Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі. Місяць — супутник Землі

Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:

•    дізнатися про розподіл світла і тепл а на Землі;

•    зрозуміти, чому протягом року змінюється висота Сонця над горизонтом:

•    з'ясувати, яка залежність існує між висотою Сонця над горизонтом і нагріванням земної поверхні.

Як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом року. Щоб з’ясувати це, пригадайте результати своїх спостережень за довжиною тіні, яку кидає гномон (жердина завдовжки 1 м) опівдні, У вересні тінь була однієї довжини, у жовтні вона стала довшою, в листопаді— ще довшою, у 20-х числах грудня — найбільшою. З кінця грудня тінь знову коротшає. Зміна довжини тіні гномона свідчить, що протягом року Сонце в полудень буває на різній висоті над горизонтом (мал. 88). Чим вище Сонце над горизонтом, тим коротша тінь. Чим нижче Сонце над горизонтом, тим довша тінь. Найвище піднімається Сонце в Північній півкулі 22 червня (удень літнього сонцестояння), а найнижче — 22 грудня (удень зимового сонцестояння).

Чому нафівання поверхні залежить від висоти Сонця. Розгляньте мал. 89. На ньому видно, що одна й та сама кількість світла й тепла, що надходить від Сонця, при його високому положенні потрапляє на меншу ділянку, а при низькому — на більшу. Яка ділянка буде нагріватися більше? Звичайно, менша, тому що там скупчені промені.

Отже, чим вище Сонце над горизонтом, тим прямовисніше падають його промені, тим більше нагрівається земна поверхня, а від неї й повітря. Тоді настає літо (мал. 90). Чим нижче Сонце над горизонтом, тим менший кут падіння променів, тим менше нагрівається поверхня. Тоді настає зима.

Чим більший кут падіння сонячних променів на земну поверхню, тим більше вона освітлюється й нагрівається.

Як нагрівається поверхня Землі. На поверхню кулястої Землі сонячні промені падають під різним кутом. Найбільший кут падіння променів на екваторі. У напрямку до полюсів він зменшується (мал. 91).

Станьте дослідниками природи

Продовжимо досліди з телурієм. Поставте глобус так, щоб лампа освітлювала півкулі рівномірно (земна вісь завжди має бути спрямована на північ). Зверніть увагу, що найяскравіше освітлення буде в районі екватора. Ближче до полюсів воно стає більш розсіяним, а самі вони ле/і^- освітлюються косими променями. Пересунемо глобус по поверхні стола проти го/і|інниковоі' стрілки навколо лампи, як ми це

сонячних променів за порами року

робили в поперелніх дослідах, спочатку на чверть кола Добре вилно, що освітлена ділянка змістилася на північ. Світло на півночі, хочай слабкета розсіяне, доходить уже не лише до полюса, а й охоплює увесь район довкола нього. Можна помітити, що і найясфавіше освітлення поверхні змістилося з екватора далі на північ. Після проходження половини кола все повториться для Південної півкулі.

Під найбільшим кутом, майже прямовисно сонячні промені падають на екваторі. Земна поверхня там отримує найбільше сонячного тепла, тому обабіч екватора жарко цілорічно й змін пір року не буває.

Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим кут падіння сонячних променів менший. Унаслідок цього менше нагрівається поверхня й повітря. Стає прохолодніше, ніж на екваторі. З'являються пори року: зима, весна, літо, осінь.

На полюси і приполярні райони взимку сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце по кілька місяців не з'являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярка піч. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, тому зими там дуже суворі. Влітку ж Сонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч не настає) — це полярний день. Здавалося б, якщо так довго триває літо,

то й поверхня мала б нагріватися. Проте Сонце там знаходиться низько над горизонтом, його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне.

Освітлення й нагрівання поверхні залежить відїї розташування на Землі: чим ближче до екватора, тим більший кут падіння сонячних променів, тим сильніше вона нагрівається. З віддаленням від екватора до ПОЛЮСІВ кут падіння променів зменшується, поверхня нагрівається менше і стає холодніше.

Значення світла І тепла для живої природи. Сонячне світло і тепло потрібні всьому живому. Навесні і влітку, коли світла і тепла багато, рослини перебувають у розквіті. З приходом осені, коли Сонце над горизонтом знижується і зменшується надходження світла і тепла, більшість рослин скидають листя. З настанням зими, коли тривалість дня мала, природа перебуває в стані спокою, окремі тварини (ведмеді, борсуки) навіть впадають у сплячку. Коли настає весна і Сонце піднімається дедалі вище, рослини знову починають бурхливий ріст, оживає тваринний світ. І все це завдяки Сонцю.

Станьте дослідниками природи

Проведіть спостереження за тим, як листя кімнатних рослин реагує на сонячне освітлення.

Завдання 1. З’ясуйте, як розмішені листки кімнатної рослини, що стоїть на підвіконні. Чи не стала вона «однобокою,, адже кожний листок намагається тягнутися до світла? Запишіть у зошиті дату і результати своїх спостережень.

Завдання 2. Поверніть рослину до вікна Іншим боком.

Завдання 3. Приблизно через тиждень знову розгляньте розташування листків. Які відбулися зміни? Дату і результати цього спостереження знову запишіть у зошиті. Поясніть причину змін, шо відбулися.

Скарбничка знань

Кімнатні рослини, такі як монстера, фікус, аспарагус, якщо їх поступово повертати до світла, розростаються рівномірно вусі боки. Алее і такі, що погано переносять подібну перестановку. Азалія, камелія, герань, фуксія, бегонія майже одразу скидають бутони, ато й листя. Тому під час цвітіння «чутливі, рослини краще не переставляти.

Перевірка знань

1.    Від чого залежить нагрівання земної поверхні Сонцем?

2.    Чому висота Сонця протягом року змінюється?

3.    Чому в напрямку від екватора до полюсів стає холодніше?

4.    Поясніть, чому на екваторі немае пір року.

Місяць — супутник Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:

•    дізнатися про особливості природного супутника Землі;

•    навчитися розрізняти фази Місяця;

•    з'ясувати, чому бувають місячні й сонячні затемнення.

Найближче до Землі небесне тіло. Місяць — друге після Сонця яскраве небесне тіло, яке ми бачимо на небі. Це єдиний природний супутник нашої планети. Нам здається, що він майже такого самого розміру, як і Сонце. Насправді ж Місяць набагато менший. Пояснення тут просте: він розташований у 400 разів ближче до Землі, ніж Сонце. Місяць не випромінює власного світла. Він здається світним тому, що відбиває, ніби дзеркало, сонячні промені. З усіх небесних тіл Місяць досліджено найкраще.

Місяць — це природний супутник Землі. Він світить відбитим світлом Сонця.

Як і Земля, Місяць має кулясту форму. Він також обертається навколо своєї осі, тільки значно повільніше за Землю. Тому доба на Місяці триває 710 год (майже ЗО земних діб). Наш супутник обертається ще й навколо Землі. Один оберт він здійснює за 27 діб 8 год.

Цікаво, що Місяць завжди повернений до Землі одним боком (мал. 92). Другого боку землянам ніколи не видно. Невидимий бік супутника нашої планети люди побачили тільки в 1959 р. на знімках, їх зробив автоматичний апарат, запущений на Місяць.

Місяць — поки що єдине, крім Землі, небесне тіло, на яке ступала нога людини. Космонавти, які висаджувалися на Місяць, та автоматичні станції проводили дослідження й доставили на Землю зразки місячного грунту.

Фази Місяця. Сам Місяць не випромінює світла. На небі ми бачимо тільки ту його поверхню, що освітлена Сонцем. У різні дні Місяць із Землі має різний вигляд: від вузенької скибочки до повного диска. А буває, що його зовсім не видно. Пояснюється це зміною освітлення Місяця Сонцем. Видимі із Землі форми Місяця називають фазами (мал. 93).

У фазі нового Місяця його зовсім не видно. Освітлену вузеньку скибочку з правого боку місячного диска називають молодиком. Половину диска Місяця ми бачимо у фазах, що мають назву перша та остання чверті. Зверніть увагу, що це різні частини Місяця. Коли наш супутник опиняється на протилежному боці від Сонця, увесь його бік, який видно із Землі, повністю освітлюється. Тоді він має вигляд диска. Це фаза повного Місяця (повня)*

Станьте дослідниками природи

Проведіть спостереження за Місяцем.

Завдання 1. З'ясуйте, в які дні у вашій місцевості Місяць перебуває у фазі нового та повного Місяця. Для цього найкраще щолня спостерігати за розмірами місячного диска і записувати побачене.

Завдання 2. Коли Місяць досягне фази повного Місяця, розгляньте його уважніше (краще це зробити, скориставшись збільшувальним приладом). Зверніть увагу на темні й світлі плями на поверхні Місяця. Чим вони є насправді?

Чому бувають затемнення Місяця та Сонця. Під

час руху своїми орбітами іноді Земля і Місяць розташовуються в один ряд із Сонцем у такому порядку: Сонце — Земля — Місяць (мал. 94). Освітлена Земля кидає у простір тінь, у яку на кілька хвилин потрапляє Місяць. Це явище називають місячним затемненням. Протягом року буває два-три місячні затемнення.

У певний час Місяць розташовується між Землею й Сонцем (Сонце — Місяць — Земля). Тоді на кілька хвилин частково чи повністю сонячний диск стає невидимим із певних територій на Землі (мал. 96). Так виникає сонячне затемнення. Про тягом року буває два або й більше сонячних затемнень. Із Землі затемнення можна спостерігати через скло, вкрите шаром кіптяви.

Як Місяць впливає на Землю. Сила тяжіння Місяця і меншою мірою Сонця спричиняє то підняття рівня води в морях і океанах, то його спад. Це явище називається приплив і відплив. Вода то наступає на берег і просувається далеко на суходіл, то відступає від нього, оголюючи дно (мал. 95). Припливи і відпливи, як день і ніч, відбуваються на нашій планеті ніби за розкладом — двічі на добу (кожні 6 год).

Місяць спричиняє в морях і океанах припливи (підняття рівня води) та відпливи (спад рівня води).

Помічено, що Місяць впливає і на людину. У період від молодика до повні людина активніша, енергійніша. А в період від повного Місяця до останньої його фази активність зменшується, проявляється втома. У дні повного Місяця деякі люди стають більш знервованими, сварливими.

Скарбним ка знань

Тривалий час люди не могли пояснити причини місячних та сонячних затемнень, тому боялися іх. Нині про дату їхнього настання вчені повідомляють завчасно в астрономічних календарях. Дізнатися, коли буде найближче затемнення Місяця чи Сонця, ви можете з Інтернету.

Перевірка знань

1.    Відстань від Землі до Сонця — 150 000000 км, а від Землі до Місяця — 384 ООО км. Обчисліть, наскільки кілометрів і в скільки разів Місяць ближчий до нашої планети.

2.    Чому Місяць світить слабше від Сонця?

3.    Чому на Місяці не можна висадитися без скафандра?

4.    Як відбуваються місячне і сонячне затемнення?

5.    Чим Місяць подібний до Землі? Чим вони різняться між собою?

6.    Користуючись різними джерелами інформації, підготуйте міні-проект на тему «Чому ми бачимо тільки один бік

Це  матеріал з підручника Природознавство 5 клас О.Г. Ярошенко, В.М. Бойко