Народна Освіта » Географія » Природнi зони Північної Америки. Вертикальна поясність

НАРОДНА ОСВІТА

Природнi зони Північної Америки. Вертикальна поясність

ПРОЧИТАЙТЕ І ДІЗНАЄТЕСЯ

• Про різноманітність природних зон материка.

• Як змінюються природні зони в Кордильєрах.

• Про різноманітність природних зон материка.

З просуванням у глиб континенту природні зони материка простягаються меридіонально (див. карту на форзаці). Причиною цього є те, що завдяки особливостям рельєфу зволоження змінюється не тільки з півночі на південь, а й із заходу на схід. В умовах суворого клімату арктичного поясу сформувались арктичні пустелі. Вони майже позбавлені життя. Єдина рослинність, що трапляється тут на вільних від льоду ділянках, - це плями мохів і лишайників. Життя більшості тварин пов’язане з океаном. На суходолі мешкають невеличкі гризуни - лемінги, якими живляться такі хижаки, як песець і вовк (мал. 124).

Тундра й лісотундра, що переважають в субарктичному поясі, отримують дещо більше тепла. Але його все ж не вистачає для випаровування навіть мізерної кількості опадів, характерної для цієї зони. Тому територія тут заболочена, цьому сприяє і відтавання влітку багаторічної мерзлоти. На тундрово-болотяних ґрунтах оселилися мохи та лишайники, поряд з якими ростуть різноманітні трави, численні низькорослі чагарнички. Трапляється карликова береза та вільха заввишки близько 5 см. Утім, цієї рослинності достатньо для харчування північному оленю (карибу), якого завезли сюди з Європи (мал. 124), а також вівцебику, що схожий водночас на бика і барана.

Помірний пояс найбагатший на природні зони. На півночі поясу, де зима сувора й тривала, а літо тепле й коротке, панує тайга. Тільки хвойні породи - ялина, ялиця, деякі види сосни й модрини - здатні вижити на перезволожених підзолистих ґрунтах в умовах багаторічної мерзлоти.

Тваринний світ тут багатший і різноманітніший, ніж тваринний світ тундри. У тайзі Північної Америки мешкають вовки, рисі, лосі, зайці, лисиці, ведмеді, олені. Поблизу водойм живуть єноти і ондатри.

На сході материка поширені мішані й широколисті ліси, які ростуть на дерново-підзолистих ґрунтах. У цих зонах більше тепла порівняно з тайгою. Тому поряд із хвойними породами дерев є численні представники листяних порід: дуб, бук, липа, осика, береза, каштан, тюльпанове дерево. У канадських лісах багато видів клена, його листок зображено на державному прапорі Канади як символ цієї країни.

Для тваринного світу характерні олені, бурий ведмідь, дикобраз, скунс, єдиний вид сумчастих на материку - опосум (мал. 125).

Зона лісостепів та степів поширюється на крайній південь помірного поясу, охоплюючи досить великі простори в самому центрі континенту. Ця природна зона отримує значну кількість тепла. А лісостеп ще й добре зволожений. Саме тут були прерїі, де у високому й густому трав’яному покриві колись легко міг сховатися навіть вершник і паслися мільйонні стада бізонів.

Рівнинність території, сприятливий клімат і родючі чорноземоподібні ґрунти стали причиною того, що тепер майже всі прерії розорано й зайнято під лани пшениці, кукурудзи. Ділянки справжньої прерії, так само як і бізонів, можна побачити тепер тільки в заповідниках.

Далі на південь і захід субтропічного поясу вологи не вистачає дедалі відчутніше. Через це ґрунти втрачають свою родючість, на них переважають

низькі сухолюбні злаки и колючі чагарники. Твариннии світ лісостепів та степів небагатий. Це передусім численні гризуни, як-от: ховрахи, бабаки, полівки тощо, а також небезпечні плазуни, зокрема гадюки та гримучі змії. Багато степових птахів.

 

 

Напівпустелі й пустелі помірного та субтропічного поясів розташовані здебільшого на внутрішніх плоскогір’ях Кордильєр. Вони не утворюють суцільної смуги, а нагадують мозаїку. Тут поширені колючий терен, кактуси та агави (мал. 126), що ростуть на сіроземних ґрунтах. Серед тваринного світу переважають плазуни й гризуни.

Серед безживних пустель - сумнозвісна Долина Смерті, яка є одним з найжаркіших місць на Землі. Це розпечена сонцем піщана каліфорнійська пустеля. Опади тут трапляються не кожного року, а температура повітря влітку ніколи не опускається нижче +40 °С. Організм людини тут втрачає за годину до 1 л вологи, що небезпечно для життя.

Зона твердолистих лісів і чагарників простягається вузькою смугою Тихоокеанського узбережжя. Тут на коричневих ґрунтах ростуть реліктові види вічнозелених дубів, сосни, а також ліси з вічнозеленої секвої (мал. 127).

Перемінно-вологі мішані ліси ростуть на жовто- і червоноземних ґрунтах на сході субтропічного поясу. Крім сосни, тут трапляються пальми та вічнозелені дуби, а в пониззях - зарості магнолії, що часто перевиті ліанами. На заболочених ділянках оселився болотяний кипарис. Яскраві представники тваринного світу - алігатори та черепахи, а також безліч птахів, зокрема папуги, колібрі, сови.

На заході, крім пустель, подекуди утворилися савани і рідколісся, де чагарники чергуються з окремими групами дерев - акаціями та мімозами.

НОТАТКИ ДО ТЕМИ

Як символ держави. Природні зони та їхні типові представники відображено в державній символіці країн Північної Америки. Наприклад, тундра представлена на грошовій банкноті 50 канадських доларів із зображенням полярного пугача; тундра й лісотундра - на банкноті 5 доларів Канади; тайга - 20 доларів Канади; мішані й широколисті ліси - кленовий листок на прапорі і гербі Канади; прерія - на банкноті 1 долар Канади; тропічні пустелі - кактус опунція на державному прапорі й гербі Мексики; тропічні ліси - ананас і крокодил на гербі Ямайки; а також пума і ягуар на банкноті 5 тис. і 10 тис. колонів Коста-Рики та королівська пальма на гербі Куби і Гаїті.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

За картою атласу визначте природні зони Північної Америки, що мають не широтне, а меридіональне простягання. Поясніть причину такого розташування цих зон.

• Як змінюються природні зони в Кордильєрах. Найчіткіше вертикальна поясність простежується в Кордильєрах. Як і в Андах, тут також певний набір вертикальних поясів змінюється залежно від географічного поясу, висоти хребтів та їхньої орієнтації. На крайньому північному заході Кордильєр хвойні ліси піднімаються майже до поясу снігів і льодовиків, що через низькі температури й рясні опади розташований дуже низько. На сході Кордильєр унаслідок надзвичайно суворих природних умов гірські хребти майже позбавлені рослинності.

Південніше, у Кордильєрах Канади, західні схили гір укриті вологими хвойними лісами в середньому до висоти 1500 м. Вище вони поступаються гірській тундрі, яку з просуванням на південь змінює пояс субальпійських та альпійських лук. На масивах внутрішнього поясу Кордильєр Канади набір поясів інший - від сухих степів до тайги.

У Кордильєрах СІНА підніжжя схилів, що обернені до Тихого океану, вкриті лісами із чагарникового дуба. Вище з’являються хвойні ліси, утворені теплолюбними та пристосованими до посушливих умов породами дерев. Ділянки, що розташовані вище 3000 м, укриті альпійськими луками. На внутрішніх плато і плоскогір’ях переважають напівпустелі та пустелі.

ЧИ ЗНАЮ

1. У межах яких природних зон розташована Північна Америка?

2. У яких горах материка вертикальна поясність простежується найчіткіше?

ЧИ РОЗУМІЮ

3. Які природні умови материка вплинули на рослинний світ зони тайги й зони мішаних лісів?

4. Чим тундра материка відрізняється від лісотундри і що в них спільного?

ЧИ ПОЯСНЮЮ

5. Чому набір вертикальних поясів неоднаковий на західних і східних схилах Кордильєр?

6. Чому природні зони змінюються у двох напрямках - з півночі на південь і від західної і східної окраїн до внутрішніх областей материка?

ЧИ ВМІЮ

7. За картами атласу доведіть неможливість існування на півостровах Флорида і Каліфорнія однакових природних зон.

8. Зобразіть схематично поширення природних зон у разі відсутності на заході Північної Америки Кордильєр.

 

Це матеріал підручника Географія 7 клас Пестушко, Уварова

 

Категорія: Географія

Автор: admin от 8-02-2017, 21:17, посмотрело: 1823