Народна Освіта » Українська література » Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

НАРОДНА ОСВІТА

Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"

Людська доля завжди була актуальною темою для різного роду поетів, письменників, художників та інших творчіх митців, адже що як не доля заворожує та вражає своїми законами та правилами - її неможливо спланувати, обдурити, уникнути страждань через скоєні негідні вчинки, помилки, нанесені рідним образи.

Саме такі думки з`явилися в моїй голові після прочитання чудового роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?".

Майже всі персонажі книги у своїх пошуках ідеалу, своїєї дороги до щастя та доброї долі відчули страшну силу страждань, горя, нещасть та лиха.

Якими ж ідеалами у своєму житті керувався простий сільський хлопець Чіпка - головний герой роману? Яким був його вибір? Чіпка Варениченко - людина, у якої навіть тоненький промінь надії на краще життя швидко згасає, наче подразнивши головного героя, посміявшися з нього, і напускається ще більший туман та морок нещасть.

У Чіпки було дуже важке дитинство, батька він і не знав, а мати вічно працювала, і на дитину не мала ні часу, ні сил. Виховувала його в основному бабуся, яка дуже любила свого онука. Також утішав його дід Улас, ровесники ж головного героя до гурту його не брали.

Переломною подією для Чіпки стала смерть бабусі, втративши її, він наче втратив опору своєї душі, думав що життя його закінчилося.

Та милостива доля повернулася до нього лицем, вони з матір`ю отримують невеликий клапоть землі, що дало можливість зажити краще. Велика, чиста любов знайшла Чіпку, вона піднесла його, змусила по-іншому подивитися на життя. Окрилений неземним почуттям парубок готовий був забути всі кривди, нещастя, образи, пробачити весь світ за свою тяжку долю.

Та недовго жив Чіпка щасливими моментами - злі люди вбили його чарівну любов, дівчину, яку він вважав своїм життям, землю на якій він господарював забрали, і врешті він прийшов до розбійницького існування.

І хоча горе і ненависть стали нормою для хлопця, а пошук легких грошей і пияцтво - рутинним життям, вогник людсього ніколи не згасав у його серці.

Він піднявся з гріховного, нечесного життя, одружився, став членом управи. Здавалося, це кінець його стражданням, та суспільство знов кинуло його, вигнавши з поста обманом. Пияцтво та розбій знов став основною частиною життя.

Здається, що основна думка твору - моральне падіння слабкої людини. Ні. Ми ясно бачимо, як чесну, розумну людину ламають морально і психологічно. Чому? Бо він не такий як всі. Люби боялися таких, як він. Вільних духом, розумних, незалежних.

Пройшло немало часу, змінилися покоління. Та нічого не змінилося. Не потрібно боятися своєї індивідуальності, та не думайте, що її можна відкрити суспільству.

Автор: admin от 9-02-2017, 16:43, Переглядів: 2807