Народна Освіта » Українська література » Поема «Сон» Тарас Григорович Шевченко (стислий виклад твору, короткий зміст, скорочено) читати онлайн

НАРОДНА ОСВІТА

Поема «Сон» Тарас Григорович Шевченко (стислий виклад твору, короткий зміст, скорочено) читати онлайн

У творчості Т. Г. Шевченка, першою політично-сатиричною поемою є «Сон». Автор чітко висвітлює вимоги покріпаченого селянства. Акцент припадає на деспотичний режим Миколи І, який виражається в сатиристичному характері. Розкривається істина суспільства, насильства і зла.

Розповідний характер несе поема «Сон», яка написана від першої особи. За допомогою цього метода, автор виражає своє ставлення та думку до подій. Цікаво розкривається ідейно-тематичний зміст, так життя яке змальоване в ньому й справді схоже на сон.

Автор відображає себе в образі оповідача, цим самим виражає свої думки. У сні спостерігаються очима автора, страшні життєві ситуації, у просторах Росії та України, знущання чиновників та царя над звичайним людом.

Розподілу в творі на розділи немає, але ми виділимо вступ та три частини.

У другій частині герой переїжджає до Сибіру, в надії сховатись від неволі чиновників, та на його долю припадає новий образ неволі – життя каторжників. Знайомлячись з поневоленими, оповідач розуміє, що серед цих людей є борці за свободу, злодії та політичні засланці. Збірним образом, позбавленим конкретних рис є «Цар волі», тобто уособлення служіння народові. Автор переконує нас, що декабристські традиції живуть у суспільстві.

Третя частина каторги переходить на царську столицю. Змінюється стиль розповіді, разом з ним змінюється характер нашого героя-оповідача. Герой стає звичайним селянином, який вперше потрапив до столиці. Зміна образу, це спосіб сатиричного зображення для використання іронічної розповіді. Приділяється увага образу земляка Петербурга з цинковими ґудзиками, як символ продажності чиновників. Автор порівнює життя звичайного народу та панівної верхівки висміюючи її в сатиричному характері.

Сатира Тараса Шевченка викриває коронованих осіб, чиновників та всієї панівної верхівки, досягаючи найвищого напруження. Автор приводить порівняння через сатиричну гротеску та гіперболічний шарж: панівні кола – сичі, цариця – засушений опеньок, а цар – ведмідь.

 

З повагою до читача, автор перепрошує на тому, що устами оповідача розповів сон.

Автор: admin от 10-02-2017, 18:08, Переглядів: 1882