повне видання з ілюстраціями в 4 томах.

1. Що мав знати та вміти В. Григорович-Барський, щоб мандрувати світом? 2. Згадайте, про яких відомих чужоземців, які залишили свідчення про Україну, ви вже дізналися? 3. На основі розповіді про В. Григоровича-Барського сформулюйте відповідь на запитання, винесене в назву пункту.

Як винаходи кінця 19 — початку 20 ст. змінили життя людей?

У другій половині 19 - на початку 20 ст. в Україні відбувалися важливі зміни в буденному житті людей, пов’язані насамперед з появою нового, швидкого й комфортного, транспорту та новими способами передавання інформації на далеку відстань. Саме тоді збудовано перші залізниці: «Перемишль -Львів» (1861) на заході й «Одеса - Балта» (1865) на півдні. Тих років сягає й історія громадського транспорту: на межі століть, окрім конки (запряженого кіньми вагона), почали використовувати електричний трамвай. Перший в Україні такий трамвай рушив у Києві 1892 р. Олександрівською вулицею (нині вулиця Сагайдачного та Володимирський узвіз). За кілька років електротрамвай з’явився у Львові та Катеринославі (нині Дніпропетровськ). У 1905 р. в Києві почав діяти Михайлівський електричний канатний підйомник - фунікулер.

Влітку 1891 р. бруківкою центральної вулиці Одеси - Де-рибасівської - прогримів не бачений досі екіпаж - без коня!

Це був перший у нашій країні автомобіль марки «Панар-Левассор». Власник автомобіля привіз його в Одесу з Франції. Через якихось два десятиліття з «іграшок» автомобілі перетворилися на надійний засіб пересування. Цікаво, що виробництво власних легкових автомобілів в Україні започатковано 1960 р., коли в Запоріжжі зійшов з конвеєра «Запорожець».

1.    Такий вигляд мав автомобіль «Панар-Левассор» 1897 р. 2.    «Запорожець» першого покоління - ЗАЗ-965. 60-ті роки 20 ст. 3.    Телефон. 80 - 90-ті роки 19 ст.

Одеса була містом, де вперше в Україні встановлено телефонний зв’язок. Це сталося 1882 року. Наступного року перші телефонні апарати з’явилися в Києві - у ресторані швейцар-

ського підприємця на Хрещатику. Зв’язок було встановлено між обідньою залою та кухнею, щоб відвідувачі могли робити замовлення телефоном.

Від початку 20 ст. перші кроки робить вітчизняне літакобудування. Особливе значення для розвитку цієї галузі мав Київ. Саме тут злетіли перші в Україні літаки місцевого виробництва. У 1910 р. Олександр Кудашев уперше в Україні пролетів кілька десятків метрів на літаку власної конструкції К-1 - першому вітчизняному літаку з бензиновим двигуном.

Найзнаменитішим київським конструктором був Ігор Сікор-ський. Уже через десять днів після Кудашева 21-річний Ігор пролетів 250 метрів. У 1913 р. Сікорський створив найбільший на той час у світі літак «Ілля Муромець», переліт на якому за маршрутом «Петербург - Київ - Петербург» став справжньою сенсацією.

1. Сформулюйте до тексту 3 - 5 запитань, які розпочинаються словами Хто? Що? Де? Як? Коли?, та двоє запитань Чому?, по черзі дайте відповіді на них. 2. З однокласниками за сусідньою партою поміркуйте, що підштовхнуло до винаходів, про які йшлося. Як ці винаходи вплинули на долю людства? Чому дослідникам минулого важливо знати про історію винаходів? Повідомте свої міркування класу. «Зберіть» усі ідеї, записавши їх на дошці, зробіть висновок про значення винаходів для пізнання історії.

Складіть коротку розповідь (4-5 речень) про розвиток сучасного

1) залізничного транспорту,

2) автомобілебудування,

3) літакобудування, ,

4) телефонного зв’язку.

Які нові слова, тобто неологізми, ви використали? Поміркуйте, чому багато із цих слів є іншомовними.

1.    Що в історії називають «походом»? Наведіть приклад такої події.

2.    Накресліть лінію часу, позначте вказані дати та розв’яжіть хронологічну задачу.

Скільки років тривала подорож Василя Григоровича-Барського святими місцями? Скільки минуло років від її початку?

3.    Назвіть 5 - 10 найважливіших, на вашу думку, відкриттів минулого століття.

4.    Коли винаходи й технічні вдосконалення поширювалися швидше -за давніх часів чи сьогодні? Чому?

Про що, на вашу думку, історикам дізнаватися найважче - про походи / битви, подорожі чи винаходи? Чому? Що, по-вашому, стало першим винаходом людини? Як про цей винахід довідалися вчені?

Прочитайте текст та роздивіться фотографії. Обміркуйте відповіді на запитання.

У 1951 р. в Україні під керівництвом Сергія Лебедєва створено першу в Європі електронно-обчислювальну машину - комп’ютер. Фото електронно-обчислювальної машини зроблено 1952 р. крізь перекриття 2-го поверху, яке розібрали для кращого охолодження 6 тисяч радіоламп. На передньому плані - пульт керування (те, що нині називається клавіатурою), а власне комп’ютер розташований у металевих та фанерних шафах на задньому плані.

1951 рік був і роком, який започаткував українське телебачення: почав працювати професійний телецентр на Хрещатику в Києві. На фотографії праворуч - перший масовий телевізор КВН-49. Його чорно-білий екран був розміром з долоню. Щоб збільшити зображення, перед екраном встановлювали збільшувальну лінзу, між скельцями якої заливали дистильовану воду.

Чи вразили вас зображення на фотографіях? Чим саме? Чи могли уявити, що «пракомп’ютер» мав такі розміри? Як ви думаєте, чому Україна втратила позиції лідера в розвитку нових технологій?

Це матеріал із підручника Вступ до історії України 5 клас В.С. Власов