Антикріпосницька спрямованість повісті Марка Вовчка "Інститутка"

Ось і все, перегорнута остання сторінка прекрасного твору Марка Вовчка "Інститутка", залишивши тільки чудові враження та почуття не тільки,як завжди буває, до героїв повісті, а й до, насамперед, автора, який так детально та красиво описує життя людей, що були нашими з вами попередниками. Не можливо не погодитися з критиками, - цей шедевр є одним з найкращих творінь ранньої творчості письменниці.

Саме ця безмежно талановита людина одна з перших в Україні почала писати соціально-психологічні повіст, що привідкривати завісу гидких і нелюдимих відносин до кріпаків панами, що висмоктували всі соки та єнергію з простих недалеких людей, селян, які просто хотіли жити, та радіти життю, бути щасливими. Сила та дух твору є у тому, що автор бачить та осмислює життя простого народу не з точки зору багатої людини (а вона була поміщицею за походженням), входить в народ, зливається з ним, вона ніби проникає в селянську народну душу і серця, переносить у свої твори найсекретніші, найзаповітніші роздуми та болі кріпака.

Чудовий твір "Інститутка" - це клубки ненависті кріпаків до можновладців, до тих знущань, які вимушений був зносити простий чесний народ.

У повісті ми бачимо жалюгідних людей. Вони не маютьіншого вибору, крім вставати зарання і йти працювати. Ми не розуміємо, чому вони не можеть нічого змінити, стати Людьми, а не тінями, створіннями, рабами. Вони прокидались і лягали з мокрими від сльоз очима, проклинаючи панів, своє життя, себе, та своїх дітей, яким уготована така ж доля, а кріпосницька петля дедалі тугіше затягує шиї, селяни задихаються, протестують, шукають порятунку, та його нема.

Головна героїня повісті, Устина, відчула на собі майже всю жорстокість безлюдного норову можновладців. Знущання з неї підсилювалися з часом, доки не довели її до дуже тяжкого захворювання, але й слабку, немічну, знищену фізично та морально, Устину гонять працювати. Вона не мала духу, щоб у відкриту протестувати проти панів, та її ненависть до них зростає. Та от людяних почуттів вона не втрачає, залишається доброю,волелюбною, стійкою, оптимістично настроєною на майбутнє.

Послідовно показується в творі, що таке рабське існування - то не життя, а пекло. Вільна Катря стала жінкою кріпака, і сама стала залежною від волі пана - і це погубило її. А Устина вибирається з тисків кріпацтва і стає вільною.

Повістю "Інститутка" Марко Вовчок переконливо показала, що боротьба селян з кріпацтвом є чи не найголовнішим приорітетом того часу.