Народна Освіта » Історія України » Подорож починається, або Історія як наука

НАРОДНА ОСВІТА

Подорож починається, або Історія як наука

Подорож починається, або Історія як наука

 

 

На уроці навчитеся

1. Визначати особливості історії як науки про минуле людства.

2. Пояснювати, хто такі історики, звідки та як вони довідуються про минулі часи.

3. Наводити приклади історичних джерел.

4. Складати розповідь про Михайла Грушевського.

Роздивіться фотографію. Як ви гадаєте, коли жили зображені на ній люди? Чому ви так думаєте? Чи знаєте ви щось про те, яким було життя в Україні 100 років тому? Звідки про це можна дізнатися? Чи цікаво вам дізнаватися про те, як жили люди колись? Про які часи хотіли б дізнатися найбільше?

 

 

Для увічнення пам’яті про видатних людей та важливі події споруджують пам’ятники - скульптурні групи, статуї, бюсти, колони, обеліски тощо. Визначні пам’ятники належать до культурного надбання людства.

1. Монумент на честь Незалежності України. Київ.

2. Пам’ятник Вічної Слави на могилі Невідомого солдата. Київ.

3. Пам’ятник Михайлові Грушевському. Київ.

Як учені-історики довідуються про минулі часи?

Подані на перших сторінках підручника ілюстрації - ц фотографії. Історики називають їх фотодокументами, адж вони є важливими джерелами знань про минулі часи. Крі фотографій, про події минулого свідчать усілякі вироби лю, ських рук, сказане чи написане слово. Такі джерела інфо мації називають історичними джерелами. За ними вчеі з’ясовують умови життя в минулі часи. З-поміж історични джерел вирізняють речові, писемні та усні.

До речових джерел належать давні монети, господарськ знаряддя, хатнє начиння, посуд, одяг, прикраси тощо. Хс якими цінними вони є для історії, проте відтворення минуло тільки за ними не було б повним. Адже вік речових пам’ято нетривалий. Тому історики послуговуються ще й словесним джерелами - писемними та усними. Завдяки вченим почин ють «промовляти» написи на каменях, кістках, металі, стают зрозумілими літописи, листи, щоденники, перетворюючись н писемні джерела історії.

В історії кожного народу була дописемна доба, коли всі зна ня передавалися з уст в уста. Отже, давні міфи й легенді

перекази, казки та обрядові пісні - то не лише витвір народної фантазії, а й скарбниця досвіду попередніх поколінь, і тому безцінне джерело для історика.

Намалюйте, що може бути історичним джерелом. Складіть невеличку розповідь про те, як це джерело здатне прислужитися історикові.

Визначте, до якого виду історичних джерел належать зображені пам’ятки. Поміркуйте, про що можуть свідчити наведені пам’ятки, а про що - ні. Своїми міркуваннями поділіться з класом.

Кому завдячує розвитком українська історична наука?

Читаючи підручник, ви дізнаватиметеся про українських учених-істориків. Батьком української історії справедливо вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких і 10-томна «Історія України-Руси».

Михайло Грушевський (1866 - 1934) був людиною різнобічних талантів. Як науковець він виявив себе в історії, літературознавстві, досліджував усну народну творчість. А ще писав оповідання, п’єси, вірші. Учительська сім’я, у якій народився Михайло, прищепила йому жагу до знань та смак до слова.

1.    Михайло Грушевський.

2.    Михайло Грушевський у колі рідних. Поряд з ним дружина, брат і сестра. Сидять племінники, дочка Катерина та матір. 1907 р.

 

Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, -любові до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України (спершу в Ставрополі, а потім у Владикавказі, що на території Росії), він цікавився всім українським. Згодом Михайло Грушевський згадував, що під впливом розповідей батька він рано усвідомив себе українцем. Під час навчання в Тифліській гімназії (тепер Тбілісі, Грузія) він захопився минулим України. Бажання глибше осягнути історію рідного народу привело Грушевського до Київського університету. Відтоді свою долю він пов’язав з історією України фахово, ставши вченим-істориком.

 

1. Про які риси вдачі видатного історика свідчать уміщені в підручнику фотографії? 2. Доберіть по троє слів - іменників, прикметників, дієслів, якими можна схарактеризувати Михайла Грушевського.

1. Як називається ваш новий навчальний предмет? Які розділи є в підручнику? Що означають умовні позначки в тексті? 2. Що таке історія? Назвіть нові «історичні» слова та терміни, поясніть, що вони означають. 3. Наведіть по кілька прикладів різних історичних джерел.

4. Виберіть речення, у яких ідеться про Михайла Грушевського, складіть розповідь про нього.

1.    Дізнався багато про Україну з розповідей батька та книжок.

2.    Був видатним поетом та художником.

3.    Народився в селянській родині.

4.    Уславився 10-томною працею «Історія України-Руси».

5.    Навчався в Київському університеті.

6.    Автор збірки поезій «Кобзар».

Чи цікавим виявилося для вас знайомство з новим навчальним предметом - історією? Що привабило вас у науці історії? Чи потрібна, на вашу думку, ця наука для майбутнього? Чому? Чи кожен може стати істориком? Що для цього, по-вашому, потрібно?

1. Чи є у вас удома історичні джерела? Що це за джерела? Про що вони свідчать?

Розпитайте в бабусі чи дідуся (або в інших дорослих) про їхнє дитинство. Знайдіть відповідні фотографії та підготуйте розповідь «Спогади дитинства моїх бабусі та дідуся (мами й тата)».

2.    Складіть з поданими висловами зі словом «історія» речення. Чи в однаковому значенні вжито в них слово «історія»?

• Колесо історії;

• ввійти в історію;

• влипнути в історію;

• вписати в історію золотими літерами.

3.    Підготуйте експонат для виставки історичних джерел у шкільному кабінеті історії «Історія родин — історія народу».

 

Це матеріал із підручника Вступ до історії України 5 клас В.С. Власов

 

Категорія: Історія України

Автор: admin от 17-10-2013, 02:00, Переглядів: 12986